Міннесо́та (англ.Minnesota; скорочення MN; мовою дакота — «затінена небом вода»; МФА: [ˌmɪnəˈsoʊ̯tə][2]Минасо́вта) — штат на півночі Середнього ЗаходуСША. Міннесоту виділено як штат зі східної половини території Міннесота і визнано 32-м штатом США 11 травня 1858 року; неформальна назва — «земля 10 тисяч озер», оскільки води штату разом із лісами, парками й неосвоєними територіями пропонують відмінні рекреаційні можливості.
За територією (218700 кв. км) Міннесота — 12-й штат країни, а за населенням (4,9 млн) посідає 21 місце. Приблизно 60 % його мешканців живуть у межах агломерації Міннеаполіс-Сент-Пол, яку також називають «Міста-близнюки». Це транспортний, бізнесовий, промисловий, освітній, політичний та мистецький центр штату. Решта штату — західні прерії, які інтенсивно використовуються для сільського господарства; листяні ліси на південному сході, що нині активно освоюються; також менш населені Північні Ліси, які використовуються для гірництва, лісівництва та рекреації.
Міннесота, відома своїм соціальним та політичним різноманіттям, значною громадською активністю та високою явкою виборців, вважається одним із найздоровіших та найосвіченіших штатів Америки. Більша частина населення — скандинавського та німецького походження: сам штат відомий як центр скандинаво-американської культури. Етнічна різноманітність збільшилася головно в останні десятиліття: істотний приплив азійських, африканських та латиноамериканських іммігрантів змінив етнічний склад населення, яке раніше складалося з нащадків європейських іммігрантів та автохтонних індіанців.
Етимологія
Словом мнісотакорінний народ Північної Америки дакота називав річку Міннесота, що означає «небесно-блакитна вода» (дак.Mní Sóta) або «вода кольору хмар» (дак.Mníssota).[2][3] Дакота пояснювали це слово першим європейським поселенцям виливаючи молоко у річку і називаючи це мнісота.[3] Дуже багато географічних назв штату має подібну назву: Міннехаха Фалс («водоспад»), Міннеіска («біла вода»), Міннетонка («велика вода»), Міннетріста («крива вода») та Міннеаполіс — комбінація слів мні та грецького слова поліс що означає «місто».[4]
Міннесота містить одну з найдавніших на планеті породу, гнейси віком 3,6 мільярда років — 80 % віку Землі.[8][9] Близько 2,7 мільярда років тому базальтова лава виливалася з тріщин на дні первісного океану; рештки цієї вулканічної породи сформували Канадський щит, який займає північно-східну частину Міннесоти.[8][10] Корені цих вулканічних гір та активність передкембрійських морів сформували Залізний Хребет на півночі Міннесоти. Після завершення періоду вулканізму 1,1 мільярда років тому геологічна активність Міннесоти значно ослабла: у штаті не спостерігається вулканізму чи гороутворення, але після періодичних вторгнень моря залишилося кілька шарів осадових порід[8].
Під час останнього льодовикового періоду територію штату покривали льодовики товщиною щонайменше 1 кілометр[8], останній Вісконсинський льодовик зійшов 12 тисяч років тому[8]. Ці льодовики покривали усю територію Міннесоти, окрім крайнього південного сходу, для якого характерні круті пагорби, порізані стрімкими потоками. Ці території відомі як зона без льодовикового наносу[11]. На решті території 15-метровий шар валунної глини залишився після сходження льодовика. На північному сході 13 тисяч років тому сформувалося гігантське льодовикове озеро Агассис, після сходження якого утворилася родюча долина Червоної річки. Води льодовикового озера витікали через річку Воррен, русло якої відтак зайняла річка Міннесота[8]. Міннесота нині геологічно стабільна, землетруси тут спостерігаються рідко і більшість з них незначні[12].
Найвища точка штату — гора Іґл (Орлина гора) висотою 701 м над рівнем моря — розташована всього за 21 км від найнижчої точки 103 м над рівнем моря на березі озера Верхнього[10][13] Незважаючи на такий перепад висот, більшість території штату — це похила рівнина і пенеплен[8].
