Лему́ри (лат. Lemures) — у римській міфології — подібні до ларвів духи померлих, які вночі блукають землею у вигляді відьом і кістяків. Їм були присвячені нічні обряди — Лемурія, під час яких у визначені травневі дні зачиняли храми й забороняли справляти весілля.

Лемури були відображені у творі Гете «Фауст».

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

• Лярва [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 877-878. — 1000 екз.

Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.