Криворізька округа

Не плутати з округою Кривий Ріг — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941–1943 рр.
Криворізька округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Катеринославська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 565 012 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр: Кривий Ріг
Кількість районних рад: 13
Мапа округи
Мапа округи
Окружна влада
Газета: «Красный горняк» (1924—1928);
«Червоний гірник» (з 1928)
Схематична карта Криворізької округи станом на 01.01.1927
Райони:
1. Апостолівський;
2. Божедарівський;
3. Долинський;
4. Зеленівський;
5. Казанківський;
6. Криворізький;
7. Нікопольський;
8. П'ятихатський;
9. Софіївський;
10. Широківський.

Криворі́зька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Кривий Ріг. На момент утворення складалася з 13 районів.

Історія

Округа утворена 7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини»[1] (Катеринославської губернії) у складі таких, існуючих на той час, повітів: Криворізького, Никопольського (частини), В.-Дніпровського (частини), в складі таких районів (волостей):

  1. Адамівський район з центром в Адамівці з волостей: Алферівської, Адамівської, Олександрівської й Гуляй-Пільської.
  2. Апостолівський район з центром в Апостолові, з волостей: Грушевської, Мар'їнської, Покрівської, Костромської і Високопільської.
  3. Казанківський район з центром в с. Казанці, з волостей: Миколаївської, Казанківської і Федорівської.
  4. Криворізький район з центром в м. Кривий-Ріг, з волостей: Ново-Криворізької, Богоблагодатівської, Весело-Тернівської, Софіїво-Гейківської.
  5. Долинський район з центром ст. Долинська, з волостей: Братолюбівської і Боківської.
  6. Лозоватський район з центром в с. Лозоватці, з волостей: Ганнівської, Корсунської, Гуріївської і Лозоватської.
  7. Михайлівський район з центром в с. Михайлівці, з волостей: Ново-Миколаївської, Михайлівської, Камянської і Бузулуцької.
  8. Никопільський район з центром в м. Никополі, з волостей: Никопільської, Ново-Павлівської, Красно-Григор'ївської, Городищенської і Борисовської.
  9. Пятихатський район з центром в с. Пятихатки, з волостей: Комісарівської і Саксаганської.
  10. Петрівський район з центром в с. Петрівці, з волостей: Петрівської, Зеленської і Жовтянської.
  11. Софіївський район з центром в с. Софіївці, волостей: Ордо-Васильївської, Софіївскої I-ї, Мар'янівської та Ізлуцької.
  12. Широківський район з центром в с. Широкому, з волостей: Шестерянської, Миколаївської 1-ї, Широківської і Інгулецької.
  13. Шолохівський район з центром в с. Шолохово, з волостей: Лошкарівської, Ново-Софіївської, Шолохівської, Покровської та Олексіївської.

На півночі округа межувала з Кременчуцькою округою, на північному заході з Зинов'євською, на південному заході з Миколаївською, на півдні з Херсонською та Мелітопольською, на південному сході Запорізькою та з Дніпропетровською на сході.

10 грудня 1924 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»[2] центр Адамівського району Криворізької округи перенесено з с. Адамівки в с. Божедарівку, перейменувавши Адамівський район у Божедарівський⁣, а центр Петрівського району Криворізької округи — з с. Петрівки в с. Зелене, перейменувавши Петрівський район у Зеленівський.

За даними Катеринославського губернського статистичного бюро[3] на 1 січня 1925 року в Криворізькому окрузі: районів — 13, а саме:

№ Назва району Назва та тип райцентру
1 Апостолівський с. Покровське
2 Божедарівський сел. Божедарівка
3 Долинський сел. Долинське
4 Зеленівський с. Зелене
5 Казанківський м-ко Казанка
6 Криворізький с. Бухарино (Долгінцеве)
7 Лозоватський с. Лозоватка
8 Михайлівський с. Михайлівка
9 Нікопольський місто Нікополь
10 Саксаганський с. Саксагань
11 Софіївський с. Софіївка Велика
12 Широківський с. Широке
13 Шолоховський с. Шолохове

Сільрад — 159, населених пунктів — 1110.

