Одеська округа

Одеська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Одеська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 864 399 (1926)
Площа: 14 185 км²
Густота населення: 60,94 осіб/км²
Населені пункти та ради
Окружний центр: Одеса
Кількість районних рад: 15
Кількість сільських рад: 227
Кількість міст: 1
Кількість смт: 1
[[Зображення:
Карта Одеської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада
Газета: Известия [Одесского окружкома КП(б)У, окрисполкома и ОПБ]

Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Одещини
Єдисанська орда (Кримське ханство)
Очаківська область
Ханська Україна
Новоросійська губернія
Новоросійське генерал-губернаторство
Херсонська губернія
Одеська радянська республіка
Бессарабська РСР
Одеське земство
Новоросійська область
Одеська губернія
Одеський повіт
Одеса (УНР)
Одеська округа
Одеський район
Трансністрія
Одеська область
Одеська область (Україна)
Одеський район

Оде́ська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Одеса.

Історія

Створена 7 березня 1923 року в складі Одеської губернії УСРР[1].

12 жовтня 1924 року Дубосарський, Григоріопольський, Тираспольський та Слободзейський райони увійшли до новоствореної АМСРР[2].

26 листопада 1924 року приєднана частина ліквідованої Балтської округи та Ісаївський район Першомайської округи[3].

1 серпня 1925 року ліквідована Одеська губернія, округа перейшла у пряме підпорядкування республіці[4].

На 1 жовтня 1925 року до складу округу входило 15 районів, 399 сільрад. Площа району — 12522 верст2, населення — 760 748 осіб. Населення Одеси — 325 354 чол, площа — 55 верст2 [5].

Станом на 1 січня 1926 року до складу округи входили 16 районів[6]:

Площа округи становила 14 185 км², населення — 864 399 мешканців (перепис 17.12.1926). В окрузі було 1 місто, 1 смт (на 1 січня 1926 року).

28 квітня 1926 року Северинівський район Одеського округу був розформований і створений Велико-Буялицький район[7]:

  • Олександрійська, Адамівська, Гнатівська, Маринівська, Іллінська і Серпнева сільські ради скасованого району увійшли до складу Янівського району Одеського округу.
  • Велико-Буялицька, Свердловська, Кубанська, Куяльницька, Павлинська і Гільдендорфська сільські ради Северинівського району утворили новий район — Велико-Буялицький, з центром в с. Великий Буялик. Він відновився до болгарського національного району.

В квітні 1926 року також утворений Грос-Лібентальський район[8].

13 червня 1930 р. приєднані Вільшанський, Благодатнівський, Савранський, Любашівський, Першомайський з містом Першомайським, Кривоозерський, Врадієвський та Доманівський райони ліквідованої Першомайської округи.[9]

З 15 вересня 1930 року разом з іншими округами УСРР ліквідована[10].

  • Карта Одеської округи у складі Одеської губернії, 1923
    Карта Одеської округи у складі Одеської губернії, 1923
  • Карта Одеської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
    Карта Одеської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
  • Карта Одеської округи, аадміністративні межі станом на 1 березня 1927
    Карта Одеської округи, аадміністративні межі станом на 1 березня 1927

Адміністративний поділ

Адміністративний поділ на початок 1929 року[11]
№ Назва району Адмін. центр К-ть сільрад Населення (1926)
1 Анатолівський с. Суворове 18 26 924
2 Андрієво-Іванівський с-ще Андрієво-Іванівка 21 37 843
3 Антоново-Кодинцівський с. Антоново-Кодинцеве 14 22 821
4 Березівський смт Березівка 20 32 184
5 Біляївський с. Біляївка 6 33 783
6 Благоївський с-ще Благоївка 6 16 218
7 Гросолівський с. Гросолове 15 28 797
8 Зельцький німецький с. Зельц 12 20 875
9 Овідіопольський с. Овідіополь 6 13 706
10 Жовтневий м. Жовтневе 17 34 009
11 Спартаківський німецький кол. Грослібенталь 8 13 621
12 Троїцький с. Троїцьке 16 32 972
13 Фрунзівський м. Захар'ївка 17 40 039
14 Цебриківський с. Цебрикове 23 37 459
15 Янівський м. Янівка 28 44 725
Всього у окрузі 227 864 399

