PROFILPELAJAR.COM

Едвард Мунк
Едвард Мунк
Edvard Munch
	Фото Едварда Мунка
При народженні	бук. Edvard Munch
Народження	12 грудня 1863; Летен
Смерть	23 січня 1944 (80 років)
	Екелі, поблизу Осло
Поховання	Спаський цвинтар (Осло)
Національність	норвежець
Країна	Норвегія
Жанр	портрет, експресіонізм, жанрове малярство, пейзаж і автопортрет
Навчання	Королівська школа малювання в Осло
Діяльність	художник, графік, художник-гравер, рисувальник, архітектурний кресляр
Напрямок	постімпресіонізм, експресіонізм, символізм
Член	Берлінський сецесіон
Твори	Дитина і смерть, Вампір, Крик[d], The Girls on the Bridged, Dr. Linde's Sonsd, From Travemünded, Lothar Linde in Red Jacketd, Self-Portrait with the Spanish Flud і Arve Arvesend
Батько	Christian Munchd
Мати	Laura Cathrine Munchd
Брати, сестри	Inger Munchd, Peter Andreas Munchd і Laura Munchd
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, галерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Тейт, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Національна галерея Вікторії, Музей мистецтва Метрополітен, Художній музей Базеля, Moritzburgd, Art Collections Chemnitzd, The Museum of National History at Frederiksborg Castled, Oslo Museumd, Gallery of Fine Arts in Ostravad, Museum Stavangerd, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Музей д'Орсе, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Hiroshima Museum of Artd, Бременська картинна галерея, Гетеборзький художній музей, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Національна галерея, Художній музей Бергенаd, Музей Мунка, Thiel Galleryd, Музей історії мистецтв, Гамбурзька картинна галерея, Музей Фолькванг, Музей Соломона Гуггенгайма, Музей мистецтв, Національна галерея, Портландський мистецький музей, Kunsthalle Bielefeldd, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Kunsthalle Mannheimd, Sprengel Museumd, Музей мистецтв Філадельфії, Музей образотворчих мистецтв, Державний музей мистецтв, Kunsthaus Zürichd, Музей Родена, Музей Вальрафа-Ріхарца, Далласький музей мистецтв, Von der Heydt Museumd, Museum Behnhaus Drägerhausd, Баварські державні колекції картин, Художній музей Фогга[d], Національний музей мистецтва Каталонії, Busch–Reisinger Museumd, Музей мистецтв Карнегіd, Детройтський інститут мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Стокгольм), Національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Pola Museum of Artd, Музей мистецтв Кімбеллаd, Stenersen Museumd, Kreeger Museumd, St. Gallen museum of artd, Музей мистецтва та історії культуриd, Серланнський музей мистецтв, Музей мистецтва Мальме, Lillehammer Art Museumd, Гарвардський художній музей, Blaffer Art Museumd, Frances Lehman Loeb Art Centerd, Mildred Lane Kemper Art Museumd, University of Iowa Stanley Museum of Artd, Stavanger kunstmuseumd, Художній музей Тронгейма, KODE Art museums and composer homesd, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Flaten Art Museumd, Нова національна галерея, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско, Музей Ван Гога, Клівлендський музей мистецтв, Stiftung Stadtmuseum Berlind, Стара національна галерея, Вальдемарсуддеd, Альбертіна і Print Collectiond
Нагороди	медаль Гете за мистецтво і науку (1932)
Автограф
	Едвард Мунк у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мунк.

Е́двард Мунк (Edvard Munch; 12 грудня 1863(18631212), Летен — 23 січня 1944, Екелі, поблизу Осло) — норвезький живописець і графік, постімпресіоніст і постмодерніст, символіст, його вважають предтечею експресіонізму.

Життєпис

Дитинство і юність (до першої персональної виставки)

Едвард Мунк народився 12 грудня 1863 року в Летені (Løten) у провінції Гедмарк (Hedmark). Хлопець рано лишився сиротою — коли Едварду було 5 років (1868 рік), померла його мати.

