Радио Вести

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вести.
Не плутати з Радіо «Вести ФМ» (Російська Федерація).
рос. Радио Вести
рос. Радио Вести
рос. Радио Вести
Країна  Україна
Місто трансляції Київ Україна Україна
Територія Дніпро, Київ, Харків, Севастополь
Гасло рос. Будь в курсе: Главные новости, максимум мнений
Моваросійська
українська
Вперше в ефірі18 лютого 2014
Востаннє в ефірі30 березня 2018 (останній день прямих ефірів)
24 жовтня 2018 (остаточне припинення ефірного мовлення)
Вебсторінкаradio.vesti-ukr.com

«Радио Вести» (укр. Ра́діо Ві́сті) — радіостанція інформаційно-розмовного спрямування. Початок роботи — 18 березня 2014 року. Власник — холдинг «Мультимедіа Інвест Груп». Спочатку з'явилася як виключно російськомовна радіостанція. Надалі, протягом наступних двох років, близько 80 % мовлення здійснювалося російською мовою, приблизно 20 % — українською мовою.[1] З кінця жовтня частка україномовного контенту суттєво зросла в середньому на близько 50 % (сягаючи в окремі будні дні, наприклад, 1 листопада 2016 року, 80 % і більше).

Історія створення

Проєкт створення радіостанції виник на початку липня 2013, коли стало відомо про те, що колишні головні редактори радіостанції Коммерсант FM Дмитро Солопов та Олексій Воробйов займуться запуском нової інформаційної радіостанції в Україні. Цю роботу їм запропонував власник «Мультимедіа Інвест Груп» Ігор Гужва.

Разом із ними до проєкту «Радіо Вести» приєднався Єгор Альтман (голова ради директорів рекламного синдикату «Hidalgo», президентом якого є Дмитро Солопов), який зайнявся маркетингом і комерційною складовою. Однак вони не знали, хто є інвестором цього проєкту. Офіційним власником у той час виявився Ігор Гужва. Проте де-факто ЗМІ пов'язували «Мультимедіа Інвест Груп» з українським олігархом Рінатом Ахметовим[2].

Радіостанція розпочала мовлення 18 березня 2014 в Києві (104,6 fm), Харкові (100,5 fm), Дніпрі (107,7 fm).[3][4]

18 березня заступником головного редактора радіостанції призначено колишнього головреда «Коммерсант Україна» Валерія Калниша. Це відбулося через 5 днів після того, як «видавничий дім Коммерсант» ухвалив рішення про призупинення видання газети.

Восени 2014 холдинг Мультимедіа-інвест груп купив у «Першої української радіогрупи» чотири компанії: Онікс, Стильне радіо, Нота і КОМР, які володіють частотами в 17 областях країни, де мовили Перець FM, DJ FM і Best FM. Новим власником стала група Гужви, компанія «Медіа Інвест Плюс», що належить Тетяні Александровій (1 %, Тетяна — директор компанії і бенефіціар у кіпрському офшорі) і кіпрському офшору Nederman Limited (99 %), проте мовлення у 27 нових містах так і не розпочалося.

У серпні 2015 року змінилося керівництво радіостанції: генеральним продюсером стала Юлія Литвиненко, а головним редактором — Валерій Калниш.[5] 1 вересня певною мірою змінилася програмна сітка, з'явилися нові програми та ведучі.[6] Окрім того, у радіостанції з'явилися і нові власники — київські компанії «Медіа інвест плюс» (99 %) і «Айджі медіа Україна» (1 %).[7]

Компанією «Айджі медіа України» володіє кіпрський офшор «Media Holding Vesti Ukraine», бенефіціаром якого зазначено Ігоря Гужву. Нагадаємо, пан Гужва залишив медіахолдинг, продавши свою частку, і звільнився з посади головного редактора газети. Директор «Media Holding Vesti Ukraine» змінився 6 серпня, цю посаду обійняла Олена Кічіпная. Статутний фонд компанії складає 50 млн грн[8].

Концепція та редакційна політика

Радіо є інтерактивним, по буднях з 7 до 23 більше 90 % складають прямі ефіри, у вихідні та святкові дні — більше 50 %. Радіо позиціонується як «радіостанція новин та думок»: кожні 15 хвилин по буднях і кожні 30 хвилин у вихідні та святкові дні виходять випуски новин по 2-4 хвилини, протягом доби проводяться голосування на сайті і телефоном. Дзвінки не модеруються, проте в деяких програмах перевага надається слухачам певної професії чи з певних регіонів.

Протягом прямих ефірів зачитуються смс та повідомлення з сайту. Номери дописувачів, що допускають українофобські чи ксенофобські висловлювання, блокуються[9][10]. Якщо гість говорить українською, радіоведучі іноді теж переходять на цю мову.

На відміну від газети «Вести» радіо раніше не проявляло жодних рис заангажованості чи тенденційності у висвітленні тем чи подій, займаючи так звану «зважену проукраїнську позицію». Зокрема, Кузьма Скрябін заявив, що це радіо — «єдина нормальна радіостанція України»[11], Андрій Куликов та Микола Вересень називали цю станцію проукраїнською[джерело?].

Подібно до російського радіо «Ехо Москви» та телеканалу «Дождь» в ефірі радіо подаються різні точки зору. Особлива увага приділяється висвітленню позиції офіційних осіб, установ та організацій України. В той же час Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення під приводом потрібності музичних, а не інформаційних радіостанцій не змінюються позивні (що раніше завжди робилося автоматично) та блокується поширення трансляції радіо на 27 міст, де радіо має викуплені частоти. За рішенням суду першої інстанції це рішення Нацради визнане протиправним[12], радіо дозволили мовлення у Маріуполі[13].

Заявляється, що радіо не має стосунку до однойменного джерела російської пропаганди «Радіо „Вести ФМ“», що є частиною російського медіахолдингу «Вести», головою якого є Дмитрій Кисельов. Натомість це прокремлівське радіо незаконно мовить у Донецькій та Луганській областях, Криму, Севастополі, а також в Одеській області з території Придністров'я.

Критика та зміна концепції мовлення та редакційної політики

На думку журналіста Портникова, радіо було створено «творцями і учасниками проєктів інформаційної війни проти нашої країни»[14][15].

Як стверджував Павло Шеремет, протягом перших двох років роботи радіо не мало цензури. Зі зміною власника на одіозного Олександра Клименка, редакційна політика попервах майже не змінилася. Час від часу на радіо можна було почути рекламу партії «Успішна Україна».

З кінця 2015 року радіостанцію почали залишати провідні журналісти, відомих своєю антипутінською позицією. Зокрема звільнилися Іван Літковський, Павло Новіков, Матвій Ганапольський[16], шеф-редактор Сакен Аймурзаєв,[17], Андрій Куликов, Олег Білецький. 24 червня радіо залишив Валерій Калниш[18], згодом — Юлія Литвиненко. Масове звільнення пояснювалося збільшенням тиску власника на редакцію для зміни редакційної політики у зв'язку з рішенням Олександра Клименка повернутися до Україну та продовжувати займатися політикою.

Жоден із працівників радіостанції своє звільнення не коментував[19]. У квітні 2015 року в ефір запрошували Ірину Бережну з Партії регіонів та Миколу Азарова, який знаходиться у міжнародному розшуку.[20]

20 червня 2016 року в прямому ефірі Дмитро Терешков заявив, що квоти щодо збільшення частки україномовної музики в радіоефірі низкою людей (дослівно — «багато ким») вважаються проявом «мікрофашизму», додавши, що українська влада фашистською не є.[неавторитетне джерело]

Замість Юлії Литвиненко генеральним продюсером радіостанції став Віталій Докаленко[21]. Обурення серед колективу[22][неавторитетне джерело][23] і громадськості[24] викликало інше призначення шеф-редактором колишньої співробітниці штабу Януковича та заступника головного редактора «Київського Телеграфа», що майже не була відома широким колам своєю журналістською діяльністю[25]. Це була перша невдала спроба власників перейти до зміни політики.

Після призначення Гаврилова висловлювалась зверхньо та негативно щодо українських героїв війни та політиків[26], наприклад, щодо загибелі на фронті оперного співака Василя Сліпака, що загинув у складі ДУК «Правий сектор»[27]. Після зборів журналістського колективу та відкритого листа до власників з вимогами звільнити Гаврилову її було звільнено[28][29][30][31]. Матвій Ганапольський так прокоментував це: «якби колектив не зайняв принципову позицію, то всі були б по вуха у ваті».[32]

На радіостанцію з телеканалу 112 повернувся журналіст Олег Білецький (ведучий ранкового ефіру), з кінця жовтня 2016 року у програмному продукті радіостанції значно збільшилася частка української мови. Наприклад, нею стали вести тригодинний ранковий ефір.

29 грудня гендиректор медіахолдингу Ольга Семченко зробила заяву про можливе непродовження ліцензії на мовлення Нацрадою з телебачення та радіомовлення на наступний рік.[33][34][35] Не продовжила ліцензію ТРВК «Мастер» (Харків), що володіла правами на мовлення «Радио Вести» у Харкові через чотири попередження і недотримання мовних квот. Серед інших причин були антиукраїнські висловлювання Тетяни Монтян під час прямого інтерв'ю та те, що власники радіостанції є невідомими особами.

Після припинення мовлення у Харкові низка журналістів заявили про звільнення: програмний директор Ірина Сінченко, шеф-редактор Ольга Куришко та чимало провідних ведучих: Дмитро Тузов, Олена Чабак, Олег Білецький, Юрій Мацарський, Сніжана Старовицька, Костянтин Дорошенко. Колектив не хотів працювати з новим керівництвом та в обмеженому форматі.[36][37]

Радіо планувало перейти у полегшений режим мовлення, а замість трьох топ-менеджерів, які звільнилися, керувати радіостанцією стала Юлія Кугітко із закритого холдингом телеканалу UBR.

1 березня 2017 рок радіо припинило трансляцію у Харкові, на радіо відсутні прямі ефіри та транслювались записи програм[38]. Єдиним винятком були новини, згодом мовлення окремих програм у прямому ефірі було відновлено.

3 березня 2017 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення проголосувала за припинення дії ліцензії «Радио Вести» на мовлення в Києві на частоті 104,6[39].