Прізвисько штату Земля 10 тисяч озер аж ніяк не є перебільшенням; на території штату 11 842 озера площею щонайменше 0,040 км².[15] Міннесотська частина озера Верхнього, площа якої становить 3 896 км², а максимальна глибина — 390 м — найбільша і найглибша водойма у штаті[15]. Територією Міннесоти протікає 6 564 природних річок і струмків загальною довжиною 111 000 кілометрів[15]. Річка Міссісіпі, витікаючи з озера Ітаска, перетинає кордон з Айовою на 1 090-му кілометрі від місця витоку[15]. В річку впадають численні притоки, як-от Міннесота у Форт-Снеллінгу, Сент-Кру поблизу Гастінга, Чіппева у містечку Вабаша й інші, менші річки та струмки. Північний Ред (Червона річка), протікаючи по колишньому дну льодовикого озера Агассиса, збирає води з північно-західної частини штату і тече у північному керунку до Гудзонової затоки в арктичній Канаді. У межах штату близько 42 900 км² території — це заболочені ділянки — найбільші серед усіх штатів після Аляски[16].
Більшість північних лісів Міннесоти були розкрижені, лише невеликі масиви пралісів залишилися у національному заповіднику Чіппева та лісах озера Верхнього, де у заповіднику «Прикордонні води» залишилося 161 874 гектарів території з неторканими лісами.[18] Проте розкриження триває, відновлюється лише третина лісів штату.[19] Практично всі прерії та дубові савани були знищені через розорювання, випасання худоби, лісозаготівлю та урбанізацію.[20]
Для Міннесоти з її континентальним кліматом характерні великі перепади температур з холодною зимою та теплим літом. Різниця між абсолютними максимумом і мінімумом становить 96C° — від −51 °C, зафіксованого у містечку Тауері2 лютого1996 року, до 46 °C у Мурхеді6 липня1936 року[24]. У Міннесоті можна спостерігати такі погодні явища, як дощ, сніг, хуртовини, грози, град, торнадо, дерехо та сильні пориви вітру. Вегетаційний період протягом року триває від 90 днів у Залізних горах до 160 днів на південному сході Міннесоти поблизу річки Міссісіпі. Середня температура повітря залежно від регіону коливається від 2 °C до 9 °C.[25] Середня точка роси влітку становить від 14.4 °C на півдні до 8.9 °C на півночі[25][26] Залежно від місцевості, середня кількість опадів становить від 48,3 см до 88,9 см, а посухи трапляються кожні 10-50 років[25].
Заповідні території
Перший заповідник у Міннесоті — штатний парк Ітаска — був заснований у 1891 році заради збереження унікальної території навколо витоків річки Міссісіпі[27]. Нині у Міннесоті є 72 штатних парки та рекреаційних зон, 58 штатних лісів, які разом покривають близько 16,000 км², а також численні заповідні зони та заказники штату, які перебувають у віданні Департаменту природних ресурсів Міннесоти. Серед найбільших заповідних територій розташований у лісах Чіппева та озера Верхнього Національний парк Чіппева площею 22 000 км² та заповідник Прикордонні водиангл.Boundary Waters, котрий займає територію 4,000 км². На захід від нього розташований Національний парк Вояджерс. Окрім того, у штаті є національна рекреаційна територія річки Міссісіпі, що утворює 116-кілометровий природний коридор вздовж річки через агломерацію Міннеаполіс-Сент-Пол, сполучаючи різноманітні історичні, культурні та природні пам'ятки[28].
Історія
Перед приходом на територію сучасної Міннесоти перших європейських колоністів місцевість населяли племена анішінаабе, дакота та інші американські індіанці. Деякі історики вважають, що європейці відвідували Міннесоту близько 1300 року, і що тут було поселення вікінгів-емігрантів. У новому часі першими європейськими поселенцями були французькі торговці хутром, котрі прибули сюди у 17 столітті. Згодом, у цьому ж столітті, на ці землі переселилися племена оджибва, що призвело до напруження між ними та племенами сіу[29]. Сіу воювали з ними протягом 200 років за свою землю і навіть вважали спочатку, що білі не такі небезпечні, як оджибва. У 1679 році француз Даніель Ґрейсолон пройшов з експедицією по цих землях, побудував форт на березі озера Верхнього й оголосив, що територія належить Франції. Французький вплив пішов на спад після 1763 року, коли частина Міннесоти була передана Великій Британії. Окрім Ґрейсолона, штат досліджували та картографували мандрівники отець Луї Геннепін, Джонатан Карвер, Генрі Скулкрафт, Джозеф Ніколлет та інші.