У 1881-86 роках навчався в Королівській школі малювання у Християнії (Кристианія, сучасне Осло). Під час навчання познайомився з представниками міської інтелігенції, зокрема, у 1884 році з Гансом Єґером (Hans Jæger), очільником міської богеми. У цей же період почав виставляти свої роботи. Так, у 1885 році одна картина Мунка експонувалася на Світовій виставці у Антверпені, а сам Мунк уперше відвідав Париж.

У 1886 році в Осло були показані 4 картини Е. Мунка, в тому числі, перша версія «Хворої дівчинки», що викликало неоднозначну реакцію критиків і публіки.

Роки мандрівок і творчості

Після першої персональної виставки у 1889 році Едвард Мунк отримав державну стипендію і виїхав на студії (від італ. studere — навчання) до Парижа, де почав працювати в студії Леона Бонната (фр. Léon Bonnat). У цьому ж році помер батько Мунка.

У 1890-1892 роках жив у Парижі, відвідав Ніццу, місяць щоліта жив у власному домі в Осґордштранді (Åsgårdstrand) над фйордом Осло у рідній Норвегії.

У 1892 році знову виставлявся в Осло, його запросили виставити свої картини у Verein Berliner Künstler (Берлін, Німеччина), однак пропрацювавши тиждень, виставку довелось закрити з причини значних протестів громадськості.

У 1893 році Едвард Мунк створив шедеври «Крик» і «Мадонна». У наступному 1894 році, Мунк спробував свої сили у графіці.

У 1895-98 роках митець жив поперемінно в Берліні та Парижі.

У 1899—1902 роках періодами жив у Норвегії у власному будинку, пережив бурхливе кохання, що завершилося колотнечею в Осґордштранді, в результаті якої прострелили ліву руку Мунка. Через проблеми з поліцією Мунк терміново виїхав з Норвегії.

У 1903 році мешкав і працював у Берліні, Парижі, Любеку. Приєднався до «Спілки незалежних митців» (фр. Société des Artistes Indépendants). У цьому ж році уперше картини Мунка виставили у Варшаві.

Починаючи з 1905 року (згідно з медичними звітами) розпочалася тривала депресія митця — багатомісячне нервове захворювання, поєднане з постійним вживанням алкоголю. У цей важкий період життя не припиняв творчості — готував театральні декорації до вистав за творами Ібсена у Німецькому театрі (нім. Deutsche Theater, 1906 рік), у 1907-8 роках мешкав і працював у Берліні, вакації проводив у Варнемюнде (нім. Warnemünde) на балтійському узбережжі.

Восени 1908 року внаслідок прогресування хвороби відбувся напад — Мунк розпочав лікування у приватній лікарні лікаря Якобсона (Jacobson) в Копенгагені. У цьому ж році заочно отримав королівський орден святого Олафа.

Від повернення на батьківщину і до кінця життя

Навесні 1909 року Едвард Мунк повернувся до Норвегії, де розпочав працю над проєктом оформлення кампусу Університету в Осло.

У 1912 році на великій виставці сучасного мистецтва, переважно імпресіоністів, у Кельні картини Мунка експонувалися разом з творами найвідоміших митців — Сезанна, Гогена і ван Гога.

У 1916 році Мунк купив ділянку землі в Екелі (Ekely) у передмісті Осло.

У 1919 році Мунк захворів на іспанський грип.

У 1920-х роках митець здійснив низку оформительських проєктів у столиці Норвегії місті Осло — у 1922 працював над оформленням шоколадної фабрики Freia, а у 1928 році виконав розписи у міській ратуші.

У 1929 році Мунк збудував зимову студію в Екелі.

У 1930-31 роках у митця погіршився зір.

У 1933 році Едварду Мунку вручили Великий хрест Ордену святого Олафа.

