Середню освіту здобув у середній школі району Баттерсі[10]. Під час навчання там відвідує художній факультет. Захоплюється малюванням, цікавиться сюрреалізмом та імпресіонізмом[11]. Його музичні смаки на той час були доволі різноманітними і коливалися від Джимі Гендрікса до Клода Дебюссі, Девіда Бові та Sparks. Сполл визнає, що він у школі хоча й почувався не дуже вмілим в інших шкільних предметах, неакадемічний характер школи, не заважав його творчому зростанню[11].
Також у підлітковому віці йде у кадети[12][13]. І опиняється у складі 3-го Королівського танкового полку, що дислокується у Клепгемі, де отримує звання «молодший капрал»[13].
Зіткнувшись із дилемою: військової кар'єри чи вступу до художнього коледжу, зрештою обирає шлях мистецтва[11].
Тож сценічну освіту почав здобувати у Національному молодіжному театрі та в Королівській академії драматичного мистецтва (RADA), до якої вступає у 18 років[11]. Там він зміг отримати золоту медаль Бенкрофта (англ.Bancroft Gold Medal), яка вручається найперспективнішому акторові курсу. В цій академії він зіграв ролі у п'єсах «Макбет» і «Отелло».
Кар'єра
Екранний дебют Тімоті Сполла відбувся у 1978 році, коли він з'явився у серіалі «BBC2 Play of the Week» (укр.«П'єса тижня BBC2») та драматичному фільмі «The Life Story of Baal» (укр.«Історія життя Ваала), заснованому на п'єсі Бертольда Брехта«Ваал».
У 1979 році він приєднався до Королівської Шекспірівської трупи та близько двох років грав там у виставах «Віндзорські насмішниці», «Три сестри», «Життя та пригоди Ніколаса Нікльбі» та інших.
Пізніше Сполл починає зніматися у яскравіших ролях. Широку світову популярність йому принесла роль Пітера Петіґру в серії фільмів «Гаррі Поттер». Визначною подією також стала головна роль Альберта Пірпойнта у фільмі «Останній кат» 2005 року. Він також зіграв комедійного персонажа Натаніеля у фільмі 2007 року «Зачарована», з'явився в основних ролях у фільмах «Свіні Тодд: Перукар-демон із Фліт-стріт», «Аппалуза», «Проклятий Юнайтед» та озвучив пса Баярда у фільмі «Аліса в Країні чудес».
На додаток до своєї акторської кар'єри Сполл зайнявся малюванням, відродивши талант, який він не виявляв із підліткового віку. Його інтерес до живопису збільшився під час роботи над роллю художника Вільяма Тернера, і тепер його власні роботи виставлені в театрально-галерейному комплексі The Lowry у місті Манчестер, де зберігається найбільша колекція робіт Тімоті Сполла[15].
Знайомство Тімоті Сполла із майбутньою дружиною Шейн відбулося через їхнього спільного друга. У пари швидко зав'язалися романтичні стосунки. Та на той момент Шейн вже мала дитину. Однак вже через три місяці після знайомства вони одружилися, а Тімоті не злякавшись дитини від першого чоловіка, став вітчимом у 24 роки[17]. Рідний брат Тімоті, Меттью — директор компанії «Morpheme», яка займається розробкою комп'ютерних ігор.
Дружина
Шейн Сполл народилася і виросла в небагатій багатодітній родині в маленькому містечку, розташованому неподалік Кеннока в англійському регіоні Західний Мідленд[18].
У 17 років вона залишила дім, і поїхала до Уельсу. За її словами, була хіпі[18] . Батько її першої дочки Паскаль був австралійцем і покинув Шейн, коли та була на восьмому місяці вагітності[18]. Через сім років у Лондоні вона познайомилась із Тімоті, коли він знімав кімнату в її давнього товариша[17][18] .
Тімоті та Шейн одружилися 16 жовтня 1981 року[17][18].
У 2005 році Шейн Сполл продемонструвала свої письменницькі здібності, написавши дві книги, засновані на їхніх спільних з чоловіком пригодах на човні навколо Британських островів. У мемуарах під назвами «The Voyages Of The Princess Matilda» (укр.«Мандрівка принцеси Матильди») і «The Princess Matilda Comes Home» (укр.«Принцеса Матильда повертається додому») розповідається про їхні водні подорожі, спосіб життя на човнах та про проблеми, з якими вони зіткнулися. Крім того, ця подорож надихнула на створення серіалу, англ.«Timothy Spall: Back at Sea» на телеканалі BBC Four[19], в якому зображуються пригоди на екрані[18].
Діти
Тож подружжя має троє дітей: старша донька Паскаль (народилася у 1976) — дизайнерка з текстилю, молодша донька Мерседес (народилася у 1985) — вчителька. Син Рейф[en] (народився у 1983), як і батько, став актором[20].
Після успіху фільму «Таємниці і брехня», акторська трупа мала летіти до Франції, аби взяти участь у Каннському кінофестивалі. Однак Тімоті Сполл не полетів разом з рештою акторів, а у зв'язку з погіршенням здоров'я потрапив до лікарні. Лікарі діагностували лейкемію, з шансами вижити 60 % на 40 %.
