PROFILPELAJAR.COM

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Туркестанська область
Түркістан облысы
	Герб
Адм. центр	Туркестан
Найбільше місто	Туркестан; Кентау
Країна	Казахстан
Регіон	Південний Казахстан
	Таласька область, Карагандинська область, Шимкент, Кизилординська область ?
Номерний знак	X і 13
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	2054021 особа (2021) (15 %, 1-е)
- густота	22,3 осіб/км² (1-е місце)
Етнікон	казахи — 70,3 % ; узбеки — 17,5 %
- повна	117 249 км² (4,3 %, 13-е місце)
Висота
- максимальна	4 238 м; (Сайрамський пік)
Часовий пояс	UTC+6
Дата заснування	10 березня 1932
Аким	Аскар Мирзахметов
Вебсайт	Офіційний сайт
Телефонний код	+7 725х xx-xx-xx
	Туркестанська область на карті Казахстану
	Туркестанська область на карті Казахстану
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Туркестанська область

Туркеста́нська область — область в південній частині Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Адміністративний центр — місто Туркестан. Площа області 117,3 тис.км².

Історія

До 1962 року область називалась Південноказахстанською, у 1962-1992 роках — Чимкентською (в 1962-1964 роках входила до складу Південноказахстанського краю), у 1992-2018 роках — Південноказахстанською.

19 червня 2018 року указом президента Казахстану № 702 область отримала сучасну назву^[2].

Адміністративний поділ

Район, міська адміністрація	Площа км²	Населення осіб (1989)	Населення осіб (1999)	Населення осіб (2009)	Центр	АО	НП
Байдібека район	7218,53	52635	50508	53004	Шаян	11	52
Жетисайський район	1046,34		168512	172903	Жетисай	13	111
Казигуртський район	4100		87875	100581	Казигурт	13	62
Келеський район	3451,29		105856	135819	Абай	12	81
Мактааральський район	807,64		117264	131781	Мирзакент	11	70
Ордабасинський район	2655,61		78725	100441	Темірлановка	10	57
Отирарський район	18100		52743	49865	Шаульдер	13	38
Сайрамський район	1145		136460	173640	Аксу	11	42
Сариагаський район	4181,17		166837	191096	Сариагаш	14	73
Сауранський район	7217,45		70483	84829	Чернак	12	36
Сузацький район	41044,90		47231	51935	Чулаккурган	12	38
Толебійський район	3063,80		93763	105399	Ленгер	13	54
Тюлькубаський район	2275,04		86465	95468	імені Турара Рискулова	15	61
Шардаринський район	13000		64324	74997	Шардара	11	26
Ариська м.а.	4606,43		62496	65463	Арись	5	23
Кентауська м.а.	600		82478	80854	Кентау	4	8
Туркестанська м.а.	7400		102505	142899	Туркестан	-	1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:


№	Населений пункт	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)
1	Туркестан	102 505	142 899
2	Кентау	55 521	57 121
3	Арись	38 680	41 326
4	Сариагаш	25 914	38 848
5	Жетисай	30 487	36 494
6	Карабулак	28 669	35 301
7	Шардара	25 452	30 573
8	Аксу	23 620	29 541
9	Манкент	19 137	25 058
10	Ленгер	22 038	24 642
11	Абай	15 454	17 700
12	імені Турара Рискулова	15 182	17 311
13	Атакент	13 260	16 402
14	Шубарсу	-	16 350
15	Казигурт	13 264	14 867
16	Староікан	11 277	14 294
17	Мирзакент	10 146	13 274
18	Темірлановка	11 554	12 495
19	Дербісек	9 709	11 234
20	Асиката	10 682	11 102
21	Коксаєк	8 087	11 053
22	Тюлькубас	9 499	10 802
23	Карамурт	8 188	10 538
24	Карасу	7 432	10 294
25	Карнак	7 305	10 246

Географія

Південно-Казахстанська область розташована на півдні Казахстану, в межах східної частини Туранської низовини і західних відрогів Тянь-Шаню. Велика частина території рівнинна, з горбисто-пасмовими пісками Кизилкум, степом Шардара (на південному заході, по лівобережжю Сир-Дар'ї) та Мойинкум (на півночі, по лівобережжю Чу). Північна частина зайнята пустелею Бетпак-Дала, на крайньому півдні — Голодний степ (Мирзашоль). Середню частину області займає хребет Каратау (гора Бессаз — 2176 м), на південному сході — західна околиця Таласького Алатау, хребти Каржантау (висота до 2824 м) і Угамський (найвища точка — Сайрамський пік — 4238м).

Найбільші річки — Сир-Дар'я (з притоками Келес, Куруккелес, Арись, Бугунь тощо) перетинає територію області з півдня на північний захід, і річка Чу (нижня течія), протікає на півночі і втрачається в пісках Мойинкум.

Область розташована в зоні різко континентального клімату. Родючі ґрунти, велика кількість сонячного світла, обширні пасовища створюють великі можливості для розвитку в цьому районі всіляких галузей сільського господарства, в першу чергу поливного землеробства і пасовищного вівчарства. Високі врожаї дають посіви бавовнику, рису, а також і виноградники.

Населення

Населення Південно-Казахстанської області, попри значну чисельну перевагу казахів (яка значно посилилася з початку 1990-х років і в даний час частка казахів в населенні краю становить близько 72 %), відрізняється значною національною різноманітністю. Так в населенні області традиційно широко (близько 18 % усього населення) представлені узбеки, проживають росіяни, азербайджанці, таджики, татари, турки, корейці, курди, українці, німці.

**Зміна чисельності населення**^[3]
Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	2 111 893	▲2 150 256	▲2 193 556	▲2 233 568	▲2 282 474	▲2 331 505

Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▲2 462 782	▲2 511 698	▲2 567 707	▲2 621 523	▲2 678 335	▲2 734 734

Примітки

↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
↑ Указ Президента Республики Казахстан от 19 июня 2018 года № 702. «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туркестанська область

Кизилординська область	Карагандинська область	Жамбильська область
Навоїйська область, Узбекистан	Пн
	Зх Туркестанська область Сх
	Пд
Джиззацька область, Узбекистан	Сирдар'їнська область, Узбекистан	Ташкентська область, Узбекистан