Переклад «Володаря перснів»

Існують десятки перекладів роману Дж. Р. Р. Толкіна «Володар перснів» на різні мови. Толків був фахівцем із германської філології, саме тому він вивчав переклади своїх книг і за потреби писав коментарі та робив зауваження. Автор був незадоволений першими перекладами своєї книги, а саме шведською версією Оке Ольмаркса, тому Толкін вирішив написати «Путівник по власних назвах у “Володарі перснів”» 1967 року (офіційне видання було опубліковане в «Компасі Толкіна» 1975 року, а повна версія путівника з’явилася в книзі «Володар перснів: довідник для читача» 2005 року.[1]

Складнощі перекладу

Толкін розробив складну систему ельфійських мов Середзем'я (синдарин, квенья), які складно перекласти на будь-яку іншу мову. Додаткову складність становить наявність власних назв у давньоанглійській та давньоскандинавській мовах. Наприклад, ім’я короля Рогану Теоден (англ. Théoden) є простою транслітерацією до давньоанглійського слова «þēoden» (король). Також письменник використовував давньоскандинавську мову для імен гномів, наприклад, "Þorinn Eikinskjaldi" (Торін Дубощит). Толкін також зазначав, що деякі власні назви не слід перекладати дослівно, наприклад, «Мордор» (англ. «Dead Marshes»), але назви ельфійською мовою краще залишити без змін. [2]

Ранні переклади

Перші переклади «Володаря перснів» були здійснені нідерландською мовою Максом Шугартом (1956-1957), шведською мовою Оке Ольмарксом (1959-1960). Обидва перекладачі вибрали вільний переклад, що є помітним ще з перекладу назви твору (нід. «In de Ban van de Ring»), (швед. “Härskarringen”). [3] Наступні переклади назви твору були буквальними, наприклад, польський переклад «Władca Pierścieni» 1961 року. Але й досі існують недослівні переклади, а саме: фінський «Taru Sormusten Herrasta» (Легенди про Володаря перснів), норвезький «Krigen om ringen» (Війна за перстень), західнофризький «Master fan Alle Ringen» (Майстер усіх перснів), японський «指輪物語» (Легенда про перстень). Толкіну не сподобався нідерландський та шведський переклади власних назв твору, він неодноразово звертався до перекладачів з проханням удосконалити переклади. Проте Толкіну не вдалося їх переконати.

Переклад на нідерландську мову

Дж. Р. Р. Толкін написав листа автору нідерландського перекладу «Володаря перснів» (нід. «In de Ban van de Ring») Максу Шугарту:

«В принципі, я категорично заперечую переклад номенклатурних назв (навіть якщо він здійснений компетентною особою). Я не розумію, чому перекладачі думають, що мають право робити щось подібне. І те, що перед перекладачем постає «видуманий світ», не дає нікому права «перебудовувати» його відповідно до своєї фантазії, навіть якби він міг за кілька місяців створити нову цілісну структуру, на розробку якої мені знадобилися роки. Тому відразу кажу, що я не потерплю такої неповаги до своєї книги». — 3 липня 1956, листи до Рейнера Анвіна, №190, с. 249–51.

Переклади на шведську мову

Оке Ольмаркс (1959–1961)

Оке Ольмаркс — шведський філолог, письменник, перекладач, у його доробку переклади відомих творів Толкіна, Шекспіра та Данте. Крім того, Ольмаркс переклав Коран на шведську мову. Толкіну не сподобалася версія шведського перекладу «Володаря перснів», яку Ольмаркс назвав «Härskarringen» (Перстень влади). Проте протягом 40 років, праця Ольмаркса залишалася єдиним доступним перекладом шведською мовою. [3]Незважаючи на критику з боку читачів та автора оригіналу, Ольмаркс вирішив не змінювати свій переклад аж до смерті 1984 року.

Переклад Андерсона та Олсон (2005 рік)

Переклад Ольмаркса був витіснений новим перекладом Еріка Андерсона та Лотти Олсон 2005 року. Книга отримала нову шведську назву «Ringarnas herre» (Володар перснів). [4]

Переклад томів на шведську мову[3]
Дж. Р. Р. Толкіна «Володар перснів» Переклад Ольмаркса (1959-1961)

«Härskarringen» (Перстень влади)

Переклад Андерсона та Олсон (2005)

«Ringarnas herre» (Володар перснів)

«Братство персня»

(англ. «The Fellowship of the Ring»)

«Sagan om Ringen»

(Історія про перстень)

«Ringens brödraskap»

(Братство персня)

«Дві вежі»

(англ. «The Two Towers»)

«Sagan om de två tornen»