Число населених пунктів по їх роду:

  1. Міст-райцентрів — 1,
  2. Містечок, сіл, колоній і деревень — 442,
  3. Поселень і хуторів — 400,
  4. Колективів, колгоспів, і сільськогосподарських артілей — 34,
  5. Радгоспів — 20,
  6. Копалень — 25,
  7. Залізничних поселень — 186,
  8. Інших поселень — 2.

3 червня 1925 року постановою ВУЦВК «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»[4] скасовано з 1-го серпня 1925 року адміністраційно-територіальний поділ УСРР на губерні та з 15 червня 1925 року територію УСРР, не рахуючи АМСРР, поділено на 41 округ, серед них і Криворізький.

3 червня 1925 року територію Ново-Стародубського району віднесено в склад Криворізької округи з розформованої Олександрійської округи[5].

За даними реєстру округ та районів по Україні Центральної адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВК[6]  на 1 жовтня 1925 року Криворізька округа має: районів — 14, а саме:

№ Назва районів Назва райцентрів Число сільрад
1 Апостоловський сел. Апостолове 11
2 Божедарівський сел. Божедарівка 18
3 Долинський сел. Долинське 16
4 Зеленський с. Зелене 13
5 Казанківський м-ко Казанка 15
6 Криворізький місто Кривий Ріг 16
7 Лозоватківський с. Лозоватка 8
8 Михайлівський с. Михайлівка 15
9 Нікопільський місто Нікопіль 11
10 Ново-Стародубський с. Ново-Стародуб 8
11 Саксаганьський с. Саксагань 8
12 Софіївський с. Софіївка 20
13 Широківський м-ко Широке 12
14 Шолоховський с. Шолохове 13

Сільрад — 184.

29 вересня 1926 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністративно-територіального поділу Криворізької округи»[7] Ново-Стародубський, Лозоватський, Михайлівський та Шолохівський райони були розформовані. За рахунок їх територій були укрупнені Апостолівський, Долинський, Зеленський, Криворізький, Никопільський, Саксаганський, Софіївський, Широківський райони. Також з одних районів в інші було передано території декількох сільських рад. Перенесено районовий центр Зеленського району Криворізької округи з села Зелене до села Петрове того самого району, перейменувавши Зеленський район у Петрівський. Перенесено районовий центр Саксаганського району Криворізької округи з села Саксагани до присілка П'ятихатка того самого району, перейменувавши Саксаганський район на П'ятихатський.

За даними статистичного відділу НКВД РСФРР[8] на 1 січня 1929 року Криворізький округ мав: районів — 10, а саме:

№ Назва району Назва та тип райцентру Число сільрад
1 Апостолівський с. Покровське 18
2 Божедарівський сел. Божедарівка 16
3 Долинський сел. Долинське 19
4 Петровський(Зеленівський) с. Петрове 19
5 Казанківський м-ко Казанка 14
6 Криворізький місто Кривий Ріг 22
7 Нікопольський місто Нікополь 23
8 П'ятихатський с. П'ятихатка 16
9 Софіївський с. Софіївка 24
10 Широкський м-ко Широке 13

Сільрад — 184, міст — 2, інших населених місць — 1319.

2 вересня 1930 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»[9] адміністративно-територіальний поділ Української соціалістичної радянської республіки на округи скасовано з 15 вересня 1930 року. З тієї ж дати встановлено 503 окремі адміністративні одиниці, з них 484 райони, що розподілялися за кількістю населення, перспективами зросту, можливістю інтенсифікації господарства та іншими економічними ознаками на три категорії. Тією ж постановою ліквідовано Широкинський район з віднесенням всієї його території до складу Криворізького району.

