У фінальному турнірі чемпіонату Югославії провів два сезони у складі БСК, зігравши загалом 17 матчів. Здобув срібло першості 1929 року.
У 1930 році відправився зі збірною на перший чемпіонат світу з футболу. Югославія стала однією з небагатьох європейських збірних, що погодились поїхати до далекого Уругваю, до того ж команда відправилась у не найсильнішому складі, адже через конфлікт у федерації збірну представляли лише сербські футболісти. Незважаючи на це, югославська команда виступила найвдаліше з європейців, дійшовши до півфіналу. Стоянович жодного матчу на турнірі не зіграв, лишаючись дублером Милована Якшича.