Трапляється на північному сході Туреччини (Східна Анатолія), поблизу кордонів з Іраном, Вірменією та Грузією. Плазун полюбляє грітися на сонечку на скелях, осипах, кам'яних брилах, ховається серед щілин у гірських породах, часом його можна зустріти і серед рідких лісів на схилах гір.
За винятком європейської та східних частин країни, агама широко поширена по всій Туреччині. Ареали проживання подібні на такі, які полюбляє L. caucasica.
Трапляється на самому сході Туреччини, на кордоні з Вірменією, у долині річки Аракс. Надають перевагу напівпустельним місцинам з такирнимрельєфом та бідною ксерофільною рослинністю, піскам, іноді орним ділянкам.
Ящірка трапляється у Фракії та на півночі азійської частини, уздовж усього чорноморського узбережжя. Життєдіяльність насамперед пов'язана з лісом: зустрічається на узліссях чи лісових галявинах. Також її можна зустріти на луках та серед чагарників (маквісів).
Трапляється у Мармуровоморському та Егейському регіонах, переривчасто уздовж південного узбережжя країни, на самому сході країни, поблизу Вірменії та на південному сході біля Сирії.
Раніше вважався одним із підвидів («найбільш східним») B. strauchi. Трапляється на сході країни (Хатай, Адана, Газіантеп, Ширнак). Оселища ідентичні до тих, де мешкає двохідка анатолійська.
Раніше вважався одним із підвидів («східним») B. strauchi. Приблизні географічні межі поширення простягаються південним узбережжям Малої Азії від Кашу та Антальї аж по Козан. Оселища ідентичні до тих, де мешкає двохідка анатолійська.
Уздовж середземноморського узбережжя, від заходу країни (Егейський регіон) приблизно по міста Каш та Анталья. Трапляється у місцинах з бідною рослинністю та вогкими ґрунтами, у які вона полюбляє закопуватися.
Трапляється на заході, півдні, південному сході та сході країни. Змії до вподоби посушливі і піщані території у степах та напівпустелях з чагарниковою рослинністю та пухким ґрунтом, у який вона охоче закопується.
Починаючи південною частиною егейського узбережжя, хамелеон далі поширений уздовж Середземного моря. Полюбляє тепло, але не цурається вологи, переважно живе на деревах.
Наявна у європейській частині. В азійській трапляється уздовж чорноморського узбережжя та в центрі країни. Заселяє різноманітні місцини, починаючи узліссями та рідколіссям, закінчуючи пісчасними узбережжями.
Трапляється у Фракії, західній, північній та південній областях азійської частини. Змію можна зустріти у посушливих рівнинних місцинах (степ), серед чагарників (маквіс), також серед рідколісся, на скелястих схилах гір чи добре прогрітих кам'янистих берегах водойм, серед сільськогосподарських угідь (напр. виноградників).
Від Ізміру уздовж півдня країни аж по південно-східні регіони. Трапляється у різноманітних місцях, наприклад, на луках, серед рідколісся чи чагарників, на силах скель, поблизу боліт, серед виноградників та у фруктових садах.
Уся центральна, східна та південно-східна частини країни. Полюбляє теплі та посушливі кам'янисті місцини, як-от річкові береги чи скелясті схили, пустельні місцини, сільськогосподарські угіддя, як-от виноградники.
Ареал змії розташований у межах провінцій Адана та Мерсін, насамперед у їхніх гірських частинах: південних схилах гірського хребта Болкар та західній частині Таврських гір. Оселища подібні до таких у E. modestus, який є генетично найближчим до неї видом.
↑Видовий статус цієї агами залишається дискусійним, багато герпетологів вважають її підвидом P. helioscopus.
↑Раніше турецька популяція агам вважалася окремим видом (T. lessonae), втім останні таксономічні та номенклатурні дослідження показали, що назва Trapelus lessonae De Fillipi, 1865 є синонімом Trapelus ruderatus (Olivier, 1804)[8]
↑Aghasyan, A., Tuniyev, B., Cogalniceanu, D., Wilkinson, J., Ananjeva, N.B., Orlov, N.L., Shestapol, A., Sattorov, T. & Papenfuss, T. Paralaudakia caucasia (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Ahmad Mohammed Mousa Disi, Souad Hraoui-Bloquet, Riyad Sadek, Varol Tok, Ismail H. Ugurtas, Murat Sevinç, Idriz Haxhiu. Pseudopus apodus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 5 березня 2021.
