Фабіо Каннаваро
Фа́біо Каннава́ро (*13 вересня 1973, Неаполь) — італійський футболіст, що грав на позиції центрального захисника. Один з лідерів національної збірної Італії за кількістю проведених у її складі матчів. Багаторічний капітан італійської національної команди (79 разів виводив її на поле з капітанською пов'язкою). Чемпіон світу 2006 року. Найкращий футболіст світу 2006 року. Швидкий, добре читав гру, попри невисокий зріст (176 см) непогано грав головою. Старший брат Паоло Каннаваро. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2017 року очолює тренерський штаб команди «Гуанчжоу Евергранд». БіографіяНародився 13 вересня 1973 року у Неаполі. Кумири юного Фабіо — Дієґо Марадона та Чиро Феррара. Почав грати у футбол у восьмирічному віці. Вже через три роки потрапив у футбольну школу «Наполі». Подавав м'ячі футболістам під час матчів цього клубу, в тому числі і знаменитому Дієго Марадоні. За основну команду клубу Фабіо дебютував у сезоні 1992/93, а всього в «Наполі» він провів три сезони. У 1995-му захисник перебрався в Парму, де до нього прийшли і перші трофеї. Разом з клубом Фабіо двічі вигравав Кубок Італії, а також Суперкубок і Кубок УЄФА. Всього за пармезанців він виступав протягом семи сезонів, провівши за цей час тільки в Серії А 212 матчів і відзначившись у них 5 голами. 22 лютого 1997 року дебютував у збірній Італії. Влітку 2002-го футболіст пішов на підвищення і перебрався в Інтернаціонале, однак у міланському клубі кар'єра Фабіо не вдалася. Так, у першому своєму сезоні в «нерадзуррі» футболіст дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів, проте велику частину наступного він пропустив через травму. Після чемпіонату світу та корупційних скандалів навколо «Ювентуса» влітку 2006 перебрався до мадридського «Реала». Влітку 2009 року повернувся до «Ювентуса». 8 листопада 2009 року Каннаваро провів свій 400-й матч в Серії A[8]. 2 червня 2010 року Каннаваро перейшов в клуб «Аль-Ахлі» (Дубай), підписавши контракт на два роки[9]. Сам Фабіо хотів завершити кар'єру в «Наполі», де починав грати, але керівництво клубу не хотіло підписувати контракт із захисником[10]. 25 червня 2010 року Каннаваро оголосив, що завершує кар'єру у збірній, у складі якої зіграв 136 матчів, що є рекордом[11]. 9 липня 2011 року Фабіо оголосив про завершення професійної кар'єри гравця через травму коліна[12]. У 2012 році планувалася його участь у новій футбольній лізі Індії — Бенгальській прем'єр-лізі[13], проте цей турнір, так і не стартував. У 2012 році отримав кваліфікацію «професійний тренер другої категорії». Це стало можливим завдяки спеціальним курсам, які колишня зірка Серії A пройшла в кінці весни — початку літа 2012 року. Після його виходу на пенсію, 25 серпня 2011 року Каннаваро був призначений технічним консультантом «Аль-Ахлі»[14]. У липні 2013 року став новим головним тренером «Аль-Аглі»[15], з яким виграв Про-Лігу ОАЕ і Кубок Ліги ОАЕ. У червні 2014 року Каннаваро був пов'язаний з тренерським штабом клубу «Реал Мадрид», де мав замінити Зінедіна Зідана як помічника тренера Карло Анчелотті. Тим не менше на цю посаду був приначений Фернандо Єрро. 5 листопада 2014 року Каннаваро був названий новим головним тренером клубу китайської Суперліги «Гуанчжоу Евергранд»[16], замінивши іншого італійця Марчелло Ліппі. 4 червня 2015 року «Гуанчжоу» несподівано оголосив, що Каннаваро був замінений на Луїс Феліпе Сколарі після матчу Суперліги проти «Тяньцзинь Теда»[17][18]. 24 жовтня 2015 року Каннаваро був призначений новим головним тренером клубу Саудівської Аравії «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)[19], замінивши Хорхе да Сілву. 11 лютого 2016 року Каннаваро скасував свій контракт з «Аль-Насром»[20]. 9 червня 2016 року Каннаваро став новим менеджером клубу «Тяньцзінь Сунцзян», замінивши Вандерлея Лушембурго[21], і в тому ж році виграв з командою другий дивізіон Китаю, вивівши її до Суперліги[22]. Статистика виступівСтатистика клубних виступів
Статистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну — Італія
Титули та досягненняГравець
Тренер
Примітки
Джерела
Посилання
Information related to Фабіо Каннаваро |