(Історія про дві вежі)

«De två tornen»

(Дві вежі)

«Повернення короля»

(англ. «The Return of the King»)

«Sagan om konungens återkomst»

(Історія повернення короля)

«Konungens återkomst»

(Повернення короля)

Переклад на німецьку мову

Маргарет Карру (1969–1970)

Перші переклади книги нідерландською та шведською мовами не виправдали очікувань автора оригіналу, що спонукало його до створення «Путівника по власних назвах у “Володарі перснів”». Ця книга дала змогу Толкіну вплинути на наступні переклади данською та німецькою мовами. Маргарет Карру з Франкфурта переклала оповідання Толкіна «Листок пана Дрібнички», щоб дати автору зразок своєї роботи та отримати право на переклад «Володаря перснів» німецькою мовою. Карру навіть відвідала Толкіна в Оксфорді, щоб отримати відповіді на свої питання щодо опублікованих робіт автора. Проте перекладачка пізніше поділилася негативними враженнями та розповіла, що Толкін виявився мовчазним і негостинним через застуду. [5]Пізніше листування Толкіна й Карру стали більш привітними, адже авторові «Володаря перснів» подобалися переклади німецькою мовою. Щоправда, були деякі зауваження щодо перекладу віршів та пісень, які згодом переклала поетеса Ебба Маргарета фон Фрейман.

У деяких випадках Карру вдається до вільного перекладу, наприклад, з назвою «Шир» (англ. The Shire). Толкін підтримав нідерландську версію вигаданої країни «Gouw», але й не заперечував використання німецького слова «Gau». Однак за часів правління Гітлера слово гау позначало партійні округи Німеччини, тому перекладачка вирішила вибрати більш вдалу назву «Auenland» (лугові землі). Толкін зазначав, що слід також уникати німецьке слово «Elf», як еквівалент до англійського — «Ельф», адже це може помилково викликати небажані асоціації з комедією Шекспіра «Сон літньої ночі». Толкін вважав, що для німецького перекладу найкращим варіантом буде давнє слово «Alp» (або ще краще форма «Alb»), адже ця своєрідна назва допоможе читачам сформувати власні асоціації.

Проте Карру все-таки вибрала «Elb» замість запропонованого варіанту «Alb». Також вона використовує множину «Elben» замість правильного слова «Elbe». Такий переклад засудив німецький філолог Якоб Ґрімм у своєму словнику.

У багатьох випадках Карру використовувала буквальний переклад. Наприклад, країну ельфів Рівенделл (англ. Rivendell) було складно перекласти, адже Толкін рекомендував перекладати за змістом. Проте Карру вибрала дослівний переклад, а саме «Bruchtal». Ім’я гобіта Більбо Торбина (англ. Bilbo Baggins) було перекладено як Bilbo Beutlin («Beutel» з німецької мови означає «мішок», «торбина»).

Вольфганг Креге (2000)

2000 року видавництво Klett-Cotta опублікувало нову версію перекладу «Володаря перснів» Вольфганга Креге. Цей переклад отримав схвальні та негативні відгуки, критики запевняли, що переклад німецькою мовою є надто вільним, а перекладач опустив важливі деталі. Креге модернізував мову гобітів стильовими нормами кінця 90-х років, що «спотворило» високу мову жителів Ширу.

Переклади з івриту

Перший переклад книги «Володар перснів» івритом (שר הטבעות) здійснила членкиня ханаанського руху Рут Лівніт. Вірші допомагав перекладати ізраїльський письменник Уріель Офек. Версія перекладу 1977 року була єдиною в своєму роді до редакції доктора Емануеля Лоттема, який переглянув її відповідно до другого англійського видання.[6] Наприклад, згідно з версією Рут Лівніт «Ельфи» було перекладено як «בני לילית» (укр. «Діти Ліліт»), проте Лоттем змінив назву на «על» (укр. «Ельфи»). Зміна була внесена, оскільки у вавилонському єврейському фольклорі «Ліліт» вважається матір’ю всіх демонів, що спотворює задум Толкіна. Авторка першого перекладу на іврит не дотрималася правил транскрипції та виключила всі сім додатків і частину передмови. У новому виданні доктор Лоттем самостійно переклав додатки та транскрибував імена відповідно до вказівок автора. Крім того, перший варіант перекладу «Володаря перснів» не мав жодного зв’язку з иншими творами Толкіна («Гобіт, або Туди і звідти», «Сильмариліон»).