Частина штату на схід від річки Міссісіпі стала володіннями США ще до кінця Війни за незалежність, згідно з Другим Паризьким договором 1783 року. Землі на захід від Міссісіпі було придбано у часи Купівлі Луїзіани, проте частина долини Червоної річки залишалася спірною аж до укладення договору 1818 року.[30] В 1805 році, щоб затвердити авторитет федерального уряду, відрядили маленьку Американську військову експедицію під командуванням Зебулона Пайка. За 60 галонів віскі й товар на кілька сотень доларів Сіу продали військовий табір на злитті Міннесоти та Міссісіпі. Хоча канадські й англійські мисливці чинили опір поширенню впливу США, вони змушені були покинути цей район. Після 1815 року полювання в Міннесоті дозволялося тільки громадянам США. У 1819–1825 роках було споруджено Форт-Снеллінг.[31] Вояки цієї фортеці збудували водяний млин та лісопильню на водоспаді Сент-Ентоні — першу промисловість, що працювала на воді. Навколо неї згодом виросло місто Міннеаполіс. Тим часом скотарі та урядовці поселилися поблизу фортеці. Військові у 1839 році змусили поселенців переміститися вниз по течії річки, де відтак було засновано місто Сент-Пол[32]. 3 березня 1849 року було утворено Територію Міннесота. Люди продовжували селитися, аби займатися на нових землях фермерством та обробкою деревини, і Міннесота стала 32-им штатом Америки 11 травня1858 року.
Договори між європейськими колоністами та племенами дакота й оджибве змушували останніх переселятися зі своїх земель у менші резервації. Позаяк умови для дакотів погіршувалися, напруження зростало, що відтак призвело до Війни в Дакоті 1862 року[33] Результатом 6-тижневої війни стало винищення 38 племен дакота — найбільших масових жертв в історії США — і вигнання решти племен до резервації Кру-Крік в Території Дакота[30]. Тим часом жертви з боку білих поселенців становили понад 800 людей[34].
Лісозаготівельна та аграрна галузі були основою ранньої економіки Міннесоти. Зокрема найбільшими підприємствами були млин на водоспаді Сент-Ентоні та центри обробки деревини у містечках Марін-он-Сент-Крой, Стіллвотер і Вінона, що заготовляли велику кількість деревини. Ці містечка були розташовані на річках, що значно полегшувало транспортування товарів[30]. Згодом потужність водоспаду Сент-Ентоні була використана для млинів, які мололи борошно. Інновації, введені мельниками Міннеаполіса, застосовувалися при виробництві особливого, «патентованого» міннесотського борошна, що робило його вдвічі дорожчим за звичайне[35]. До 1900 року міннесотські млини, найбільші з яких компанії Піллзбері, Норсвестерн і Вошберн-Крозбі (попередник General Mills) обробляли 14,1 % зерна США[36].
З відкриттям покладів залізної руди у Верміліон-Рендж та Месабі-Рендж у 1880-х роках, а також у Куюна-Рендж на початку 20 століття, у Міннесоті почала розвиватися залізовидобувна промисловість. Руду транспортували залізницею до Дулута та Ту-Гарборс, а відтак завантажували на кораблі, які перевозили її через Великі Озера на схід[30].
Після Другої світової війни промисловий розвиток прискорився. Із запровадженням нових технологій, автоматизацією відгодівлі свиней та великої рогатої худоби, встановленням доїльних апаратів на молочно-товарних фермах, вирощуванням курей у великих приміщеннях, зросла сільськогосподарська продуктивність штату. Рослинництво стало більш спеціалізованим з гібридизацією кукурудзи та пшениці, а використання спеціальної сільськогосподарської техніки — тракторів та комбайнів — стало звичним. Професор Міннесотського університету Норман Борлоуг доклався до цього розвитку як до частини так званої Зеленої революції.[31] Розвиток міст прискорився завдяки післявоєнному зростанню попиту на житло і вдосконаленням транспортної інфраструктури. Підвищена мобільність своєю чергою дозволила більшу спеціалізацію робочих місць[31].