Критика рішення Нацради та міжнародний розголос

Міжнародна федерація журналістів і Європейська федерація журналістів не побачили підстав для відмови Нацрадою у продовженні ліцензії радіостанції.[40][41] Вони закликали Нацраду відновити мовлення раді та запобігти звільненню його працівників.[42]

В.о. президента Спілки журналістів України Сергій Томіленко зазначив, що позбавлення ліцензії — прямий наслідок дій проти волі регулятора. «Ми підтримуємо прозорість власності ЗМІ, але усунення впливового медіа через суперечки з регулятором — це неприйнятно. Сто кваліфікованих журналістів і працівників ЗМІ втратили свої робочі місця і право спілкуватися з великою національною аудиторією», — сказав він.[43]

Вбивство Павла Шеремета і його робота на радіо

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 р. у Києві, в результаті вибуху автомобіля о 7:45 ранку, за 15 хвилин до початку ранкового ефіру, присвяченому допінговим проблемам у спорті.[44] Машина вибухнула на розі вулиць Хмельницького та Франка.[45][46][47]

Обшуки в редакції медіахолдингу «Вести»

14 липня 2017-го Генпрокуратура і поліція під керівництва головного військового прокурора Анатолія Матіоса провели обшук в офісі медіагрупи «Вести» у Києві. Рейд було проведено в рамках розслідування розкрадання з боку екс-міністра податків і доходів Олександра Клименка[48][49][50]. Під час обшуків співробітникам заборонили спілкуватися з представниками інших ЗМІ, начебто погрожуючи «прийти із обшуками додому». За словами одного з журналістів, силовики перевіряли мобільні телефони і не випускали з приміщення до закінчення обшуку.

Усього поряд з офісом знаходилось близько 80 озброєних силовиків. Матіос зазначив, що журналістів не обшукували, а допитували інших співробітників.[51]. Журналісти в ефірі підтвердили обмеження роботи, проте зазначили, що співробітники «КОРДу» в цілому поводились толерантно.

Європейська федерація журналістів (EFJ) розцінила обшуки як спробу залякування[52][53]. Генсекретар EFJ Рікардо Гутьєрреш висловив сумніви щодо доцільності методів та засобів обшукових дій[54]:

«Чому військовий прокурор відправив елітні сили на рейд в офіс радіостанції "Вести"? Чому вони шукали мобільні телефони журналістів для контактів, текстових повідомлень? Схоже, ми стикаємося з чистим залякуванням»

Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ, Нью-Йорк) висловила схожі побоювання[55][56]

«Коли військовий прокурор надсилає елітні сили з кулеметами для рейду в офіс радіостанції і шукає мобільні телефони своїх журналістів для контактів, текстових повідомлень, може бути тільки одна інтерпретація: це спроба залякування і серйозна загроза свободі преси", - зазначив виконавчий директор CPJ Джоел Саймон»

У зверненні до Спілки журналістів України Голова ради директорів медіахолдингу «Вести Україна» Оксана Семченко сказала, що було порушено права журналістів: журналістів і медіа-працівників 16 годин утримували в офісі під наглядом озброєних людей, без можливості зв'язку і виконання професійних обов'язків.[57]

Рада Європи присвоїла інциденту другий рівень загрози[58][59].

Шеф-редактор радіостанції Андрій Блинов 19 липня у програмі «Максимум думок» повідомив про імовірність арешту майна радіостанції та припинення віщання через відсутність доступу до обладнання[60].

Вночі 8 лютого три поверхи комплексу «Гуллівер», на одному з яких був розташовані офіси медіахолдингу, були зайняті співробітниками «АРМА» (Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманих від корупційних та інших злочинів), що заявило про перехід приміщень в його управління на основі судового рішення[61].

Журналісти заявили про наявність судового рішення, що дозволяє їм перебувати в орендованих приміщеннях, а також про недопуск їх на робочі місця. Натомість поліцейськими не були зупинені та були пропущені до студії невідомі особи без розпізнавальних знаків, що згодом заблокували студію[62] та почали її погром[63] за бездії правоохоронців та управлінців з «АРМА», представники якого заявили про неможливість доступу до поверху[64].

Були розпочаті судові провадження, журналісти звернулися до поліції з приводу порушення статті 171 Кримінального кодексу за фактом перешкоджання журналістській діяльності.

В день вторгнення вранці та вдень прямих ефірів на радіо не було, вийшов прямий вечірній ефір з резервної студії, наступного дня мовлення поновилося зранку так само в обмеженому форматі[65], без прийому дзвінків слухачів.

Шеф-редактор радіостанції Андрій Блинов 9 лютого повідомив:

«Ми не можемо вести мовлення із будівлі редакції. Заблокована основна студія «А» і також наші деякі записні студії, які знаходяться на 33 поверсі у крилі цієї багатоповерхівки» – зазначив співробітник медіахолдингу. За його словами, редакцію блокують представники агентства «АРМА». «При цьому, та ж «АРМА» повідомляє, що там є інші люди, які контролюють усі поверхи, застосовуються димові шашки», — зазначив Андрій Блінов. Він зазначив, що зараз ситуація є незрозумілою. Із камер спостереження медіахолдингу «Вести», за словами Блінова, надходить інформація про елементи розгромів: розбита техніка та перегородки.».

[66]

14 лютого 2018 журналісти радіо заявили про вимогу відставки глави «АРМА»[67] та звернення до відповідних національних та міжнародних інституцій. Комітет захисту журналістів у Нью-Йорку висловив підтримку Холдингу і рішуче засудив силову атаку[68]

15 лютого «АРМА» також заявило про перешкоджання їх діяльності, бо невідомі зі зброєю вигнали управителів з 33-го поверху бізнес-центру Гулівер[69] Натомість компанія «Юнісон Груп», якій належить холдинг, звинуватила «АРМА» в спотворенні фактів щодо захоплення приміщень в БЦ «Гулівер» [70]

За наступний місяць ситуація істотно не змінилася: доступ журналістів до основних студій у ТРЦ «Гулівер» не було поновлено, обладнання не було повернено, трансляція відбувалася в обмеженому форматі прямого ефіру без дзвінків у прямий ефір та гостей у студії.

15 березня було відновлена можливість дзвінків слухачів до студії, було відновлено студію в мінімально необхідному форматі, а за тиждень у студії почали гості, зокрема олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна.

Старт радіостанції-конкурента та припинення прямоефірного мовлення €Радіо «Вести»

18 березня 2018 року почало роботу радіо «НВ», що деякі слухачі вважали правонаступником «Вістей». Радіостанція стартувала на частотах радіо «Ера» у форматі, ідентичному до «Вістей», її очолив колишній головред радіо «Вести» Валерій Калниш, що привів за собою значну частину співробітників радіо «Вести»[71], серед яких: Дмитро Тузов, Олег Білецький, Євгген Олефіренко, Дмитро Симонов, Юрій Пустовіт, Віктор Стельмах, Олексій Зарахович, Богдан Амосов, Євгенія Гончарук, Олена Чабак, Анна Ільницька, Костянтин Лінчевський, Ірина Сінченко, Ольга Куришко тощо та застосував програмну сітку, подібну до «Радіо Вести» зі значною частиною схожих програм та подібною концепцією, з новими назвами та досвідченими ведучими.

Наприкінці березня, після переобладнання нової студії, більшості співробітників радіостанції було неочікувано оголошено про непродовження контракту. 31 березня 2018 року радіо провело останні прямі ефіри у звичному форматі. Змушені залишити радіостанції були шеф-редактор радіостанції Андрій Блінов, а також останні ведучі перших прямих ефірів 18 березня 2014 року — Юрій Калашников, Олександр Сотников та Вадим Плачинда, а також співробітники інформаційної служби. Було заявлено про реорганізацію ЗМІ, про це заявила Марина Бердичевська, що очолила редакцію холдингу[72].

Бердичевська, яка до цього була з початку роботи ЗМІ оглядачем блогів та преси, а згодом автором та ведучою програм «Радио Вести», повідомила, що очолювана нею нова мультимедійна редакція включачатиме сайт, газету та процес трансформування радіо. Також вона зазначила, що «Радио Вести» припинило співпрацю не з усією командою, а з її частиною, але це не пов'язано з їхнім професіоналізмом.

З 1 квітня ефір був заповнений виключно повторами раніше записаних програм, навіть без випусків новин. Також Бердичевська заявила про новий формат ЗМІ та наступні зміни[73]:

««Ми докорінно змінюємо редполітіку та стаємо об'єктивним, незаангажованим журналістським проєктом, спрямованим насамперед на розвиток діджитал-формату. Ми об'єднуємо всі редакції навколо нового конвергентного проєкту, який буде використовувати всі можливі формати, – новини, стрим, інтерв'ю, коментарі, лонгріди, аудіо та відеопідкасти. Нова редполітіка буде представлена після 10-го числа. Зараз займаюся її розробкою. Три кити: об'єктивність, оперативність, якість».

Остаточне припинення FM-мовлення

24 жовтня 2018 стало відомо, що останню ефірну частоту "Радіо «Вести» у Дніпрі придбав Співвласник і генеральний директор медіахолдингу «Люкс» («Люкс ФМ», канал «24», «Максимум ФМ») Роман Андрейко[74] і у Дніпрі на частоті 107,7 МГц розпочне мовлення радіостанція «Радіо Максимум», що належить холдингу «Люкс». З цього моменту Радіо «Вести» припинило ФМ-мовлення остаточно і перейшло в рамках холдингу в епізодичний інтернет-формат, адже інша належна частота у Севастополі була захоплена російськими окупантами ще у березні 2014 року.

Географія мовлення

Мовлення на FM-частотах:

  • Дніпро — 107.7 МГц (до 24 жовтня 2018)
  • Київ — 104.6 МГц (до 4 березня 2017)
  • Харків — 100.5 МГц  (до 24 лютого 2017)

25 березня 2014, незабаром після анексії Росією Криму, прес-служба «Мультимедіа Інвест Груп» повідомила про те, що невідомі проникли в офісний центр в Севастополі, де розташовується апаратура підприємства УРС (Українські Радіосистеми), що забезпечує трансляцію радіосигналу на частоті 87,7 fm, і зажадали відключити передавач. Після цього мовлення станції в Севастополі було припинено.

Телевізійне мовлення: за допомогою супутника ASTRA.