«Путівник по власних назвах у “Володарі перснів”»

«Путівник по власних назвах у “Володарі Перснів”» (1966–1967) — це рекомендації Дж.Р. Р. Толкіна щодо власних назв у книзі, які були створені для перекладачів, зокрема для германських філологів. Першими перекладачами, які дотрималися вказівок автора оригіналу були Іда Ніроп Людвігсен (данською мовою) і Маргарет Карру (німецькою мовою), що були опубліковані 1972 року.

Толкін був незадоволений перекладами Шугарта та Ольмаркса, тому запропонував, щоб перекладачі консультувалися з ним на ранньому етапі, адже така співпраця допоможе заощадити багато часу та отримати відповіді на суперечливі питання.

2 січня 1967 року, Толкін написав данському редактору Отто Б. Ліндхардту про те, що майже завершив путівник по власних назвах до книги, де можна знайти пояснення та поради для перекладу, зокрема данською та німецькою мовами. 1967 року коментар був надісланий у видавництво Allen & Unwin, яке здійснювало переклад «Володаря перснів». Після смерті Толкіна він був опублікований як «Путівник по іменах у “Володарі перснів”» у збірці «Компас Толкіна» Джареда Лобделла (1975) за редакцією Крістофера Толкіна. Пізніше коментар було зредаговано та повторно опубліковано під назвою «Номенклатура “Володаря перснів”». [7]

Список перекладів

Порівняно небагато перекладів з’явилося за життя Толкіна. Після смерті письменника 2 вересня 1973 року, було опубліковано нідерландський, шведський, польський, італійський, данський, німецький і французький переклади. Станом на 2019 рік бібліотека Елронда налічує 87 перекладів 57 мовами «Володаря перснів» Дж.Р.Р. Толкіна. [8]

