PROFILPELAJAR.COM

	Ференц Ронай
Особисті дані
Народження	29 квітня 1900
	Арад, Румунія
Смерть	6 квітня 1967 (66 років)
	Тирґу-Муреш, Муреш, Румунія
Громадянство	Румунія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1912–1920	АМЕФ Арад
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Ференц Ронай у Вікісховищі

Ференц Ронай (угор. Ferenc Rónay) або Франциск Ронай (рум. Francisc Rónay, 29 квітня 1900, Арад — 6 квітня 1967, Тиргу-Муреш^[2]) — румунський футболіст угорського походження, що грав на позиції нападника, гравець збірної Румунії в 1922—1932 роках, автор першого голу в історії збірної Румунії. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, очолював національну збірну.

Клубна кар'єра

Він почав займатися футболом у віці 12 років у клубі АМЕФ Арад, заснованому роком раніше^[3]. Він грав за цей клуб до 1920 року, коли Арад був приєднаний до Королівства Румунія згідно з положеннями Тріанонського договору^[3]^[4].

У віці 20 років він приєднався до клубу «Орадя»^[5]. У сезонах 1923/24 і 1934/35 він посів з клубом друге місце в чемпіонаті Румунії^[4]^[5]. У сезоні 1933/34 він забив дванадцять голів, що стало найкращим результатом його кар'єри.

У 1935 році він перейшов до команди другого дивізіону «Краю Йован» (Крайова)^[3].

У сезоні 1936/37 він знову грав за «Орадю», будучи також граючим тренером команди^[3]. У 1937 році він повернувся до активного футболу і грав за «Електрику» (Орадя), що виступала у другому дивізіоні. Після року виступів за цей клуб він завершив кар'єру гравця.

Виступи за збірні

Навесні 1922 року він був включений до складу збірної Румунії на її перший в історії матч проти Югославії^[4]^[6]. Щоб доїхати до Белграда, гравці та тренерський штаб покрили витрати на поїздку за власні кошти^[6]. У матчі, який відбувся 8 червня 1922 року Ронай забив перший гол в історії збірної Румунії, перегравши Драгутина Фрідріха з пенальті на 41-й хвилині^[6]^[7]. Матч завершився перемогою румунів з рахунком 2:1, здобувши Кубок короля Олександра. За цим матчем спостерігали королі Олександр I, Фердинанд I і Георг II^[6]^[7]. Загалом у 1922—1932 роках Ронай зіграв за національну збірну 8 матчів і забив 3 голи^[3].

На Олімпійських іграх у Парижі був резервним гравцем і на поле не виходив^[2].

№	Дата	Місце	Суперник	Рахунок	Результат	Турнір
1.	8 червня 1922	Стадіон СК Югославія, Белград	Югославія	1:1	2:1	Товариський матч
2.	10 червня 1923	Стадіон ФССР, Бухарест	Югославія	1:2	1:2	Товариський матч
3.	16 жовтня 1932	Linzer ASK Platz, Лінц	Австрія Б	1:0	1:0	Кубок Центральної Європи серед аматорів

Тренерська кар'єра

У сезоні 1936/37 він працював граючим тренером в «Ораді».

Після приєднання Трансильванії до Угорщини в рамках Другого Віденського арбітражу в 1940 році він повернувся до тренування клубу, який отримав назву «Надьвараді»^[5]^[8] . У сезоні 1943/44 він виграв з командою чемпіонат Угорщини^[4]^[9].

У 1945 році він тренував «Ферар» (Клуж), у 1946 році «Дермата» (Клуж), а в 1947 році він став тренером ЧФР (Бухарест)^[5]. Восени 1947 року він також очолював збірну Румунії в трьох матчах проти Чехословаччини (2:6), Угорщини (0:3) і Польщі (0:0)^[4]. У грудні того ж року він залишив посаду і у клубі і у збірній.

У 1948—1949 роках він очолював «КСМ Медіаш», з якою він посів останнє місце в таблиці та опустився до другого дивізіону.

У березні 1950 року він почав тренувати ККА (Бухарест). Клуб під його керівництвом посів 5 місце місце в чемпіонаті і виграв Кубок Румунії^[10].

У 1952 році Ронай очолив клуб «Кимпулунг-Молдовенеск», з яким посів 3 місце в чемпіонаті, найбільшого успіху в короткій історії клубу з регіону Сучави^[10]. Він був першим тренером у Румунії, який запровадив схему 4-2-4^[5]. Наступного сезону його команда була на другому місці в таблиці, але була розпущена Румунською робітничою партією в середині сезону 1953 року^[10]. Після цього у серпні 1953 року Ронай і деякі з гравців перейшли до ККА (Бухарест), з яким виграв чемпіонат Румунії^[10], але програв зі своєю командою у фіналі кубка. Після першої половини сезону 1954 року команда була на другому місці в турнірній таблиці, відстаючи на три очки від «Арада», коли покинув команду.

У серпні 1954 року він очолив «Локомотиву» (Бухарест)^[10]. У першому сезоні «залізничники» під керівництвом Ронай посіли 12 місце і вилетіли до другого дивізіону. У 1956 році «Локомотива» повернулася до вищої ліги Румунії та посіла 4 місце. Надалі «Локомотива» посіла 8 місце в сезоні 1957/58 і 4 місце у сезоні 1958/59 (вже під назвою «Рапід»)^[10].

У сезоні 1962/63 Ронай працював у клубі «Крішана» (Орадя), яка програла 5 із 7 матчів під його керівництвом і вилетіла з Дивізії А^[5]. В результаті клуб було розформовано, а він завершив тренерську кар'єру.

Приватне життя

Він народився в 1900 році в Араді, Австро-Угорщина, в угорській родині^[4]. Закінчив середню школу і здобув професію електрика, яким працював на комунальному підприємстві Ораді (Întreprinderile Comunale Oradea)^[4]. Наприкінці 1940-х років його звинувачували Секурітате в підтримці та поширенні фашизму, сприянні знищенню євреїв у гетто Ораді та вчиненні хуліганських дій проти представників комуністичної влади^[4]. У січні 1951 року заарештований і через 3 місяці звільнений за відсутністю доказів.