Мобільне мовлення діє за допомогою TuneIn[75]. До 1 квітня 2018 було доступним також мовлення в інтернеті на сайті радіостанції та каналі Youtube.

Наявний програмний продукт на 31 березня 2018 року[76]

  • «Час спорту з Вадимом Плачиндою» (рос. «Время спорта с Вадимом Плачиндой») — по буднях з 15:00 до 16:00[77]
  • «Ранок на радіо „Вісті“» (рос. «Утро на радио „Вести“») по буднях з 8:00 до 10:00[78]
  • «Гроші Блінова. Післямова» (рос. «Деньги Блинова. Послесловие»)  по буднях з 16:00 до 17:00[79]
  • «Ланч-тайм» (рос."Ланч-тайм") — по буднях з 12:00 до 13:00.[80]
  • «Персонажі» (рос. «Персонажи») — по суботах з 13:00 до 14:00[81]
  • «Постфактум» (рос. «Постфактум») — по буднях з 19:00 до 20:00[82]
  • «Ранковий ефір вихідного дня» (рос. «Утренний эфир выходного дня») по суботах з 10:00 до 12:00[83]
  • «Максимум думок» (рос. «Максимум мнений») — по буднях з 18:00 до 20:00[84]
  • «На піку подій» (рос. «На пике событий») — по буднях з 10:00 до 11:00[85]
  • «Життєві історії з Ганни Сонцевої» (рос. «Жизненные истории Анны Солнцевой») — по п'ятницях з 20:00 до 21:00
  • «Секс з Ганною Сонцевою» (рос. «Секс с Анной Солнцевой») — по суботах 20:00 до 21:00[86]
  • «Лабораторія свідомості» (рос. «Лаборатория сознания») — по понеділках та середах з 20:00 до 21:00[87]
  • «Соціум» (рос. «Социум») — по буднях з 11:00 до 12:00[88]
  • «Тема дня» (рос. «Тема дня») — по буднях з 17:00 до 18:00[89]
  • «Час» (рос. «Время») — по вівторках та п'ятницях з 13:00 до 14:00[90]
  • «Діалоги» (рос. «Диалоги») — по середах та п'ятницях з 21:00 до 22:00.[91]
  • «Вік-Енд у великому місці» (рос. «Уик-энд в большом городе») — по суботах з 18:00 до 19:00[92]
  • «Політика від кутюр» (рос. «Политика от кутюр») — по суботах з 13:00 до 14:00.[93]
  • «Зовнішній фактор» (рос. «Внешний фактор») — по четвергах 20:00 до 21:00[94]
  • «Оголошую своєю справою» (рос. «Объявляю своим делом») — по середах з 13:00 до 14:00[95]
  • «Несерйозна розмова» (рос. «Несерйозный разговор») — по понеділках з 13:00 до 14:00[96]
  • «Таблиця М» (рос. «Таблица М») — по вівторках суботах з 21:00 до 22:00.[97]

Програмний продукт лютий 2014 — лютий 2017[76]

Програми станом на 28 лютого 2017

  • «Точка зору» (рос. «Точка зрения») — по буднях з 16:00 до 17:00.[98]
  • «Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд») — по буднях з 13:00 до 16:00[99].
  • «Ранок на радіо „Вісті“» (рос. «Утро на радио „Вести“»)
  • «Суперечливий ранок» (рос. «Спорное утро») з Дмитром Терешковим та Євгеном Олефіренком (рос."Дневной эфир з Дмитрием Терешковим и Евгением Олефіренко") — по буднях и вихідним з 10:00 до 12:00[100]
  • «Ранковий ефір вихідного дня» (рос. «Утренний эфир выходного дня») по вихідних з 10:00 до 13:00
  • «Вечірні новини» (рос."Вечерние новости") — по буднях з 18:00 до 19:00.
  • «Нічні новини» (рос."Ночные новости") — по буднях з 22:00 до 23:00.
  • «Година з психологом» (рос. «Час с психологом») — по вівторках і четвергах з 21:00 до 22:00, по суботах з 19:00 до 20:00, по неділях з 20:00 до 21:00.
  • «Стельмах. Про Авто» — у суботу з 11:00 до 12:00. в неділю з 19:00 до 20:00.
  • «Поза контекстом» (рос. «Вне контекста») — в суботу з 17:00 до 18:00.
  • «Елементарно» (рос. «Элементарно») — по неділях з 14:00 до 15:00.[101]
  • «Шоу Вересня» (рос. «Шоу Вересня») — з понеділка по четвер з 17:00 до 18:00[102]
  • «Гроші Блінова» (рос. «Деньги Блинова») — по четвергах 19:00 до 20:00[103]
  • «Ланч-тайм» (рос."Ланч-тайм") — по буднях з 12:00 до 13:00.
  • «Вардаспорт» (рос. «Вардаспорт») — по суботах з 16:00 до 17:00.[104]
  • «Культ Дорошенка» (рос. «Культ Дорошенко») — по середах з 21:00 до 22:00.
  • «ДубльВ» (рос. «ДубльВ»)— по понеділках з 19:00 до 20:00.[105]
  • «Людський фактор» (рос. «Человеческий фактор»)
  • «МоваПромови»— по суботах з 13:00 до 14:00[106]
  • «Циніки» (рос. «Циники»)
  • «Тема дня» (рос. «Тема дня») — по вівторках та середах з 19:00 до 20:00[107]
  • «Велике інтерв'ю» (рос. «Большое интервью»)— по суботах з 13:00 до 14:00.[108]
  • «Постфактум» (рос. «Постфактум») — п'ятницях з 19:00 до 21:00[109]
  • «Антропологія» (рос. «Антропология»)— по суботах з 18:00 до 19:00.
  • «Хард & Софт» (рос. «Хард & Софт»)— по суботах з 12:00 до 13:00.[110]
  • «Кіно з Алфьоровим» (рос. «Кино с Алфёровим») — четвергах з 20:00 до 21:00.[111]
  • «Суботня лапша» (рос. «Субботняя лапша»)— по суботах з 15:00 до 16:00[112]
  • «Еркюль Агати Холмс»" (рос."Эркюль Агаты Холмс") 
  • «Забуті історії великого міста» (рос. «Забытые истории большого города») — по неділях 3 13:00 до 14:00[113]
  • «Гола кухня» (рос. «Голая кухня»")
  • «Міністерство майбутнього» (рос. «Министерство будущего»") по неділях 3 15:00 до 16:00[114]
  • «Це — таємниця» (рос. «Это секрет»)  по середах 3 21:00 до 22:00
  • «Метод Зараховича» (рос. «Метод Зараховича») — по понеділках з 21:00 до 22:00
  • «Атлас Амосова» (рос. «Атлас Амосова») —
  • «Особливі особи» (рос. «Особые особы») —
  • «Коло спілкування» (рос. «Круг общения») —

Раніше закриті програми

  • «Ранок з Матвієм Ганапольським» (рос. "Утро с Матвеем Ганапольским ") — по буднях з 7:00 до 10:00. В рамках ранкових ефірів перідично присутні програми, спрямовані на вдосконалення знань слухачів з українського та російського правопису.
  • «На піку подій з Матвієм Ганапольським» (рос. «На пике событий с Матвеем Ганапольским») — по буднях з 10:00 до 11:00.
  • «Шоу Павла Шеремета» (рос."Шоу Павла Шеремета") — по вихідних з 10:00 до 13:00.
  • «Ефір з Христиною Суворіною і Олегом Білецьким» («Эфир с Кристиной Сувориной и Олегом Билецким»)- по буднях з 10:00 до 12:00 (-).
  • «Ефір з Вікторією Хмельницької» — по буднях з 10:00 до 13:00
  • «Ефір з Мартою Мольфар і Юрієм Кулінічем» («Ефір з Мартою Мольфар і Юрієм Кулінічем» — по вихідних з 9:00 до 11:00, з 12:00 до 13:00.
  • «Герой дня» (рос. «Герой дня») — по буднях з 19:00 до 20:00.
  • «Максимум думок» (рос. «Максимум мнений») — з понеділка по середу з 20:00 до 21:00[115]
  • «Максимум думок. Міжнародна політика» (рос. «Максимум мнений. Межнародная политика») — по четвергах з 20:00 до 21:00.
  • «Букви закону» (рос. «Буквы закона») — по понеділках з 21:00 до 22:00
  • «Щастя їсти» (рос. «Счастье есть») — по середах 3 21:00 до 22:00; посуботах −3 16:00 до 17:00
  • «Вранішній ефір вихідного дня» (рос. «Утренний эфир выходного дня») по неділях з 09:00 до 11:00; по суботах c 09:00 до 11:00, c 12:00 до 13:00.
  • «Ефір з Тетяною Гончаровою і Олегом Білецьким» (рос."Эфир с Татьяной Гончаровой и Олегом Билецким") — по буднях з 11:00 до 13:00.
  • «Батьки та діти» («Отцы и дети»)
  • «Експати» («Экспаты») — по вихідних
  • «Молитва про мир» («Молитва о мире»)
  • «Їдці» («Едоки») —
  • «Ефіри Нового и Старого нового року» (рос. «Эфиры Нового и Старого нового года») — у відповідні свята наприкінці та на початку року
  • «Місто та ми» (рос. «Город и мы») — по суботах з 13:00 до 14:00.
  • «За кадром» (рос. «За кадром») — по суботах з 20:00 до 21:00
  • «Бренд „Україна“» («Бренд „Украина“») по понеділках з 19:00 до 20:00
  • «Час спорту з Вадимом Плачиндою» («Час спорта Вадимом Плачиндой») —
  • «Дорога передача» (рос. "Авторская программа Марты Мольфар «Дорогая передача»)- по вівторках і четвергах з 21:00 до 22:00, по суботах з 19:00 до 20:00, по неділях з 20:00 до 21:00.
  • «Ранок Новікова» (рос."Утро Новікова") — по вихідних з 8:00 до 10:00[116]
  • «Час ТВ з Мариною Бердичевською» (рос. «Час ТВ с Мариной Бердичевской») — по неділях з 11:00 до 12:00.
  • «Ведучий на годину» (рос. «Ведущий на час») — з вівторка по четвер з 17:00 до 18:00[117]
  • «Слово Куликову» (рос."Слово Куликову") — по вихідних з 8:00 до 10:00.[118]
  • «12 місяців» (рос. «12 месяцев») — 12 програм щоденно наприкінці року.
  • «Альфа джаз» («Альфа джаз»)- 5 програм протягом фестивалю
  • «Війна світів» (рос. «Война миров») — по неділях з 19:00 до 20:00.[119]
  • «Не тільки музика» (рос. «Не только музыка»)— по неділях з 13:00 до 14:00.[120]
  • «Тема Калниша» (рос. «Тема Калныша») — з вівторка по середу з 19:00 до 20:00
  • «Ранок Павла Шеремета» (рос."Утро Павла Шеремета") [121]
  • «Варда де Жанейро» (рос. «Варда-де-Жа-Нейро») — по буднях 3 7:00 до 8:00[122]
  • «Кухня світу» (рос. «Кухня мира») — по неділях 3 14:00 до 15:00
  • «Новий чорний» (рос. «Новый черный») — по неділях 11:00 до 12:00
  • «Ефір без правил з Василісою Фроловою та Дмитром Терешковим» (рос. «Эфир без правил с Василисой Фроловой та Дмитрием Терешковим») — по вихідних з 13:00 до 14:00, з 15:00 до 17:00, з 18:00 до 19:00.
  • «Ранковий ефір з Олегом Білецьким та Юрієм Кулинічем» (рос. «Утро с Олегом Билецьким та Юрієм Кулиничем») — по буднях з 7:00 до 10:00.
  • «Люди говорять» (рос. «Люди говорят») з понеділка по четвер з 20:00 до 21:00.[123]
  • «Діалоги» (рос. «Диалоги») — по неділях з 21:00 до 22:00[124].
  • «Ефір з Тетяною Гончаровою і Юрієм Калашниковим» (рос."Эфир с Татьяной Гончаровой и Юрием Калашниковим") — по буднях з 11:00 до 13:00[125]
  • «Чоловік та жінка» (рос. «Мужчина и Женщина»)- по п'ятницях з 19:00 до 21:00[126]
  • «Історія. Як це було» (рос. «История. Как это было») — по понеділках з 21:00 до 22:00.[127]
  • «Білінгва: чим живе мова» (рос. «Билингва: чем живет язык»)— по суботах з 13:00 до 14:00[128]
  • «Контурні карти»" (рос."Контурные карты") [129]

