PROFILPELAJAR.COM

село Хмелівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Микулинецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040290200067085
Основні дані
Засноване	1581
Населення	586
Площа	3,011 км²
Густота населення	347.5 осіб/км²
Поштовий індекс	48145
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°14′13″ пн. ш. 25°29′37″ сх. д. / 49.23694° пн. ш. 25.49361° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	194.62 м
Водойми	Серет
Відстань до; районного центру	18 км
Місцева влада
Адреса ради	48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11
Карта
	Хмелівка
	Хмелівка
Мапа
	Хмелівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Хмелівка.

Хмелі́вка — село Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Розташована на 20 км на захід від Теребовлі. Адміністративний центр колишньої Хмелівської сільської ради, якій було підпорядковано села Нова та Стара Брикулі. (до 2020 року). Від кінця XVII ст. до 1815 та від 1921 до 1947 року називалося Винявка (пол. Wieniawka).

Населення — 570 осіб (2007).

Походження назви

Хмелівка

Село під назвою Хмелівка згадується у 1646 році, коли воно, за переказами, було засноване, хоча дехто офіційною датою заснування вважає 1581 рік. Назване на честь Богдана Хмельницького.

Винявка

Згідно з переказами, дана назва походить від прізвища польського шляхтича Винявського, якому у свій час король подарував це село.

Історія

Перша писемна згадка — 1581 року.

У 1628 році Станіслав Лянцкоронський (майбутній коронний гетьман) разом з дружиною Александрою з Сененських отримав дозвіл щодо набуття села від Каліновських гербу Калинова^[1].

21 липня 1809 поблизу Хмелівки відбулася битва австрійського корпусу під командуванням генерала Бікінга з польськими повстанцями на чолі з підполковником Пйотром Стшижевським. У результаті битви австрійці капітулювали. У 1815 році австрійська влада, бажаючи забути факт поразки, змінила назву села з Винявки на Хмелівку^[2].

Починаючи з 1890 року чисельність українського населення в Хмелівці постійно зростала, і це пояснювалося тим, що на початку XX століття дідичами села були ревні греко-католики, тобто українці.

Перед Першою світовою війною у Хмелівці була заснована двокласова школа з українською мовою навчання, де викладали такі вчителі як Вільчинський, Новаківська Марія, Грицик Володимир та інші. У період 1928—1939 рр. у школі навчалося 95 % учнів української національності. З 1924 року в селі було засновано читальню товариства «Просвіта», гурток «Рідна школа» (головою гуртка був Нестор Гнатків), «Сільський господар».

Провід «Просвіти» постачав в село часописи «Громадський голос», «Новий час», тижневик «Народна справа». В селі діяло товариство «Січ», а пізніше «Луг». Діяли церковний та світський хори, якими керував Курилів Степан. Вихідці із села, які стали студентами, поповнювали українські прогресивні товариства «Пласт», «Смолоскип», «Рідна школа», Союз українок, «Просвіта».

1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включено до новоствореної у Теребовлянському повіті об'єднаної сільської гміни Дарахів^[3].

Після розвалу польської влади в 1939 році Хмелівку окупували радянські війська.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	584	99.66%
російська	1	0.17%
білоруська	1	0.17%
Усього	586	100%

Мікротопоніми

Назви піль: Вікнина Велика/Мала, Королева Долина, Раковець^[5].

Поширені прізвища

Павлік, Бегір, Беренда, Бурмас, Валега, Гасій, Гец, Джугла, Зрадовський, Калавур, Крецула, Носко, Осадець,Слободян, Стець, Уруський, Хабурський, Хамуляк^[5].

Пам'ятки

церква Покрови Пресвятої Богородиці (1939, кам'яна, реставрована 2001, ПЦУ)
церква Покрова Пресвятої Богородиці (перебудована 1989, мур., УГКЦ),
дім молитви ХВЄ (2000).

Відновлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1996).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди

народилася Єрменчук-Гручман Ганна Михайлівна (нар. 1969) — художниця декоративного розпису;
проживав геолог, географ, педагог І. Олексишин,
працювала Герой соціалістичної праці З. Святецька.
Водовоз Роман Іванович (1990—2022) — старший солдат 24 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Галерея

Дорожній знак при в'їзді в село
Церква Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ
Церква Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ
Статуя Божої Матері
Будинок культури
Символічна могила Борцям за волю України
Автобусна зупинка

Примітки

↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 337. (пол.)
↑ Mogilnica al. Mogielnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 581. (пол.) — S. 581.
↑ Internetowy System Aktów Prawnych. web.archive.org. 9 березня 2014. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 7 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ ^а ^б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174

Джерела

Горбач Г., Івахів Г., Мельничук Б., Уніят В.-Карпович Хмелівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 337—338. — ISBN 978-966-457-246-7.
Дем'янова І., Уніят В. Хмелівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 549. — ISBN 978-966-528-279-2.
Chmielówka (pow. trębowelski) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 592. (пол.)