Список країн за експортом нафти

Карта світу з позначеними країнами-експортерами нафти (станом на 2022 рік)
Коливання експорту нафти серед п'яти країн-лідерів (1980—2012)
Виробництво та експорт нафти серед країн-членів ОПЕК

У цьому рейтингу країн-експортерів нафти відображені об'єми середньоденного експорту нафти. Дані відповідно до Всесвітньої книги фактів[1] та інших ресурсів[2]. Багато країн також імпортують нафту, зокрема імпортують більше аніж експортують.

За підсумками 2022 року, згідно повідомлення компанії Bloomberg, поставки нафти з Росі́йської Федерації у грудні впали до найнижчого рівня за весь 2022 рік. Загальні морські перевезення по країні впали на 117 тисяч барелів на день – до 2,615 мільйонів барелів у середньому за чотири тижні. Взагалі, чотиритижневі середні вантажі впали на 600 000 барелів на день за вісім тижнів. Цьому сприяли санкції Євросоюзу на імпорт російської нафти, а також введення цінової межі відносно неї[3][4].

Рейтинг

Місце Країна Об'єми експорту
(барелів/день)		 Рік
1 Саудівська Аравія Саудівська Аравія 8 300 000 2018 оцінка
2 Росія Росія 5 225 000 2018 оцінка
3 Ірак Ірак 3 301 000 2016
4 Канада Канада 3 210 000 2015
5 ОАЕ ОАЕ 2 637 000 2013
6 Нігерія Нігерія 2 231 000 2013
7 Ангола Ангола 1 745 000 2013
8 Кувейт Кувейт 1 711 000 2013
9 Венесуела Венесуела 1 548 000 2013
10 Казахстан Казахстан 1 466 000 2013
11 Катар Катар 1 303 000 2013
12 Норвегія Норвегія 1 255 000 2013
13 Мексика Мексика 1 193 000 2016
14 США США 1 162 000 2015
15 Алжир Алжир 1 146 000 2013
16 Іран Іран 1 042 000 2013
17 Велика Британія Велика Британія 862 000 2015
18 Колумбія Колумбія 859 000 2016
19 Лівія Лівія 834 100 2013
20 Оман Оман 806 000 2013
21 Бразилія Бразилія 619 100 2010
22 Еквадор Еквадор 413 000 2013
23 Індонезія Індонезія 338 100 2010
24 Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея 319 100 2010
25 Австралія Австралія 314 100 2010
26 Південний Судан Південний Судан 291 800 2010
27 Республіка Конго Республіка Конго 290 000 2011
28 Малайзія Малайзія 269 000 2012
29 Габон Габон 225 300 2010
30 В'єтнам В'єтнам 188 000 2012
31 Ємен Ємен 175 200 2010
32 Данія Данія 155 200 2010
33 Бахрейн Бахрейн 152 600 2012
34 Сирія Сирія 152 400 2010
35 Бруней Бруней 147 900 2010
36 Чад Чад 125 700 2010
37 Судан Судан 97 270 2010
38 Аргентина Аргентина 90 920 2010
39 Східний Тимор Східний Тимор 87 000 2010
40 Єгипет Єгипет Єгипет 85 000 2010
41 Куба Куба Куба 83 000 2012
42 Туніс Туніс Туніс 77 980 2010
43 Тринідад і Тобаго Тринідад і Тобаго 75 340 2010
44 Туркменістан Туркменістан 67 000 2012
45 Камерун Камерун 55 680 2010
46 Нова Зеландія Нова Зеландія 47 290 2010
47 Нідерланди Нідерланди 35 500 2013
48 КНР КНР 33 000 2013
49 Таїланд Таїланд 32 200 2011
50 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 32 190 2010
51 Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея 28 400 2010
52 Албанія Албанія 23 320 2013
53 ДР Конго ДР Конго 22 240 2010
54 Філіппіни Філіппіни 20 090 2010
55 Греція Греція 17 020 2010
56 Перу Перу 15 610 2012
57 Німеччина Німеччина 14 260 2010
58 Гватемала Гватемала 10 960 2010
59 Естонія Естонія 7 624 2010
60 Суринам Суринам 7 621 2010
61 Мавританія Мавританія 7 337 2010
62 Італія Італія 6 300 2010
63 Монголія Монголія 5 680 2010
64 Беліз Беліз 4 345 2010
65 Польща Польща 3 615 2011
66 Литва Литва 2 181 2010
67 Ірландія Ірландія 1 858 2010
68 Румунія Румунія 1 604 2010
69 Барбадос Барбадос 765 2010
70 Грузія Грузія 531 2012
71 Чехія Чехія 404 2010
72 Словаччина Словаччина 263 2010
73 Болівія Болівія 61 2013

Прибутки від експорту нафти

Науковці досліджують особливості розпоряджання прибутками від екпорту нафти в різних країнах. Багато дослідників називають природні ресурси благословенням для одних країн і водночас прокляттям для інших.[5] Дослідники проблеми прокляття ресурсів зосереджують свою увагу на ролі політичного режиму в країні правовому регулюванні сфери та ризиках побудови «сировинної» економіки.[6][7][8] Проте незалежно від розуміння природних багатств як прокляття чи благословення більшість урядових стратегій спрямовані на використання цих природних енергоносіїв що дає статус-кво видобутку корисних копалин.[9] Для оцінки ризиків на ринку нафти використовують індекс PRIX який передбачає вплив політичних змін на експорт нафти з найбільших країн-експортерів.[10]

Див. також

Посилання

  1. ↑ Дані з Книги фактів. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 27 січня 2018.  [Архівовано 2017-12-02 у Wayback Machine.]
  2. ↑ http://www.eia.gov/countries/index.cfm?topL=exp
  3. ↑ Russia's Oil Flows Slump to 2022-Low as Sanctions Squeeze Moscow. 03.01.2023, 14:27 GMT+2
  4. ↑ Bloomberg: Поставки нафти із росії впали до найнижчого рівня за весь 2022 рік. 03.01.2023, 23:54
  5. ↑ Sachs J. D.; Warner A.M. (2001). Прокляття природних ресурсів (PDF). European Economic Review. Т. 4, № 45. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 27 січня 2018.  [Архівовано 2017-05-17 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Humphreys M. Sachs J. and Stiglitz J. E. (2007). Рятуючись від прокляття ресурсами. European economic review. Cambridge University Press. 
  7. ↑ Tietenberg T. H.; Lewis L. (2000). Економіка природних ресурсів і довколишнього середовища. 
  8. ↑ Ross M. L. (2003). +M.+L.+(2003)+'The+natural+resource+curse:+How+wealth+can+make+you+poor' +Natural+resources+and+violent+conflict:+options+and+actions +pp.+17-42.&ots=eTrNKVzqt0&sig=9203nwIo8-KOcJNUsjzIyaUcvkE The natural resource curse: How wealth can make you poor. European Economic Review. 
  9. ↑ Wilson E.; Stammler F. (2015). По той бік екстрактивізму та інших космологій: Арктичні товариства та індустрія видобутку в різні часи. European Economic Review. Т. 3, № 1. 
  10. ↑ Переговори щодо ядерних технологій реструктуризація в Chevron та новий індекс PRIX. Alberta Oil Magazine. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.