Ця стаття про футбольний чемпіонат Італії. Про однойменні чемпіонати в інших країнах див. Серія A.
Серія «A» (також зі спонсорських причин відома як Серія A ТІМ) є професіональним футбольним турніром клубів з найвищого щабелю системи футбольних ліг Італії. Широко вважається, що вона є однією з елітних футбольних ліг у світі. Жодна інша ліга не може похвалитися більшою кількістю фіналістів Ліги/Кубка Чемпіонів. Італійські клуби діставалися фіналу найпрестижнішого європейського клубного футбольного турніру двадцять п'ять разів, а вигравали його дванадцять разів.[1]
Певний час чемпіонат Італії складався з обласних і міжобласних раундів, а теперішнього загальнонаціонального лігового формату набув у сезоні 1929-30. Чемпіонські титули, вибороні до 1929 року, офіційно визнаються італійською федерацією нарівні з титулами переможця Серії «A».
Формат
Серія A складається з 20 клубів. Протягом сезону, який триває з серпня до травня наступного року, кожен клуб грає з кожним двічі — на власному та на чужому стадіоні. Таким чином, кожен клуб грає 38 ігор за сезон, а всього грається 380 матчів (38 турів, 10 матчів у кожному). За кожну перемогу команда отримує три очки, за нічию одне очко і жодного очка — за поразку. Команди розташовуються в турнірній таблиці згідно з кількістю набраних очок, а якщо кількість очок однакова, то згідно з різницею забитих і пропущених голів, а якщо і цей показник збігається, то за кількістю забитих голів. Наприкінці сезону клуб, який посів найвищу сходинку в турнірній таблиці, проголошується чемпіоном. Три команди, які за результатами сезону посіли найнижчі сходинки, вибувають до Серії B, і замінюються на три команди з Серії B, що вибороли право на підвищення у класі.
Нижче вказано, скільки клубів брали у часть у різних сезонах турніру: