Нова радість стала

Нова радість стала
Іван Козловський
Проблеми з програванням файлу? Див. довідку.

«Но́ва ра́дість ста́ла» — одна з найвідоміших українських колядок. Разом з різдвяною піснею «Добрий вечір тобі, пане господарю» є яскравим зразком тісного поєднання релігійної і народної колядкової традиції. Зокрема, до релігійного змісту доданий характерний для народних колядок побажальний («віншувальний») мотив: «Даруй літа щасливії сего дому господарю».

Текст

Ноти колядки «Нова радість стала»
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився.
Просиме тя царю небесний владарю
Даруй літа щасливії цьому господарю
Цьому господарю та й цій господині
Даруй літа щасливії всій його родині.

Радянські варіанти

Під час антирелігійної кампанії колядку адаптували до нових радянських реалій. У 1920—1930-х роках селяни співали перероблений варіант, який друкувався в багатьох тогочасних пісенниках[1].

Нова радість стала, яка не бувала:
Зоря ясна п'ятикутня на весь світ засіяла.
Упали вівтарі, покотились царі.
Слава люду робочому, чабанам, шахтарям!
Слава й цьому господарю, його господині.
Хай щасливо проживають у новій родині!
Не так господарю, а як його дітям.
Хай щасливо виростають, щоб дуків побити.

У 1928 р. у селі Тарасівка Вінницької області зафіксовано інший варіант:

Нова радість стала, яка не бувала:
Довгождана зірка волі в Жовтні засіяла.
Де цар був зажився, з панством вкорінився,
Там з голотою простою Ленін появився.[2]

Повстанські варіанти

Під час Другої світової війни та боротьби УПА проти радянської влади в Західній Україні набули поширення декілька варіантів колядок на мелодію «Нова радість стала». Тексти двох із них, «На столі на сіні» та «Сумний Святий Вечір», написав поет-підпільник Михайло Дяченко-«Боєслав».

Коляда «Сумний Святий Вечір» стала відомою у всій Галичині у різних варіантах. Вона була така актуальна, що в перші післявоєнні роки в ній змінювався тільки рік Святвечора, а згодом її текст постійно доповнювався. Зрештою, колядка стала народною. На думку дослідника Петра Драгомирецького, за тематикою і мовно-стилістичними, архітектонічними особливостями «Сумний Святий Вечір…» збігається з іншими поетичними творами М. Дяченка.[3]

Сумний Святий Вечір
Сорок сьомім році,
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.
Сіла вечеряти
Мати з діточками,
Заки мала вечеряти,
Вмилася сльозами.
Сіли вечеряти,
Діти ся питають:
-Мамо, мамо, де наш тато?
Чом не вечеряють?
Батько наш далеко,
В дикому Сибіру,
Споминає Святий Вечір
І нашу славну Україну…
О, Ісусе милий,
Змилуйся нам нині,
Даруй волю, щастя й долю.
Нашій неньці-Україні.

Один із варіантів цієї колядки аранжовано в сучасному фолк-роковому стилі музикантами гурту «Гайдамаки» і ввійшов у альбоми «Перверзія» та «Ukraine Calling». Останні рядки цієї пісні відрізняються від оригінального варіанту:

Тато на чужині за синами плаче,
Мав він їх як трьох соколів, більше не побачить.
Один син у Сибіру, другий у Берліні,
Третій пішов у Бандери, щоб служити Україні!
Зовнішні відеофайли
«Нова Радість стала» у виконанні відомих українських музикантів

Сільський голова Космача Дмитро Пожоджук опублікував зі слів мешканки присілка Бані села Космач Косівського району Івано-Франківської області Явдохи Рожканюк раніше невідому повстанську колядку. У грудні 2013 року її виконали разом із дітьми відомі українські музиканти: Валерій Гладунець, «PoliКарп» (Полісся — Карпати), Тарас Компаніченко, Галина та Леся Тельнюк, гурти «TaRuta», «Тінь Сонця», «Бурса фольклору», «Телері», дитячі гурти «Будимир» та «Орелі» (під керівництвом Мирослави Вертюк) та інші.[4]

Нова Радість стала, яка не бувала,
Над полями України пташечка літала. 2р.
Пташечка літала нам звістку принесла,
Що Вкраїна не пропала, Україна Вскресла. 2р.
На Різдво раненько сніжок надлітає,
Мати з дітьми із Сибірю батька виглядає. 2р.
Діти ревно плачуть, де наша родина,
На Сибірю висипана висока могила. 2р.
Там у тій могилі батько спочиває,
Шкода дітей, шкода неньки, кров ся проливає 2р.
А на небі зірка, ангелі літають,
А на земли від гарматів гори ся здригають. 2р.
Ние лиш від гарматів а леишией від мінів,
Бо вороги хочуть взяти від нас Україну. 2р.
А на небі зірка, сонечко сіяє,
А не земле з наших братів кров ся проливає. 2р.
А Пречиста Діво, глянь на нас із неба
Та дай же нам ту свободу, якої нам треба. 2р.
Щастя-здоров'я, многая літ,
Шоби сти діждали від тепер за рік.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Нова радість стала

Примітки

  1. ↑ «Червоний пісенник, уложив І. Шевченко». — X., 1925; «40 пісень та колядок». — X., 1925; «Великий співаник», Книгоспілка, 1929 та ін.
  2. ↑ Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. — Київ: Наукова думка, 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.
  3. ↑ Драгомирецький П. «Сумний Святий Вечір у 47-ім році…»: Різдвяна поезія Михайла Дяченка / Петро Драгомирецький // Нова Зоря. — 1996. — № 1. — С. 6. — Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека
  4. ↑ Раніше невідома повстанська колядка з гуцульського Космача підкорює мережу.

Посилання