Американський шаховий - серія шахових турнірів, які відбулись у США й передували нинішньому чемпіонату США. Загалом було 9 турнірів, перший пройшов 1857 року, останній - 1923.
Перший американський шаховий конгрес, організатором якого був Даніель Віллард Фіске, проходив у Нью-Йорку від 6 жовтня до 10 листопада 1957 року. Його переможцем став Пол Морфі[1]. Це був турнір за нокаут системою, в якому нічиї не йшли в залік. Організатори запросили шістнадцятьох провідних американських шахістів[2][3]. Перший приз становив $300. Морфі відмовився від грошей, але взяв срібний сервіз, що складався з глечика, чотирьох келихів і підноса. Цей приз йому вручив Олівер Венделл Голмс.
Справа представлена літографія учасників першого американського шахового конгресу 1957 року. Вона містить усіх учасників, навіть тих, що не грали в основному турнірі. Верхній ряд: полковник Чарльз Мід (голова), Джордж Гаммонд, Фредерік Перрін, Даніель Віллард Фіске, Гірам Кеннікотт і Гардман Філіпс Монтгомері. Ліва колонка: Губерт Кнотт, Луї Паульсен і Вільям Аллісон. Нижній ряд: Теодор Ліхтенгайн, Джеймс Томпсон, Чарльз Генрі Стенлі, Александер Бофорт Мік, Самуель Роберт Кальтроп і Наполеон Мараше. Права колонка Вільям Джеймс Фуллер, Пол Морфі та Бенджамін Рафаель.
Другий американський шаховий конгрес проходив у Клівленді від 4 до 15 грудня 1871 року. Його переможцем став Джордж Генрі Макензі. Перший приз був $100 (близько $1,500 за теперішнім курсом), а сумарний призовий фонд $290 (близько $5,000 за теперішнім курсом). Плата за вхід становила $10 (теперішні $150). Це був турнір у два кола з контролем часу 12 ходів за годину. Партії, що завершились внічию, перегравали. Турнір мав виявити нового лідера шахів США після того як Морфі полишив виступи на високому рівні.
Третій американський шаховий конгрес пройшов у Чикаго від 7 до 16 липня 1874 року. Його виграв Джордж Генрі Макензі. Загалом було вісім учасників: Макензі, Госмер, Джадд, Бок, Елдер, Перрін, Конґдон і Кеннікотт. Всі вони мали платити внесок по $20. Перший приз становив $225. Знову це був круговий турнір, але вперше нічиї на ньому не перегравали. Контроль часу був 15 ходів за годину. Елдер і Кеннікотт відмовились від подальшої участі ще до того, як завершили половину своїх ігор, але їх результат увійшов до підсумкової таблиці.
Четвертий американський шаховий конгрес (також «Американський столітній конгрес», адже був присвячений 100-річчю проголошення незалежності) відбувся у Філідельфії з 17 по 31 серпня 1876 року. Переможцем став Джеймс Мезон, який і отримав головний приз — срібний кубок від губернатора Августа Гілла Ґарланда.
П'ятий американський шаховий конгрес відбувся у Нью-Йорку з 6 по 26 січня 1880 року і переможцем став Макензі (він завдав поразки Джеймсу Ґрунді в тайбрейку з рахунком 2–0).
Шостий американський шаховий конгрес відбувся в Нью-Йорку в 1889 (20-особовий чемпіонат по подвійній круговій системі ; один з найтриваліших чемпіонатів в історії). Переможцями стали Михайло Чигорін і Мікса Вайсс. Обоє завершили змагання з 29 очками, але в індивідуальному матчі Чигорін переміг Вайсса. Серед американців найвище місце здобув Семюель Ліпшюц, зайнявши 6 місце (його підтримка зі сходу США зробила спробу оголосити його чемпіоном США за результатами змагання, але ця спроба не здобула підтримки). За правилами Світового чемпіонату, які допоміг розробити Вільгельм Стейніц, переможець ввіжався чемпіоном світу умовно, але мусив бути протягом місяця готовим до матчу-реваншу від суперників, що зайняли друге чи третє місце.[4] Вайсс не був зацікавлений грати матч, а Ісидор Ґунсберґ, який зайняв третє місце скористався правом і викликав Чигоріна на матч Світового чемпіонату. В 1890 році він провів матч проти Чигоріна до 10 перемог (Рахунок був 9-9 і 5 нічиїх). Це були такі самі умови (9-9), як в першому Світовому чемпіонаті між Стейніцом і Цукертортом в 1886. Також це були такі самі умови, на яких Боббі Фішер наполягав коли захищав титул в 1975 році.
Сьомий американський шаховий конгрес (АШК) відбувся у Сент-Луїсі в 1904 році. У зв'язку зі смертельною хворобою американського чемпіона Гаррі Нельсона Пільсбері, Макс Джадд спробував організувати сьомий АШК з умовою, що переможець стане новим чеміоном США. Джадд оспорював титул Пільсбері ставлячи під сумнів легітимність всіх правонаступництв з часів Макензі, оспорюючи заяву Ліпшюца на отримання титулу в чемпіонаті Нью-Йорка 1889 року і все, що сталося після. Пільсбері, заперечуючи проти плана Джадда, прохав свого друга юриста Волтера Шиплі про захист. Турнір запропонований Джаддом все одно відбувся і був названий "Турнірний чемпіонат Сполучених Штатів", титул відверто назвали іншим від титулу Чемпіонату Сполучених Штатів, який здобув Пільсбері. Турнір виграв Френк Маршалл, а Джадд зайняв 2 місце. Переможця назвали чемпіоном США згідно результату турніру.
Дев'ятий і останній американський шаховий конгрес відбувся в Готелі Аламак при озері Гопатконґ в Нью-Джерсі з 6 по 21 серпня 1923 року. Участь у турнірі взяло 14 гравців. Турнір закінчився нічиєю між Френком Маршаллом і Абрагамом Купчиком, які здобули 10½ очок з 13.[5][6][7]
Fiske, Daniel Willard (1859), The Book of the First American Chess Congress, Rudd & Carleton, New York
This book was reprinted as Daniel W. Fiske. (1985), 1st American Chess Congress New York 1857, Edition Olms, ISBN3-283-00085-9
Brownson, O. A. Jr (1872), The Book of the Second American Chess Congress Held at Cleveland, Ohio, Dubuque, Iowa
Office of the American Chess Journal (1876) The Third American Chess Congress Held at Chicago, Ill., 1874, Hannibal, Missouri.
Sayen, Henry W. (1876), The Grand International Centennial Chess Congress, held in Philadelphia in August, 1876, Philadelphia
These three books were reprinted in one volume as The second, third and fourth American Chess Congress, Cleveland 1871, Chicago 1874, Philadelphia 1876., Edition Olms, 1985, ISBN3-283-00089-1
Gilberg, Charles A (1881), The Fifth American Chess Congress, New York
This book was reprinted as Charles A. Gilberg. (1986), The Fifth American Chess Congress New York 1880, Edition Olms, ISBN3-283-00090-5
Steinitz, William (1891), The book of the Sixth American Chess Congress
This book was reprinted as: Wilhelm Steinitz ; with a foreword by Christiaan M. Bijl. (1982), The book of the Sixth American Chess Congress, Edition Olms, ISBN3-283-00152-9
It was recently reprinted as: Wilhelm Steinitz ; Introduction by Sam Sloan (1982), Sixth American Chess Congress, New York 1889, Ishi Press, ISBN978-4-87187-847-0
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