Мова Назва Рік Перекладач Видавництво
Албанська «Lordi i unazave» перевидана як "Kryezoti i unazave» 2004-2006 Artan Miraka, Ilir I. Baçi Dudaj, Тирана
Азербайджанська «Üzüklərin Hökmdarı» 2020-2021 Samir Bulut Qanun Nəşriyyatı
Африкаанс «Die Heerser Van Die Ringe» 2018-2020 Janie Oosthuysen, Kobus Geldenhuys Protea Boekhuis, Преторія
Арабська «سيد الخواتم» 2007 Amr Khairy Malamih, Каїр
Арабська «سيد الخواتم» 2009 Farajallah Sayyid Muhammad Nahdet Misr, Каїр
Баскська «Eraztunen Jauna» 2002-2003 Agustin Otsoa Eribeko Txalaparta, Тафалья
Бенгальська (Індія) «সর্বাধিপতি আংটি» 2012-2013 Aniruddha Cinnamon Teal Publishing
Бенгальська (Бангладеш) «দি লর্ড অফ দ্য রিংস» 2020 Moheul Islam Mithu Aishwarya Prakash
Білоруська «Уладар пярсьцёнкаў» 2009-2009 Дзьмітрый Магілеўцаў, Крысьціна Курчанкова Мінськ
Болгарська «Властелинът на пръстените» 1990-1991 Lyubomir Nikolov Narodna Kultura, Софія
Вірменська «Պահապաննէրը» 1989 Emma Makarian Arevnik, Єреван
Грузинська «ბეჭდების მბრძანებელი» 2009-2011 Nika Samushia, Tsitso Khotsuashvili Gia Karchkhadze Publishing, Тбілісі
Галісійська «O Señor dos Aneis» 2001-2002 Moisés R. Barcia Xerais, Віго
Грецька «Ο Άρχοντας των Δαχτυλιδιών» 1978 Eugenia Chatzithanasi-Kollia Kedros, Афіни
Данська «Ringenes Herre» 1968-1972 Ida Nyrop Ludvigsen[9] Gyldendal, Копенгаген
Есперанто «La Mastro de l' Ringoj» 1995-1997 William Auld Sezonoj, Єкатеринбург, Калінінград
Естонська «Sõrmuste Isand» 1996-1998 Ene Aru and Votele Viidemann Tiritamm, Таллінн
Іврит «שר הטבעות» 1979-1980 Ruth Livnit Zmora-Bitan, Тель-Авів
Іспанська «El Señor de los Anillos» 1977-1980 Luis Domènech (Francisco Porrúa), Matilde Horne Minotauro, Буенос-Айрес
Ісландська «Hringadróttinssaga» 1993-1995 Þorsteinn Thorarensen, Geir Kristjánsson Fjölvi, Рейк'явік
Італійська «Il Signore degli Anelli» 1967-1970 Vittoria Alliata di Villafranca Bompiani, Мілан
Італійська «Il Signore degli Anelli» 2020-2021 Ottavio Fatica Bompiani, Мілан
Індонезійська «The Lord of the Rings» 2002-2003 Gita K. Yuliani Gramedia, Джакарта
Їдиш «דער האַר פֿון די פֿינגערלעך» 2016 Barry Goldstein —
Китайська (традиційна) «魔戒» 2001-2002 Lucifer Chu (朱學恆)[10] 聯經出版公司, Тайбей
Китайська (спрощена) «魔戒» 2001 Ding Di (丁棣), Yao Jing-rong (姚锦镕), Tang Ding-jiu (汤定九) 译林出版社, Нанкін
Корейська «반지 이야기» 1988-1992 강영운 (Kang Yeong-un) Dongsuh Press, Сеул
Корейська «반지전쟁» 1990 김번, 김보원, 이미애 (Kim Beon, Kim Bo-won, Yee Mi-ae) Doseochulpan Yemun, Сеул
Корейська «마술반지 » 1992-1994 이동진 (Lee Dong-jin) Pauline (Baorottal), Сеул
Корейська «반지의 제왕» 2001 한기찬 (Han Ki-chan) 황금가지 (Hwanggeum Gaji), Сеул
Литовська «Žiedų valdovas» 1994 Andrius Tapinas, Jonas Strielkūnas Alma littera, Вільнюс
Латиська «Gredzenu Pavēlnieks» 2002-2004 Ieva Kolmane Jumava, Рига
Македонська «Господарот на прстените» 2002 Romeo Širilov, Ofelija Kaviloska AEA, Misla, Скоп'є
Нідерландська «In de Ban van de Ring» 1957 Max Schuchart Het Spectrum, Утрехт
Норвезька (Букмол) «Krigen om ringen» 1973-1975 Nils Werenskiold Tiden Norsk Forlag
Норвезька (Нюношк) «Ringdrotten» 2006 Eilev Groven Myhren Tiden Norsk Forlag, Осло
Німецька «Der Herr der Ringe» 1969-1970 Margaret Carroux, Ebba-Margareta von Freymann Klett-Cotta, Штутгарт
Німецька «Der Herr der Ringe» 2000 Wolfgang Krege Klett-Cotta, Штутгарт
Перська «ارباب حلقه‌ها » 2002-2004 Riza Alizadih Rawzanih, Тегеран
Португальська «O Senhor dos Anéis» 1974-1979 António Rocha, Alberto Monjardim Publicações Europa-América
Португальська «O Senhor dos Anéis» 1994 Lenita Maria Rimoli Esteves, Almiro Pisetta Martins Fontes
Португальська «O Senhor dos Anéis» 1981 Fernanda Pinto Rodrigues Publicações Europa-América
Польська «Władca Pierścieni» 1996-1997 Jerzy Łozinski, Marek Obarski Zysk i S-ka, Познань
Польська «Władca Pierścieni» 1961-1963 Maria Skibniewska, Włodzimierz Lewik, Andrzej Nowicki Czytelnik, Варшава
Польська «Władca Pierścieni» 2001 Maria and Cezary Frąc, Aleksandra Januszewska,

Aleksandra Jagiełowicz, Tadeusz A. Olszański, Ryszard Derdziński

Amber, Варшава
Російська «Властелин колец» 2002 V. Volkovskij, V. Vosedov, D. Afinogenova AST, Москва
Румунська «Stăpânul Inelelor» 1999-2001 Irina Horea, Gabriela Nedelea, Ion Horea Editorial Group Rao
Словенська «Gospodar prstanov» 2001 Branko Gradišnik Mladinska knjiga, Любляна
Словенська «Gospodar prstanov» 1995 Polona Mertelj, Primož Pečovnik, Zoran Obradovič Gnosis-Quarto, Любляна
Сербська «Господар Прстенова» 1981 Zoran Stanojević Nolit, Белград
Словацька «Pán prsteňov» 2001-2002 Otakar Kořínek, Braňo Varsik Vydavatelstvo Slovart, Братислава
Турецька «Yüzüklerin Efendisi» 1996-1998 Çiğdem Erkal İpek, Bülent Somay Metis, Стамбул
Угорська «A Gyűrűk Ura» 1981 Ádám Réz, Árpád Göncz, Dezső Tandori Gondolat Könyvkiadó (1981),