Після Другої світової війни Міннесота стала осередком розвитку технологій. Зокрема у 1946 році було засновано Асоціацію інженерних досліджень, яка розробляла комп'ютери для морського флоту Сполучених Штатів. Згодом вона злилася з корпорацією Сперрі у компанію Ремінгтон-Ренд (Remington Rand). Вільям Норріс залишив корпорацію Сперрі у 1957 році та заснував фірму з виробництва суперкомп'ютерів Control Data Corporation (CDC).[37] Один зі співробітників CDC Сеймур Крей згодом заснував власну компанію Cray Research. 1949 року в Містах-близнюках було засновано потужне підприємство з виробництва медичного обладнання Medtronic.
Місто Сент-Пол, розташоване у північно-центральній Міннесоті на берегах річки Міссісіпі, є столицею штату з 1849 року, спершу як адміністративний центр Території Міннесота, а відтак як столиця окремого штату Міннесота.
Сент-Пол межує з найбільшим містом Міннесоти — Міннеаполісом. Ці два міста та їх передмістя загальновідомі як міста-близнюки. Агломерація Міннеаполіс — Сент-Пол — 15-та найбільша у Сполучених Штатах. В її межах мешкає близько 60 % населення штату[38][39]. Решта штату відома як «Велика Міннесота» або «Зовнішня Міннесота».
Населення Міннесоти продовжує зростати, головно у міських центрах. Населення міських округів Шербурн та Скотт за період між 1980 і 2000 роками збільшилося удвічі, тим часом як у 40 з 87 округів штату протягом цих же десятиліть спостерігалося зниження населення.[40]
Найбільші населені пункти штату Міннесота. Кількість мешканців на 2013 рік
Від менше, ніж 6 100 мешканців у 1850 році населення Міннесоти зросло до 1,7 мільйона осіб у 1900 році. У кожному наступному з 6 десятиліть кількість жителів зростала на 15 %, досягнувши до 1960 року 3,4 мільйони. Відтак зріст почав спадати до 11 % з кількістю жителів у 1970 році 3,8 мільйони осіб і в середньому 9 % протягом наступних трьох десятиліть з населенням 4,9 мільйони осіб згідно з переписом 2000 року.[40] За даними бюро перепису населення США 1 липня 2011 року населення штату становило 5 344 861 осіб, таким чином приріст населення від 2010 року становив 0,77 %[41]. Темпи зростання населення змінилися разом з віковою та статевою структурою, що в цілому відповідає ситуації в країні. Центр населення Міннесоти розташований в окрузі Геннепін у містечку Роджерс.[42].
Етнічний склад
Основні етнічні групи Міннесоти згідно з опитуваннями 2010 року були такими:[43]
За даними бюро статистики у 1970 році 98,2 % населення Міннесоти були білими.[46] У 2011 році 72,3 % новонароджених були білими (неіспанського походження)[47] Попри певний ріст етнічних меншин, їхній відсоток залишається відносно низьким у порівнянні з середнім показником в цілому у США[48].
Більшість міннесотців протестанти, зокрема у штаті помітна лютеранська громада, до якої входять більшість вихідців з Північної Європи, проте найбільшою християнською конфесією є римо-католицька церква, віряни якої головно німецькі, ірландські та слов'янські нащадки. Згідно з даними Дослідницького центру П'ю у 2010 році 32.0 % мешканців штату відносили себе до традиційного протестантизму, 21.0 % — церкви євангелістів, 28.0 % — римо-католицької церкви, і по 1.0 % вірянами юдаїзму, ісламу, буддизму, афроамериканських протестантських церков та інших релігій, тимчасом як 13.0 % вважали себе позаконфесійними[49]. Ці дані в цілому узгоджують з результатами Американського дослідження релігійної ідентифікації 2001 року, що також дає детальну інформацію про відсотки приналежності до певних конфесій[50]. Хоч християнство і домінує у штаті, Міннесота має довгу історію нехристиянських вірувань, зокрема перша синагога євреїв ашкеназі заснована в Сент-Полі ще у 1856 році[51].
Економіка
Економіка Міннесоти трансформувалася з такої, що орієнтувалася на виготовлення сировини, на економіку, зорієнтовану на виробництво готових товарів і послуг. Очевидно, найхарактернішою рисою економіки штату є її різноманітність; відносний відсоток секторів економіки приблизно відповідає середньому показнику у Сполучених Штатах в цілому[52]. Валовий внутрішній продукт штату у 2008 році становив $262 мільярдів.[53] У 2008 році 33 з 1000 найбільш прибуткових публічних торгових компаній США мали свої штаб-квартири у Міннесоті,[54] включаючи Target, UnitedHealth Group, 3M, Medtronic, General Mills, U.S. Bancorp, Ameriprise, Hormel, Land O' Lakes, SuperValu, Best Buy та Valspar. Серед приватних компаній, які базуються у Міннесоті, Cargill — найбільша приватна компанія Сполучених Штатів,[55] та Carlson Companies — партнер Radisson Hotels.[56]
Дохід на душу населення Міннесоти у 2008 році становив $42 772. За цим показником штат посідає 10 місце в країні.[57] Середній трирічний дохід домогосподарства з 2002 по 2004 рік становив $55,914 — 5-ий у США показник і 1 серед 36 штатів, які не розташовані на атлантичному узбережжі[58].
У червні 2011 року рівень безробіття становив 6.7 %[59].
Промисловість і торгівля
Найперше в Міннесоті розвивалися хутровий промисел та сільське господарство; місто Міннеаполіс виросло навколо водяних млинів водоспаду Сент-Ентоні. Хоч нині менш як 1 % населення штату працюють в аграрному секторі,[61] він залишається головним стовпом економіки Міннесоти, займаючи 6-те місце в країні за вартістю реалізованої продукції[62] Штат є найбільшим виробником цукрового буряка, солодкої кукурудзи та зеленого горошку для переробки та вирощених на фермі індиків в США.[63] У Міннесоті найбільше харчових кооперативів на 1 мешканця в країні.[64] Лісова галузь залишається значущою, зокрема заготівля деревини, обробка балансової деревини, виготовлення паперу та виробництво лісової продукції. Міннесота була відома завдяки своїм шахтам з видобування залізної руди, які постачали значну її частину протягом цілого століття. Хоч нині багата руда вичерпана, триває видобування таконіту, яке підтримується заради збереження індустрії. У 2004 році штат виробив 75 % корисної залізної руди у Сполучених Штатах[63]. Гірничий бум створив порт Дулут, через який і нині транспортуються руда, вугілля та продукти сільського господарства. Виробничий сектор нині окрім старіших харчової галузі та важкої промисловості включає технологічні та біомедичні фірми.
Міннесота — це один із 42 штатів, який має свою власну лотерею, ігри якої включають Powerball, Hot Lotto та Gopher 5.
Виробництво та використання енергії
Штат виробляє біоетанол і є першим авторизованим на його використання, 10 % (E10)[65], і 20 % суміш (E20) у 2013 році.[66] У штаті понад 310 заправок пального E85.[67] 2 % біодизельна суміш використовується у дизельному пальному з 2005 року. У грудні 2006 року штат був 4-им найбільшим виробником вітрової електроенергії у США. Найбільше вітрових електростанцій сконцентровано у вітряному Баффало-Ридж на південному заході Міннесоти[68].
Податки
Міннесота використовує прогресивну шкалу оподаткування; три категорії податків мають відповідні коефіцієнти 5.35 %, 7.05 % та 7.85 %.[69] У 2008 році Міннесота займала 12-те місце у США за загальними штатними та регіональними податками на одного мешканця.[70] У 2008 році міннесотці заплатили податків 10,2 % зі своїх прибутків, що вище за середній у Сполучених Штатах — 9,7 %.[70] За відсотком оподаткування Міннесота посідає 12-те місце США.[70]Податок з продажу у Міннесоті становить 6,875 %, проте він не розповсюджується на одяг, приписані за рецептом ліки, деякі послуги, а також харчові продукти для власного споживання.[71] Законодавчий орган Міннесоти може дозволити окремим муніципалітетам вводити місцеві податки на продаж або спеціальні податки, як, наприклад, у Міннеаполісі, де діє додатковий 0,5 % податок з продажу.[72]Акцизний збір стягують з алкоголю, тютюну та моторного пального. Штат також накладає податок на використання товарів, вироблених за межами Міннесоти.[71] Власники нерухомості платять податки на нерухомість до місцевого округу, муніципалітету, шкільного округу та округу зі спеціальним оподаткуванням.
Населення Міннесоти бере діяльну участь в активностях на свіжому повітрі; штат посідає перше місце за відсотком мешканців, які регулярно роблять руханку[73].
