Цемент - найпоширеніший будівельний матеріал у світі. Він має такі властивості як міцність на стиск (конструкційний матеріал з найвищою міцністю на одиницю вартості), довговічність і придатність до різноманітних будівельних завдань.
Цементна промисловість розвивається у районах, де сировина (глини, мергелі, вапняки) територіально суміщена з мінеральним паливом або залягає вздовж основних напрямків його транспортування.
За обсягами виробництва цементу у світі лідирує Китай (2,5 млрд тонн в рік), Індія (285 млн тонн) та США (80 млн тонн)[1].
Обсяги виробництва та використання цементу збільшуються пропорційно до росту економіки, особливо в країнах, що розвиваються. Але специфіка виробництва цементу є такою, що робить цю галузь досить енерго та вуглецевоємною. Тому профільні міжнародні галузеві організації визначили шляхи декарбонізації цієї сфери. Завершальна роль у глибокій декарбонізації галузі відводиться технології вловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ)[2].
У цій статті відсутній вступний розділ, що має містити визначення предмета і стислий огляд найважливіших аспектів статті. Ви можете допомогти проєкту, написавши преамбулу.