Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (квітень 2023)

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (квітень 2023)

Частина серії
Жінки в суспільстві
Суспільство Жінка Дівчина Жіноча історія Жіночі музеї Історія прав жінок Суфражизм Фемінізм історія список феміністок Поверх спадщини Жінки на банкнотах Матронім Фемінітиви Премія Симони де Бовуар Владні посади Уряд Глави держав та урядів Правляча королева список Жіночий герб Перша леді Україна США Південна Корея Північна Корея Австрія Казахстан Фрейліна Жіночі нагороди Економічний розвиток Підхід GAD Робоча сила[en] Підприємиці Бізнес українки Венчурний капітал Ради директорів[en] Найзаможніші жінки світу Журналістика Захист тварин Юриспруденція Правоохорона Збройні сили ЗСУ ОУН-УПА Перша світова Російсько-українська війна Війна на сході України Вторгнення 2022 Піратки Наркобізнес США Права жінок Виборчі Репродуктивні Патріархат Сексизм Різниця зарплат Скляна стеля Неоплачувана робота Насильство та аб'юз Здоров'я Найстарші Материнство смертність Дружина римських імператорів Ковертюра[en] Бостонський шлюб Лесбійство
Мистецтво українські феміністські[en] Мистецтвознавство Феміністичний мистецький рух Сюрреалістки Архітектура Скульпторки[en] Фотографія хронологія Література Феміністична літературна критика Жіноче письмо Жіночий епос давньогрецькі поетеси українські письменниці Фантастика список Феміністична наукова фантастика Лесбійська література екофеміністки феміністські поетеси Коміксистки список[en] Жіноча література Премія Тіптрі Премія Кобилянської Жінки в кінематографі Жіноче кіно Тест Бекдел Феміністська теорія кіно Жінки в музиці Класика[en] Джаз Панк-рок[en] Жіночий гурт Бандуристка Жінки в хореографії Балет Мажоретка Чирлідинг
Релігія Богиня список Матріархальна релігія Матрилінійність Матрилокальність Біблія список Християнство Католицизм Мормонізм Opus Dei Індуїзм Іслам Юдаїзм Буддизм Сикхізм Віра Бахаї Вікка Жіночий монастир Черниця Ординація жінок Феміністична теологія Теалогія
За країнами Мая Стародавній Єгипет Стародавня Греція Стародавній Рим Візантія Арабський світ Афганістан при Талібані Африка Албанія Алжир Андорра Ангола Аргентина Австралія Азербайджан Бахрейн Бенгладеш Бельгія Бенін Бутан Болівія Боснія та Герцеговина Бразилія Брунеї Вануату Велика Британія Венесуела Вірменія В'єтнам Грузія Гана Греція Гватемала Гаяна Гаїті Гондурас Данія Конго Домініканська Республіка Еквадор Ефіопія Єгипет Ємен Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Камбоджа Колумбія Коморські Острови Кіпр Катар Казахстан Кенія Кірибаті Кувейт Киргизстан Китай Кот-д'Івуар Куба Лаос Ліван Лівія Маврикій Мавританія Мадагаскар Малайзія Мальдіви Малі Марокко Маршаллові Острови Мексика Монголія М'янма Непал Нова Зеландія Нігер Нігерія Німеччина Арабські Емірати Оман Пакистан Палау Панама Парагваї Перу ПАР Південна Корея Південний Судан Північна Корея Португалія Пуерто-Рико Росія Руанда Сальвадор Саудівська Аравія Сенегал Сейшели Сьєрра-Леоне Сингапур Сомалі Судан Суринам Сирія США Східний Тимор Таджикистан Таїланд Тонга Туніс Туреччина Туркменістан Тувалу Тринідад і Тобаго Уганда Угорщина Узбекистан Україна Уругвай Мікронезія Фіджі Фінляндія Франція Філіппіни Хорватія Чад Чилі Чорногорія Шрі-Ланка Швеція Японія
Портал Проєкт Стиль
п о р