По колишній Криворізькій окрузі встановлено 10 районів:

№

по черзі

Назва району Назва та тип райцентру Якої

категорії

1 Криворізький місто Кривий Ріг III
2 Нікопільський місто Нікопіль III
3 П'ятихатський с. П'ятихатка II
4 Апостолівський сел. Покровське I
5 Божедарівський сел. Божедарівка I
6 Долинський сел. Долинське I
7 Ізлучистий колон. Ізлучиста I -нац. євр.
8 Казанківський м-ко Казанка I
9 Петрівський с. Петрове I
10 Софіївський с. Софіївка I
  • Карта Криворізької округи у складі Катеринославської губернії, 1923
    Карта Криворізької округи у складі Катеринославської губернії, 1923
  • Карта Криворізької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
    Карта Криворізької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
  • Карта Криворізької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
    Карта Криворізької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

За даними на 1 жовтня 1925 року, складалася з 14 районів та 184 сільрад, населення становило 489 тис. осіб.

Національний склад

Відповідно до Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 565 012 мешканців (48,16 % чоловіків і 51,84 % жінок). З них 71 705 були міськими, а 493 031 сільськими жителями.

За національним складом 87,9 % населення були українці, 5,4 % росіяни, 3,8 % євреї, 1,6 % німці, 0,55 % білоруси[10]

Район Населення,
осіб		 Національний склад, %
українці росіяни євреї німці білоруси поляки цигани
м. Кривий Ріг 31 285 69,2 10,0 18,3 0,5 0,6 0,7
Апостолівський 48 037 91,4 4,0 0,4 3,4 0,2 0,1 0,2
Божедарівський 39 950 93,8 2,5 0,9 2,0 0,3 0,4
Долинський 49 619 95,8 1,4 1,5 0,7 0,2 0,1
Зеленівський 51 896 99,0 0,4 0,4 0,1 0,1
Казанківський 38 659 86,6 11,8 1,1 0,3 0,1 0,1
Криворізький 67 818 82,3 9,3 2,1 2,4 3,2 0,3
Нікопольський 82 586 79,4 11,5 3,9 4,3 0,1 0,2 0,1
П'ятихатський 65 177 96,2 1,7 1,1 0,4 0,2 0,1 0,1
Софіївський 51 459 86,0 1,1 10,2 2,4 0,1 0,1
Широківський 38 516 85,2 4,5 8,3 1,3 0,2 0,1
Криворізька округа 565 012 87,9 5,4 3,8 1,8 0,5 0,2 0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Криворізької округи за переписом 1926 року[10]

Район Населення,
осіб		 Рідна мова, %
українська російська інша
м. Кривий Ріг 31 285 61,9 26,0 12,1
Апостолівський 48 037 90,0 5,8 4,2
Божедарівський 39 950 93,4 3,8 2,8
Долинський 49 619 95,1 2,6 2,3
Зеленівський 51 896 98,2 1,1 0,7
Казанківський 38 659 83,3 15,0 1,7
Криворізький 67 818 78,0 16,0 6,0
Нікопольський 82 586 73,5 19,9 6,6
П'ятихатський 65 177 95,8 2,7 1,5
Софіївський 51 459 85,7 1,5 12,8
Широківський 38 516 83,8 6,5 9,7
Криворізька округа 565 012 85,4 9,3 5,3

