Черних Сергій Петрович

Сергій Петрович Черних
Народження9 жовтня 1960(1960-10-09) (64 роки)
Уссурійськ
КраїнаУкраїна
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ СБ України
ЗванняГенерал-полковник
КомандуванняПерший заступник голови СБУ
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черних.

Сергі́й Петро́вич Черни́х (9 жовтня 1960(19601009), Уссурійськ, Приморський край, Росія) — український правоохоронець і високопосадовець. Генерал-полковник. Перший заступник Міністра внутрішніх справ України (2011—2013). Перший заступник голови СБУ (2013—2014).

Життєпис

Народився 9 жовтня 1960 року м. Уссурійськ Приморського краю. Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут (1982 р.), Українську академію внутрішніх справ (1993 р.).

Роботу в органах внутрішніх справ розпочав у листопаді 1982 року на посаді інженера відділення пожежної охорони відділу внутрішніх справ УВС Полтавської області.

З 1984 року проходив службу в оперативних підрозділах на посадах середнього та начальницького складу в службі по боротьбі з економічною злочинністю та на керівних посадах у Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю і Головному управлінні Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України. З вересня 1996 року очолював Управління МВС України в Полтавській області.

У вересні 1998 року переведений до Служби безпеки України, де обіймав посади заступника начальника, начальника Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави, а з серпня 2001 року по вересень 2003 року — заступника голови Служби безпеки України.

З огляду на значний досвід роботи у сфері боротьби з економічною та організованою злочинністю у вересні 2003 року призначений заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

З січня по грудень 2007 року працював директором Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України.

У березні 2010 року призначений першим заступником Міністра внутрішніх справ України — начальником Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю.[1]

У січні 2011 року призначений заступником Міністра внутрішніх справ України.

У грудні 2011 року призначений першим заступником Міністра внутрішніх справ України.

Перший заступник голови Служби безпеки України з 01.03.2013[2] по 28.02.2014 рр.[3]

4 листопада 2014 року звільнений з військової служби в запас Служби безпеки України у зв'язку з проведенням організаційних заходів з правом носіння військової форми одягу.[4]

Захоплення

Колекціонер-філателіст, лауреат національних філателістичних виставок. Автор книжок «Історія пошти очима філателіста» (2021), «Лабіринти долі полтавського „предводителя дворянства“» (у співавторстві з Олександром Христенком, 2021)[5].

Нагороди та відзнаки

Примітки

  1. ↑ Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-04 у Wayback Machine.]
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 108/2013 Про призначення С.Черних першим заступником Голови Служби безпеки України — начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 178/2014 Про звільнення С.Черних з посади першого заступника Голови Служби безпеки України — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 849/2014 Про звільнення С.Черних з військової служби. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  5. ↑ Сергій Шевченко. Павло Ганько — не «шахрай-філателіст»: його іменем можна пишатися. vectornews.net. 25 липня 2021. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  6. ↑ Указ Президента України від 18 березня 2003 року № 240/2003 «Про відзначення державними нагородами України співробітників Служби безпеки України»

Джерела