PROFILPELAJAR.COM

**Ісаія. Глава 35**
Ісаія. Глава 35
	Факсиміле з віршем «Ісаія. Глава 35»
Жанр	вірш
Автор	Тарас Шевченко
Мова	українська
Написано	1859
Опубліковано	1867
	Цей твір у Вікісховищі
	Цей твір у Вікіджерелах

«Ісаія. Глава 35» — вірш Тараса Шевченка, написаний 25 березня 1859 року в С.-Петербурзі, інтерпретація біблійного пророцтва для створення гімну вільним людям на вільній землі.

Історія створення і публікація

Зберігся чистовий автограф вірша у «Більшій книжці»^[1]. Дата в чистовому автографі: «25 марта 1859». Твір датується за чистовим автографом та місцем написання: 25 березня 1859 року, С.-Петербург^[2].

Первісний автограф було написано на офорті з картини І. І. Соколова «Приятелі», виконаному Шевченком на початку (не пізніше 16) березня 1859 року. За свідченням В. М. Доманицького, автограф був написаний «олівцем… з великими поправками» і мав, крім того, «також кілька поправок чорнилом — значно пізніших»^[3]. В. М. Доманицький ознайомився з автографом у серпні 1906 року, коли його «виставлено було в вітрині писчебумажного магазина Буймистрова, у Києві, на Фундуклеївській (нині Б. Хмельницького) вулиці». Можна гадати, що за цим чорновим, правленим автографом твір переписано з деякими новими виправленнями до «Більшої книжки». Як відзначав В. М. Доманицький, «в автог[рафі] „Б[ільшої книжки]“ мало не все так, як у поправленому цьому автографі, але єсть кілька й одмін»^[2].

За чистовим автографом у «Більшій книжці» зроблено список П. О. Куліша^[4]^[2].

Вперше вірш надруковано в журналі «Основа» 1861 року^[5], де подано за «Більшою книжкою» під редакційною назвою «Прочитавши главу 35-у Ісаії» та з помилкою в дати «25 березня 1858»^[2].

За першодруком зроблено списки: невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року^[6]; в рукописній збірці «Кобзар» 1865 року, переписаній Д. Демченком^[7]; в рукописній збірці невідомою рукою^[8], де закінчення вірша (рядки 29 — 50) об'єднано з початком (рядки 1 — 7) вірша «Марку Вовчку»^[2].

До збірки творів уперше введено у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року^[9], де подано за «Більшою книжкою» без назви^[2].

Ідейно-тематичний зміст

Одною з найхарактерніших особливостей художньої системи зрілого Шевченка було широке використання в політичній поезії біблійних і античних образів і мотивів. Посилення його інтересу до цього джерела пов'язане насамперед із тим, що форма біблійних пророцтв про загибель «нечестивих», у яких інвектива поєднувалася з вірою в неминучу перемогу правди, відповідала власним шуканням Шевченка — політичного лірика. Біблійні книги допомагали Шевченкові знайти вираз для стихії громадянського пафосу. Біблія давала Шевченкові авторитетні з погляду християнської моралі та загальнолюдських цінностей мотиви й образи для створення поезій активного громадянського звучання. У поезіях на біблійні мотиви поет тяжіє до гранично узагальнених образів притчевого або символічного характеру, до персоніфікації ідей. Вірш — «подражаніє» 35-й главі біблійної книги пророка Ісаії. Зміст її — пророцтво про щасливе життя, яке мало колись настати для людей, — Шевченко використав, щоби створити гімн вільним людям на вільній землі. На відміну від інших поезій Шевченка на біблійні теми, тут переважає не пафос викриття соціального зла, а пафос ствердження світлого майбутнього. У формі біблійного пророцтва поет висловив свої, навіяні розгортанням визвольного руху в Російській імперії сподівання і мрії про вільне життя народу після перемоги над сучасними йому «владиками». Коли порівняти з Біблією, вірш має виразнішу соціальну спрямованість, у Біблії ж немає згадок про «невольничі утомлені руки», «кайдани» тощо. Образи вірша мають водночас і символічний (символіка буяння зціленого «волею» народного життя), і конкретно-реальний плани (картина «перетворення природи» народом, який став господарем землі)^[10]^[11]^[12]^[13]^[14].

Повний нового припливу революційного напруження, озлоблений на російську сучасність, у біблійних пророків шукав споріднених своїм настроям мотивів і писав свої теж пророчі їх наслідування... У мотивах біблійних пророцтв шукав образів майбутнього життя свого народу, коли "святая на землю правда прилетить", коли "незрячі прозрять" і "німим отверзуться уста"...
— Павло Зайцев^[10]

Художні інтерпретації

На слова вірша Микола Лисенко написав урочисту кантату «Радуйся, ниво неполитая».

Примітки

↑ ІЛ, ф. 1, № 67, с. 235—236
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е «Ісаія. Глава 35» litopys.org.ua Процитовано 11 червня 2023
↑ Див. Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». — К., 1907. — С. 325
↑ ІЛ, ф. 1, № 87
↑ «Основа». — 1861. — № 11/12. — С. 2 — 3
↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с 389—391
↑ ІЛ, ф. 1, № 81, с. 100—102
↑ ДАРФ, ф. 112, оп. 2, № 471, арк. 48 звор. — 49
↑ «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова». — СПб., 1867. — С. 628—629
↑ ^а ^б Павло Зайцев. Життя Тараса Шевченка. Нью-Йорк — Париж — Мюнхен, 1955. — с. 375.
↑ В. М. Доманицький. Критичний розслід над текстом «Кобзаря» 1907 року.
↑ Івакін Ю. О. Ісаія. Глава 35 //Шевченківський словник. Том перший. — К., 1976, с.260.
↑ Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Т. Шевченка. Поезії 1847—1861 рр.— К., 1968 рік.— с. 262—263.
↑ Івакін Ю. О., Смілянська В. Л. Тарас Шевченко // Історія української літератури XIX століття. Книга друга. — К.: Либідь, 1996. — С.138—139.