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

Голови окружного виконавчого комітету

Примітки

  1. ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини».
  2. ↑ УСРР, Постанова ВУЦВК і РНК. ЗУРРСУУ/1924/1/52/Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  3. ↑ Описание населенных мест Екатеринославской губернии Opisanie naselennix mest Ekaterinoslavskoi gybernii. www.libr.dp.ua. Процитовано 27 квітня 2023.
  4. ↑ ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління — Вікіджерела. web.archive.org. 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 26 квітня 2023.
  5. ↑ ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Олександрійської округи й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  6. ↑ АДМІНІСТРАЦІЙНО-ТЕРИТОРІЯЛЬНИЙ ПОДІЛ У. С. Р. Р. (1925). resource.history.org.ua. Процитовано 27 квітня 2023.
  7. ↑ УСРР, Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів. ЗУРРСУУ/1926/1/61/Про зміни адміністративно-територіяльного поділу Криворізької округи — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  8. ↑ АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ ДЕЛЕНИЕ СОЮЗА И СПИСОК ВАЖНЕЙШИХ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ С ХРОНОЛОГИЧЕСКИМПЕРЕЧНЕМ ПОСТАНОВЛЕНИЙ ОБ ИЗМЕНЕНИИ ГРАНИЦ ГУБЕРНИЙ, ОБЛАСТЕЙ И РЕСПУБЛИК С 1917 ДО 1929 Г. (1929). resource.history.org.ua. Процитовано 27 квітня 2023.
  9. ↑ УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  10. ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—1929. (рос.)

Посилання

Джерела


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Історія України Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Read other articles:

The Grave (poem)

Death's Door by William Blake, an illustration for The Grave. The resting youth figure at the top can also be seen (with variations in inking, colouring, and background) in several of Blake's prior works. It appears on plate 21 of The Marriage of Heaven and Hell, in America, and in plate 4 of Jerusalem.[1] The figure of the old man at the bottom also occurs elsewhere, as an illustration, also entitled Death's Door for Blake's own For Children: The Gates of Paradise, as well as in pla...

 

البنك التونسي للتضامن

يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (فبراير 2016) البنك التونسي للتضامنالبنك الوطني الفلاحيالشعارمقر البنك التونسي للتضامنمعلومات عامةالبلد تونس التأس�...

 

Lismidianto

H.LismidiantoS.H., M.H. Bupati Kaur ke-5PetahanaMulai menjabat 21 Mei 2021PresidenJoko WidodoGubernurRohidin MersyahWakilHerlian Muchrim PendahuluGusril PausiPenggantiPetahana Informasi pribadiLahir12 Oktober 1963 (umur 60)Kota Bengkulu, BengkuluKebangsaanIndonesiaPartai politikPDI-PSuami/istriHj. Elli AziztiAlma materUniversitas Sultan Ageng Tirtayasa Sekolah Tinggi Ilmu Hukum IBLAMPekerjaanPolitikusSunting kotak info • L • B H. Lismidianto, S.H., M.H. (lahir 12 Ok...

Parité de pouvoir d'achat

Pour les articles homonymes, voir Parité et PPA. Pays ou territoires par PIB (PPA) per capita en 2023. >$60,000 $50,000 – $60,000 $40,000 – $50,000 $30,000 – $40,000 $20,000 – $30,000 $10,000 – $20,000 $5,000 – $10,000 $2,500 – $5,000 $1,000 – $2,500 <$1,000 Pas de données La parité de pouvoir d'achat (PPA, ou PPP de l'anglais purchasing power parity) (on parle de valeurs mesurées en parité de pouvoir d'achat) est une méthode utilisée en économie pour établir u...

 

Pharsalia

Roman epic poem by Lucan about Caesar's Civil War This article is about the poem. For the company, see Pharsalia Technologies. For the town in the US, see Pharsalia, New York. For the region of ancient Greece, see Farsala § Ancient Pharsalus. For the genus of beetles, see Pharsalia (beetle). The Pharsalia was especially popular in times of civil wars and similar troubles; for example the editor of this 1592 edition, Theodor Pulmann, explains Lucan's relevance by the French Wars of Religion (...

 

Chappie (film)

ChappiePoster rilis teatrikalSutradaraNeill BlomkampProduserSimon KinbergSkenario Neill Blomkamp Terri Tatchell BerdasarkanTetra Vaaloleh Neill BlomkampPemeran Sharlto Copley Dev Patel Watkin Tudor Jones Yolandi Visser Jose Pablo Cantillo Sigourney Weaver Hugh Jackman Penata musikHans ZimmerSinematograferTrent OpalochPenyuntingJulian ClarkePerusahaanproduksiMedia Rights CapitalDistributorColumbia PicturesTanggal rilis 04 Maret 2015 (2015-03-04) (penayangan perdana New York) 06 ...