На схилі років митець жив поперемінно у власній оселі поблизу Осло, в студії в Екелі, у самі́й столиці. 23 січня 1944 року Едвард Мунк помер в Екелі. За заповітом усі його твори передали магістрату міста Осло.

Творчість, картини і вшанування

На творчість Едварда Мунка вплинули постімпресіонізм, стиль модерн, його вважають попередником експресіонізму.

Едвард Мунк писав символічні фігуральні композиції, у експресивний спосіб виражаючи в них еротичну пристрасть, власну самотність, моменти підглядання, боязнь хвороб і смерті.

Стилю Едварда Мунка притаманні сильний контур, розпливчатість обрисів і ліній, особлива експресія, гра з кольорами, неповторний колорит.

Едвард Мунк у багатьох питаннях виявився митцем-новатором, не тільки у живописі, а й у розвинутій ним особливій графічній техніці, зокрема він першим застосував кольорову графіку.

Визначні твори:

«Хвора дівчинка», 1885-86
«Сестра художника», 1892
«Крик», 1893
«Портрет Ібсена в Гранкафе», бл. 1898
«Дівчата на мосту», бл. 1901
«Робітники прибирають сніг», 1910

Творчість Едварда Мунка мала величезний вплив на європейське і світове образотворче мистецтво початку XX століття, недаремно Мунка вважають зачинателем експресіонізму.

Твори Едварда Мунка зберігаються у багатьох музеях світу, в першу чергу у Норвегії, зокрема, у відкритому в 1963 році Музеї Мунка та в Національній галереї (обидва в Осло), також картини митця експонуються в Метрополітен-музеї та Музеї сучасного мистецтва (обидва Нью-Йорк, США), Музеї д'Орсе (Париж, Франція), у Новій Пінакотеці (Мюнхен, Німеччина), Національній галереї Шотландії (Единбург, Велика Британія) тощо, зберігаються у приватних колекціях збирачів мистецтва.

Його зобразили на норвезькій банкноті номіналом 1000 крон.

Обрана галерея творів

Крик, 1893
Вампір, 1893-94
Попіл, 1894
Мадонна, 1894-95
Смерть у кімнаті для хворих, бл. 1895
Дівчина з моря (деталь), 1896
Танок життя, 1899–1900
Хвора дівчинка (4-а версія), 1907

Див. також

Дегенеративне мистецтво
5699 Мунк — астероїд, якій було названо на честь Мунка.

Примітки

Джерела та література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Edvard Munch

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 7., К., 1982, стор. 173
Біографія Е.Мунка на cgfa.sunsite.dk (англ.)
Галерея картин Е.Мунка на cgfa.sunsite.dk (англ.)
Про Галерею Мунка на www.gallerimunch.no (рос.)
Галерея картин Е.Мунка на www.malarze.walhalla.pl [Архівовано 25 квітня 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
Картини Е.Мунка в музеях світу, на www.artcyclopedia.com [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Стенерсен Р. Эдвард Мунк. (пер. з норв.)., М., 1972 (рос.)
Sue Prideaux, Behind the Scream (New Haven: Yale University Press, 2006) Winner of the James Tait Black Memorial Prize for Biography, 2006 (англ.)
Reinhold Heller, Munch. His life and work (London: Murray, 1984) (англ.)
Gustav Schiefler, Verzeichnis des graphischen Werks Edvard Munchs bis 1906 (Berlin: Bruno Cassirer, 1907) (нім.)
Gustav Schiefler, Edvard Munch. Das graphische Werk 1906—1926 (Berlin: Euphorion, 1928) (нім.)
J. Gill Holland The Private Journals of Edvard Munch: We Are Flames Which Pour out of the Earth (University of Wisconsin Press 2005) (англ.)
Edward Dolnick The Rescue Artist: A True Story of Art, Thieves, and the Hunt for a Missing Masterpiece (HarperCollins, 2005) (Recounts the 1994 theft of The Scream from Norway's National Gallery in Oslo, and its eventual recovery.) (англ.)