Його ослаблена імунна система робила хіміотерапію ризикованою, тому він отримав лише два курси з необхідних п'яти[17]. Під час його хвороби його дружина Шейн непохитно підтримувала, завжди була поруч і друкувала на своєму ноутбуці власні мемуари[17].
Про свою хворобу він казав так:
«Я не знав, що зробило мене хворим, але стрес мав якесь відношення до цього, і тепер завдання полягає у тому, щоб запобігти стресу ще на самому підході. Це змусило мене усвідомлювати речі та стати більш вибірковим. Я менше турбуюся про зайнятість»
Оригінальний текст (англ.)
«I didn't know what made me ill but stress had something to do with it and the point is now to head off stress at the pass. It made me aware of things and become more selective. I am less worried about employment» [23].
У 2014 році він ствердив, що «подолав рак саме завдяки любові своєї дружини Шейн»[24][18].
Схуднення
Саме після ролі художника Тернера Сполл взявся за режим здорового харчування, завдяки якому підтягнувся і скинув вагу[25].
До того ж рішення Сполла змінити своє тіло збіглося з усвідомленням того, що він втомився грати ролі другого плану. В інтерв'ю він пояснював, що вирішив схуднути у 2014 році, готуючись до участі у горор-серіалі «The Enfield Haunting» (укр.«Привиди Енфілда»). Він зберіг свою нову схудлу фігуру, відмовившись від цукру та алкоголю[15]. Та попри позитивні зміни, він зазначав, що зміна його зовнішності привернула увагу прихильників, оскільки люди розмірковували про стан його здоров'я або висловлювали перевагу його колишній вазі[15].
Художник
Під час пандемії Covid-19 Сполл зайнявся живописом і створив 20 картин, які згодом були виставлені на його першій персональній виставці під назвою «Out Of The Storm» (укр.«Із Бурі») в лондонській галереї «Pontone Gallery», що тривала до 19 липня 2021 року[1]. За його словами багато з написаних картин несуть особисті історії та емоції. Жартома він говорив про свою роботу художником так:
«Це дуже дивно, я не надто впевнений, хто їх зробив... Це був якийсь хлопець, який кілька місяців тому був трохи схожий на мене, плакав, лаявся і брязкав фарбою. Але, дивлячись на них [на картини], вони, напевно, в порядку»[1]
Оригінальний текст (англ.)
«It's very surprising, I'm not too sure who has done them... It was some bloke who was a bit like me crying and swearing and chucking paint around a few months ago. But looking at them, they're probably alright».
Його кінотеатральний дебют відбувся у фільмі 1979 року «Квадрофенія». А впізнаваності у Британії досяг завдяки ролі Баррі Тейлора в комедійному серіалі «Auf Wiedersehen, Pet» (укр.«До побачення, домашні»), що виходив на телебаченні з 1983 по 2004 рік. Ця роль у серіалі принесла йому першу популярність та похвалу критиків.
↑You'll know the face [Ви впізнаєте обличчя]. The Sydney morning herald(англ.). London: www.smh.com.au. 17 січня 2004. Процитовано 01 травня 2023.
↑Adrian, Lobb (26 лютого 2018). Timothy Spall: “It was one of the biggest shocks of my life” [Тімоті Сполл: «Це було одне з найбільших потрясінь у моєму житті»]. bigissue.com(англ.). The Big Issue Limited. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 травня 2023. At 16 I was at Battersea County Secondary Modern school, which also happened to be the school my mother and father went to
↑Timothy Spall Actor. TV Guide. Процитовано 1 травня 2023. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |langauge= (можливо, |language=?) (довідка)
↑ абAdrian, Lobb (26 лютого 2018). Timothy Spall: “It was one of the biggest shocks of my life” [Тімоті Сполл: «Це було одне з найбільших потрясінь у моєму житті»]. bigissue.com(англ.). The Big Issue Limited. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 травня 2023. I went to Army Cadets so I was Lance Corporal Spall affiliated with the 3rd Royal Tank Regiment on St John’s Hill in Clapham.
↑Нік, Дуерден (25 лютого 2012). Timothy Spall: 'Fate has already tried to kill me' [Тімоті Сполл: «Доля вже намагалася вбити мене»]. theguardian.com(англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 8 травня 2023. Rafe was born in 1983, Mercedes two years later.
↑Timothy Spall interview [Інтерв'ю Тімоті Сполла]. scotsman.com(англ.). The Scotsman. 19 серпня 2019. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 22 травня 2023. ...the couple are grandparents to Matilda, Lena, Rexie, Freda, Vinnie, Bertie and Wren.
↑Timothy Spall interview [Інтерв'ю Тімоті Сполла]. scotsman.com(англ.). The Scotsman. 19 серпня 2019. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 22 травня 2023.
↑Timothy Spall. IMDb.com(англ.). Процитовано 02 травня 2023.