Élections cantonales de 2004 dans les Alpes-de-Haute-Provence

2001 2008 Élections cantonales de 2004 dans les Alpes-de-Haute-Provence 16 des 30 cantons des Alpes-de-Haute-Provence 21 et 28 mars 2004 Type d’élection Élections cantonales PCF : sièges PS : sièges DVG : siège DVD : siège NC : sièges UMP : sièges modifier - modifier le code - voir Wikidata  Les élections cantonales ont eu lieu les 21 et 28 mars 2004. Lors de ces élections, 16 des 30 cantons des Alpes-de-Haute-Provence ont été renouvelé...

 

Henri Ier (roi d'Angleterre)

Pour les articles homonymes, voir Henri Ier, Henri d'Angleterre et Beauclerc. Henri Ier Henri Ier, extrait d'une miniature de l'Historia Anglorum de Matthieu Paris, vers 1250-1255. Il tient dans sa main droite l'abbaye de Reading, où il est inhumé. Titre Roi d'Angleterre 5 août 1100 – 1er décembre 1135(35 ans, 3 mois et 26 jours) Couronnement 5 août 1100 en l'abbaye de Westminster Prédécesseur Guillaume II Successeur Étienne Duc de Normandie 15 oc...

 

Державний комітет телебачення і радіомовлення України

Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо) Приміщення комітетуЗагальна інформаціяКраїна  УкраїнаДата створення 2003Керівне відомство Кабінет Міністрів УкраїниРічний бюджет 1 964 898 500 ₴[1]Голова Олег НаливайкоПідвідомчі ор...

Glen Campbell

Glen CampbellCampbell pada tahun 1967Informasi latar belakangNama lahirGlen Travis CampbellLahir(1936-04-22)22 April 1936Delight, Arkansas, Amerika SerikatMeninggal8 Agustus 2017(2017-08-08) (umur 81)Nashville, TennesseeGenreCountry, rok, daerah, pop, gospelPekerjaanPemusik, penulis lagu, aktorInstrumenVokal, gitar, banjo, bass, bagpipes[1]Tahun aktif1958–2012LabelCapitol, Atlantic, MCA,Liberty, New HavenArtis terkaitBobby Darin, Ricky Nelson,The Champs, The Forte' Four, Elvis ...

 

Bahasa Waray

Waray-waray beralih ke halaman ini. Untuk film yang dirilis pada tahun 1954, lihat Waray-Waray. Bahasa Waray-Waray Winaray Dituturkan di  Filipina WilayahVisayas TimurPenutur3.1 juta Rumpun bahasaAustronesia Melayu-PolinesiaBorneo-FilipinaFilipina TengahVisayanVisayan TengahWaray-Waray Sistem penulisanLatin (Ortografi Filipina);Dulu ditulis dengan abjad BaybayinStatus resmiBahasa resmi diBahasa daerah FilipinaDiatur olehKomisyon sa Wikang Filipino(Komisi Bahasa Filipina)Ko...

 

Dmitry Milyutin

Russian general and noble (1816–1912) In this name that follows Eastern Slavic naming customs, the patronymic is Alekseyevich and the family name is Milyutin. Count Dmitry Alekseyevich MilyutinДмитрий Алексеевич МилютинGeneral Dmitry Milyutin in 1865Minister of WarIn office16 May 1861 – 21 May 1881MonarchsAlexander IIAlexander IIIPreceded byNikolay SukhozanetSucceeded byPyotr Vannovsky Personal detailsBorn(1816-06-28)28 June 1816Moscow, Moscow Governor...