Богиня — це божество або Жіноча Божественність, аналог чоловічих божеств, відомих як «боги». Багато стародавніх релігій і культур поклонялися богиням, частково цей культ продовжується і донині. Ідею, або концептуальне уявлення про ці божества, а також область їхньої дії часто асоціювали з родючістю, материнством та іншими звичайними жіночими фігурами. Проте є й богині війни, мудрості, моря чи знання. Вони часто є частиною більшого пантеону, який включає божества обох статей, а в деяких випадках, навіть гермафродитні божества (що мають обидві статі).

Генеративна або репродуктивна здатність богинь (так само, як і чоловічих богів) пов'язана з міфами про створення світу. Жіноче начало асоціюється з народженням, тобто також із народженням чи виникненням космосу. Звідси випливають ідеї, які, ймовірно, виникли в дуже ранні часи в передісторії людства, про існування Богині-Матері, або також Матері-Землі, концепції, підтвердженої знахідками від 100 до 200 статуеток Венери пізнього палеоліту (від 40 000 років до сьогодення, як, здається, історично підтверджує недавня знахідка Венери з Холе-Фелс).

Богині описуються у багатьох міфах як фігури, які зазвичай не відповідають сучасному образу жіночого начала. Таким чином, вони пов'язані з начебто чоловічими атрибутами: з війною, полюванням, пануванням, насильством і владою, з досконалим духом і автономною сексуальністю, як та, що лежить в основі міфу про амазонок, який ще не вдалося історично остаточно прояснити. Крім того, богиня репрезентує початок смерті, за допомогою якого концептуально представлено, що той, хто дає життя, може також і забрати його. Таким чином у ролі богині життя і смерті жіноче споріднене з людською долею. Через суперечливі властивості, що приписуються богиням, багато з них з'являються (як і у випадку з богами-чоловіками) як втілення єдності між протилежними або доповнювальними термінами, такими як створення/руйнування, життя/смерть, любов/ненависть, добро/зло, дух/матерія, світло/темрява.

При переході від малих соціальних організацій до цивілізацій культи богинь мали велике значення в усьому світі, наприклад, в Індії, Єгипті, Месопотамії, Китаї, Японії, Греції та Римі. У цих складних аграрних суспільствах богині відповідали за родючість посівів, за монархію, за захист релігійних центрів і за перемогу у війнах.^[1]

У різних культурах богині виконували багато важливих функцій, однак універсальний культ «Великої Матері» не може бути встановлений. У деяких культурах богині були тісно пов'язані з виникненням більших міст, а також з появою монархії, і вважалися джерелом виникнення найскладніших соціальних організацій. Вони часто відповідали за соціальні інститути, такі як збір податків або розподіл ресурсів, тоді як в інших культурах богині представляли лише супутників чоловічих богів або були включені в таємничу релігію із давніх шаманських культів.^[2]

Концепція богині підтримується сучасними та пантеїстичними матріархами як жіноча версія або аналогічна Богу (наприклад, бог Авраама), який у феміністських та інших колах сприймається як той, що вкорінений у патріархальні концепції, де домінує виключення жіночих концепцій.^{[джерело?]}

Жіночі та чоловічі стосунки між обожненнями іноді виникають у монізмі, де богиня і бог розглядаються як гендери трансцендентної істоти.^{[джерело?]}

У регіоні Месопотамії богині є одними з найдавніших божеств, і деякі дослідники припускають присутність жіночих божеств, які сягають передісторії, тому що значна частина знайдених скульптур є жіночими, тоді як скульптури чоловіків, скоріше, є винятком.

