Klemm Kl 35 розроблявся на основі його попередника Kl 25. Продукт компанії Klemm Leichtflugzeugbau Gmbh, він мав таку ж конфігурацію одномоторного моноплана з консольним низько розташованим крилом, як і попередній літальний апарат, з основною відмінністю у вигляді перевернутого крила типу «чайка».
Ймовірно, найважливіший тип «Клемма», літак для вищого пілотажу був вперше публічно показаний у жовтні 1935 року на міжнародному авіасалоні в Мілані і незабаром знайшов багато приватних покупців. Спочатку оснащений 80-сильним (60 кВт) рядним двигуном Hirth HM60R, він мав фіксоване шасі, змішане дерев'яно-тканинне покриття, і можливість вибору відкритої або закритої кабіни. З двигуном Hirth 60R він став Kl 35A (з поплавками, Kl 35AW), а з 105-сильним (78 кВт) Hirth — Kl 35A (з поплавками, Kl 35AW).
1938 року з'явилася удосконалена версія Kl 35D — розроблена як навчальний літак Люфтваффе, з двигуном Hirth HM 504A-2 потужністю 105 к.с. (78 кВт) і можливістю встановлення лижного або поплавкового шасі. Це була наймасовіша модель, їх було побудовано понад три тисячі.
Низка повітряних сил різних держав придбали екземпляри Kl 35, у тому числі румунські, угорські та словацькі. Шведські ПС придбали декілька, позначених як Sk 15, для тренувального використання (щонайменше п'ять з них були гідролітаками) і в 1941 році розпочали ліцензійне виробництво, побудувавши ще близько 74, деякі з них залишалися на озброєнні до 1951 року. Литовські ПС літали на трьох літаках.
Компанія «Клемм» зазнала невдачі в 1935 році, коли під час випробувань в Рехліні прототип Kl 35 розбився. В липні 1936 року було замовлено 23 літаки для поставок у період з липня по вересень 1937 року, а серійне виробництво планувалося збільшити до 3 літаків на місяць. На той час Клемм виробляв Fw 44 за ліцензією від Focke-Wulf.
В результаті було оформлено додаткове замовлення на загальну кількість 1 386 нових літаків і нові варіанти з'явились на конвеєрі, починаючи з Kl 35B з новим двигуном.
Виробництво на заводі Fieseler припинилося в листопаді 1939 року, після випуску 365 літаків, коли RLM перенесла ліцензійне виробництво в Злін в окупованій Чехословаччині.
Виробництво завершилось у травні 1943 року, коли загальний обсяг виробництва для Люфтваффе сягнув 1 302 літаки. Решта виробництва призначалася для приватних та експортних замовників, хоча, оскільки їх мало б бути близько 700, щоб досягти часто цитованої загальної кількості близько 2000, ця цифра може бути перебільшеною.
Експлуатація
З 1938 року вдосконалені літаки KL-35D застосовували у ПС Німеччини як літаки початкового навчання. Паралельно велася робота над легкими літаками, що призвело до появи варіанта KL-36, чотиримісного моноплана. Літак міг бути поставлений у двох варіантах: KL-36A з двигуном HM 508F потужністю 220 к.с. і KL-36B із зіркоподібним мотором Bramo Sh 14A потужністю 150 к.с[1].
KL-35 використовували в Люфтваффе для підвищення якості підготовки німецьких пілотів, а в середині війни кілька машин використали в низці експериментів із буксируванням планерів, які пізніше переросли у комплекси «Містель»[1].
У червні 1942 року Люфтваффе видало DSF (інститут польотів на планерах) замовлення на розробку більш ефективного засобу доставки планерів до місця висадки. Найреальнішим кандидатом на роль планера був DFS-230, а як літак-буксир вибрали КL-35. Перший випробувальний політ відбувся 1 вересня 1942 року. Літак Ju-52/3m взяв на буксир зв'язку DFS-230+KL-35 і на висоті 2000 метрів здійснив відчеплення. Експеримент пройшов вдало, але в подальшому в ролі буксирувальників застосовувалися навчальні Fw 56 і винищувачі Bf.109E[1].
Модифікації
Kl 35a — перший прототип літака з двигуном Hirth HM60R (80 к.с.)
Kl 35b — другий прототип літака
Kl 35A — перша серійна версія літака, оснащеного двигуном Hirth HM60R потужністю 80 к. с.
Kl 35B — друга серійна версія, оснащеного двигуном Hirth HM 504 A2 потужністю 105 к. с.
KL 35C — версія з дерев'яним фюзеляжем незабаром перейменована на Kl 106, призначена для виробництва за ліцензією в США, побудована лише в одному екземплярі
Kl 35D — покращена версія з трикутним шасі
Kl 35E — версія з поліпшеним двигуном Hirth HM 500 потужністю 105 к.с.
Bohill-Smith, Steve. «On the Wings of a Klemm: Flying America's Unique Klemm Kl 35». Air Enthusiast, No. 55, Autumn 1994, pp. 28–31. ISSN 0143-5450
Ketley, Barry, and Rolfe, Mark. Luftwaffe Fledglings 1935—1945: Luftwaffe Training Units and their Aircraft (Aldershot, GB: Hikoki Publications, 1996), p.12.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg)