PROFILPELAJAR.COM

Китайці (хань, ханьці)
汉族/漢族
Китайці (хань, ханьці); 汉族/漢族
	Сучасні молоді китайці у традиційному вбранні хань, 2005
Кількість	1 310 158 851; 19.73% усього світового населення;
Ареал	КНР: 1 207 541 842; Гонконг: 6 593 410; Макао: 433 641; Тайвань: 22,575,365; Сінгапур: 2 684 936
Входить до	Сино-тибетські народиd
Мова	китайська мова;
Релігія	буддизм, Даосизм, християнство, іслам, конфуціанство, Культ предків і Китайська традиційна релігія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хань.

Запит «Китаянка» перенаправляє сюди; див. також Китаянка (фільм).

Ха́ньці або кита́йці (спрощ.: 汉族; кит. трад.: 漢族, ханьцзу; спрощ.: 汉人; кит. трад.: 漢人, ханьжень) — східноазійський народ, основний етнос Китаю, титульна нація Китайської Народної Республіки (91,6 % її населення) і Республіки Китай. Самоназва — хань. Кількість — понад 1,3 млрд. Розмовляють китайською мовою, яка має велику кількість діалектів. Має численну діаспору.

Етнонім

Докладніше: Китайці

Термін китайці в українській мові може виступати на позначення всього населення держави Китай і як етнонім китайців (ханьців), основної етнічної групи населення Китаю.

Китайці — населення держави Китай, яке за етнічним і релігійним складом є доволі різнорідним. Попри те що, 9/10 населення країни складають китайці (ханьці), деякі з народів Китаю (офіційно — етнічні меншини) є доволі численними (скажімо чжуанів понад 15 млн осіб, дунганів (хуей) — 8 млн осіб, уйгурів — бл. 7 млн осіб, іцзу — понад 6 млн осіб і т. д.), вони проживають на своїх етнічних землях компактно, як правило у напівнаціональних автономіях (Сіньцзян-Уйгурський, Гуансі-Чжуанський та інші автономні райони), і мають високі рівні національної ідентичності, давні історичні традиції, самобутні культури — крім власних мов часто також власні писемності і тривалі літературні традиції.

До таких народностей, у першу чергу, слід віднести тибетців (основне населення анексованого в 1950-х рр. Китаєм Тибету), ряд тюркських народів північного заходу Китаю, також уйгурів, деякі тунгусо-манчжурські та монгольські народи півночі й північного сходу Китаю (монголи Внутрішньої Монголії, маньчжури тощо). Значну національну свідомість і відчуття окремішності мають також народи, які колись мали, мають (в тому числі й віднедавна) або борються за державне самовизначення — крім названих тибетців, також корейці на крайньому північному сході Китаю; узбеки, казахи, киргизи на північному заході держави тощо. Саме вище названі народи на еміграції найчастіше творять окремі національні громади, чітко вирізняючи себе від китайців, і таким чином сприймаються від них окремо у світі, на відміну від більшості народів Південного і Південно-Східного Китаю, як близьких етнічно і мовно до ханьців сино-тибетських народів, так і паратайців (чжуани, таї, буї), що в історичному і культурному плані мають давні зв'язки з народами Індокитаю.

Дані щодо чисельності на 1978 рік

Всього — 934 000 000 осіб, з них проживають у таких країнах:

Китай, Тайвань — 909 млн
Таїланд — 4 млн
Сянган (Гонконг) — 4 млн
Індонезія — 4 млн
Малайзія — 4 млн
Сінгапур — 1 млн
В'єтнам — 1 млн
Філіппіни — 5 млн
Камбоджа — 4 млн
М'янма (Бірма) — 3 млн
Аоминь (Макао) — 270 000
Велика Британія — 70 000
Японія — 45 000
Бруней — 45 000
Лаос — 40 000
Північна Корея — 25 000
Південна Корея — 25 000
Східний Тимор — 12 000
Індія — 10 000
Нідерланди — 3 000
Данія — 1 000

Примітки

↑ Останніми роками, з поч. 1990-х молоді китайці (ханьці) намагаються відновити традицію носіння ханьського одягу, яку було перервано 300 років тому встановленням у Китаї правлячої династії з Маньчжурії (період правління 1644—1911).
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2007. Процитовано 11 липня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2007. Процитовано 11 липня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2007. Процитовано 11 липня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 вересня 2006. Процитовано 11 липня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2007. Процитовано 11 липня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела та література

Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.
Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
Крюков М. В., Малявин В. В., Софронов М. В. Китайский этнос в средние века (VII—XIII вв.). — М. : Наука, 1984. — 336 с. (рос.) [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]