Співробітники[130][131][132][133]

Прізвище та ім'я особи Рік народження Місце народження Освіта Інші медіа, в яких працював Посада Програми Період роботи
Марина Бердичевська історик радіоведуча, редактор та диктор новин «Ланч-тайм» (рос."Ланч-тайм"), «Час ТВ з Мариною Бердичевської» (рос. «Час ТВ с Мариной Бердичевськой»), «Тема дня» (рос. «Тема дня»), «Постфактум» (рос. «Постфактум»), «Максимум думок» (рос. «Максимум мнений») —, «Діалоги» (рос. «Диалоги»)  (2013—)
Микола Міліневський музичний оглядач, автор та радіоведучий «Таблиця М» (рос. «Таблица М») — (2017—)
Віктор Савінов 4 лютого 1966 Київ, Україна журналіст В газетах: «Молода гвардія», «Київський вісник», «Дума», «Киевские ведомости», «Спортивна газета», «Фінансова Україна», «Діловий тиждень», «Команда»; на телеканалах: Перший Національний, 1+1, СТБ, ICTV, Мегаспорт; а також на Українське радіо автор та радіоведучий «Час» (рос. «Время») —, «Діалоги» (рос. «Диалоги») —, (2017—2018)
Володимир Курінний диктор новин, автор та ведучий «Випуски новин», «Несерйозна розмова» (рос. «Несерйозный разговор») , «Постфактум» (рос. «Постфактум») (2017—2018)
Олександр Потеряхін психолог радіоведучий «Випуски новин», «Лабораторія свідомості» (рос. «Лаборатория сознания»)  (2017—2018)
Матвій Ганапольський* 1952 Львів, Україна театральний режисер Ехо Москви, ПІК, Радіо «Ера» автор проєктів та радіоведучий «Ранок з Матвієм Ганапольським» (рос. "Утро с Матвеем Ганапольским «), „На піку подій з Матвієм Ганапольським“ (рос. „На піке событий с Матвеемм Ганапольським“), „Щастя їсти“ (рос. „Счастье есть“), „Альфа джаз“ („Альфа джаз“), „Їдці“ („Едоки“) (2014—2015)
Богдан Амосов** історик кореспондент, диктор новин та підводок Підготовка сюжетів, „Історія. Як це було“ (рос. „История. Как это было“), „Атлас Амосова“ (рос. „Атлас Амосова“) (2013—2017)
Дмитро Симонов** еколог автор та ведучий „Елементарно“ (рос. „Елементарно“) (2013—2017)
Павло Шеремет**** 1971 Мінськ,Білорусь Історик, банкір ОРТ, Громадське телебачення Росії, «Українська правда», телеканал «ТВі», «Білоруський партизан» автор та ведучий «Шоу Павла Шеремета» (рос."Шоу Павла Шеремета") —, «Ранок Павла Шеремета» (рос."Утро Павла Шеремета")  (2015—2016)
Андрій Бузаров 7 листопада 1984 Донецьк, Україна журналіст В газети: «Сьогодні», «РБК», «Апостроф», «Обозреватель», «Корреспондент», «Жаньминь жибао», «Бульвар Гордона»; телеканали: «РБК-Україна», «News One», «Голос Америки», «Аль Джазіра» автор та радіоведучий «Зовнішній фактор» (рос. «Внешний фактор»)  (2017—2018)
Вікторія Лопатіна телеканали «ESG», «ТРК Ера», «БТБ», «UBR» диктор новин, автор та ведуча «Випуски новин», «Оголошую своєю справою» (рос. «Объявляю своим делом») , «Постфактум» (рос. «Постфактум») (2016—2018)
Дмитро Чекалкін** 23 вересня 1964(19640923) Київ, Україна філолог Київські відомості автор та ведучий «Людський фактор» (рос. «Человеческий фактор») (2015—2017)
Слава Варда** 5 жовтня 1981 Київ, Україна Europa Plus, Новий канал, ТВі, UA:Перший автор проєктів та радіоведучий «Вардаспорт» (рос. «Вардаспорт») , «Дубль В» (рос. «Дубль В») , «Варда-де-Жа-Нейро» (рос. «Варда-де-Жа-Нейро») , «Це — таємниця» (рос. «Это секрет»)  (2015—2017)
Віктор Вацко** 8 серпня 1978 Львів  Україна журналіст газети «Суботня пошта», «Тиждень», «Експрес». «канал Футбол» радіоведучий «Дубль В» (рос. «Дубль В») — (2016—2017)
Юлія Литвиненко* 1976 Інгулець, Україна журналіст 11-й канал, Радіо Mix, УТ-1, ICTV, К1, Інтер, TBi екс-генеральный продюсер, автор та ведуча проєктів «Батьки та діти»(«Отцы и дети»), «Діалоги» (рос. «Диалоги»), «Точка зору» (рос. «Точка зрения»), «Герой дня» (рос. «Герой дня»), «Чоловік та жінка» (рос. «Мужчина и Женщина»), «Люди говорять» (рос. «Люди говорят») (2013—2016)
Валерій Калниш* 23 жовтня 1976 Запоріжжя, Україна історик Комерсант-Україна, РБК-Україна головний редактор, заступник головного редактора, радіоведучий, спецкореспондент «Букви закону» (рос. «Буквы закона»), «Тема Калниша» (рос. «Тема Калныша») , «Точка зору» (рос. «Точка зрения»), «Чоловік та жінка» (рос. «Мужчина и Женщина»), прямі включення з Верховної Ради (2013—2016)
Юрій Калашников* 23 жовтня 1972 Білорусь «Довіра ФМ», «Наше Радіо», «Русское Радио-Украина», «Народне Радіо» радіоведучий «Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд»), «Ранковий ефір вихідного дня» (рос. «Утренний эфир выходного дня»), «Ранок на радіо „Вісті“» (рос. «Утро на радио „Вести“»), «На піку подій» (рос. «На пике событий») —, «Ланч-тайм» (рос."Ланч-тайм") —, «Діалоги» (рос. «Диалоги»)  (2013—2018)
Вадим Плачинда* 1973 Перший національний, «Спорт-1», «Хокей», «Інтер», Еспресо TV спортивний кореспондент «Спортивна точка зору» (рос. «Спортивная точка зрения»), «Спорт з Вадимом Плачиндою» («Спорт с Вадимом Плачиндой») — , «Випуски спортивних новин» (2013—2018)
Андрій Блінов* економіст економічний експерт, автор та радіоведучий, шеф-редактор Економічна аналітика, «Гроші Блінова» (рос. «Деньги Блинова») , «Постфактум» (рос. «Постфактум»), «Точка зору» (рос. «Точка зрения»), «На піку подій» (рос. «На пике событий») —, «Максимум думок» (рос. «Максимум мнений») —, «Вік-Енд у великому місці» (рос. «Уик-энд в большом городе») — (2014—2018)
Олександр Сотников* Одеса, Україна філософ, психолог Ген.директор інформаційного агентства «Медіа-Інформ», радіоведучий радіостанцій «Просто Радио», «Южная столица», «Просто-рок», «Мое радио», «Новая волна», ведучий програм на ТРК «Глас», «АРТ», журналіст «ОТВ-2» Виконавчий продюсер, ведучий радіо та телепрограм «Вечірні новини» (рос."Вечерние новости"), «Ланч-тайм» (рос."Ланч-тайм"), «Ранок на радіо „Вісті“» (рос. «Утро на радио „Вести“»), «Ранковий ефір вихідного дня» (рос. «Утренний эфир выходного дня»), «На піку подій» (рос. «На пике событий») —, «Діалоги» (рос. «Диалоги»)  (2013—2018)
Тимур Філоненко Кореспондент, радіоведучий Підготовка сюжетів, «Хард & Софт» (рос. «Хард & Софт») (2014—2017)
Марта Мольфар** Україна акторка автор та ведуча «Ефір з Мартою Мольфар і Юрієм Кулінічем» («Ефір з Мартою Мольфар і Юрієм Кулінічем»), «Медицина з Мартою Мольфар» («Медицина з Мартою Мольфар»), «Година з психологом» (рос. «Час с психологом»), «Ранок з Матвієм Ганапольським» (рос. "Утро с Матвеем Ганапольским "), «Дорога передача» (рос. "Авторская программа Марты Мольфар «Дорогая передача») (2013—2017)
Андрій Алфьоров** Одеса, Україна телеканал 1+1, «3STV», Просто радіо, видання «Корреспондент», «Фокус», «Коммерсантъ», «Playboy», «Marie Claire», «Max», «Znaki.fm», онлайн-таблоїд «Медіаняня» автор та ведучий «Кіно з Алфьоровим» (рос. «Кино с Алфёровим») (2016—2017)
Дмитро Тузов** 23 листопада 1967 Київ, Україна журналіст Молодіжна студія «Гарт» НТКУ, «Інтер», ICTV, Тоніс, Громадське радіо радіоведучий «Ранок на радіо „Вісті“» (рос. «Утро на радио „Вести“»), «Тема дня» (рос. «Тема дня»), «Постфактум» (рос. «Постфактум») (2016—2017)
Юрій Мацарський** Громадське ТБ, Радіо «Ера» радіоведучий, спецкореспондент в Іраку «Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд»), «Тема дня» (рос. «Тема дня»), «Точка зору» (рос. «Точка зрения») (2016—2017)
Юрій Кулінич* 1984 Україна радіоведучий, диктор новин «Ранок з Матвієм Ганапольським» (рос. "Утро с Матвеем Ганапольским "), «Вечірні новини» (рос."Вечерние новости"), «Вранішній ефір вихідного дня» (рос. «Утренний эфир выходного дня»), «Ефір з Мартою Мольфар і Юрієм Кулінічем» («Ефір з Мартою Мольфар і Юрієм Кулінічем»), «Ранковий ефір з Олегом Білецьким та Юрієм Кулинічем» (рос. «Утро с Олегом Билецьким та Юрієм Кулиничем»), «Das Auto» (2013—2016)
Віталій Докаленко** 1966 журналіст ZIK, Новий канал, 1+1, Тоніс, Сіті, НТКУ генеральный продюсер (2016—2017)
Микола Вересень** 1960 Київ, Україна Історик, археолог Українська служба Бі-Бі-Сі, 1+1, П'ятий канал, К1, UA:Перший автор та ведучий «Шоу Вересня» (рос. «Шоу Вересня») — (2015—2017)
Олег Білецький** 199. Запоріжжя, Україна Радіо Великий Луг, ЮНІВЕРС FM, Запорізька ДГТРК, Голос Столиці, Nostalgie 99FM, Громадське радіо, канал 112 Україна, Espreso.tv радіоведучий «Ранок на радіо „Вісті“» (рос. «Утро на радио „Вести“»), «Ефір з Христиною Суворіною і Олегом Білецьким» («Эфир с Кристиной Сувориной и Олегом Билецким»), «Ефір з Тетяною Гончаровою і Олегом Білецьким» (рос."Эфир с Татьяной Гончаровой и Олегом Билецким"), «Точка зору» (рос. «Точка зрения»), «Не лише музика» (рос. «Не только музыка»), «Герой дня» (рос. «Герой дня»), «Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд») (2013—2017)
Костянтин Дорошенко** 1972 Київ, Україна Комерсант-Україна", Looks International автор та ведучий «Циніки» (рос. «Циники»), «Культ Дорошенка» (рос. «Культ Дорошенко»), «Війна світів» (рос. «Война миров»), «Поза контекстом» (рос. «Вне контекста») (2013—2017)
Тетяна Гончарова** Луганськ, Україна філолог канал 112 Україна, Радіо «Ера», UA:Перший, 3STV радіоведуча «Війна світів» (рос. «Война миров»), «Ефір з Тетяною Гончаровою і Олегом Білецьким» (рос."Эфир с Татьяной Гончаровой и Олегом Билецким"), «Війна світів» (рос. «Война миров») (2013—2017)
Андрій Куликов* 1957 Київ, Україна референт-перекладач з англійської ICTV, ТСН, Українська служба Бі-Бі-Сі, Громадське радіо ведучий «Слово Куликову» (рос."Слово Куликову") — ,"Ведучий на годину" (рос. «Ведущий на час») — (2015—2016)