Існують суперечки щодо того, чи пов'язана першість богинь із соціальним матріархатом. Порівняння з нинішніми культурами, які бачать багато богинь або серед яких є відомий культ жіночих божеств, показує, що це «не обов'язково суспільства, в яких жінок цінують і пропонують їм можливості».^[3]

За винятком хетської богині сонця Арінни, у більшості релігій давнини немає богинь, які очолювали б ієрархію божеств. Вони часто виступають як богині родючості, фігури матері, богині землі або просто «як доповнення до свого чоловіка без власного храму».^[4]

Аккадська богиня Іштар — і, відповідно, шумерська богиня Інанна та східносемітська богиня Астарта — була богинею війни, богинею-матір'ю та богинею кохання. Оскільки вона була домінантною богинею, її ім'я можна було використовувати для іменування богинь у загальному вигляді.^[5]

Богиням землі, родючості поклонялися скрізь, де жили землероби, від Єгипту через Малу Азію до кельтів, германців і слов'ян. Також в культурах ацтеків, майя та інків цьому типу богинь поклонялися.

У Стародавньому Єгипті існувала велика кількість важливих богинь. Наприклад, богиня неба Нут, яка також була дружиною бога землі Геба, богині війни, ткацтва і переможної зброї Нейт, і Хатхор, яка як богиня неба постає в різних формах.^[6] Іншими важливими богинями в Єгипті були, наприклад, Маат, Бастет і Мут.

Однією з найвідоміших єгипетських богинь є Ісіда. Фараон вважався сином Ісіди, і оскільки її ім'я лінгвістично пов'язане з єгипетським словом «трон», вона також вважалася священним осідком фараона. Пізніше Ісіда була дружиною Осіріса і матір'ю Гора і, нарешті, стала універсальною богинею, культ якої поширився на Грецію та Рим.^[6]

• Ісіда
• Баст
• Сехмет
• Хатхор
• Нефтида
• Ваджет
• Мут
• Нут
• Нейт
• Таурт
• Маат

• Нінхурсаг
• Тіамат
• Інанна

У язичницькій релігії, яка панувала в Аравії до ісламу, поклонялися кільком богиням, у тому числі трьом, яких називають дочками Бога: Ал-лат, Узза і Манах, три головні богині Мекка.

Індуїзм — це комплекс різноманітних систем вірувань, які розглядають різних богів і богинь як репрезентації або які вийшли з одного джерела, Брахмана, інтерпретованого як сутність, що формує все, безформне, нескінченне й безособове в традиції Адвайта, або як подвійний бог, такий як Лакшмі — Вішну, Радха — Крісна, Деві — Шіва згідно з традиціями двайта (подвійності).

Такі аспекти, як Бог, який є Богом чоловічої статі (Шактіман) з жіночою енергією (Шакті), що працює як пара, часто уявляються як боги-чоловіки та їхні дружини або подружжя, забезпечуючи багато аналогій між пасивним носієм чоловічої статі та динамізмом жіночого. енергії.

Справді, у священному писанні шакти, відомому як Деві-маджатмія, усі богині представлені як вирази та аспекти єдиної жіночої сили, єдиної у своїй істині, але виражених у формі багатьох богинь, які дають світу та космосу енергію для його працездатності. І філософські трактати, і метафори передають повідомлення про те, що потенціал чоловічого буття визначається дією божественного жіночого роду.

Місцеві божества з різних регіонів Індії часто ототожнювали з головними індуїстськими божествами, процес, який отримав назву санскритизації.

Деякі богині навіть мають понад 100 імен. У той час як моністичні сили призвели до злиття деяких богинь, відцентрові сили породили нових богинь і популярні ритуали у різних частинах світу індуїзму. Таким чином, дуже популярна богиня Дурга могла бути доведичною богинею, яка пізніше була об'єднана з іншими богинями, такими як Парваті.

