PROFILPELAJAR.COM

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Кизил-Ординська область
(каз. Қызылорда облысы)
Герб	Прапор
Адм. центр	Кизилорда
Країна	Казахстан
Регіон	Південний Казахстан
	Карагандинська область, Актюбінська область, Туркестанська область ?
Номерний знак	N,11
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	814931 особа 2021 (4,3%. 12-е)
- густота	3,28 осіб/км² (14-е місце)
Етнікон	казахи — 95,7 %; росіяни — 2,0 %; корейці — 1,2 %
- повна	226 019 км² (8,3%. 4-е місце)
Висота
- максимальна	1419 м; (відроги Каратау)
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	15 січня 1938
Аким	Кримбек Кушербаєв
Вебсайт	офіційний сайт
Код ISO 3166-2	KZ-43
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Кизил-Ординська область

Кизил-Ординська область^[3] (каз. Қызылорда облысы; рос. Кызылординская область) — адміністративна одиниця Казахстану, центр — місто Кизил-Орда. Утворена 15 січня 1938 року. Розташована в південній частині Казахстану. На заході області Аральське море.

Природа

Область розташована на схід від Аральського моря в нижній течії річки Сирдар'ї, переважно в межах Туранської низовини (висота 50-200 м). По лівобережжю Сирдар'ї — широкі простори горбисто-пасмових пісків Кизилкумів, що прорізаються сухими руслами Жанадар'ї і Куандар'ї; по правобережжю зустрічаються височини (Егизкара, 288 м), ділянки пісків (Ариськум тощо), неглибокі улоговини, зайняті солончаками. На півночі — масиви горбистих пісків (Малі Борсуки і Приаральські Каракуми). На крайньому південному сході в межах Кизилордінськой області заходять північно-західні відроги хребта Каратау (висота до 1419 м).

Клімат різко континентальний і украй посушливий з тривалим спекотним і сухим літом і з порівняно теплою, короткою і малосніжною зимою. Середня температура липня на північному заході 25,9 °С, на південному сході 28,2 °С, січня відповідно — 3,5 °С і — 19,8 °С. Кількість опадів на північному заході біля берегів Аральського моря близько 100 мм (найменше в Казахстані), на південному сході в передгір'ях Каратау до 175 мм.

В межі Кизилординської області входить північно-східна половина Аральського моря. Єдина велика річка — Сирдар'я, що протікає через центральну частину області з південного сходу на північний захід впродовж близько 1 тис. км, з сильно звивистим руслом, безліччю проток і рукавів і широкою заболоченою дельтою. Для захисту від паводків уздовж берегів річки побудовані греблі; у 1956 на річці Сирдар'я споруджена Кизил-Ординська гребля; у 1958 по руслу Жанадар'ї пропущені води річки для зрошування полів і обводнення пасовищ. Багато солоних озер (Жакси-Килиш, Камислибас, Арись і ін.); у озерах Купек і Тереськен — лікувальні грязі. На північному сході в межі Кизилординської області заходять пониззя річки Сарису.

Значна частина території зайнята пісками, майже позбавленими рослинності; на закріплених пісках полинно-тіпчакова, солянкова рослинність, а навесні і ефемерова на бурих і сіроземних супіщаних і солонцюватих ґрунтах; у пониззі серед пісків виростають астрагали, джузгуни, види пирію. Горбисті піски закріплені білим саксаулом, тамариксом, тереськеном, біюргуном, полином. У заплаві Сирдар'ї — алювіально-лукові, часто засолені ґрунти, покриті луковою рослинністю з рідкими тугайними лісами й чагарниками (верби, туранга і лох), в дельті й уздовж берегів — просторі чагарники очерету. У пустелі багато хижих (лис корсак, вовк тощо) і копитних (сайгак) тварин, а також гризунів, птиць (рябки та ін.) в дельті Сирдар'ї акліматизована ондатра.

Адміністративний поділ


№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	АО	НП
1	Аральський район	55545,74	71533	68382	70562	77211	Аральськ	24	50
2	Жалагаський район	28736,40	39847	39553	35695	35483	Жалагаш	15	17
3	Жанакорганський район	15433,69	62459	67563	70128	78742	Жанакорган	26	34
4	Казалінський район	37597,06	70129	68777	72315	77107	Айтеке-бі	21	42
5	Кармакшинський район	26755,80	40688	45355	50106	51730	Жосали	14	22
6	Сирдар'їнський район	42606,35	36252	39100	38085	37616	Теренозек	14	14
7	Чиїлійський район	32394,28	72180	73896	75306	83808	Шиєлі	23	38
1	Байконирська м.а.	-	-	28776	36175	34295	Байконир	-	1
2	Кизилординська м.а.	1151,64	183299	193589	230422	338939	Кизилорда	9	16

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:


№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Кизилорда	151791	157364	188682	271309
2	Айтеке-бі	32059	33441	38046	44502
3	Аральськ	30801	30347	29987	36004
4	Шиєлі	28484	28621	29632	35972
5	Байконир	-	28776	36175	34295
6	Жанакорган	18939	20708	22716	31910
7	Тасбугет	15369	16922	18875	27590
8	Жосали	19509	18997	18983	20182
9	Жалагаш	12726	14486	13479	15106
10	Теренозек	9069	9408	9132	11437
11	Кизилжарма	4045	4126	5484	11274
12	Торетам	-	5976	9548	11004
13	Саксаульський	7481	8347	9296	10870
14	Махамбетова	2220	2386	3780	10100

Населення

Населення — 814931 особа (2021; 678794 у 2009^[4]; 624991 у 1999, 576387 у 1989).

Національний склад (станом на 2016 рік^[5]):

казахи — 734254 особи (95,97 %)
росіяни — 15166 осіб
корейці — 7773 особи
турки — 1642 особи
татари — 1632 особи
узбеки — 1496 осіб
чеченці — 793 особи
українці — 318 осіб
азербайджанці — 253 особи
киргизи — 223 особи
башкири — 174 особи
уйгури — 164 особи
німці — 161 особа
греки — 133 особи
молдовани — 103 особи
марійці — 96 осіб
білоруси — 91 особа
інші — 586 осіб

**Зміна чисельності населення**:^[6]
Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	603 804	▲607 491	▲612 048	▲618 249	▲625 070	▲632 234

Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▲677 732	▲689 038	▲700 578	▲712 992	▲726 781

Примітки

↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
↑ Чисельність населення по областях, містах і районах, статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на 1 січня 2010 року^{[недоступне посилання]} (казах.), (рос.)
↑ прикметник, похідний від іменника Кизил-Орда, який поданий як приклад у правописі. Див.: § 154. Правопис складних і складених географічних назв // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 195 — ISBN 978-966-00-1728-3.
↑ Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 12 грудня 2014.
↑ Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 Січня 2014. Процитовано 29 Січня 2013.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кизил-Ординська область

Офіційний сайт акимату Кизилординської області
Кизилординська область, дані 1999 року
Карта Кизилординської області [Архівовано 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.]
Кизилординський форум на «ORDANET»
Відродженний Арал-2006 [Архівовано 11 Жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Великі перспективи Приаралля
Погода у Кизилординській області. Казахстан [Архівовано 26 Березня 2022 у Wayback Machine.]

Актюбінська область		Улитауська область
	Пн	Туркестанська область
	Зх Кизилординська область Сх
	Пд
Каракалпакстан, Узбекистан	Навоїйська область, Узбекистан	Туркестанська область