Бутовська культура

Бутовська культура
Попередня культураресетинська культура
Наступна культураверхньоволзька культура

Бутовська культура — середньокам'яна культура Волго-Окського межиріччя 8000-5000 років до н. е.. Сформувалася на основі ресетинської культури (за іншими даними, на основі свідерської культури). Племена бутівської культури вели бродячий спосіб життя, займаючись полюванням за допомогою лука і стріл, що були запозичені в результаті зіткнення з кундської культурою[1]. Еволюціонувала у верхньоволзької новокам'яної культуру V тис. до н. е..

Виділена Л. В. Кольцовим в 1976 році.

Хронологія бутовської культури

Бутовська культура є основною середньокам'яної культурою Волго-Окського межиріччя і налічує не менше 70 пам'ятників, розташованих на території Брянської, Московської, Ярославської, Іванівської, Володимирської, Костромської і Тверської областей[2] з яких 35 є датованими[3]. На даний момент поруч дослідників запропоновано кілька варіантів хронології бутовської культури:

  • Хронологія за Л. В. Кольцовим (1989, 1994). Бутовська культура існувала протягом всієї середньокам'яної доби від першої половини VIII до другої половини VI тис. до н. е.
  • Ранній період — від середини VIII до другої половини VII тис. до н. е. ділиться на 2 етапи. Перший етап: стоянки Тихоново, Соболево 7, Грем'яче; другий етап: стоянки Бутово 1, Лукіно 1, Кошево 2.
  • Пізній період охоплює другу половину VII—VI тис. до н. е., ділиться на 2 етапи.

Кільця не розподіляє пам'ятники по етапах, а лише виділяє найбільш пізні: Микулино, Берендеєво 3, Соболево 5, Заборов'є 2, Іванівське 3 і 7[2]. Хронологія Кольцова ґрунтується головним чином на датах попередньої свідерської культури і наступної верхньоволзької[4].

Хронологія за О.М. Сорокіним (1990). На його думку, бутовська культура існувала в інтервалі 7500-6500 років до н. е.. У культурі виділяються ранній і пізній етапи. Сорокін зазначив, що вже до початку новокам'яної доби бутовська культура припиняє своє існування.[2] Хронологія запропонована на основі 4 нульових позначок (реперів). Репери отримані в результаті радіокарбонового датування 4 стоянок. Чотири дати відносяться до стоянки Суконцево VII. Другий репер представлений стоянкою Жабки III, третій — стоянкою Чорна I (10 дат), четвертий — стоянкою Мала Ламна.[4]

Хронологія за А.Є. Кравцовим (1991) Існування Бутівської культури відзначається в інтервалі близько 9,6 — 8,0 тисяч років тому.[2] :70

Хронологія за Л.В. Кольцовим — М.Г. Жиліним (1999). Бутовська культура існувала в періоді від приблизно 9500 — 9300 років тому до кінець приблизно 5000 років тому.

Нижня межа визначена за пилкових датування стоянки Тихоново, для порівняння стоянка Бутово має радіокарбонатне датування не раніше 9310+/-111 років тому. Подальше датування побудоване на результатах радіокарбонного дослідження стоянок:

  • Беліво IVA (9940+/-300, 9130+/-150, 8840+/-110, 8770+/-180, 9550+/-100),
  • Култіно III (8850+/-200),
  • Мала Ламна III (8800+/-90),
  • Чорна I (8720+/-300, 8720+/-200, 8630+/-40, 8190+/-120),
  • Спас-Седчено II (8540+/-120),
  • Окайомово V (7910+/-80, 7730+/-60, 7360+/-40, 6800+/-140),
  • Берендеєво III (7770+/-100),
  • Івановське III (7630+/-40, 6900+/-80),
  • Озерки V (7410+/-90),
  • Окайомово IV (7490+/-50),
  • Безводне Х (6920+/-380).

На стоянці бутівської культури в селі Дедня в Чауського району Могильовської області (Білорусь) середньокам'яне поселення радіовуглецевим методом датується 7400-7300 роками до н. е.[5].

Найранні пам'ятки верхньоволзької культури, що змінює бутовську, представлені стоянкою *Беліво II (7180+/-60).[4]

Характеристика

Поселення тимчасові у вигляді куренів (чумів). В якості зброї полювання на північного оленя широко застосовувалися стріли.

Примітки

  1. ↑ Развитие природной среды и культурно-хронологическое деление мезолита лесной зоны Восточной Европы. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2021.
  2. ↑ а б в г Кольцов Л. В. Мезолит СССР. — М.: Наука, 1979.
  3. ↑ Жилин М. Г. М. Г. Хронология и периодизация бутовской мезолитической культуры. Егоров В. Л. (ред.) Исторический музей — энциклопедия отечественной истории и культуры. Труды ГИМ. Вып. 103.— М.: Наука, 1999.
  4. ↑ а б в Кольцов Л. В., Жилин М. Г. Мезолит Волго-окского междуречья. Памятники бутовской культуры. — М.: Наука, 1999.
  5. ↑ Могилевским археологам удалось узнать первые для каменного века Могилевского Посожья радиоуглеродные даты. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 9 лютого 2021.

Див. також

Література

  • Жилин М. Г. Хронология и периодизация бутовской мезолитической культуры // Исторический музей — энциклопедия отечественной истории и культуры. Труды ГИМ. — Вып. 103. — М., 1999. — С. 109—126.
  • Кольцов Л. В., Жилин М. Г. Мезолит Волго-окского междуречья. Памятники бутовской культуры. — М.: Наука, 1999.
  • Кольцов Л. В. Мезолит СССР. — М.: Наука, 1979.
  • Сорокин А. Н. Бутовская мезолитическая культура. — М.: Институт археологии РАН, 1990. — 219 с.

Посилання