Імовірне зображення снігової баби. Часослов, XIV ст.
Опис створення снігової баби
Найпростіша снігова баба складається з трьох снігових куль. Найбільша куля стає її черевцем, менша — грудьми, а найменша — головою. Реалізації інших частин тіла можуть варіювати, але є канонічне уявлення про снігову бабу, якому реальні снігові баби можуть не відповідати, але воно поширене в казках і мультфільмах.
Руки снігової баби можуть бути зроблені двома гілками, але іноді робляться символічні руки з двох невеликих грудок снігу. У «руки» снігової баби часто вкладають заступ чи мітлу, які встромляють у сніг поруч із фігурою. Іноді сніговій бабі додають дві ступні зі снігових грудок, які ніби визирають з-під поли її шуби. Канон вимагає, щоб ніс снігової баби був зроблений з морквини (морква добре зберігалася до зими в селянських господарствах), але в сучасних умовах частіше використовують доступніші підручні матеріали (камінці, палички, вугілля), якими позначають і інші риси обличчя. На голову снігової баби іноді надягають відерце.
У світі 18 січня відзначається День сніговика[3], запропонований колекціонером з Германії К. Грьотцем.
Одну з найбільших снігових баб зробили в лютому 1999 р. в місті Бетел штату Мен. Її назвали «Ангус, Король Гори» на честь Ангуса Кінга, який був тоді губернатором Мена. Снігова баба була 35 м заввишки і понад 4000 т вагою.[4]
У 2008 році там же зробили снігову бабу ще більшу: висотою 37 м і вагою 6000 т.[5]
Напередодні Різдва 2010 року англійський вчений Девід Кокс (David Cox), член Квантового відділення Національної фізичної лабораторії Лондона, разом з колегами створили символ снігової баби з двох горошин сплаву олова розміром 0,01 мм. Ніс снігової баби було зроблено з платини, діаметр його становить всього 0,001 мм. Обличчя і посмішка снігової баби було вирізано за допомогою сфокусованого пучка іонів.[6]
