У двадцятих роках минулого століття ілюстрування Шевченкових творів продовжилося. Василь Седляр був першим радянським ілюстратором творів Тараса Шевченка. Видання 1931 року, підготовлене харківським видавництвом «Література і Мистецтво», містило 54 чорно-білі ілюстрації художника. Через два роки з’явилося друге перевидання шевченківської книжки, доповнене 18 кольоровими малюнками полтавського митця.
Неможливо не згадати про Софію Петрівну Караффи-Корбут. Вона створила серію чорно-білих ліногравюр за мотивами творів Шевченка протягом 1961 – 1968 років. Її «Кобзар» експонувався у 1968 році на Міжнародній книжковій виставці в Едмонтоні (Канада), де його відзначили першою премією.[3]Величезну кількість проілюстрованих Кобзарів випустили завдяки ювілею у 100 років з дня народження Шевченка.
Незалежна Україна
Робити малюнки до різноманітних творів українського поета стала традицією в багатьох навчальних та дитячих закладах.
Більше 30 ілюстрацій до "Кобзаря" створив Амвросій Ждаха з 1896 по 1901 рр. Роботу по ілюструванню "Кобзаря" художник продовжував все життя. Ждаха був перший з графіків, хто спробував усебічно проілюструвати "Кобзар". У 2019 році у видавицтві "Емма" вийшло подарункове видання "Кобзаря" з ілюстраціями митця. В оформленні книги було використано 490 малюнків художника. У 2019 році "Кобзар" на Всеукраїнському конкурсі отримав гран-прі "Найкраща книга України".
↑«Ой сяду я під хатою» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 686.