PROFILPELAJAR.COM

Нова демократія

Νέα Δημοκρατία
Нова демократія; ; Νέα Δημοκρατία
Країна	Греція
Голова партії	Кіріакос Міцотакіс
Засновник	Константінос Караманліс
Дата заснування	4 жовтня 1974
Штаб-квартира	Афіни, Каллітея, проспект Сінгру, 340
Ідеологія	ліберальний консерватизм; проєвропеїзм
Членство в міжнародних організаціях	Центристський демократичний інтернаціонал; Міжнародний демократичний союз; Європейська народна партія
Девіз	Греція має намір зробити це
Офіційний сайт	www.nd.gr

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нова демократія.

«Нова демократія» (грец. Νέα Δημοκρατία) — правоцентристська ^[2] та ліберально-консервативна ^[3]^[4] партія Греції, заснована 1974 року Константіносом Караманлісом.

Історія

Після початкового періоду успіхів у 1970-х роках, партія у період 1980-х — 90-х років знаходилась в опозиції. На дострокових парламентських виборах 2004 р., «Нова демократія» повернулась до влади під керівництвом Костаса Караманліса, племінника Константіноса Караманліса, і до 2009 року перебувала при владі: формувала більшість у Грецькому парламенті та Кабінет міністрів Греції.

У Грецькому парламенті депутати від «Нової демократії», використовуючи 41,9 % поданих за них голосів виборців, зайняли 152 місця. Найбільший суперник партії, Загальногрецький соціалістичний рух ПАСОК, спираючись на 38,1 % голосів виборців, отримав 102 мандата замість колишніх 117-ти. При цьому все ж позиції двох найбільших партій дещо похитнулись: зміцнили свої позиції комуністи (8,1 % — 21 мандат) та націоналісти (5,9 % — 12 місць).

На парламентських виборах 2009 року Нова демократія набрала 33.49 % голосів виборців, поступившись опозиційному соціалістичному руху ПАСОК. Відтак новим прем'єр-міністром країни став лідер ПАСОК Йоргос Папандреу. Костас Караманліс добровільно відмовився від посади голови партії. На конгресі 8 листопада було прийнято рішення про внесення змін до Статуту «Нової демократії», які передбачали вибори президента партії усіма членами.^[5] Відтак право голосу отримали навіть ті, хто стане членами партії у день виборів.

Вибори були призначені на 29 листопада 2009 року (у разі необхідності перевибори мали б відбудутися 5 грудня 2009 року^[5]). На цю посаду висунуто такі кандидатури: Дімітріос Аврамопулос, Антоніс Самарас, префект Салонік Панайотіс Псоміадіс, а також Дора Бакоянні^[6], проте Дімітріс Аврамопулос невдовзі відмовився від балотування. За даними першого опитування, проведеного виданням «Катемеріні» напередодні виборів, Антоніса Самараса підтримувало 43 %, Дору Бакоянні — 35 %, Панайотіса Псоміадіса — 18 %.^[7] Зрештою новим очільником партії став Антоніс Самарас^[8].

Антоніс Самарас швидко проявив себе як вкрай принциповий та непримиренний політик. Так, 7 травня 2010 він виключив зі складу партії колишнього міністра закордонних справ Греції Дору Бакоянні після того, як вона проголосувала за ратифікацію програми фінансової допомоги Греції від ЄС та МВФ задля відвернення дефолту^[9]^[10], всупереч позиції партії^[11]. 14 червня 2010 року про свій добровільний вихід із парламентської фракції Нової демократії повідомив Костас Кільтідіс, колишній Міністр агропромислового розвитку^[12].

В продовження низки скандалів про підкуп керівництва грецьким відділенням Siemens, що тривала з 2009 року, 30 травня 2010 року Антоніс Самарас оголосив про намір очистити партію від членів, чиє ім'я причетне до корупційних скандалій, серед яких зокрема Аристотель Павлідіс, Теодорос Руссопулос і Георгіос Вулгаракіс^[13]. Оскільки 28 травня 2010 року колишній міністр транспорту та комунікацій Греції Тасос Мантеліс зізнався парламентському комітету, що взяв хабар на суму 100 тисяч євро (123,5 тисячі доларів) у компанії Siemens в 1998 році^[14].

30 травня 2010 року відбулись вибори регіональних лідерів партії — вдруге в історії партії вибори були прямими та загальними^[15]. З 25 по 27 червня 2010 року тривав 8 партійний з'їзд Нової демократії, на якому Антоніс Самарас проголосив новим завданням відміну меморандуму, підписаному Грецією із ЄС та МВФ задля подолання боргової кризи^[16].

В січня 2011 року Нова демократія переїхала в нову штаб-квартиру по проспекту Сінгру. У старому офісі партії, неокласичній будівлі на вулиці Рігілліс, 18, розмістився Інститут демократії імені Константіноса Караманліса^[17]. 21 січня 2011 року в новому партійному офісі Антоніс Самарас презентував новий логотип партії, який тепер складається з помаранчової і оливкової хвилястих ліній та літер ΝΔ блакитного кольору. Новий логотип, за словами лідерами, має стати «символом партії в 21 столітті, він символізує прозорість, лідерство, гуманність, впевненість. Старий логотип не відкидається партією, він стає її історією»^[18].

Результати на парламентських виборах в Греції

Рік	Лідер партії	Кіль-ть голосів	% голосів	Кіль-ть депутатів фракції в парламенті	Позиція
1974	Константінос Караманліс	2.669.133	54,4%	220	Правління
1977	Константінос Караманліс	2.146.365	41,8%	171	Правління
1981	Георгіос Ралліс	2.034.496	35,9%	115	Опозиція
1985	Константінос Міцотакіс	2.599.681	40,8%	126	Опозиція
червень 1989	Константінос Міцотакіс	2.887.488	44,3%	145	Широка коаліція
листопад 1989	Константінос Міцотакіс	3.093.479	46,2%	148	Широка коаліція
1990	Константінос Міцотакіс	3.088.137	46,9%	150	Правління
1993	Константінос Міцотакіс	2.711.241	39,3%	111	Опозиція
1996	Мільтіадіс Еверт	2.584.765	38,1%	108	Опозиція
2000	Костас Караманліс	2.935.196	42,7%	126	Опозиція
2004	Костас Караманліс	3.359.058	45,4%	165	Правління
2009	Костас Караманліс	2,295,967	33.48%	91	Опозиція
травень 2012	Антоніс Самарас	1 183 851	18.9%	108	Широка коаліція
червень 2012	Антоніс Самарас	1 825 377	29.66%	129	Широка коаліція
січень 2015	Антоніс Самарас	2 246 064	27.81%	76	Опозиція
вересень 2015	Вангеліс Меймаракіс	1 526 205	28.10%	75	Опозиція
2019	Кіріакос Міцотакіс	2 251 411	39,85%	158	Правління