PROFILPELAJAR.COM

Бідзіля Микола Іванович
Бідзіля Микола Іванович
Народився	9 грудня 1930; Сасово
Помер	13 травня 2023 (92 роки)
Громадянство	СРСР; Україна
Національність	українець
Місце проживання	Київ
Діяльність	науковець, громадський діяч
Відомий завдяки	кандидат біологічних наук
Alma mater	Ужгородський університет
Науковий ступінь	кандидат біологічних наук
Посада	Представник Президента України у Московському районі міста Києва
Термін	10.4.1992 — 16.1.1995
Наступник	Асадчев Валерій Михайлович
Партія	Народний Рух України
Родичі	брат Бідзіля Василь Іванович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня	Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бідзіля.

Микола Іванович Бідзіля (9 грудня 1930, с. Сасово, нині — Виноградівського району, Закарпатської області — 13 травня 2023) — український державний, політичний, громадський та науковий діяч, вчений у галузі космічної біології, фізіолоґії рослин, біофізіки і радіобіолоґії рослин, засекречені дослідження якого пройшли апробацію у космосі, кандидат біологічних наук, опубліковано понад 150 наукових праць, голова громадського об'єднання «Товариство Закарпатців у Києві», активіст НРУ.

Біографія

Народився 9 грудня 1930 року в селі Сасово, нині — Виноградівського району, Закарпатської області у багатодітній селянській родині, в якій було восьмеро дітей.

Батько - Бідзіля Іван Іванович (1896-1990 рр.), селянин.

Мати- Бідзіля (Шуба) Ірма Федорівна (1898-1940 рр.), селянка.

Початкову школу закінчив у рідному селі (1-3 класи-русинська школа, 4-5 класи-угорська).^[1]

Після гімназії вступив до Ужгородського державного університету. Отримавши диплом біолога у 1954 році, став аспірантом Інституту фізіології рослин і генетики Академії наук України. Кандидат біологічних наук. Протягом 17 років викладав радіобіологію та біофізику у Національному аграрному університеті.

Був одружений. Дружина - Бідзіля Марія Семенівна -хімік-технолог.(29.09.1952 р.н. с- 2021.р.)

Син - Бідзіля Іван Миколайович (1977 р.н.- 2023 р.) - юрист-міжнародник.

Страшним ударом для Миколи ІВановича стала втрата близьких: у 2021 році він втратив дружину Марію, а у березні 2023 року від раптової недуги помер єдиний син Іван.

Наукова діяльність

Написав і видав понад 150 наукових праць в області біофізики та радіобіології, у тому числі трьох монографій.

Політична та громадська діяльність

У 1989-му входив до центрального проводу Народного руху України, був головою колегії з питань екології.

З квітня 1990-го до березня 1995 року голова Московської райради Києва та голова райдержадміністрації. Був представником Президента України у Московському районі Києва.

Нині почесний президент Громадського об'єднання «Товариство закарпатців у Києві» та очолює міське відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів.

Нагороди

Орден «За заслуги» III ст. (28 березня 2008) — за вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю^[2];
Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки та багаторічну сумлінну працю^[3].

Автор праць

Вільні радикали в опромінених рослинах та насінні: наукове видання / М. І. Бідзіля; Інститут фізіології рослин. — К.: Наукова думка, 1972. — 210 с.^[4]