У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Полій (значення).
Полі́й[1], діал.на́морозки[2] — льодяне утворення, що виникло внаслідок замерзання води, що виходить з тріщини льоду на його поверхню. Може утворюватись на поверхні ґрунту внаслідок виходу на поверхню ґрунтових вод. Полоєм також можуть називати воду, що виступила на поверхню льоду[1].
Сухий полій, утворений одноразовим виходом води на лід,
Мокрий полій, вкритий водою, яка поступово витікає на поверхню льоду.
Довгий час в науковому середовищі не було єдиної думки щодо терміна «полій». На думку одних фахівців, полоєм була вода на льоду; інші вважали полоєм намерзання підземних або річкових вод, що вилилися на поверхню; треті відносили до полою «процес розтікання води, її замерзання, формування горбів обдимання, їх розтріскування». Така неузгодженість ускладнювала не тільки теоретичні роботи в цій області, але і не давала узагальнити зібрані в процесі спостережень відомості. У результаті ряд серйозних гляціологічних проблем вирішувалося в межах окремих наукових уявлень. Скажімо, обмерзання літаків і кораблів, наземних конструкцій, утворення граду та інші явища були предметом дослідження метеорології і фізики атмосфери. А обмерзання транспортних шляхів, міських магістралей вивчали дорожні служби і служби комунального господарства.
Подібна ситуація заважала вченим об'єднати свої зусилля для дослідження «фізично однорідних гляціальних утворень». Лише в 70-80-х роках ХХ століття завдяки ініціативі В. Р. Алексєєва події в цій галузі взяли інший характер, що дозволило створити Координаційний комітет, що займається роботою фахівців з полоєзнавства. Сьогодні щодо поняття «полій» в науковому середовищі існує єдина думка: це — шар льоду, що виникає на поверхні ґрунту, льоду, інженерних споруд при епізодичному витіканні вод гідросфери або техногенних вод[3][4].
Алексеев В. Р., Савко Н. Ф. Теория наледных процессов. — М.: Наука, 1975. — 205 с.
Алексеев В. Р. Наледи и наледные процессы. — Новосибирск: Наука, 1978. — 190 с.
Алексеев В. Р. Наледи. — Новосибирск: Наука, 1987. — 256 с.
Алексеев В. Р. Наледеведение. — Новосибирск: Изд-во СО РАН, 2007. — 438 с.
Корейша М. М., Романовский Н. Н. О природных системах наледей и горных ледников // Материалы гляциологических исследований. — 1978. — Вып. 34. — С. 142—145.
Троицкий Л. С., Ходаков В. Г. О приледниковых наледях на Шпицбергене // Материалы гляциологических исследований. — 1983. — Вып. 46. — С. 149—151.
Иванов В. А. Гидрохимические процессы при наледеобразовании. — Владивосток: ДВНЦ АН СССРБ, 1983. — 108 с.
