1979 — у ФРН внаслідок об'єднання низки неформальних громадських організацій, насамперед — екологічних і ліво-соціалістичних утворилася Партія зелених. Її виборці та симпатики були вихідцями з позапарламентських рухів протесту, як-от, наприклад, антиядерного руху, руху за мир, рухів громадських ініціатив, а також груп захисників навколишнього середовища.
24 листопада 1989 — у НДР заснували «Союз 90». У Західному Берліні 1978 року створили Альтернативний список (повна назва — Альтернативний список за демократію і захист навколишнього середовища), який став філіалом Партії зелених 1980 року. 1993 року вони об'єдналися в єдину партію.
1998—2005 — партія разом із соціал-демократами формувала коаліційний уряд Німеччини. Її лідер — Йошка Фішер (нім.Joschka Fischer) — обійняв посаду міністра закордонних справ. Тоді партія зіткнулася з необхідністю брати участь у реальній зовнішній політиці, пов'язаній із вирішенням збройних конфліктів. З цього часу Зелені терпимо ставляться до членства Німеччини в НАТО, однак протиріччя між переконаними пацифістами та прихильниками компромісів у сфері зовнішньополітичної концепції залишається в партії достатньо гострим.
Ключова теза політичної позиції німецьких Зелених — довготривалий розвиток. У політичних суперечках Зелені спираються на поняття «Довгострокове планування» стосовно захисту довкілля. Іншими словами, Зелені виступають за економне використання природних ресурсів. Звідси витікає, наприклад, пристрасть зелених до відновлюваних джерел енергії. Останнім часом німецькі Зелені все більшу увагу приділяють проблемі глобальної зміни клімату, у тому числі й у соціальному контексті
Роберт Габек — співголова партії (2018—2022), Віцеканцлер Німеччини та Федеральний міністр економіки та захисту клімату в уряді Олафа Шольца з 8 грудня 2021 року.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