Доолімпійські грецькі богині, як правило, були інтегровані в рослинні ритуали, такі як Мати-Земля та хнотична Мати Богів, Гея. До того , як Дельфійський оракул був присвячений Аполлону, він був у стосунках з Геєю. Під час здійснення культу Геї приносили в жертву тварин, злаки та фрукти, а також практикували транс володіння^[7]

В Елевсінських містеріях поклонялися богині Землі Деметрі. У цьому культі фігурує тема перевтілення в дочку Деметри Персефону, викрадену з Аїда в підземному світі.^[8]

• Гея
• Потнія Терон
• Деметра
• Афіна
• Кібела
• Гера
• Тейя
• Персефона
• Артеміда
• Афродіта
• Нікс

• Данна
• Богиня Матір
• Суліс, Вербея
• Бригіт
• Агрона, Морріган

З відомостей, що дійшли до нас про германську міфологію, видно, що в ній були численні жіночі божества, велетні та богині.

• Фрейя
• Фрігг
• Фулла
• Гна
• Гулльвейг
• Хел
• Глін
• Ідунн
• Нанна
• Нетус
• Норни
• Нотт
• Скаді
• Соль

У долині Мексики з незапам'ятних часів було звичайним шанування надзвичайно великого жіночого пантеону. Деякі з них були перетворені, і їхнє поклоніння триває донині.

• Коатлікуе
• Чіуакоатль
• Тонанціна
• Ікстоціуатль

У Південній Америці інки мали кілька жіночих божеств.

• Мама Кілья
• Пачамама

Із стародавнього і тисячолітнього культу, що знаходяться на нинішніх островах Тихого океану. Від невеликих, що належать Океанії, до групи Гавайських островів.

• Кейн Мілохай
• Пеле

Монотеїстичні культури, які визнають лише одне головне божество, зазвичай приписують йому чоловічі характеристики, неявно використовуючи чоловічий граматичний рід і явно використовуючи такі терміни, як «Батько» або «Господь». Однак у всіх монотеїстичних релігіях є містичні течії, які підкреслюють жіночі аспекти божества; наприклад, колірідійці при зародженні християнства, які бачили Марію як богиню; середньовічна візіонерка Джуліан Норвічська в юдаїзмі Шехіна або в гностичних традиціях Софія^[en] ; і деякі суфійські тексти ісламізму.

Староєврейська, як і новоєврейська, не мають середнього роду, лише чоловічий і жіночий. Хоча юдаїзм використовує слова чоловічого роду для опису Бога, він стверджує, що Бог не має статі. Мається на увазі баланс, коли Бога можна було б називати в чоловічому роді в більшості об'єктів, пов'язаних з поклонінням в юдаїзмі, так само, як Тора згадується в жіночому роді.

Віра в жіноче божество в християнстві зазвичай вважалася єретичною або характерною для єресі, хоча шанування Марії, матері Ісуса, як особливо привілейованої людини, хоча і не божества, продовжується з початку християнської віри.

У деяких християнських аспектах (наприклад, у православному) Софія є уособленням божественної мудрості (або архангелом), що приймає жіночу форму. Вона згадується в першому розділі Книги Соломона.

Із 1980-х років християнські феміністки кидають виклик цьому традиційному погляду. Деякі, наприклад Мері Дейлі, більше не вважають себе християнками, але інші продовжують шукати простір у своїх традиціях для божественної жінки та жіночого духовного лідерства (див. теологію).

Однак важливо зазначити, що хоча виразне використання терміна «богиня» рідко зустрічається в традиційному християнстві, віра в те, що Бог виходить за межі статі, володіючи і чоловічим і жіночим, є доволі поширеною. Займенники жіночого роду історично використовувалися для позначення Святої Трійці. Катехизис Католицької Церкви вчить, що Бог не є чоловіком, але через роль, яку Він відіграє в нашому світі, термін «Батько» є більш доречним, ніж «Мати».