Василіса Фролова* 1978 Україна автор та радіоведуча «Новий чорний» (рос. «Новый черный»), «Вранішній ефір вихідного дня» (рос. «Утренний эфир выходного дня»), «Експати» («Экспаты»), «Ефір без правил з Василісою Фроловою та Дмитром Терешкововим» (рос. «Эфир без правил с Василисой Фроловой та Дмитрием Терешкововим») (2013—2016)
Сакен Аймурзаєв* 1984 Кзил-Орда, Казахстан Ехо Москви, Тві, Інтер шеф-редактор, автор проєктів та радіоведучий «Максимум думок» (рос. «Максимум мнений»), «Максимум думок. Міжнародна політика» (рос. «Максимум мнений. Межнародная политика») (2013—2016)
Ксенія Туркова 1980 Залізничний, РФ філолог НТВ, ТВ-6, РЕН ТВ, ТВС, Московські новини, Громадське ТБ радіоведуча, диктор новин «Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд»), «Вечірні новини» (рос."Вечерние новости"), «Букви закону» (рос. «Буквы закона»), «Білінгва: чим живе мова» (рос. «Билингва: чем живет язык») (2013—2016)
Павло Новіков* 1973 Кривий Ріг, Україна біолог BBC, ATR, Радіо Свобода радіоведучий «Ранок Новікова» (рос."Утро Новікова") —, «Ранок з Матвієм Ганапольським» (рос. "Утро с Матвеем Ганапольским «), „Щастя їсти“ (рос. „Счастье есть“), „Елементарно“ (рос. „Елементарно“), „Їдці“ („Едоки“), Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд») (2013—2015)
Олександр Іллерицький* Москва, РФ головний редактор, автор проєктів, генеральний продюсер «12 місяців» (рос. «12 месяцев») (2014—2015)
Вікторія Хмельницька* ведуча «Кіноблог з Вікторією Хмельницькою» (рос. «Киноблог с Вікторией Хмельницькой»), «За кадром» (рос. «За кадром»), «Ефір з Вікторією Хмельницькою» (2014—2015)
Олена Моренцова автор та радіоведуча «Забуті історії великого міста» (рос. «Забытые истории большого города») — (2016—2017)
Євгенія Гончарук** філолог Радіо Промінь, Громадське радіо Підготовка сюжетів, «Білінгва: чим живе мова» (рос. «Билингва: чем живет язык»), «Точка зору» (рос. «Точка зрения»), «МоваПромови», «Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд») (2013—2017)
Дмитро Терешков (спр. Дмитро Олійник)** 1986 Запоріжжя, Україна Запорізька державна радіокомпанія радіоведучий «Циніки» (рос. «Циники»), «Суперечливий ранок» (рос. «Спорное утро») з Дмитром Терешковим та Євгеном Олефіренком, «Експати» («Экспаты»), «Ефір без правил з Василісою Фроловою та Дмитром Терешкововим» (рос. «Эфир без правил с Василисой Фроловой та Дмитрием Терешкововим»), «Антропологія» (рос. «Антропология») (2013—2017)
Євген Пілецький** 22 червня 1981 Київ, Україна юрист, психолог, релігієзнавець радіоведучий «Антропологія» (рос. «Антропология»), «Міністерство майбутнього» (рос. «Министерство будущего»") (2016—2017)
Олена Чабак** радіоведуча, диктор новин «Ранок на радіо „Вісті“» (рос. «Утро на радио „Вести“»), «Випуски новин», «Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд») (2013—2017)
Євген Кисельов* 1956 Москва, РФ історик-сходознавець НТВ, Інтер, канал Прямий, пполітичний оглядач, ведучий «Точка зору» (рос. «Точка зрения»), «Ведучий на годину» (рос. «Ведущий на час») —,"Ранок з Матвієм Ганапольським" (рос. "Утро с Матвеем Ганапольским «), (2014—2015)
Євген Олефіренко* Донецьк, Україна кореспондент, радіоведучий, редактор „Суперечливий ранок“ (рос. „Спорное утро“) з Дмитром Терешковим та Євгеном Олефіренком, „Das Auto“, „Міністерство майбутнього“ (рос. „Министерство будущего“»), «Вранішній ефір вихідного дня» (рос. «Утренний эфир выходного дня»), «Ефір Нового року» 2015—2016 (рос. «Эфир Нового года» 2015—2016) —, підготовка сюжетів (2013—2017)
Тетяна Іванська* Луцьк, Україна диктор новин «Ланч-тайм» (рос."Ланч-тайм"), «Ранок Павла Шеремета» (рос."Утро Павла Шеремета") , «Випуски новин», «Нічні новини» (рос."Ночные новости")) (2013—2016)
Юлія Кугітко Україна генеральний продюсер, програмний директор (2017—2017)
Ольга Почекаєва радіоведуча, диктор новин «Соціум» (рос. «Социум») —, «Місто та ми» (рос. «Город и мы») —, «Ранок на радіо „Вісті“» (рос. «Утро на радио „Вести“»), «Ланч-тайм» (рос."Ланч-тайм") —, «Ранковий ефір вихідного дня» (рос. «Утренний эфир выходного дня»), «На піку подій» (рос. «На пике событий») —, підготовка сюжетів (2014—2018)
Ганна Солнцева психолог радіоведуча «Година з психологом» (рос. «Час с психологом»), «Життєві історії з Ганни Сонцевої» (рос. «Жизненные истории Анны Солцевой») — , «Секс з Ганною Сонцевою» (рос. «Секс с Анной Солцевой») — (2014—2018)
Анна Діденко журналіст LRadio, Інтер, TBi радіоведуча, редактор інформаційної служби «Вік-Енд у великому місці» (рос. «Уик-энд в большом городе») — (2017—2018)
Ірина Кондратенко* радіоведуча «Контурні карти»" (рос."Контурные карты")  (2016—2016)
Олександр Москалець* піаніст, бібліограф радіоведучий «Контурні карти»" (рос."Контурные карты")  (2016—2016)
Юрій Пустовіт** радіоведучий (2016—2017)
Олексій Зарахович автор та ведучий «Поза контекстом» (рос. «Вне контекста»), «Історія. Як це було» (рос. «История. Как это было»), «Еркюль Агати Холмс»" (рос."Эркюль Агаты Холмс") ,"Метод Зараховича" (рос. «Метод Зараховича») (2014—2017)
Марина Дубровіна радіоведуча «Еркюль Агати Холмс»" (рос."Эркюль Агаты Холмс")  (2016—2017)
Віола Бурда Громадське радіо радіоведуча, диктор новин «Випуски новин», «Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд») (2014—2017)
Юрій Петрушевський спецкореспондент прямі включення з місць подій (2014—2017)
Сніжана Старовицька** радіоведуча, диктор новин «Випуски новин», «Свіжий погляд» (рос. «Свежий взгляд»), «Особливі особи» (рос. «Особые особы»)  (2014—2017)
Андрій Горбунов* спецкореспондент у Донецьку «Випуски новин з зони АТО» (2015—2017)
Дмитро Іванов** лікар «Алло, лікар» (рос. «Алло, доктор») (2015—2017)
Віктор Стельмах автор та ведучий „Das Auto“ (2014—2017)
Ірина Сінченко** Луганськ, Україна програмний директор, шеф-редактор (2013—2017)
Володимир Ярославський* технолог харчування телеканал 1+1 автор та ведучий „Гола кухня“ (рос. „Голая кухня“») (2016—2017)
Юрій Шевченко** психолог «Година з психологом» (рос. «Час с психологом») (2014—2015)
Ольга Куришко** диктор новин «Випуски новин», прямі включення з Верховної Ради, шеф-редактор (2014—2017)
Андрій Дмитрук* 1947 Київ, Україна радіоведучий «Елементарно» (рос. «Елементарно») (2015—2015)
Христина Суворіна* Севастополь, Україна Севастопольська ДТРК, Інтер, ICTV радіоведуча «Ефір з Христиною Суворіною і Олегом Білецьким» («Эфир с Кристиной Сувориной и Олегом Билецким») (2013—2014)
Ганна Ільницька** диктор новин «Випуски новин») (2016—2017)
Ольга Гольдштейн* кореспондент по культурі «Новий чорний» (рос. «Новый черный»), "Ефір без правил " (рос. «Эфир без правил») (2014—2016)
Анастасія Кореновська редактор, радіоведуча «Ефір Нового року» 2015—2016 (рос. «Эфир Нового года» 2015—2016) — (2015—2016)
Діана Будніченко Продюсер ефіру (2014—2018)
Юлія Павленко автор та ведуча «Політика від кутюр» (рос. «Политика от кутюр»)  (2017—2018)
Вікторія Срібна диктор новин «Випуски новин» (2017—2017)
Олег Василенко диктор новин «Випуски новин» (2017—2017)
Юлія Рябчун* диктор новин «Ранок Павла Шеремета» (рос."Утро Павла Шеремета") , «Випуски новин» (2014—2016)
Дмитро Сливний* Бердянськ, Україна юрист «Ранок з Матвієм Ганапольським» (рос. "Утро с Матвеем Ганапольским "), Рубрика «Гарні новини» (рос. «Хорошие новости»), сюжети про захист прав тварин (2014—2015)
Юлія Гайдашевська* продюсер ефіру, звукорежисер (2014—2016)
Ганна Теплова* Продюсер ефіру (2014—2015)
Олександр Семченко*** радіоведучий «Люди говорять» (рос. «Люди говорят») (2016—2016)
Віктор Андрієнко* Запоріжжя, Україна 19 вересня 1959(19590919) автор та ведучий «Суботня лапша» (рос. «Субботняя лапша») (2016—2016)
Євген Саватеєв* «Місто та ми» (рос. «Город и мы») —, «Ефір Нового року» 2015—2016 (рос. «Эфир Нового года» 2015—2016) —, підготовка сюжетів (2014—2016)
Олег Волошин* політолог-міжнародник ведучий «Максимум думок. Міжнародна політика» (рос. «Максимум мнений. Межнародная политика») (2014—2016)* Віктор Андрієнко
Валерій Поляков* «Щастя їсти» (рос. «Счастье есть») (2015—2015)
Олексій Воробйов* 1976 РФ головний редактор (2013—2014)
Дмитро Солопов* 1976 Москва, РФ Комерсант FM керівник проєкту, генеральный продюсер (2013—2014)
Іскандер Хісамов* 1957 Ташкент, Узбекистан UBR головний редактор, радіоведучий, автор проєкту "Бренд «Україна» ("Бренд «Украина») (2014—2015)
Максим Еріставі* редактор та диктор новин «Нічні новини» (рос."Ночные новости") (2014—2015)
Дар'я Цивіна* РФ «Їдці» («Едоки») (2014—2014)
Іван Літковський* спецкореспондент у Донецьку «Випуски новин з зони АТО» (2014—2015)
Ірина Гаврилова*** Киевский телеграф шеф-редактор (2016—2016)
Павло Казарін* 1983 Сімферополь, Україна філолог-літературознавець ICTV ведучий «Ведучий на годину» (рос. «Ведущий на час») , а також —"Ранок з Матвієм Ганапольським" (рос. "Утро с Матвеем Ганапольским "), «На піку подій з Матвієм Ганапольським» (рос. «На піке событий с Матвеемм Ганапольським»), «Точка зору» (рос. «Точка зрения») (2015—2015)
Сергій Мітяєв* Експерт з інновацій (2014—2016)
Юлія Мангер Продюсер ефіру, звукорежисер (2014—2015)
Дарина Зозуля Продюсер ефіру, звукорежисер (2014—2015)
Христина Григоришин Продюсер ефіру, звукорежисер (2014—2015)
Олексій Нежиков звукорежисер (2015—2016)
Анастасія Бойко спецкореспондент у Донецьку «Випуски новин з зони АТО» (2015—2015)
Ірина Нарицька Продюсер ефіру (2014—2016)
Тетяна Фокіна звукорежисер (2015—2016)
Марія Штогрин** 1992 Львів,Україна філолог-літературознавець Українська служба Бі-Бі-Сі спецкореспондент парламентський кореспондент, редактор, прямі включення з місць подій) (2014—2016)
Костянтин Лінчевський** диктор новин «Випуски новин» (2013—2014)

