На горі знайдені археологічні пам'ятники зарубецько-корчуватської культури (сер. III ст. до н. е. — I—II ст. н. е.). Також виявлені нашарування із залишків матеріальної культури часів Київської Русі, наприклад, залишки християнського кладовища XII—XIII століть. Дитинка згадується в численних історичних документах (зокрема в «Ревізії Замку Київського», XVI ст.). Як важлива ланка укріпленої частини міста — дитинця[1][2].
В даний час — заповідна зона[2]. Будучи зеленою територією в центрі міста, Дитинка стала місцем відпочинку киян — тут часто роблять шашлики, влаштовують пікніки[3].
Гора Дитинка, вид із Старокиївської гори
Гора Дитинка в оточенні міської забудови
На вершині гори
Примітки
↑Дитинка // Київ: Енциклопедичний довідник / За редакцією Кудрицького А. В. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с.
↑ абДитинка // Київ. Короткий топонімічній довідник. Довідкове видання / Л. Пономаренко, О. Різник — К. : Відавніцтво «Павлім», 2003. — 124 с.
.png)
