Свою назву отримав через жарт президентаРузвельта. У квітні 1942 року, після рейду Дуліттла на Токіо, Рузвельт, відповідаючи на питання журналістів, звідки злетіли американські літаки, відповів: «З Шангрі-Ла» (казкова країна в романі «Втрачений горизонт» Джеймса Хілтона (англ.James Hilton)).
«Шангрі-Ла» взяв участь на завершальному етапі війни війни на Тихому океані з авіагрупою CVG-85 на борту. Зокрема, він брав участь в битві за Окінаву (21.04-13.06.1945), завдавав ударів по Токіо, Кобе, Нагої, Куре, Майдзуру, Хоккайдо (10-18.07.1945, 24-30.07.1945, 09-15.08.1945).
За час бойових дій літаки з «Шангрі-Ла» збили 54 японські літаки.
7 листопада 1947 року виведений у резерв. 18 травня 1951 року виведений з резерву. 1 жовтня 1952 року перекласифікований в ударний авіаносець CVA-38.
З жовтня 1952 року по січень 1955 року на верфі Puget Sound Naval Shipyard (П'юджет-Саунд) пройшов модернізацію за програмами SCB-27 та SCB-125, після яких отримав кутову політну палубу, дві парові катапульти, збільшені літакопідйомники, нове радіоелектронне обладнання та озброєння.
Після модернізації авіаносець ніс службу на Тихому океані. 16 березня 1960 року покинув Сан-Дієго і, здійснивши перехід навколо мису Горн, перейшов в Атлантичний океан, де протягом наступних 10 років базувався в Мейпорті (Флорида).
Авіаносець брав участь у маневрах НАТО в Атлантиці. З лютого 1961 року здійснював регулярні походи в Середземне море.
Протягом 1965—1966 років пройшов капітальний ремонт у Філадельфії. 30 червня 1969 року був перекласифікований в протичовновий авіаносець CVS-38.
Авіаносець «Шангрі-Ла» взяв участь у війні у В'єтнамі, здійснивши один похід до берегів В'єтнаму (05.03.1970-17.12.1970).
Завершення служби
30 липня 1971 року «Шангрі-Ла» був виведений в резерв. 15 липня 1982 року виключений зі списків флоту та проданий на злам.
Література
Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.: Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1
К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
С. А. Балакин. Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР. (рос.)
С. А. Балакин. Авианосцы мира. 1945—2001. США, Франция. (рос.)