Strada statale 37 del Maloja

Strada statale 37del MalojaLocalizzazioneStato Italia RegioniLombardia DatiClassificazioneStrada statale InizioInnesto con la SS 36 a Chiavenna FineConfine di Stato con la Svizzera presso Castasegna Lunghezza10,012 km Provvedimento di istituzioneLegge 17 maggio 1928, n. 1094 GestoreANAS Manuale La strada statale 37 del Maloja (SS 37) è una strada statale italiana. Indice 1 Storia 2 Percorso 3 Note 4 Altri progetti Storia La strada statale 37 venne istituita nel 1928 con la denominazione...

 

New England Free Jacks

Professional Rugby Union Team from Boston, Massachusetts Rugby teamNew England Free JacksFounded2018LocationQuincy, MassachusettsGround(s)Veterans Memorial Stadium (Capacity: 5,000)CEOAlex MaglebyCoach(es)Scott MathieCaptain(s)Josh LarsenLeague(s)Major League Rugby2023Champions 1st (Eastern Conference) Team kit Official websitewww.freejacks.com The New England Free Jacks are a professional rugby union team in Major League Rugby (MLR) based in the Greater Boston area. They were announced in Se...

 

Googie

Space Needle, costruito per la Fiera Mondiale di Seattle nel 1962. Lo stile Googie, conosciuto anche come populuxe o doo-wop, è un genere dell'architettura futuristica influenzato dalla cultura dell'automobile, dell'era spaziale e dell'era atomica,[1] originaria del sud della California alla fine degli anni 1940 e che perdurò fino alla metà degli anni 1960. Il termine Googie viene da un caffè ormai estinto[i caffè si estinguono?] costruito a West Hollywood.[2] Car...

Adrián Cubas

Questa voce sugli argomenti calciatori paraguaiani e calciatori argentini è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti dei progetti di riferimento 1, 2. Adrián CubasNazionalità Argentina Paraguay Altezza163 cm Peso60 kg Calcio RuoloCentrocampista Squadra Vancouver Whitecaps CarrieraGiovanili 201?-2014 Boca Juniors Squadre di club1 2014-2017 Boca Juniors28 (0)2017→  Pescara1 (0)2017-2018→ ...

 

Ботаніка

БотанікаЦя стаття є частиною тематичної серії статей із ботаніки Об'єкти дослідження Рослини Водорості Гриби та ін… Розділи Альгологія Анатомія рослин Бріологія Геоботаніка Географія рослин Дендрологія Діаспорологія Карпологія Ліхенологія Мікогеографія Мікологія �...

 

Hispanie citérieure

Cet article est une ébauche concernant la Catalogne, l’Espagne et la Rome antique. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Hispanie en 197 av. J.-C.. L'Hispanie citérieure (en latin, Hispania Citerior) est l'une des deux provinces créées par la République romaine après la division de ses territoires ibériques à la suite de la victoire romaine sur Carthage lors de la deuxième guerre punique. L'...

John Podesta

John PodestaPotret resmi, 2014 Penasehat PresidenMasa jabatan1 Januari 2014 – 13 Februari 2015PresidenBarack ObamaPendahuluPete RousePenggantiKellyanne ConwayKepala Staf Gedung Putih ke-20Masa jabatan20 Oktober 1998 – 20 Januari 2001PresidenBill ClintonPendahuluErskine BowlesPenggantiAndy CardWakil Ketua Staf Gedung Putih untuk OperasiMasa jabatan20 Januari 1997 – 20 Oktober 1998PresidenBill ClintonPendahuluEvelyn LiebermanPenggantiSteve RicchettiSekretaris St...

 

Mula (Murcia)

Mula municipio de EspañaBanderaEscudo Vista de Mula y su vega. MulaUbicación de Mula en España MulaUbicación de Mula en la Región de Murcia País  España• Com. autónoma  Región de Murcia• Provincia  Murcia• Comarca Comarca del Río Mula• Partido judicial MulaUbicación 38°02′31″N 1°29′26″O / 38.0418669, -1.4906872• Altitud 313 m(mín:?, máx: 1521)Superficie 633,38 ...