У Міннесоті низький показник передчасної смерті, дитячої смертності, серцево-судинних захворювань, і смертей при професійній діяльності,[74][75] високий показник очікуваної тривалості життя,[76] і високий рівень медичного страхування.[74][77] Ці та інші показники дозволили двом рейтинговим групам назвам Міннесоту найздоровішим штатом Америки, однак в одній з цих груп Міннесота перейшла з першої на шосту позицію серед усіх штатів між 2005 та 2009 роками у зв'язку з низьким рівнем фінансування державної медицини та поширеності алкоголізму[74][78].
1 жовтня 2007 року Міннесота стала 17-им штатом, що заборонив тютюнопаління у барах та ресторанах на території всього штату із прийняттям так званого «Закону про свободу дихання».[79]
Освіта
Одним із перших актів Міннесотського законодавчого органу, коли він відкрився у 1858 році, було створення середньої школи в містечку Вінона. Цей законопроєкт значною мірою сприяв грамотності та високій освіченості населення[80]; штат посів 13-те місце у конкурсі найрозумніших Морґан Квінто 2006—2007 року, і це перший штат за відсотком людей, які здобули щонайменше вищу середню освіту[81][82]. Однак, в той час як понад 90 % старшокласників здобули дипломи у 2006 році, близько 6 % білих, 28 % афроамериканців та понад 34 % американців іспанського та індіанського походження вигнали зі шкіл[83]. У 2007 році студенти Міннесоти здобули найвищий середній показник в США при здачі іспиту ACT[84]. Міннесота вирішила не впроваджувати шкільні ваучери[85], однак саме в цьому штаті була заснована перша чартерна школа[86].
Штат підтримує мережу громадських університетів та коледжів, включаючи 32 інституції Системи коледжів та університетів штату Міннесота, а також 5 головних кампусів Міннесотського університету. У штаті також є понад 20 приватних коледжів та університетів, 6 з них у рейтингу 100 найкращих у США коледжів ліберального мистецтва, згідно з U.S. News & World Report[87].
Транспорт
Транспортну систему Міннесоти контролює Департамент транспорту Міннесоти (англ.Minnesota Department of Transportation, часто вживається, зокрема у ЗМІ, абревіатура MnDOT). Основні транспортні магістралі розходяться за радіальним принципом від агломерації Міннеаполіс-Сент-Пол та міста Дулута. Основні автошосе — I-35, I-90, та I-94, при цьому I-35 та I-94 проходять через Міннеаполіс-Сент-Пол, тимчасом як I-90 перетинає зі сходу на захід крайню південну частину штату[88]. З 2006 року згідно зі спеціальною поправкою до конституції введено податок на продаж та використання автотранспорту, щоб забезпечити витрати на транспортну систему, зокрема 40 % коштів іде на фінансування громадського транспорту[89]. У Міннесоті прокладено близько 2 дюжин залізничних магістралей. Як і автошляхи, більшість з них проходять через Міннеаполіс-Сент-Пол або Дулут[90]. Водний транспорт розвинений головно на річці Міссісіпі та її найбільших притоках, а також у порталі озера Верхнього[91].
↑ абMinnesota [Архівовано 10 серпня 2012 у Wayback Machine.]. Dictionary.com. The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition. Houghton Mifflin Company, 2004. Retrieved on 2008-04-26.
↑ абMinnesota State. Minnesota Historical Society. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 26 квітня 2008.
↑Minnehaha Creek. Minnesota Historical Society. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 26 квітня 2008.
↑Just the Facts. Minnesota North Star (official state government site). Архів оригіналу за 1 квітня 2009. Процитовано 10 вересня 2012. Retrieved on 2009-07-04.
↑Facts and figures. infoplease.com. 2007. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 квітня 2008.
↑Бізони зникли в середині 19 століття; Останнього бізона зафіксували на південному заході Міннесоти у 1879 році Moyle, J. B. (1965). Big Game in Minnesota, Technical Bulletin, no. 9. Minnesota Department of Conservation, Division of Game and Fish, Section of Research and Planning. с. 172. As referenced in Anfinson, Scott F. (1997). Southwestern Minnesota Archaeology. St. Paul, Minnesota: Minnesota Historical Society. с. 20. ISBN0-87351-355-X.
↑Explore Minnesota Living(PDF). Minnesota Department of Employment and Economic Development. Архів оригіналу(PDF) за 29 вересня 2009. Процитовано 16 серпня 2006.