Згідно з останніми дослідженнями в рамках антропології про Святого Духа, деякі теорії стверджують, що Бог євреїв Єгова або Ягве або Бог Ель мав дружину.^{[джерело?]} Згідно з аналізом Біблії, сказано, що на початку Дух Божий хвилювався над споконвічними водами. Ханаанську богиню споконвічних вод звали Ашера, і вона вважалася дружиною бога Ел.^{[джерело?]} Образ Бога на водах, таким чином, здається, схожим на акт сполучення, в якому все творіння виникло і відбулося в первісному ханаанському міфі, на якому базується міф про створення єврейського народу. Коли Христос приймає Духа під час свого хрещення, він з'являється у вигляді білого голуба, який у ті часи був знаком, як символ Богині.^{[джерело?]} У Біблії також згадується, що єврейські жінки не слухалися пророків, поклоняючись Ашері або Аштарот. Її також називали Астартою або Іштар. У християнстві з самого початку Святий Дух, божественна особа, яку Ісус Христос називав руах, згадується івритом або арамейською. Арамейське слово руах означає дихання і є словом жіночого роду. Латинський переклад «ruach» був даний як «spiritus», що є словом чоловічого роду, і стать Святого Духа змінилась, він став астатевим або чоловічим божественною особою, але не жіночим, завдяки латинському перекладу ruach.

Дехто вважає Святого Духа християнською Богинею,^{[джерело?]}, що виконує свою роботу серед смертних, як Шехіна серед євреїв у вигнанні, живлячи їхню віру, щоб повернутися на Сіон. У Старому Завіті, називаючи себе Мудрістю, сказано, що вона надихає людей жити праведним життям і веде їх до Бога Отця, тобто вона є немов посередник між смертними і божественним батьківським принципом.^[9]

У доісламській Мецці богині Узза, Манах і Ал-лат були відомі як «дочки бога». Уззу поклонялися набатеї, які пов'язували її з греко-римськими богинями Афродітою, Уранією, Венерою і Целестідою. Кожна з цих трьох богинь мала свій власний храм поблизу Мекки. На захист Уззи закликали доісламське плем'я кураси. У 624 році, під час битви при Ухуді, бойовий клич курайців був: «Прихильники Уззи, люди Хубала!» (згідно Tawil, 1993).

Згідно з суперечливим розповіддю Ібн Ішака про сатанинські вірші, ці вірші спочатку визнавали, що вони мають силу заступатися за мусульман, але були скасовані. Мусульманські вчені вважали цю історію історично нездійсненною, тоді як думки західних учених розділилися. Леоне Каетані та Джон Бертон виступають проти, тоді як Вільям Мюір та Вільям Монтгомері Ватт вважають, що це може бути правдоподібним.

В ісламі Аллах, «незважаючи на те, що його згадують як Ель», не має статі, ні чоловічого, ні жіночого, згідно з концепцією Авраама.

Сучасні політеїстичні реконструктори спираються на реконструкцію стародавніх політеїстичних релігій, включаючи різних богинь і фігур, пов'язаних з корінними культурами.

Богиню часто зображують із сильним місячним символізмом, натхненним різними культурами та стародавніми божествами, такими як Діана, Геката та Ісіда, і часто зображується як тріада «Діва», «Мати» та «Стара відьма», популяризована Робертом Грейвсом. Багато її уявлень беруть елементи від кельтських богинь.

Богині або напівбогині з'являються групами по три у ряді язичницьких європейських міфологій; наприклад, грецькі Ерінії (Фурії для римлян) і Мойри (Farcas для римлян); нордичні норни ; Брігіт і дві її сестри, також звані Брігід, в ірландських або кельтських легендах.

Роберт Грейвс популяризував тріаду «Діва», «Мама» та «Стара жінка», і хоча ця концепція не підкріплена надійними академічними доказами, її поетичне натхнення було широко прийнято.

Існує велика різноманітність у точному уявленні про ці фігури, як це зазвичай буває в неоязичництва та в язичницьких релігіях загалом. Деякі інтерпретують це як три етапи в житті жінки, які символізують менархе, материнство та менопаузу. Інші вважають цей підхід занадто жорстким і заснованим на науці та біології і віддають перевагу вільнішій інтерпретації, в якій Діва є народженням, Матір'ю, яка народжує, і Стара жінка — це смерть і оновлення.