* Співробітники, що припинили співробітництво з радіо.

** Співробітники, що припинили співробітництво з радіо з 1 березня 2017 року.

*** Співробітники, що були звільнені на вимогу колективу

**** Співробітники, що загинули чи були вбиті

Гості програми та спікери ефіру[134]

|}

Власність

Радіо входить до холдингу «Мультимедіа інвест груп», до якого також входять також телеканал UBR, щоденна газета «Вєсті», щотижневий журнал «Вєсті. Репортер» і сайт vesti-ukr.com.[135]

Примітки

  1. ↑ Ігор Мирошниченко про відсоток української мови на «Радіо Вісті» з 18хв:00сек ефіру. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 28 березня 2016.
  2. ↑ Кому належить Україна? Дослідження українських ЗМІ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  3. ↑ «Радіо Вести» почало цілодобове мовлення (укр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  4. ↑ «Радіо Вісті» вийшло в ефір. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 29 жовтня 2015.
  5. ↑ У «Радіо Вісті» нові головред і генпродюсер
  6. ↑ На Украине сменились генеральный продюсер и главред радио «Вести». Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  7. ↑ У радіостанції «Радіо Вісті» з'явилися і нові власники. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  8. ↑ Власниками «Радио Вести» стали «Медіа інвест плюс» та «Ай Джі медіа Україна». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  9. ↑ Ведучий «Радіо Вісті» у прямому ефірі дав майстер-клас спілкування з сепаратистами. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  10. ↑ Ведучий «Радіо Вісті» Ганапольський не дозволив прославляти Путіна. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  11. ↑ Кузьма «Скрябін» про «Радио Вести»: «Єдине нормальне радіо». Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  12. ↑ Нацрада програла в суді «Радио Вести» и готує апеляцію. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  13. ↑ Радіо Вісті дозволили мовлення в Маріуполі. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 17 квітня 2016.
  14. ↑ Віталій Портников. Бухгалтерия Украина. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
  15. ↑ Кушанашвили плевать хотел на Украину — Портников.— Обозреватель.ua, 27 марта 2016, 17:15. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
  16. ↑ Ганапольський йде з «Радио Вести». Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
  17. ↑ і Сакен Аймурзаєв пішли з «Радио Вести» слідом за іншими. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
  18. ↑ Головний редактор залишає «Радио Вести». Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
  19. ↑ радіо «Вести» відмовляються від коментарів чи заперечують присутність цензури на радіо
  20. ↑ Андрій Блинов: Брехня та правда Азарова. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
  21. ↑ Медіапродюсер Докаленко став генпродюсером радіо «Вести». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  22. ↑ Коллектив «Радио Вести» просит уволить шеф-редактора станции из-за ее высказываний: Подписанты считают, что взгляды Ирины Гавриловой наносят ущерб репутации станции и редакции. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  23. ↑ Колектив «Радіо Вести» просить звільнити головреда Гаврилову через її українофобію. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  24. ↑ Гавриліада. Що відбувається на «Радио Вести». Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  25. ↑ Генпродюсером «Радио Вести» вместо Юлии Литвиненко стал Виталий Докаленко. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  26. ↑ Путінська фашистка очолила радіо «Вісті». Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  27. ↑ Шеф-редактора «Радио Вести» Гаврилову уволили из-за сепаратистских высказываний и насмешек над гибелью бойца АТО Слипака
  28. ↑ Ирину Гаврилову убрали с Радио Вести по требованию коллектива. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  29. ↑ «Радио Вести» уволило шеф-редактора Гаврилову, насмехавшуюся над гибелью певца Слипака в АТО. Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  30. ↑ Шеф-редактора радио, насмехавшуюся над смертью Слипака, уволили. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  31. ↑ «Радио Вести» прекратило сотрудничество с Ириной Гавриловой, посмеявшейся над смертью бойца АТО. Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  32. ↑ Ранок з Матвієм Ганапольським на «Радіо Ера». Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  33. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  34. ↑ Уляна Фещук та Ольга Семченко у програмі «Тема дня». Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
  35. ↑ Ульяна Фещук и Ольга Семченко о продлении лицензии Радио Вести. YouTube. Povesti. 29 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  36. ↑ Микола Вересень поки не вирішив, чи йтиме з «Радио Вести» разом з іншими журналістами. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2017.
  37. ↑ 99 % сотрудников «Радио Вести» уволились — СМИ [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.].
  38. ↑ «Радио Вести» почало транслювати повтори найкращих програм. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 2 березня 2017.
  39. ↑ Радио Вести не продовжили ліцензію на мовлення в Києві. BBC Україна. 3 березня 2017. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
  40. ↑ Міжнародна і Європейська федерації журналістів підтримали «Радио Вести» в конфлікті з Нацрадою. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 19 липня 2017.
  41. ↑ http://europeanjournalists.org/wp-content/themes/efj/humans.txt (1 лютого 2017). Ukrainian radio faces uncertainty after license issues. European Federation of Journalists (амер.). Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  42. ↑ Міжнародні асоціації журналістів засудили позбавлення ліцензії «Радио Вести» [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.].
  43. ↑ Міжнародна і Європейська федерації журналістів закликали Нацраду повернути ліцензії Радіо Вести. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  44. ↑ Ігор Гоцул стане гостем «Утра Павла Шеремета». Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2016.
  45. ↑ У КИЄВІ ВІД ВИБУХУ В МАШИНІ ЗАГИНУВ ЖУРНАЛІСТ ПАВЛО ШЕРЕМЕТ. Українська правда. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  46. ↑ На Майдані вшановували пам'ять Павла Шеремета. [Архівовано 23 липня 2016 у Wayback Machine.] BBC Україна. 20 липня, 2016 рік.
  47. ↑ Журналіст Павло Шеремет загинув унаслідок вибуху автомобіля. ukranews.com. Українські новини. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 22 липня 2016.
  48. ↑ Військова прокуратура повідомила про обшуки в медіахолдингу «Вести» і інших приміщеннях Клименка. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  49. ↑ У редакції холдингу Вести проходять обшуки — http://ua.korrespondent.net. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  50. ↑ — «Der Standard». Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  51. ↑ Журналісти «Радио Вести» повідомили про погрози з боку силовиків під час обшуків —"Громадське ТВ". Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  52. ↑ Обшуки в «Радио Вести» — чисте залякування, — Європейська федерація журналістів. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  53. ↑ Як обшукували медіахолдинг «Вести» (ВІДЕО). Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  54. ↑ Європейська федерація журналістів вважає обшуки в «Радіо Вести» з використанням елітних спецпідрозділів спробою залякування журналістів — https://ukranews.com/ua/
  55. ↑ Комітет захисту журналістів розцінює обшуки у «Радіо Вести» як спробу залякування журналістів — https://ukranews.com/ua/. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 19 липня 2017.