↑Status of Girls in Minnesota(PDF). Women's Foundation of Minnesota and the Institute for Women's Policy Research. April 2008. Архів оригіналу(PDF) за 22 червня 2013. Процитовано 29 квітня 2008.
Questa voce sugli argomenti stadi di calcio d'Italia e Siena è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Stadio Artemio FranchiRastrello Informazioni generaliStato Italia UbicazioneViale dei Mille, 3 - Siena Inizio lavori1923 Inaugurazione1938 ProprietarioComune di Siena Intitolato aArtemio Franchi Informazioni tecnichePosti a sedere15 373 Pista d’atleticanon agibile, a 6 corsie Mat. del terrenoErba Dim. del terreno105 × 68 m Uso...
This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Central Ontario – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2019) (Learn how and when to remove this template message) Secondary region in Ontario, CanadaCentral OntarioSecondary regionCountry CanadaProvince OntarioArea • Total39,814 km...
Character encoding RADIX 50[1][2][3] or RAD50[3] (also referred to as RADIX50,[4] RADIX-50[5] or RAD-50), is an uppercase-only character encoding created by Digital Equipment Corporation (DEC) for use on their DECsystem, PDP, and VAX computers. RADIX 50's 40-character repertoire (050 in octal) can encode six characters plus four additional bits into one 36-bit machine word (PDP-6, PDP-10/DECsystem-10, DECSYSTEM-20), three characters pl...
Stanislav Todorov Informazioni personali Arbitro di Calcio Federazione Bulgaria Professione Commerciante Attività nazionale Anni Campionato Ruolo ?- A PFG Arbitro Attività internazionale 2006- UEFA e FIFA Arbitro Esordio Polonia - Estonia 2-027 febbraio 2008 Stanislav Todorov (in bulgaro Станислав Тодоров?; 7 settembre 1976) è un arbitro di calcio bulgaro. Carriera Stanislav Todorov è internazionale dal 1º gennaio 2006. Dopo aver fatto il suo esordio nel febbr...
Drug class of psycotropic drugs Buspirone, the prototypical azapirone anxiolytic, which contains azaspirodecanedione and pyrimidinylpiperazine bound via a butyl chain. Azapirones are a class of drugs used as anxiolytics, antidepressants, and antipsychotics.[1][2][3][4] They are commonly used as add-ons to other antidepressants, such as selective serotonin reuptake inhibitors (SSRIs).[5][6][7][8][9][10] List of aza...
English footballer Michael Doughty Doughty warming up for Queens Park Rangers in 2016Personal informationFull name Michael Edward Doughty[1]Date of birth (1992-11-20) 20 November 1992 (age 31)Place of birth Westminster, EnglandHeight 6 ft 1 in (1.85 m)[2]Position(s) MidfielderYouth career2005–2010 Chelsea2007–2010 Queens Park RangersSenior career*Years Team Apps (Gls)2010–2017 Queens Park Rangers 12 (0)2011 → Woking (loan) 7 (0)2011–2012 → Crawl...
Jan MatejkoLahirJan Mateyko24 Juni 1838Kota Merdeka KrakówMeninggal1 November 1893(1893-11-01) (umur 55)Kraków, Polandia AustriaMakamPemakaman RakowickiKebangsaanPolandiaPendidikanSekolah Seni Rupa KrakówAkademi Seni Rupa MünchenDikenal atasSeni lukisKarya terkenalBattle of GrunwaldStańczykThe Prussian HomageThe Hanging of the Sigismund bellGerakan politikLukisan sejarahSuami/istriTeodora Matejko Jan Alojzy Matejko (pengucapan bahasa Polandia: [jan aˈlɔjzɨ maˈtɛjko]; juga...
أسطورة مريداBrave (بالإنجليزية) الشعارملصق عربي (صنع معجب)معلومات عامةالتصنيف فيلم رسوم متحركة الصنف الفني فيلم فنتازيا — كوميديا درامية — قصة تقدم في العمر الموضوع bear (en) تاريخ الصدور القائمة ... 10 يونيو 2012[1] (Seattle International Film Festival (en) )22 يونيو 2012[1][2] (الولايات الم�...
