20 травня 2019 року у будівлі Верховної Ради України відбулася інавгурація новообраного Президента УкраїниВолодимира Зеленського. У своїй промові президент зокрема заявив про намір розпустити парламент.[1] У той же день Зеленський запросив керівництво Верховної Ради наступного ранку о 10:00 до себе на консультації щодо дострокового припинення повноважень парламенту. У запрошенні він послався на частину 3 статті 90 Конституції, яка вимагає проведення таких консультацій перед виданням відповідного указу президентом.[2][3]
Вранці 21 травня Зеленський провів зустріч в Адміністрації Президента з керівництвом Верховної Ради та лідерами парламентських фракцій і груп. Головною причиною розпуску парламенту Зеленський назвав дуже низьку довіру громадян України до Верховної Ради — 4%, а юридичною підставою — відсутність коаліції з 2016 року. Також на зустрічі обговорювалися питання дати проведення дострокових виборів і внесення змін до виборчого законодавства, зокрема щодо скасування мажоритарної системи та зниження прохідного бар’єра до 3%.[4][5][6][7]
У той же день Зеленський підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання, обраної у жовтні 2014 року, і призначення позачергових виборів до Верховної Ради на 21 липня 2019 року. Указ Президента набув чинності з дня його опублікування у виданні «Голос України» від 23 травня.[8][9] Таким чином вибори мали відбутися на 3 місяці раніше ніж запланові чергові вибори, що згідно Конституції відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради (27 жовтня 2019 року).[1][10]
Оскарження у Конституційному суді
24 травня до Конституційного суду надійшло конституційне подання від 62 депутатів Верховної Ради щодо визнання указу президента про призначення позачергових виборів неконституційним[11][1].
Конституційний суд почав розгляд депутатського запиту 11 червня і 19 червня підтвердив чинність указу про розпуск парламенту. У Конституційному суді зазначили, що між президентом і парламентом виник «конституційний конфлікт» навколо розпуску парламенту. У цього конфлікту, на думку Конституційного суду, немає правового вирішення. Тому суд постановив, що вирішення конфлікту народом України «шляхом проведення позачергових виборів відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України»[12].
Порядок денний встановлення справедливості
18 червня 2019 року коаліція з 18 українських громадських організацій презентувала Порядок денний встановлення справедливості для політичних партій та кандидатів у народні депутати України, у якому висунула вимоги до наступного парламенту щодо забезпечення реформи судової системи, прокуратури, поліції, перезавантаження частини антикорупційних органів, повернення відповідальності за незаконне збагачення, збереження міжнародних закупівель ліків тощо і закликала усі політичні сили, які готові працювати для розвитку української держави, публічно зафіксувати свою позицію щодо викладених у Порядку пунктів.[13][14]
16 липня відбувся форум «Встановлення справедливості — порядок денний для майбутнього парламенту», на якому представники команди Володимира Зеленського, громадських організацій та кандидати в народні депутати обговорили Порядок денний встановлення справедливості в Україні та його втілення в життя.[15][16]
Деякі з задекларованих реформ були успішно впроваджені новообраним парламентом. Зокрема станом на липень 2020 року було відновлено покарання за незаконне збагачення, перезавантажено НАЗК, продовжено міжнародну закупівлю ліків, і частково реформовано органи прокуратури (через зменшення штатів і збільшення зарплат). Водночас низку інших пунктів тоді ще не було втілено.[18]
Особливості
Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-й прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 199 — за мажоритарною системою в одномандатних округах (ще 26 округів розташовані на окупованих територіях)[19]. На дільницях учасникам голосування видається по два бюлетеня: один зі списком партій, другий — із кандидатами від округу, де зареєстрований виборець[20].
У цих виборах військові голосували на звичайних дільницях, а не на спеціальних, як раніше[21]. Більше 280 тис. виборців змінили місце голосування, всього було зареєстровано 5966 кандидатів, зокрема, 2746 — від партій та 3220 мажоритарників[22].
Партійні об'єднання
Партії «Національний корпус», «Свобода» та «Правий сектор» ухвалили рішення про участь у позачергових парламентських виборах єдиним націоналістичним блоком з подальшою консолідацією патріотичних об'єднань та організацій[23].
Лідер партії «Удар» Віталій Кличко заявив, що його партія має намір висувати кандидатів тільки за мажоритарними виборчими округами[24].
Єдиним блоком вирішили брати участь у виборах партії «Опозиційний блок», «Партія миру і розвитку», «Наші», «Відродження» та «Довіряй ділам»[26].
Партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, «Основа» Сергія Тарути та «Справедливість» Валентина Наливайченка вирішили об'єднатися під брендом партії «Батьківщина»[27].
Список партій
Виборчий бюлетень на Парламентських виборах 2019.
Партії, що брали участь у виборах у загальнодержавному одномандатному окрузі:[28][29]
Попри заборону агітації в день виборів, згідно даних руху «Чесно», у соцмережах продовжувалась агітація та активні рекламні кампанії за та проти кандидатів[31][32].
На 94-му окрузі на Київщині (де балотувалися Дубінський та Кононенко) окружна комісія замінила 180 членів дільничних комісій від партії Самопоміч.
На 16:00 явка за результатами 118 з 199 округів склала 36,07 %[21]. Поліція відкрила 21 кримінальну справу через порушення під час виборів, було зафіксовано понад 8,5 тис. повідомлень про правопорушення[33].
Понад 178 тис. голосів було віддано за кандидатів-двійників. На виборах технологію «двійників» використовували у двох варіантах: або реєстрували кандидатів з однаковими іменами, або вказували в біографії належність до організацій, назви яких дублюють назви політичних партій основного кандидата. Технологія двійників вплинула на вибори та була успішною в округах № 37, 64, 78, 119, 146, 198, 210.[34][35]
Екзит-поли
Попередні результати виборів спочатку мали бути оприлюднені 21 липня за результатами екзит-полів. Заключні екзит-поли мали з'явитися на сайті ЦВК о 22:00 21 липня, екзит-поли проводили три соціологічні центри («Демократичні ініціативи», центр Разумкова та КМІС)[36]. Остаточні результати ЦВК мав оприлюднити одразу після опрацювання бюлетенів[37].
Результати
РезультатиЯвка за округамиЯвка за областямиРезультат в Закордонному виборчому окрузі
Остаточні офіційні дані ЦВК має оприлюднити не пізніше 5 серпня 2019-го. Згідно з результатами, до верховної ради повернувся 81 народний депутат з ради попереднього скликання (40 за списками партій та 41 за мажоритарною системою)[38].
Середній вік обраних депутатів — 41 рік, троє депутатів старші 60 років, 17 мають до 30 років, жінки складають 20,8 %[39].
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
Від загальної кількості виборців
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
Електоральна підтримка партій
Слуга народу
Опозиційна платформа — За життя
Батьківщина
Європейська Солідарність
Голос
Реакція у світі
23 липня Глави МЗС Литви Лінас Лінкявічус та Латвії Едгар Рінкевичс висловили підтримку чесних і конкурентних виборів до парламенту в Україні[42].
Міністр МЗС Канади Христя Фріланд 23 липня привітала прозорі та демократичні вибори, що пройшли в Україні, і подякувала канадським спостерігачам, що спостерігали за виборами[43].
.jpg)
.JPG)
.jpg)
.png)
