PROFILPELAJAR.COM

Маріупольська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Донецька (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	415 540 (1926)
Площа:	9935 км² км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Маріуполь
Кількість районних рад:	12
	Мапа округи
Окружна влада

Маріу́польська окру́га (Маріупільська) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Маріуполь. Площа 9935 км² (1927), населення 415,54 тис. осіб (1926).

Історія

Округу створено 7 березня 1923 року в складі Донецької губернії^[1] з окружним центром в місті Маріуполі.

До складу округи увійшли Маріупільский, частини Юзівського, Таганрізького повітів Донецької губернії і частини Бердянського повіту Катеринославської губернії, в складі таких районів (волостей):

Мангузький — з волостей: Мангузької, Ялтинської, Узуфської і Стародубської.
Микольський — з волостей: Микольської, Мало-Янісольскої, Темрюцької, Захарівської.
Олексадро-Невський — з волостей: Романівської, Олександро-Невської, Ново-Каракубської.
Старо-Керменчицький — з волостей: Ст. Керменчицької, Майорської, Ново-Петриківської і Петрівської.
Стрітенський — з волостей: Стрітенської, Іванівської, Анадольської, Злотоустівської, Платонівської й Волноваської.
Старо-Каранський — з волостей: Старогнатівської, Олександрівської, Чермалицької, Конківської.
Новоселівський — з волостей: Новоселівської, Портовської і Сартанської.
Ново-Миколаївський — з волостей: Н. Миколаївської і Хрещатицької.

19 листопада 1924 року Нікольський район перейменовано на Петропавлівський з перенесенням райцентра з села Нікольське в село Петропавлівку, райцентр Мангуського района перенесено з села Мангуш до села Ялта^[2].

30 квітня 1925 року на території округи створено Люксембурзький район з переважною німецькім населенням з центром у колонії Люксембург; центр Петропавлівського району перенесено в село Нікольське, а Петропавлівський район перейменовано на Нікольський.^[3].

3 червня 1925 року Бердянську округу було розформовано, території Царе-Костянтинівсього (без села Кінські Роздори), Берестовацького, Ново-Спаського (з перейменуванням на Бердянський) районів, місто Бердянськ, село Богородицьке Ногайського району і частина Андріївського району Ново-Спаський район передано до складу Маріупольської округи^[4].

У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано і округа перейшла в пряме підпорядкування Української РСР^[5].

Як адміністративна одиниця округа була ліквідована 2 вересня 1930 року, місто Маріуполь та райони округи перейшли у пряме підпорядкування Української СРР^[6].

Карта Маріупольської округи у складі Донецької губернії, 1923
Карта Маріупольської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
Карта Маріупольської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року

Населення

Серед населення Маріупольської округи за переписом 1926 року:

Українці — 227 443 осіб (54,73%)
Росіяни — 76 753 (18,47%)
Греки — 64 238 (15,46%)
Німці — 26 122 (6,29%)
Євреї — 13 483 (3,24%)
Болгари — 1 413 (0,34%)
Молдовани — 1 385 (0,33%)
Поляки — 931 (0,22%)
Білоруси — 640 (0,15%)
Цигани — 294 (0,07%)
Вірмени — 237 (0,06%)
Татари — 191 (0,05%)
Чехи — 60 (0,01%)
Інші — 2 350 (0,57%).

Національний склад

Національний склад населення районів та міст Маріупольської округи за переписом 1926 р.^[7]