Cessy Mairie de Cessy. Blason Administration Pays France Région Auvergne-Rhône-Alpes Département Ain Arrondissement Gex Intercommunalité Pays de Gex Agglo Maire Mandat Christophe Bouvier 2020-2026 Code postal 01170 Code commune 01071 Démographie Gentilé Cessiens Populationmunicipale 5 307 hab. (2021 ) Densité 810 hab./km2 Géographie Coordonnées 46° 19′ 09″ nord, 6° 04′ 12″ est Altitude Min. 496 mMax. 593 m Superficie 6...
Korean fermented bean paste DoenjangAlternative namesSoybean pasteTypeFermented bean pastePlace of originKoreaRegion or stateEast AsiaMain ingredientsSoybean, brineOther informationBrewed along with ganjang Media: Doenjang Korean nameHangul된장Hanja된醬Revised RomanizationdoenjangMcCune–ReischauertoenjangIPA[tøn.dʑaŋ] This article is part of a series onKorean cuisine한국 요리조선 료리 Staples Bap Bibimbap Bokkeum-bap Gukbap Juk Mieum Guksu Naengmyeon Mandu A...
Belgian actor (born 1964) Koen De BouwPortraitBorn (1964-09-30) 30 September 1964 (age 59)Turnhout, Belgium[1]Alma materStudio Herman TeirlinckOccupationActorSpouseChantal Leyers[1]Children2[1] Koen De Bouw (born 30 September 1964 in Turnhout) is a Belgian actor.[1] He trained to be an actor at Studio Herman Teirlinck in Antwerp and made his breakthrough in Belgium with his role of serial killer Stef Tavernier in the TV-series Wittekerke. He played th...
American actor and filmmaker (born 1956) Bryan CranstonCranston in 2022BornBryan Lee Cranston (1956-03-07) March 7, 1956 (age 68)Los Angeles, California, U.S.Alma materLos Angeles Valley College (AS)Occupations Actor filmmaker Years active1980–presentWorksFull listSpouses Mickey Middleton (m. 1977; div. 1982) Robin Dearden (m. 1989)ChildrenTaylor DeardenParentJoseph Cranston (father)AwardsFull...
Mayor of Albuquerque, New Mexico, U.S. The neutrality of this article is disputed. Relevant discussion may be found on the talk page. Please do not remove this message until conditions to do so are met. (June 2024) (Learn how and when to remove this message) Tim KellerKeller in 201930th Mayor of AlbuquerqueIncumbentAssumed office December 1, 2017Preceded byRichard J. Berry26th Auditor of New MexicoIn officeJanuary 5, 2015 – November 30, 2017GovernorSusana MartinezPreceded byHec...
Ghanaian musician and filmmaker (born 1982) Blitz the AmbassadorBlitz Bazawule in 2022Background informationBirth nameSamuel BazawuleAlso known asBlitz BazawuleBorn (1982-04-19) 19 April 1982 (age 42)Accra, GhanaOccupation(s) filmmaker author visual artist rapper singer songwriter record producer Years active2000–presentMusical careerGenres Afrobeat hip hop Instrument(s)VocalsLabels Reprisal Jakarta Samuel Bazawule (born 19 April 1982), known professionally as Blitz Bazawule and Bl...
This is a list of the largest evangelical church auditoriums. The list is based on the human seating capacity of the evangelical church auditoriums. Characteristics The building of an Evangelical Christian megachurch has a main auditorium for worship services, as well as additional rooms for children and teenagers, small groups and sometimes a cafeteria or a gym.[1][2] Criteria for inclusion Only church auditoriums are included in this list. Church tents, canopies and overflo...
Canadian government agency Sport CanadaAgency overviewFormed1971 (1971)TypeCanadian sports systemJurisdictionGovernment of CanadaHeadquartersGatineau, QCMinister responsibleMinister for SportAgency executiveVicki Walker, Director General[1]Parent departmentCanadian HeritageKey documentsNational Sports of Canada Act (1994)Physical Activity and Sport Act (2003)WebsiteOfficial website Sport Canada is a branch of the Department of Canadian Heritage that develops federal sport policy ...
Pseudonym of a group of mathematicians This article is about the group of mathematicians. For the family of French officers, see Bourbaki family (disambiguation). For the computer scientist, see Nikolaos Bourbakis. Association of Collaborators of Nicolas BourbakiAssociation des collaborateurs de Nicolas BourbakiBourbaki congress at Dieulefit in 1938. From left, Simone Weil,[a] Charles Pisot, André Weil, Jean Dieudonné (sitting), Claude Chabauty, Charles Ehresmann, and Jean Delsarte....