У 1940 році Сигіт був приєднаний до Угорщини. Під тиском нацистської Німеччини у травні 1944-го всі євреї міста, включаючи трьох сестер Візеля і його батьків були депортовані в концентраційний табір Освенцім. У концтаборі загинули його мати і сестра. Візель з батьком були відправлені в трудовий табір, що становив частину Освенціма. Взимку 1944/1945 року їх перемістили з Освенціма в Бухенвальд (т. з. марш смерті), де незабаром після прибуття, в січні 1945 р., його батько загинув від виснаження і хвороб.
У квітні 1945 Бухенвальд був звільнений військами союзників[3]. Візель потрапив до Парижу. У 1948—1951 роках Візель навчався в Сорбонні, де вивчав філософію, і після почав працювати журналістом. У 1955 році переїхав до Нью-Йорку, в 1963 році отримав американське громадянство.
Візель почав літературну кар'єру мовою їдиш (багато років співпрацював з різними періодичними виданнями цією мовою), потім писав головним чином французькою, а в останні роки англійською мовою. Свою першу книгу опублікував в Аргентині їдишем під назвою «І світ мовчав» у 1956 р. Скорочений і адаптований варіант французькою мовою вийшов у 1958 році у під назвою «Ніч»[4] із вступним словом Франсуа Моріака і відразу ж приніс авторові широку популярність. Книга була переведена 18 мовами.
Візель — автор понад 40 книг. Багато творів Візеля присвячені голокосту, єврейській культурі (автобіографічний роман їдишем «І світ мовчав», 1956; «Світанок», 1961; «День», 1961; «Пісня мертвих», 1966; «Жебрак з Єрусалиму», 1968; «Через покоління», 1970; «Євангеліє пошматованого єврейського поета», 1980; «Сутінки», 1987). У 1965 р. Візель здійснив поїздку по Радянському Союзу з метою отримати достовірні відомості про становище євреїв у СРСР, під час якої зустрівся з тисячами представників єврейської громади. Під враженням від побаченого і почутого Візель написав книгу «Євреї мовчання», яка вийшла в світ роком пізніше. У ній закликав міжнародну громадськість допомагати євреям СРСР, протестувати проти політики радянської влади.
1 лютого2007 року 22-річний заперечувач Голокосту Ерік Хант спробував викрасти Візеля під час «Конференції з проблем обмеження насильства у світі» в Бостоні. Через кілька тижнів поліція Нью-Джерсі заарештувала Ханта, що втік з місця події. Візель стверджує, що і раніше він отримував погрози від заперечувачів Голокосту[5][6].
Візель став ініціатором міжнародної кампанії на підтримку Михайла Ходорковського, початої в червні 2010 року[7].