№	Місто/район	Населення, осіб	Національний склад, %
			українці		росіяни		євреї		німці		молдовани		болгари		греки		інші
			осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
1	Маріуполь	41 341	13 591	32,9%	14 576	35,3%	7 332	17,7%	325	0,8%	18	0,0%	34	0,1%	4 181	10,1%	1 284	3,1%
2	Андріївський район	22 306	18 488	82,9%	2 431	10,9%	49	0,2%	18	0,1%	153	0,7%	1 053	4,7%	36	0,2%	78	0,3%
3	Бердянський район	56 275	31 426	55,8%	20 092	35,7%	2 166	3,8%	1 233	2,2%	12	0,0%	243	0,4%	309	0,5%	794	1,4%
4	Бердянськ	26 408	5 787	21,9%	16 746	63,4%	2 138	8,1%	496	1,9%	7	0,0%	229	0,9%	293	1,1%	712	2,7%
5	Бердянський район (села)	29 867	25 639	85,8%	3 346	11,2%	28	0,1%	737	2,5%	5	0,0%	14	0,0%	16	0,1%	82	0,3%
6	Берестівський район	28 850	28 548	99,0%	126	0,4%	75	0,3%	2	0,0%			2	0,0%	1	0,0%	96	0,3%
7	Буденівський район	22 640	11 433	50,5%	9 118	40,3%	59	0,3%	1 660	7,3%	2	0,0%	5	0,0%	65	0,3%	298	1,3%
8	Володарський район	25 277	13 187	52,2%	3 310	13,1%	31	0,1%	358	1,4%			1	0,0%	8 345	33,0%	45	0,2%
9	Люксембурзький район	18 791	924	4,9%	823	4,4%	606	3,2%	15 281	81,3%			7	0,0%	1 065	5,7%	85	0,5%
10	Мангушський район	18 398	3 915	21,3%	1 144	6,2%	26	0,1%	18	0,1%	1	0,0%	7	0,0%	13 223	71,9%	64	0,3%
11	Новоселівський район	49 174	21 920	44,6%	15 799	32,1%	331	0,7%	307	0,6%	28	0,1%	33	0,1%	9 527	19,4%	1 229	2,5%
12	Заводи «А»^[8] та «Б»^[9]	14 864	5 387	36,2%	8 063	54,2%	251	1,7%	59	0,4%	3	0,0%	3	0,0%	536	3,6%	562	3,8%^[10]
13	Маріупольський порт	7 705	4 215	54,7%	2 787	36,2%	12	0,2%	24	0,3%	5	0,1%	3	0,0%	375	4,9%	284	3,7%^[11]
14	Новоселівський район (села)	26 605	12 318	46,3%	4 949	18,6%	68	0,3%	224	0,8%	20	0,1%	27	0,1%	8 616	32,4%	383	1,4%
15	Октябрьський район	40 164	29 743	74,1%	2 008	5,0%	1 126	2,8%	714	1,8%	16	0,0%	5	0,0%	6 351	15,8%	201	0,5%
16	Старокаранський район	35 324	12 080	34,2%	2 748	7,8%	53	0,2%	4 882	13,8%	1 111	3,1%	8	0,0%	14 272	40,4%	170	0,5%
17	Старокерменчиківський район	24 576	14 175	57,7%	565	2,3%	1 542	6,3%	1 285	5,2%	0	0,0%	11	0,0%	6 857	27,9%	141	0,6%
18	Царекостянтинівський район	32 424	28 013	86,4%	3 977	12,3%	87	0,3%	56	0,2%	44	0,1%	4	0,0%	6	0,0%	237	0,7%

Мовний склад

Рідна мова населення Маріупольської округи за переписом 1926 року^[7]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
Район	Населення, осіб	українська	російська	інша
м. Маріуполь	41 341	9,2	79,4	11,4
Андріївський	22 306	79,4	14,6	6,0
Бердянський	56 275	48,0	47,7	4,4
Берестівський	28 850	98,7	0,8	0,6
Буденівський	22 640	31,5	59,7	8,8
Володарський	25 277	46,7	19,2	34,0
Жовтневий	40 164	68,1	11,7	20,1
Люксембурзький	18 791	3,2	6,7	90,2
Мангушський	18 398	16,9	41,8	41,3
Новоселівський	49 174	17,1	64,3	18,6
Старокаранський	35 324	15,4	27,9	56,7
Старокерменчицький	24 576	55,9	5,9	38,2
Царекостянтинівський	32 424	84,1	14,7	1,3
Маріупольська округа	415 540	43,8	34,4	21,9

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

Закс Григорій Наумович (1923—.02.1924)
Погребний Спиридон Іванович (.02.1924—1925)
Ляксуткін Федір Пилипович (1925—.08.1927)
Голод Наум Павлович (.08.1927—30.12.1929)
Алексєєв Микита Олексійович (30.12.1929—.07.1930)
Бравін, в. о. (.07.1930—20.08.1930)
Неживий Максим Федорович (20.08.1930—.09.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

Поляков Кузьма Захарович (1923—1924)
Чудненко Микола Григорович (1924—1925)
Богуцький Володимир Никифорович (1925—25.03.1927)
Валявко Василь Антонович (25.03.1927—.05.1927)
Смирнов О. І., в. о. (.05.1927—.09.1927)
Гаврилов Іван Андрійович (.09.1927—.06.1928)
Смирнов О. І., в. о. (.06.1928—2.08.1928)
Кудрін Іван Михайлович (2.08.1928—.08.1930)

Примітки

↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Донеччини».
↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 19 листопада 1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Донеччини».
↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 30 квітня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Донеччини».
↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
↑ ^а ^б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
↑ до 1920 року — металургійний завод «Нікополь Маріупольський»
↑ до 1920 року — металургійний завод «Російський Провіданс»
↑ зокрема 221 поляк (1,5%) та 149 білорусів (1,0%)
↑ поляків 46 (0,6%), чехів 16 (0,2%), білорусів 10 (0,13%)