Калино́вські гербу Калинова (пол. Kalinowscy, Kalinowski) — спольщений руський шляхетський магнатський рід. Представлений у Подільському і Брацлавському воєводствах.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (5 серпня 2023)

Історія Калиновських була безпосередньо пов'язана з Поділлям і Брацлавщиною протягом майже 200 років. Володіли значними територіями. Представники цього роду брали діяльну участь на боці Корони у військових кампаніях Визвольної війни 1648—1654 років. У той самий час Калиновські приклали неабиякі зусилля задля укріплення південних кордонів Брацлавського воєводства на початку XVII століття, будівництва нових міст та замків, спорудження монастирів-кляшторів та багато іншого.

На Поділлі Калиновські заявили про себе в середині XVI століття, коли брати Кшиштоф, Ян, Марцін придбали маєтки поблизу Кам'янця. Наймолодший з них, Марцін Калиновський (старший) — «дідич Нефедовців і Гумінців» — став засновником гетьманської лінії Калиновських. Невдовзі Калиновські з'являються на Брацлавщині.

У 1590–1596 роках Марцін Калиновський став власником значних територій на лівому узбережжі Дністра, перетворився у найбільшого землевласника Східного Поділля.

Його син Валентій Александр 1604 року отримав посади старости вінницького, брацлавського; пробув понад 9 років, розвинув при цьому бурхливу діяльність. Найперше Валентій Александр Калиновський відібрав у вінницьких міщан всі права на міські землі, перетворив їх землі на старостинську власність. Після пожежі у вінницькому замку В. А. Калиновський власним коштом будує новий замок і палац на острові Кемпа. За свідченням сучасників, палац вражав пишнотою та багатством і являв собою справжню прикрасу міста. У 1611 році В. А. Калиновський запросив до Вінниці отців-єзуїтів з Кам'янецького колегіуму, які досить оперативно вибудували свій монастир і розпочали місіонерську діяльність — боротьбу проти православ'я. У 1609 році згідно з рішенням сейму В. А. Калиновський придбав величезну безлюдну територію на сході Брацлавського воєводства — «пустелю Умань». В. А. Калиновський брав участь у багатьох битвах з ординцями, одержав за хоробрість уряд «генерала землі подільської». У 1620 році в битві з турецькою армією при Цецорі Валентій Александр Калиновський і син Войцех загинули. Решта синів — Адам, Єжи та Марцін — розділили родові землі між собою:

• Адаму дістались Нестервар (нині - Тульчин), Адамгород (нині - Тростянець) та Краснопілля (нині - Кирнасівка),
• Єжи став власником Немирова та Могилева,
• Марцін одержав фамільний замок у Гусятині.

Після Хмельниччини рід Калиновських деякий час ще мав вплив на Поділлі та Брацлавщині, проте невдовзі багатства Калиновських перейшли до інших рук (головним чином — до Потоцьких). Це ознаменувало втрату Калиновськими колишньої могутности, політичного авторитету.

Рід Калиновських був споріднений з князями Корецькими, шляхтичами Струсями, Потоцькими, Варшицкими (імовірно), Оссоліньскими, Лянцкороньскими, Зебжидовськими, Морштинами, Щавіньскими, іншими родами.

• Анджей (Єнджей) (1465–1531) — засновник роду, загинув у битві під Обертином.

1. Адріан
2. Ян — дідич Дятьківців та Кам'янки в Галицькій землі
   1. Ян — військовик
      1. Гелена — дружина ротмістра Миколая Потоцького (син Миколая Потоцького), потім — Прусіновського
   2. Марцін
      1. Валентій Александр Калиновський (? — 1620) — староста генеральний подільський.
         1. Адам, дружина Кристина Струсь
         2. Єжи, дружина Анна з Варшицких^[1]
         3. Марцін Калиновський (1605–1652) — син Валентія Александра, гетьман польний коронний, чернігівський воєвода
            1. Самуель Єжи Каліновскі
   3. Кшиштоф, ж. — Малґожата Сіверська
      1. Ян Бартоломій, ж. — Софія Вяжбойська
         1. Ганна, — Адам Злачовський
         2. Катажина, — Ян Блажовський
         3. Маріана, — Кевліч
         4. Ева, м. — Каменецький
      2. Валентій (? — 1622), войський галицький, др. — Ева Дважицька
         1. дочка, — Бабінські
         2. Барбара, — Ян Черміньський гербу Рамульт^[2]
         3. Зоф'я — Васильківський
         4. Ганна, — Жиравський
         5. дочка, — Вітвіцький
         6. Ян, мечник брацлавські в 1633
         7. Якуб, войський червоногородський 1635, дружина — Ядвига Сметанка
            1. Ганна, м. — Сіверський
            2. Валентій Ян, ж. — Є. Бидловська
               1. Кляра, чоловік — Павел Хамц
               2. Марцін — каштелян Кам'янця-Подільського, ж. — Ганна Катажина Тарновська
                  1. Людвік
               3. Александер — підчаший галицький, дружина — Стшемеська
               4. Антоній — 5-й син Валентія Яна, чесник галицький, дружина — Ґідзіньська (Ґє(е)ровська)

Також:

• Іґнацій — чесник галицький, староста лелювський, член Галицького станового сейму, син ротмістра Валентія Юзефа (помер 1728) та вдови Анджея Фірлея Анни Лянцкоронської; діти:
  • Северин Ксаверій — граф (1818 р., надав цісар Франц І, член Галицького станового сейму^[3]
• Ян — дідич Турки

• Захарченко Р. С. Калиновські [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 34. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1906. — Cz. 1. — T. 9. — S. 151—157. (пол.)
• Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 51—64. (пол.)
• Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 27 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. 2. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — 761 s. — S. 462—466. (пол.)

• Історія магнатської родини Калиновських [Архівовано 5 березня 2010 у Wayback Machine.]
• Калиновські [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Kalinowski [Архівовано 26 лютого 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.