PROFILPELAJAR.COM

Інгулець
Інгулець
	Інгулець у Кривому Розі
48°43′58″ пн. ш. 32°23′33″ сх. д. / 48.732777777778° пн. ш. 32.3925° сх. д.
Витік	поблизу села Топило на Кіровоградщині
• координати	48°43′58″ пн. ш. 32°23′33″ сх. д. / 48.732777777778° пн. ш. 32.3925° сх. д.
• висота, м	175 м
Гирло	Дніпро, за 40 км від Херсона
• координати	46°41′03″ пн. ш. 32°48′45″ сх. д. / 46.684166666667° пн. ш. 32.8125° сх. д.
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна
Регіон	Кіровоградська область; Дніпропетровська область; Херсонська область; Миколаївська область
Довжина	549 км
Площа басейну:	14 870 км²
Середньорічний стік	0,32 м³/с (біля села Могилівка)
Притоки:	Бешка, Бокова, Висунь (праві); Березівка, Зелена, Жовта, Саксагань, Кобильна (ліві)
Водойми в руслі	Іскрівське водосховище і Карачунівське водосховище
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Інгулець.

Інгуле́ць (Малий Інгул) — річка у центральній та південній Україні, права притока Дніпра (басейн Чорного моря). Греки називали її Пантікап, а скіфи — Герр (Герри)^[1].

Етимологія

Згідно з Топонімічним словником України, слово Інгулець тюркського походження. Є кілька тлумачень слова:

від турецького äŋgül — «тихий, ледачий»^[2],
від тюркського енгел — «перешкода»,
від татарського словосполучення ени-гьол — «нове озеро» (її так могли назвати за русло, що розширюється),
від татарських слів ін — «печера» і галь (ґуль) — «річка» (ще скіфи вміли копати печери уздовж берегів річок для зимовища своїх табунів). ^{[джерело?]}
від монгольської: єн гол — широка річка [1] [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.]

Гідрографія

Довжина 549 км. Площа басейну 14870 тис. км². Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25—30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки — до 0,37 м/км у пониззі.

Природне живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня.

Судноплавна протягом 109 км. У басейні Інгульця — Криворізький залізорудний басейн. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскрівським водосховищами.

Водогосподарська система

У верхній частині по каналу Дніпро—Інгулець (Світловодський та Олександрійський райони Кіровоградської області) до річки Інгулець подається дніпровська вода для забезпечення його повноводності, оздоровлення та водопостачання Кривбасу — великого гірничо-рудного центру, для якого необхідно багато води.

У пониззі Інгульця у вегетаційний період вода рухається у протилежному напрямку — уверх по річці, оскільки головна насосна станція Інгулецької зрошувальної системи (розташована за 83 км від гирла) закачує значні обсяги річкової води (дніпровської та інгулецької) на зрошувані масиви. В цей період тут утворюється т.з. «антирічка»^[3].

Розташування

Бере початок на Придніпровський височині, з балки поблизу села Топило Кропивницького району Кіровоградської області. Пониззя — на Причорноморській низовині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Спочатку тече на північ, згодом круто повертає на південний схід, далі — поступово змінює напрямок на південь і південний захід. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює Інгулецький лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами біля села Садового, за 10 км від Херсона.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Херсон

На початку червня На Криворізькому напрямку російські загарбники були змушені посилювати свою оборону і зривати плити з доріг для будівництва собі укріплень, та мінувати узбережжя річки Інгулець^[4].

Було повідомлено, що спецпідрозділами росіян підірвано мости через річку Інгулець в районі Давидова Броду та Великої Олександрівки^[5].

Однак українським військовим вдалось вибити ворога з позиції в селі Давидів Брід й створити плацдарм на лівому березі Інгульця^[6].

Це селище знаходиться на берегу Інгульця та на дорозі Т 2207, яка веде до Нової Каховки. Тому створення плацдарму на східному березі річки було вкрай важливим для ЗСУ^[6].

Вранці 23 липня 2022 року, невдовзі після ударів по Антонівському мосту в окупованому Херсоні, аби створити проблеми з постачанням російського угрупування на правому березі Дніпра в Херсонській області українські військові влучили в Дар'ївський міст через Інгулець. Таким чином, був пошкоджений міст через Інгулець біля с. Дар'ївка в бік Каховської ГЕС^[7]. Російські окупанти стверджували, міст був пошкоджений ракетами з комплексу HIMARS^[8].

14 вересня 2022 року близько 17-ї години російські військові зі стратегічних бомбардувальників випустили крилаті ракети (до 8 одиниць, попередньо — ракети Х-101 з Ту-95МС, за іншими даними — Х-22), які влучили в гідротехнічні споруди на західних околицях Кривого Рогу. Внаслідок ракетного удару було пошкоджену греблю Карачунівського водосховища, почався витік води в Інгулець^[9]^[10]. Внаслідок витоку води з водосховища в річці став підніматись рівень води^[11].

Притоки

Праві

Ліві

Березівка
Ведмежий Яр — починається східніше від села Диківка. Тече переважно на південний схід і на північно-східній околиці села Оліївки впадає в Інгулець. У балці зростають байрачні ліси — багаторічне місце гніздування степового канюка. Вперше гніздову пару виявлено у 1996 році у лісі з місцевою назвою Янівський^[12].
Зелена
Жовта
Саксагань
Кобильна

Іхтіофауна

В річці трапляються тюлька, краснопірка, плотва, верховодка, ялець, головень, карась, короп, окунь, тарань, рибець, чехоня, жерех, судак, щука, лящ, товстолоб, сом. Видовий склад зменшується з віддаленням від гирла Інгульця вгору за течією. Поширене любительське рибальство.

Екологія

Як описано вище, річка Інгулець давно перетворилася на складну водогосподарську систему. Мінералізація води може сягати навіть до 1000 мг/дм³. Тому у сьогоденних умовах Інгулець не може існувати без дніпровської води^[3].

Через дуже велике забруднення річкової води рудниковими водами та промисловими стічними водами Криворізьким та Інгулецьким гірничо-збагачувальними комбінатами, поодинокі рекреаційні зони відпочинку перебувають у запустінні.

Протягом 17 квітня — 15 серпня 2011 року було проведено промивку Інгульця і Карачунівського водосховища з метою покращення якості води. В ході цього було скинуто з Карачунівського водосховища близько 130,6 млн м³, зменшено вміст хлоридів у річковій воді з 800 мг/дм³ до 290 мг/дм³, а показник жорсткості зменшився на 6 моль/дм³.^[13].

Міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийнято Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець з подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня^[13].