Жили в напівземлянках на поселеннях в заплавах річок, на піщаних дюнах.
Населення займалося полюванням, рибальством.
Вироби
Поряд з мідними широко користувалося кам'яними знаряддями праці, зброєю (скребки, струганки, наконечники стріл тощо).
Глиняний посуд з округлим або сплощеним днищем, орнаментовані прокресленими лініями, відбитками лопатки, що «відступає».
Походження
Імеркська культура сформувалася на базі місцевих енеолітічичних племен волосівської культури при ймовірній участі середньо-донського населення[1]. Також, походження, ймовірно, пов'язане з культурами новокам'яних племен лісостепової зони.
Ймовірно, імеркські племена разом з волосівськими були асимільовані населенням степових скотарських культур, що почали своє просування сюди в 2100-1900 роках до Р.Х.[1].
Імеркська культура у Мордовії й Пензенській області
У Мордовії й Пензенській області імеркські племена мешкали разом з племенами волосівської культури[1].
У Мордовії пам'ятки імеркської культури виявлені у селах Волгапіно, Новий Усад, Широмасово, Ширінгуші, біля озер Імерка й Машкіно; у Пензенській області — у сіл Скачки, Великий Колояр.
Джерела
Третьяков В. П. Поселение Имерка-5 — памятник эпохи энеолита в Примокшанье // Сов. археология. — 1987. — № 1
Королёв А. И., Третьяков В. П. Энеолитические поселения Примокшанья // Энеолит лесного Урала и Поволжья. — Ижевск, 1990
Ставицкий В. В. Новые раскопки поселения Новый Усад-4 // Тр. МНИИЯЛИЭ. — Саранск, 1992. — Выпуск 107.