Населення

Національний склад

Національний склад населення районів та міст Одеської округи за переписом 1926 р.[12]
Місто/район населення українці росіяни євреї німці молдавани болгари греки інші
осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб %
Одеса 417 690 73 453 17,6% 162 789 39,0% 153 243 36,7% 5 522 1,3% 1 048 0,3% 1 186 0,3% 1 377 0,3% 19 072 4,6%[13]
Березівський район 39 745 27 551 69,3% 2 830 7,1% 3 800 9,6% 4 544 11,4% 243 0,6% 174 0,4% 72 0,2% 531 1,3%
Березівка 7 561 2 901 38,4% 1 047 13,8% 3 223 42,6% 151 2,0% 12 0,2% 58 0,8% 35 0,5% 134 1,8%
Березівський район (села) 32 184 24 650 76,6% 1 783 5,5% 577 1,8% 4 393 13,6% 231 0,7% 116 0,4% 37 0,1% 397 1,2%
Гросс-Лібентальський район 13 621 201 1,5% 224 1,6% 226 1,7% 12 839 94,3% 24 0,2% 4 0,0% 103 0,8%
Гросулівський район 28 797 18 809 65,3% 2 953 10,3% 1 483 5,1% 4 654 16,2% 456 1,6% 34 0,1% 16 0,1% 392 1,4%
Захарівський район 40 039 31 271 78,1% 1 612 4,0% 2 315 5,8% 1 116 2,8% 3 217 8,0% 78 0,2% 4 0,0% 426 1,1%
Ісаєвський район (Чернівський) 37 843 33 087 87,4% 618 1,6% 1 237 3,3% 1 653 4,4% 924 2,4% 82 0,2% 3 0,0% 239 0,6%
Комінтернівський район (Антоно-Кодинцівський) 22 821 16 977 74,4% 1 401 6,1% 267 1,2% 3 529 15,5% 32 0,1% 152 0,7% 280 1,2% 183 0,8%
Ленінський район (Северинівський) 16 218 1 575 9,7% 566 3,5% 177 1,1% 1 542 9,5% 58 0,4% 10 794 66,6% 1 418 8,7% 88 0,5%
Овідіопольський район 13 706 12 211 89,1% 906 6,6% 186 1,4% 27 0,2% 104 0,8% 3 0,0% 154 1,1% 115 0,8%
Петровірівський район 34 009 25 420 74,7% 3 751 11,0% 2 672 7,9% 1 200 3,5% 521 1,5% 320 0,9% 16 0,0% 109 0,3%
Янівський (Тарасошевченківський) район 44 725 30 576 68,4% 3 195 7,1% 1 765 3,9% 7 710 17,2% 385 0,9% 550 1,2% 63 0,1% 481 1,1%
Роздільна 2 357 1 022 43,4% 1 033 43,8% 139 5,9% 26 1,1% 11 0,5% 13 0,6% 14 0,6% 99 4,2%[14]
Янівка 2 286 733 32,1% 394 17,2% 1 080 47,2% 27 1,2% 22 1,0% 3 0,1% 27 1,2%
Тарасошевченківський район (села) 40 082 28 821 71,9% 1 768 4,4% 546 1,4% 7 657 19,1% 374 0,9% 515 1,3% 46 0,1% 355 0,9%
Тилигулоберезанський район (Анатолівський) 26 924 11 176 41,5% 8 454 31,4% 223 0,8% 6 541 24,3% 26 0,1% 187 0,7% 48 0,2% 269 1,0%
Троїцький район 32 972 30 992 94,0% 219 0,7% 642 1,9% 69 0,2% 704 2,1% 9 0,0% 337 1,0%
Фрідріхенгельський район 20 875 4 127 19,8% 857 4,1% 722 3,5% 14 505 69,5% 393 1,9% 11 0,1% 6 0,0% 254 1,2%
Цебриківський район 37 459 22 424 59,9% 1 378 3,7% 1 113 3,0% 5 862 15,6% 472 1,3% 5 878 15,7% 18 0,0% 314 0,8%
Біляївський район (Червоноповстанський) 33 783 16 436 48,7% 8 812 26,1% 380 1,1% 88 0,3% 7 751 22,9% 53 0,2% 8 0,0% 255 0,8%