↑ абвR. Sindaco, P. Kornilios, R. Sacchi, P. Lymberakis (2014). Taxonomic reassessment of Blanus strauchi (Bedriaga, 1884) (Squamata: Amphisbaenia: Blanidae), with the description of a new species from south-east Anatolia (Turkey). Zootaxa. 3795 (3): 311—326. doi:10.11646/zootaxa.3795.3.6.
↑Cemal VaroL Tok, Murat Tosunoğlu, Dincer Ayay, Kerim Çicek, Hasan Serdar Mutlu (2012). new records of the Anatolian Worm Lizard, Blanus strauchi (Bedriaga, 1884), from Turkey (Squamata: Amphisbaenia: Blanidae). Herpetozoa. 24 (3/4): 107—111.
↑Petros Lymberakis, Varol Tok, Ismail H. Ugurtas, Murat Sevinç, Ahmad Mohammed Mousa Disi, Souad Hraoui-Bloquet, Riyad Sadek, Yehudah Werner, Yakup Kaska, Yusuf Kumlutas, Aziz Avci, Nazan Üzüm. Blanus strauchi (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 березня 2021.
↑Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Roberto Sindaco, Wolfgang Böhme, Philippe Geniez, Jose Antonio Mateo Miras, Yehudah Werner, Ahmad Mohammed Mousa Disi, Riyad Sadek, Ibrahim Baran, Petros Lymberakis, Rastko Ajtic, Bogoljub Sterijovski, Sherif Baha El Din, László Krecsák. Eryx jaculus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 березня 2021.
↑Vogrin, M., Corti, C., Pérez Mellado, V., Sá-Sousa, P., Cheylan, M., Pleguezuelos, J., Baha El Din, S. & Al Johany, A.M.H. Chamaeleo chamaeleon (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
↑Crnobrnja-Isailović, J., Ajtic, R., Vogrin, M., Corti, C., Pérez Mellado, V., Sá-Sousa, P., Cheylan, M., Pleguezuelos, J., Westerström, A., De Haan, C.C., Tok, V., Borczyk, B., Sterijovski, B., Schmidt, B., Borkin, L., Milto, K., Golynsky, E., Rustamov, A, Nuridjanov, D., Munkhbayar, K., Shestopal, A. & Litvinchuk, S. Coronella austriaca (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 12 березня 2021.
↑Aghasyan, A., Avci, A., Tuniyev, B., Crnobrnja-Isailovic, J., Lymberakis, P., Andrén, C., Cogalniceanu, D., Wilkinson, J., Ananjeva, N.B., Üzüm, N., Orlov, N.L., Podloucky, R., Tuniyev, S., Kaya, U., Böhme, W., Ajtic, R., Tok, V., Ugurtas, I.H., Sevinç, M., Crochet, P.-A., Haxhiu, I,, Sterijovski, B., Borkin, L., Milto, K., Golynsky, E., Rustamov, A, Nuridjanov, D., Munkhbayar, K. & Shestapol, A. Dolichophis caspius (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
↑Tok, V., Ugurtas, I.H., Sevinç, M., Böhme, W., Crochet, P.-A., Kaya, U., Borkin, L., Milto, K., Golynsky, E., Rustamov, A, Nuridjanov, D., Munkhbayar, K. & Shestapol, A. Dolichophis schmidti (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 27 липня 2021.
↑C. Varol Tok, Ishmail Ugurtas, Murat Sevinç, Wolfgang Böhme, Pierre-André Crochet, Mehmet Ǒz, Yakup Kaska, Yusuf Kumlutaş, Uğur Kaya, Aziz Avci, Nazan Üzüm, Can Yeniyurt, Ferdi Akarsu. Eirenis aurolineatus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
Джерела
Philippe Geniez. Snakes of Europe, North Africa and the Middle East: A Photographic Guide. — Princeton University Press, 2018. — 384 с. — ISBN 978-0691172392.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