  56. ↑ «Комітет захисту журналістів» розцінює обшуки в редакції «Вести» як спробу залякування журналістів — «Крим. реалії». Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  57. ↑ «Вести» назвали обшук «війною з незалежними медіа» — Радіо «Свобода». Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  58. ↑ Рада Європи присвоїла другий рівень загрози озброєним обшукам у «Вестях» — "Українська Правда. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  59. ↑ Степень угрозы № 2: Совет Европы бьет тревогу из-за обысков в СМИ, неугодных властям. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  60. ↑ Майну радіо «Вести» загрожує арешт — Андрій Блинов, програма «Максимум думок»
  61. ↑ Майну радіо «Вести» загрожує арешт — Андрій Блинов, програма «Максимум думок». Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  62. ↑ Спецназ у «Гулівері»: що відбувається довкола газети «Вести»?. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  63. ↑ Захоплення редакції «Вести»: люди в масках і погром
  64. ↑ АРМА проти медіахолдинґу «Вести»: що відбувається?. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  65. ↑ Радио Вести продолжает свою деятельность! Утренний эфир на Радио Вести 9 февраля
  66. ↑ Продовжується блокування редакції «Вести». За словами керівництва редакції, надходить інформація про елементи розгромів. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  67. ↑ Журналісти Вестей вимагають відставки глави АРМА. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  68. ↑ Если Президент не прекратит беспредел, значит атака происходит с его согласия…. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  69. ↑ Події Невідомі зі зброєю вигнали управителів з 33-го поверху бізнес-центру Гулівер. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  70. ↑ «Юнісон Груп» звинувачує АРМА в спотворенні фактів щодо захоплення приміщень в БЦ «Гулівер». Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  71. ↑ Знайомі обличчя — нові голоси та мізки: репортаж із тестового прогону «Радіо НВ». Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  72. ↑ «Радіо Вести» повідомило про трансформування та кадрові зміни. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  73. ↑ «Радио Вести» припиняє співпрацю з частиною колективу та починає трансформацію. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  74. ↑ Роман Андрейко придбав останню ефірну частоту «Радио Вести». Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
  75. ↑ «Радио Вести» в Tune-in. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  76. ↑ а б Перелік програм на Офіційному сайті «Радио Вести». Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  77. ↑ програма «Час спорту з Вадимом Плачиндою»
  78. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  79. ↑ програма «Гроші Блинова. Післямова». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  80. ↑ Програма «Ланч-тайм». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  81. ↑ програма «Персонажі» з часу ефіру 3:00. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  82. ↑ програма «Постфактум»
  83. ↑ програма «Ранковий ефір вихідного дня». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 7 березня 2017.
  84. ↑ програма «Максимум думок»
  85. ↑ програма «На піку подій»
  86. ↑ програма «Секс з Ганною Сонцевою»
  87. ↑ програма «Лабораторія свідомості»
  88. ↑ програма «Соціум»
  89. ↑ програма «Тема дня»
  90. ↑ програма «Час»
  91. ↑ програма «Діалоги»
  92. ↑ програма «Вік-Енд у великому місці»
  93. ↑ програма «Політика від кутюр»
  94. ↑ програма "«Зовнішній фактор» https://www.youtube.com/watch?v=zRqzEHb4THM
  95. ↑ програма «Оголошую своєю справою», з часу ефіру 5:07:50
  96. ↑ програма «Несерйозна розмова»
  97. ↑ програма «Таблиця М»
  98. ↑ Програма http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/dialogi/12397.html. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  99. ↑ програма «Свіжий погляд». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 25 лютого 2017.
  100. ↑ програма «Суперечливий ранок» з часу ефіру 3:00. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 25 лютого 2017.
  101. ↑ програма «Елементарно». Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  102. ↑ програма «Гроші Блінова». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016.
  103. ↑ програма «Гроші Блинова». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016.
  104. ↑ програма «Вардаспорт». Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  105. ↑ програма «ДубльВ»
  106. ↑ програма «МоваПромови»
  107. ↑ програма «Тема дня». Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 30 серпня 2017.
  108. ↑ програма «Велике інтерв'ю». Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 5 травня 2016.
  109. ↑ програма «Постфактум». Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 25 лютого 2017.
  110. ↑ програма «Хард & Софт» з часу ефіру 2:00:00
  111. ↑ «Кіно з Алфьоровим»
  112. ↑ програма «Суботня лапша», з часу ефіру 0:59:40
  113. ↑ програма «Забуті історії великого міста». Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 30 серпня 2017.
  114. ↑ програма «Міністерство майбутнього». Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 30 серпня 2017.
  115. ↑ програма «Максимум думок». Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
  116. ↑ програма «Ранок Новікова». Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 19 квітня 2016.
  117. ↑ програма «Ведучий на годину», з часу ефіру 1:00:00
  118. ↑ програма «Слово Куликову». Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
  119. ↑ програма «Війна світів». Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
  120. ↑ програма «Не тільки музика» з часу 3:01:00
  121. ↑ програма «Ранок Павла Шеремета»
  122. ↑ програма «Варда де Жанейро»
  123. ↑ програма «Люди говорять»
  124. ↑ програма «Діалоги». Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  125. ↑ програма «Ефір з Тетяною Гончаровою і Юрієм Калашниковим»
  126. ↑ програма «Чоловік та жінка»
  127. ↑ програма «Така історія». Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  128. ↑ «Білінгва: чим живе мова». Архів оригіналу за 4 червень 2016. Процитовано 5 травень 2016.
  129. ↑ програма «Контурні карти»
  130. ↑ Офіційний ютуб-канал Радіо «Вісті» [Архівовано 19 грудня 2015 у Wayback Machine.].
  131. ↑ Офіційний сайт. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 8 вересня 2015.
  132. ↑ Журналісти на сайті Досьє.інфо [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.].
  133. ↑ Персони на офіційному сайті «Радио Вести». Архів оригіналу за 1 листопада 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
  134. ↑ Офіційний ютуб-канал «Радіо Вісті» [Архівовано 19 грудня 2015 у Wayback Machine.].
  135. ↑ Гужва залишив медіа-холдинг «Вести Украина» [Архівовано 18 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода. 29.07.2015

Посилання

Read other articles:

John Ekman

John EkmanLahir(1880-11-15)15 November 1880Stockholm, SwediaMeninggal22 November 1949(1949-11-22) (umur 69)Karlstad, SwediaPekerjaanPemeranTahun aktif1912-1949 John Ekman (15 November 1880 – 22 November 1949) adalah seorang pemeran film Swedia. Ia tampil dalam 81 film antara 1912 dan 1949.[1][2] Filmografi pilihan A Ruined Life (1912) The Gardener (1912) The Voice of Passion (1913) Half Breed (1913) The Miracle (1913) Judge Not (1914) The Strike (191...

 

Tur konser

Tur konser adalah suatu rangkaian konser oleh seorang atau beberapa musisi yang dilakukan di beberapa kota atau lokasi. Lautan penonton di tur konser Sticky & Sweet Tour di stadion nasional Santiago, Chili.

 

Bendera Lesotho

Rasio bendera: 2:3 Negara Lesotho mengesahkan bendara barunya pada 4 Oktober 2006, dengan pola garis horisontal biru, putih dan hijau dengan topi Basotho hitam di tengahnya. Rancangan ini, yang diperkenalkan untuk memperingati hari kemerdekaan ke-40 negara itu, dikabarkan dimaksudkan untuk mencerminkan orientasi damai negara itu.[1][2] Bendera-bendera sebelumnya Bendera pertama Lesotho diperkenalkan pada 4 Oktober 1966, hari kemerdekaan penuh Lesotho dari Britania Raya. Bende...