Európa Könyvkiadó (з 1990), Будапешт

Узбецька «Uzuklar Hukmdori» 2019 Shokir Zokirovich Dolimov Ilm-ziyo-zakovat
Українська «Володар перснів» 2013 Катерина Оніщук (проза); Назар Федорак (вірші) Астролябія, Львів
Українська «Володар перснів» 2004-2005 Олена Фешовець (проза); Назар Федорак (вірші) Астролябія, Львів
Українська «Володар перснів» 2003 Аліна Немірова[11] Фоліо
Українська «Володар перснів» 2002 Олександр Мокровольський[12] Школа
Фінська «Taru sormusten herrasta» 1973-1975 Kersti Juva, Eila Pennanen, Panu Pekkanen —
Французька «Le Seigneur des anneaux» 2014-2016 Daniel Lauzon Christian Bourgois
Французька «Le Seigneur des anneaux» 1972-1973 Francis Ledoux Christian Bourgois
Хорватська «Gospodar Prstenova» 2018 Marko Maras Lumen
Хорватська «Gospodar prstenova» 1995 Zlatko Crnković Algoritam
Чеська «Pán Prstenů» 1990-1992 Stanislava Pošustová Mladá fronta, Прага
Шведська «Ringarnas herre» 2004-2005 Erik Andersson[13], Lotta Olsson Norstedts förlag
Шведська «Härskarringen» 1959-1961 Åke Ohlmarks Almqvist & Wiksell, Стокгольм
Японська «指輪物語» 1972-1975 Teiji Seta (瀬田貞二), Akiko Tanaka (田中明子) 評論社, Токіо

Див. також

Примітки

  1. ↑ Rosen, F. (20 лютого 1992). Letters, 305f.; c.f. Martin Andersson "Lord of the Errors or, Who Really Killed the Witch-King?". Bentham, Byron, and Greece. Oxford University Press. с. 247—264.
  2. ↑ Shippey, T. A. (1982). Shippey, Tom (2005) [1982]. The Road to Middle-Earth (Third ed.). Grafton (HarperCollins). pp. 131–133. ISBN 978-0261102750. London: Allen & Unwin. ISBN 0-04-809018-2. OCLC 8964425.
  3. ↑ а б в Strömbom, Charlotte (29 January 2009). "God åkermark eller fet och fruktbar mylla? – Om Erik Anderssons och Åke Ohlmarks översättningar av J.R.R. Tolkiens The Lord of the Rings" [Good arable land or fertile and fruitful soil? – On Erik Andersson's and Åke Ohlmarks' translations of J.R.R. Tolkiens The Lord of the Rings]. Vetsaga (in Swedish). ISSN 1654-0786.
  4. ↑ Löfvendahl, Bo (30 December 2003). "Vattnadal byter namn i ny översättning" [Waterdale changes name in new translation]. Svenska Dagbladet (in Swedish). Retrieved 7 September 2016. 1922-12.
  5. ↑ "Margaret Carroux". Ardapedia. Retrieved 2016-12-28.
  6. ↑ The second edition therefore soon replaced the older one on the shelves, under the name: "שר הטבעות, תרגמה מאנגלית: רות לבנית. ערך מחדש: עמנואל לוטם ("The Lord of the Rings". Translated by Ruth Livnit, revised by Emanuel Lottem. Zmora Beitan [זמורה ביתן] publication: Tel Aviv, 1991)
  7. ↑ Yuvl Kfir, who assisted Dr. Lottem in the revision, wrote an article in favour of the new edition, translated by Mark Shulson: "Alas! The Aged and Good Translation!"
  8. ↑ Elrond's Library.
  9. ↑ A special edition of 1977 included illustrations by Queen Margrethe II of Denmark, working under the pseudonym of Ingahild Grathmer.
  10. ↑ Turning fantasy into a reality that helps others Gavin Phipps, Taipei Times, 6 March 2005, p. 18
  11. ↑ Версія А. Немірової (2003) — найімовірніше, переклад з її ж російського перекладу, що з'явився роком раніше. Максим Стріха - "Український художній переклад: між літературою і націєтворенням" - Київ - Факт - с. 305.
  12. ↑ Версія О. Мокровольського (2002) є спрощеною адаптацією для дітей. Максим Стріха - "Український художній переклад: між літературою і націєтворенням" - Київ - Факт - с. 305.
  13. ↑ Andersson, Erik (2007). Översättarens anmärkningar : dagbok från arbetet med Ringarnas herre. Stockholm: Norstedt. ISBN 978-91-1-301609-2. OCLC 231949465.

Джерела

  • Wayne G. Hammond and Christina Scull, The Lord of the Rings: A Reader's Companion (2005), ISBN 0-618-64267-6, 750-782.
  • Allan Turner, Translating Tolkien: Philological Elements in "The Lord of the Rings," Frankfurt: Peter Lang, 2005. ISBN 3-631-53517-1. Duisburger Arbeiten zur Sprach– und Kulturwissenschaft no. 59.