Наст

Наст (від рос. наст, утвореного від на-, над- і компонента -ст-, який пов'язаний зі стати, стояти, або вважається суфіксом)[1] — обледеніла кірка на поверхні снігового покриву[2]. Утворюється внаслідок короткочасного підтавання верхнього шару снігу внаслідок відлиги з наступним зниженням температури повітря[3].

Наст у глибині снігового покриву називається похованим настом[4].

Ущільнений шар снігу може в залежності від погоди перетворюватися на крижану кірку.

Виділяють такі типи насту і крижаної кірки[4]:

  • Сонячна кірка — тонка (кілька міліметрів) непрозора біла або матова крижана кірка, яка виникає в морозні ясні дні внаслідок оплавлення поверхні снігу сонячними променями.
  • Обволікаюча кірка — дуже тонка, крихка крижана кірка, відокремлена від поверхні снігу повітряним простором. Виникає в тиху і ясну погоду за різких добових коливань температури.
  • Перфорована кірочка — крижана дуже тонка і крихка кірка з численними дрібними отворами, що виникає при випаровуванні снігу під дією сонячних променів.
  • Борознистий сніг — поверхневий шар крижаних пластинок, розділених борозенками, розташованих похило і звернених піднятим боком до сонця. Утворюється навесні коли сніг тане.
  • Дощова кірка — прозора тонка крижана кірка, що виникає коли на поверхню снігу випадає дощ.
  • Температурна кірка — біла щільна кірка, що складається з дрібних крижаних кристалів і утворюється при замерзанні снігу, підталого під час відлиги.
  • Вітровий наст — ущільнений вітром шар снігу невеликої товщини (до 3 см). Сніг у вітровому насті матово-білий, мало-слизький, дуже дрібнозернистий, щільний.
  • Вітрові борозенки — наслідок часткового руйнування поверхні насту при заметілі. Борозенки вирівнюються вздовж напрямку вітру. Під поверхневої кіркою з навітряного боку видуваються порожнечі.
  • Вітрова дошка — товстий (понад 3 см) шар наметеного щільного снігу, що виникає на навітряних схилах під час низових завірюх внаслідок вітрового ущільнення.

Щільність снігу в різних видах насту неоднакова, але значно перевершує щільність сухого свіжого снігу (0,10—0,15 г/см³), хоча й не досягає щільності льоду (0,92 г/см³). Щільність сухого снігу у вітрових дошках доходить до 0,35—0,60 г/см³[4].

Примітки

  1. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. ↑ Словник української мови (1970—1980). Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  3. ↑ Довідник з екології: відлига. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  4. ↑ а б в Кузьмин П. П. Физические свойства снежного покрова. — Л. : Гидрометеоиздат, 1957. — С. 9. Архівовано з джерела 22 березня 2017