Soraya Tarzi

Soraya TarziFoto formal Soraya Tarzi selama masa jabatannya sebagai Permaisuri AfganistanPermaisuri AfganistanPeriode28 Februari 1919 – 9 Juni 1926Permaisuri AfganistanPeriode9 Juni 1926 – 14 Januari 1929Informasi pribadiKelahiranSuraiya Shahzada Tarzi(1899-11-24)24 November 1899Damaskus, Suriah Utsmaniyah, Kesultanan UtsmaniyahKematian20 April 1968(1968-04-20) (umur 68)Roma, ItaliaPemakamanJalalabad, AfganistanWangsaMohammadzai-TarziAyahSardar Mahmud Beg TarziIbuAsma Rasmiya KhanifP...

 

Unione Sportiva Salernitana 1947-1948

Voce principale: Unione Sportiva Salernitana 1919. Unione Sportiva SalernitanaStagione 1947-1948 Sport calcio Squadra Salernitana Allenatore Giuseppe Viani Presidente Domenico Mattioli Serie A18º (retrocesso in B) Maggiori presenzeCampionato: Onorato (39)[1]Totale: Onorato (39)[1] Miglior marcatoreCampionato: Merlin (10)[2]Totale: Merlin (10)[2] StadioComunale (9 000) 1946-1947 1948-1949 Dati aggiornati al 4 luglio 1948Si invita a seguire il mod...

 

Torino Calcio 1982-1983

Voce principale: Torino Football Club. Torino CalcioStagione 1982-1983 Sport calcio Squadra Torino Allenatore Eugenio Bersellini Presidente Sergio Rossi Serie A8º Coppa ItaliaSemifinalista Maggiori presenzeCampionato: Borghi, Dossena, Selvaggi, Terraneo (30)Totale: Selvaggi, Terraneo (41) Miglior marcatoreCampionato: Selvaggi (8)Totale: Borghi, Selvaggi (10) StadioComunale Maggior numero di spettatori59 049 vs Juventus(27 marzo 1983) Minor numero di spettatori9 088 vs Catanza...

Black Hand (character)

DC Comics character Comics character Black HandBlack Hand as he appears on the cover of Green Lantern vol. 5 #11 (July 2012), art by Doug Mahnke.Publication informationPublisherDC ComicsFirst appearanceGreen Lantern vol. 2 #29 (June 1964)Created byJohn Broome Gil KaneIn-story informationAlter egoWilliam Derek HandTeam affiliationsBlack Lantern CorpsIndigo TribeThe SocietyUnderground SocietySuicide SquadInjustice LeaguePartnershipsNekronScarNotable aliasesDr. Wilbur PalmAbilities Absorbs life-...

 

Patrick Neville

American politician Patrick NevilleMinority Leader of the Colorado House of RepresentativesIn officeJanuary 11, 2017 – January 13, 2021Preceded byBrian DelGrossoSucceeded byHugh McKeanMember of the Colorado House of Representativesfrom the 45th districtIn officeJanuary 7, 2015 – January 9, 2023Preceded byCarole MurraySucceeded byLisa Frizell Personal detailsBorn1983 (age 40–41)Littleton, Colorado, U.S.Political partyRepublicanRelativesTim Neville (...

 

Thirteen Uncollected Stories by John Cheever

Thirteen Uncollected Stories by John Cheever First edition coverAuthorJohn CheeverCountryUnited StatesLanguageEnglishPublisherAcademy Chicago PublishersPublication date1994Media typePrint (hardcover)Pages227ISBN0-89733-405-1Dewey Decimal813/.52LC ClassPS3505.H6428A6 Thirteen Uncollected Stories by John Cheever is a volume of short fiction by John Cheever published in 1994 by Academy Chicago Publishers.[1] Most of the works in this collection were written between 1931 and 19...

Bone morphogenetic protein 7

Protein-coding gene in the species Homo sapiens BMP7Available structuresPDBOrtholog search: PDBe RCSB List of PDB id codes1BMP, 1LX5, 1LXI, 1M4UIdentifiersAliasesBMP7, OP-1, bone morphogenetic protein 7External IDsOMIM: 112267 MGI: 103302 HomoloGene: 20410 GeneCards: BMP7 Gene location (Human)Chr.Chromosome 20 (human)[1]Band20q13.31Start57,168,753 bp[1]End57,266,641 bp[1]Gene location (Mouse)Chr.Chromosome 2 (mouse)[2]Band2 H3|2 95.54 cMStart172,709,805 bp...

 

乌克兰总理

 烏克蘭總理Прем'єр-міністр України烏克蘭國徽現任杰尼斯·什米加尔自2020年3月4日任命者烏克蘭總統任期總統任命首任維托爾德·福金设立1991年11月后继职位無网站www.kmu.gov.ua/control/en/（英文） 乌克兰 乌克兰政府与政治系列条目 宪法 政府 总统 弗拉基米尔·泽连斯基 總統辦公室 国家安全与国防事务委员会 总统代表（英语：Representatives of the President of Ukraine） 总...

 

National Football League 1930

Stagione NFL 1930Stagione regolareSport Football americano CompetizioneNational Football League Edizione11ª Inizio14 settembre 1930 Fine14 dicembre 1930 Campione NFLGreen Bay Packers Cronologia della competizione 1929 1931 La stagione NFL 1930 fu l’11ª stagione sportiva della National Football League, la massima lega professionistica statunitense di football americano. La stagione iniziò il 14 settembre e si concluse il 14 dicembre 1930 con la vittoria dei Green Bay Packers. Prima della ...

A Chit The Lay Pyay

A Chit The Lay PyayPoster filmNama lainBurmaအချစ်သည်လေပြေ SutradaraKo Aung Min TheinSkenarioMin Khite Soe SanCeritaKo Aung Min TheinPemeran Dwe Eaindra Kyaw Zin Sai Bo Bo Phyo Ngwe Soe Smile Nawarat Penata musikEmperor (band Myanmar), Iron Cross, Thein Lwin (Danamoe)SinematograferThan Nyunt (Panthar)PenyuntingNyunt Myanmar Nyi Nyi AungPerusahaanproduksiMyint Myittar Film ProductionTanggal rilis 28 Juni 2002 (2002-06-28) Durasi112 menitNegaraMyanmarBa...

 

الدوري الإماراتي 2023–24

الدوري الإماراتي للمحترفين شعار البطولة السلسلة الدوري الإماراتي للمحترفين  الموسم 2023–24 التواريخ 18 أغسطس 2023 – 25 مايو 2024 المباريات الملعوبة 7 الأهداف المسجلة 26 (3.71 لكل مباراة) هداف الدوري علي مبخوتيوسف نياكاتي(3 أهداف كل منها) أكبر فوز بيتي بني ياس 4–2 النصر (26 أغسطس 2023...

 

Human Development Index

Composite statistic of life expectancy, education, and income indices HDI redirects here. For other uses, see HDI (disambiguation). For the complete ranking of countries, see List of countries by Human Development Index. World map of countries and territories by HDI scores in increments of 0.050 (based on 2022 data, published in 2024)   ≥ 0.950  0.900–0.950  0.850–0.899  0.800–0.849  0.750–0.799  0.700–0.749  0....

National League (baseball)

League within Major League Baseball National LeagueSportBaseballFoundedFebruary 2, 1876; 148 years ago (1876-02-02) in New YorkFounderWilliam HulbertAlbert SpaldingPresidentBill Giles (honorary)[1]Divisions3No. of teams15Country United States ContinentNorth AmericaMost recentchampion(s)Arizona Diamondbacks (2nd title)Most titlesLos Angeles Dodgers (24) The National League of Professional Baseball Clubs, known simply as the National League (NL), is the older of two le...

 

Departemen Umum Partai Komunis Uni Soviet

Departemen Umum Komite Pusat Partai Komunis Uni SovietОбщий отдел ЦК КПССTanggal pendirianSeptember 1920Tanggal pembubaranAgustus 1991TipeDepartemen yang melaporkan tugasnya langsung ke Komite PusatKantor pusatLapangan Staraya, Moskwa, RSFS Rusia[1]DirekturPavel Laptev (terakhir)Organisasi indukKomite Pusat Partai Komunis Uni Soviet Departemen Umum Komite Pusat Partai Komunis Uni Soviet adalah sebuah departemen yang terdapat di Komite Pusat Partai Komunis Uni Soviet ya...

 

بوابة:تونس/مواضيع تونس

0-9 - أ - ب - ت - ث - ج - - ح - خ - د - ذ - ر - ز - س - ش - ص - ض - ط - ظ - ع - غ - ف - ق - ك - ل - م - ن - ه - و - ي Culture ثقافة كل المقالات عن الثقافة. صناعات تقليدية : برنوس - جمل سحري - شاشية - جبة - دار بن عبد الله - متحف دار شريط مهرجانات تونس : قرطاج - الجم - الحمامات - طبرقة - مهرجان الموسيقى التونسية - مهرج...

Enchin

Part of a series onBuddhism in Japan Schools Jōjitsu Hosso Sanron Kegon Ritsu Kusha Tendai Shingon Jōdo-shū Jōdo Shinshū Rinzai Sōtō Nichiren Ōbaku Fuke-shū Shugendo Japanese new religions Zen in the US Key figures Shōtoku Tori Busshi Rōben Saichō Kūkai Jōchō Kūya En no Gyōja Hōnen Myōe Shinran Jōkei Eison Ninshō Dōgen Eisai Ingen Nichiren Unkei Enni Issan Ichinei Musō Soseki Sen no Rikyū Rennyo Sesshū Tōyō Takuan Sōhō Ingen Hasegawa Tōhaku Sakuden Tenkai Inoue E...

 

Song of the Fishermen

Song of the FishermenNama lainTradisional漁光曲Sederhana渔光曲MandarinYú guāng qǔ SutradaraCai ChushengDitulis olehCai ChushengPemeranWang Renmei,Luo Peng,Yuan Congmei,Han LangenPerusahaanproduksiLianhua Film CompanyTanggal rilis 1934 (1934) Durasi57 menitNegaraTiongkokBahasaAntarjudul Tionghoa Song of the Fishermen adalah sebuah film bisu Tiongkok garapan Cai Chusheng tahun 1934, yang diproduksi oleh Lianhua Film Company. Film tersebut mengisahkan perjuangan orang-orang m...