Мовний склад

Рідна мова населення Одеської округи за переписом 1926 року[12]

Район Населення, осіб Рідна мова, %
українська російська інша
м. Одеса &&&&&&&&&0417690.&&&&00417 690 10,1 65,6 24,3
Березівський &&&&&&&&&&039745.&&&&0039 745 66,2 3,8 30,0
Гросслібентальський &&&&&&&&&&013621.&&&&0013 621 0,8 2,8 96,4
Гросулівський &&&&&&&&&&028797.&&&&0028 797 63,5 13,3 23,2
Захарівський &&&&&&&&&&040039.&&&&0040 039 76,5 7,4 16,1
Ісаївський &&&&&&&&&&037843.&&&&0037 843 83,3 6,6 10,1
Комінтернський &&&&&&&&&&022821.&&&&0022 821 68,2 13,8 18,0
Ленінський &&&&&&&&&&016218.&&&&0016 218 9,6 4,8 85,7
Овідіопольський &&&&&&&&&&013706.&&&&0013 706 74,5 23,4 2,1
Петровірівський &&&&&&&&&&034009.&&&&0034 009 72,1 14,5 13,4
Янівський
(Тарасошевченківський)		 &&&&&&&&&&044725.&&&&0044 725 56,5 21,1 22,4
Тилигулоберезанський &&&&&&&&&&026924.&&&&0026 924 35,6 38,6 25,8
Троїцький &&&&&&&&&&032972.&&&&0032 972 93,7 1,2 5,1
Фрідріхенгельський &&&&&&&&&&020875.&&&&0020 875 18,6 5,5 75,9
Цебриківський &&&&&&&&&&037459.&&&&0037 459 59,8 5,3 34,9
Червоноповстанський &&&&&&&&&&033783.&&&&0033 783 42,4 33,0 24,5
Одеська округа &&&&&&&&&0861227.&&&&00861 227 35,7 38,5 25,8

Райони Одеської округи після ліквідації (1930)

Після ліквідації 21 район округи перейшов у пряме підпорядкування Українській РСР[15].

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

Голови окружного виконавчого комітету

Примітки

  1. ↑ Постанова ВУЦВК № 18-19 (310) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
  2. ↑ 30. Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924–1940 рр.
  3. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 26 листопада 1924 року «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМРСР і про районування деяких районів Балтської округи».
  4. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління».
  5. ↑ Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. — Х. : Видання Центральної Адміністраційно-Територіяльної Комісії, 1925. — 111 с.
  6. ↑ Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — С. 184.(рос.)
  7. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 (185) від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Велико-Буялицького району з переважною булгарською людністю та инші зміни…»
  8. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Грос-Лібентальського району з переважною німецькою людністю»
  9. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
  10. ↑ Постанова ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління».
  11. ↑ Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов:
    С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г     / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 115.    (рос.)
  12. ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР. — М. : Изд-е ЦСУ Союза ССР. — 1928–1929. (рос.)
  13. ↑ зокрема поляків 10021 осіб (2,4%), білорусів 2501 (0,6%), вірменів 1843 (0,4%), греків 1377 (0,3%)
  14. ↑ поляків 32 осіб (1,4%), білорусів 25 (1,1%)
  15. ↑ Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — XXX, 292 с.

Див. також

Джерела

Історія України Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.