У релігіях, що походять від еллінізму, а пізніше в релігіях Нью-Ейдж і Вікки, часто три з чотирьох фаз місяця (зростаюча, повна і спадна) символізують три аспекти Потрійної Богині. Вони представлені разом у вигляді символу, що складається з кола між фазами зростання та спадання. Деякі, однак, вважають цю тріаду неповною і вважають за краще додати четвертий аспект. Це була б «Чорна богиня» чи «Мудра жінка», що певним чином припускається відсутністю молодого місяця в символіці, зазначеній раніше, або це може бути еротична богиня, яка представляла б фазу життя між Молодими (Діва) і Мати, або Воїн між Матір'ю і Старою Відьмою. Чоловічий відповідник цьому є в англійській поемі «Парламент трьох віків».

У сучасній популярній культурі Потрійна Богиня зображувалася як Діва, Матір і Стара, як, наприклад, у п'єсі Ніла Геймана « Пісочна людина».

З початку феміністичних рухів у Північній Америці виник інтерес до аналізу того, як релігійні доктрини, організації та практики ставляться до жінок. Ця тема, наприклад, обговорювалася в «Біблії жінки» Елізабет Кеді Стентон^[10]. Знову, під час другої хвилі фемінізму в 1970-х роках, як у Північній Америці, так і в європейських країнах, серед інших, релігія була центром феміністичного аналізу в контексті юдаїзму, християнства, ісламу та інших релігій. (Womanspirit rising 1979; Weaving the visions 1989). Сьогодні як жінки, так і чоловіки продовжують займатися рухами богинь (Христос, 1997). Популярність таких організацій, як The Sisterhood of Isis, свідчить про безперервне зростання релігій богинь у всьому світі.

Хоча велика частина зусиль в юдаїзмі, християнстві та ісламі зосереджена на досягненні рівності між двома статями, шляхом переосмислення Писань і використання безґендерної мови для опису та посилань на божественне (Ruether, 1984; Plaskow, 1991), є певні групи, які ідентифікують себе як євреї, християни чи мусульмани, які намагаються інтегрувати поняття, пов'язані з богинями, у свої релігії (Kien, 2000; Kidd 1996, «Goddess Christians Yahoogroup»).^{[джерело?]}

Термін «священна жіночність» був вперше введений у 1970-х роках, у популяризації індуїстської Шакті Нью Ейдж. Пізніше він набув більшого поширення в 1990 -х роках Ендрю Харві та інших і був закріплений в популярній культурі у 2003 році з «Кодом да Вінчі» Дена Брауна. Він підкреслює жіночність, оскільки є матрицею створення та її здатністю відтворюватися.^[11][12][13]

• Богині війни
• Богиня мати
• Матір Слава
• Деві (одна з індуїстських богинь).
• Дакині
• Діаніка Вікка
• Додаток: Богині-матері
• Додаток: Індуїстські боги

• Baring, Anne & Cashford, Jules (2005). El mito de la diosa. Evolución de una imagen. Madrid: Ediciones Siruela. ISBN 978-84-7844-732-9. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
• Gimbutas, Marija (2014). Diosas y dioses de la Vieja Europa (7000-3500 a. C.) (PDF). Introducción y revisión José M. Gómez Tabanera, traducción Ana Parrondo. Cartoné. 372 páginas, 431 ilustraciones, dimensiones 190 x 240. Colección El Árbol del Paraíso 79. Madrid: Ediciones Siruela. ISBN 978-84-15937-00-5. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
• Graves, Robert (2014). La diosa blanca. Madrid: Alianza Literaria. ISBN 978-84-206-9178-7.
• Solares, Blanca (2007). Madre terrible. La diosa en la religión del México Antiguo. Barcelona: Anthropos Editorial. ISBN 978-84-7658-832-1. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.