Афроамерика́нці (англ. African Americans) — громадяни чи мешканці США, предками яких були представники чорношкірих народів Африканського континенту.

Більшість афроамериканців походять від рабів, завезених у 1619—1865 роки з Африки на територію сучасних Сполучених Штатів. Водночас, значну частину чорношкірих американців складають ті, хто добровільно іммігрував до США з Африки, Карибських островів, Центральної та Південної Америки тощо. Однак не всі афроамериканці-нащадки рабів визнають останніх за афроамериканців.

Афроамериканці — найбільша расова меншина США і друга за кількістю расова група (після білих).

У 2008 році президентом США вперше у історії було обрано афроамериканця Барака Обаму, матір якого була білою американкою, а батько — іммігрантом з Кенії. .::::::::::::::::читати далі

Америка́но-мексика́нська війна́ — військовий конфлікт між США та Мексикою в 1846—1848 роках. У Мексиці війну називають Північноамериканською інтервенцією або Війною 47-го року. Війна виникла як наслідок претензій Мексики на Техас після його анексії Сполученими Штатами Америки. Після війни за незалежність Техасу, Мексика відмовилася визнати втрату Техасу, і заявила про свої наміри повернути цю територію назад, вважаючи її власною бунтівною провінцією. Також причинами війни стали експансія американців на захід, політична нестабільність у Мексиці та нездатність мексиканського уряду керувати віддаленими північними провінціями після війни за незалежність. Більшість техасців вітали початок війни. У США її підтримували демократи, але критикували віги. Щодо Мексики, то тут ця війна стала справою національної честі та вважалася способом повернути втрачені землі.

Найважливішими наслідками війни стали значні територіальні втрати Мексики, у результаті яких провінції Верхня Каліфорнія та Нова Мексика були віддані США, — землі сучасних штатів Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада та Юта. Американські політики провели в напруженні декілька років, обговорюючи проблему рабовласництва на нових територіях, і нарешті зважилися на Компроміс 1850 року (лише Каліфорнія була визнана штатом, вільним від рабства)..::::::::::::::::читати далі

Тринадцята поправка до Конституції США (англ. Thirteenth Amendment to the United States Constitution) була прийнята Конгресом 31 січня 1865 року і ратифікована 18 грудня того ж року. Вона була прямим наслідком Громадянської війни. Тринадцята поправка забороняє рабство і будь-яку примусову працю, крім тих випадків, коли така праця є покаранням за злочин.

Президент Лінкольн та його соратники хвилювалися про те, що видана 1863 року Прокламація про звільнення рабів буде розглядатися лише як тимчасовий воєнний засіб, тому було вирішено прийняти поправку до Конституції.

Текст поправки:.::::::::::::::::читати далі

Кванза (англ. Kwanzaa, [ˈkwɑːn.zə]) — це тижневе свято, що відзначається у США і в інших країнах африканської діаспори^[en] в Америці. Святкування вшановує африканську спадщину в афроамериканській культурі^[en] і триває з 26 грудня по 1 січня, завершуючись обміном подарунками.> Кванза має сім основних принципів (Nguzo Saba). Свято започаткував Маулана Каренга^[en]; уперше його відзначили у 1966-67 роках.

Маулана Каренга придумав Кванзу в 1966 році, як перше суто афроамериканське свято, (див. також Juneteenth). За словами Каренги, назва «Кванза» походить від вислову matunda ya kwanza мовою суахілі, що означає «перші плоди врожаю», хоча звичайним перекладом буде просто «перші плоди». Вибір суахілі, східноафриканської мови, відображає її статус як символу панафриканізму, особливо в 1960-ті роки, хоча більша частина трансатлантичної работоргівлі, внаслідок якої африканці опинилися в Америці, відбувалася в Західній Африці.

Кванза — це святкування, корені якого сягають чорного націоналістичного руху 1960-х, воно було започатковане, щоб допомогти афроамериканцям воз'єднатися зі своєю африканською культурною та історичною спадщиною через об'єднання в медитації і вивченні африканських традицій і Nguzo Saba, «семи принципів африканської спадщини», які, за словами Каренги, є «комунітарною африканською філософією». ..::::::::::::::::читати далі.

Букер Таліафер (або Тальяферро) Вашингтон (англ. Booker Taliaferro Washington; 5 квітня 1856, Вірджинія — 14 листопада 1915, Таскігі, Алабама) — один з найвидатніших просвітителів та борців за освіту афроамериканців, оратор, політик, письменник.

Букер Вашингтон народився на одній з плантацій в штаті Вірджинія 5 квітня 1856 року. Він був сином чорної рабині та невідомої йому білої людини. Його мати працювала куховаркою в будинку плантатора. У дитинстві, як й інші раби, не мав прізвища, а після закінчення Громадянської війни 1861–1865 років в США, яка принесла визволення чорношкірим рабам, Букер вибрав собі прізвище першого Президента США Джорджа Вашингтона.

Після того як Авраам Лінкольн підписав Прокламацію про звільнення рабів, що поклала кінець експлуатації негрів та надала їм свободу від своїх колишніх господарів, мати Букера залишила плантацію. Разом зі своїми дітьми вона перебралася в місто Малден, штат Західна Вірджинія, поряд із столицею штату Чарлстон. Там маленький Букер самостійно вивчився читанню, а потім закінчив недільну школу, відкриту для дітей негрів.

Щоб хоч якось підтримувати свою сім'ю та допомогти матері, вранці перед школою він підробляв, перекидаючи вугілля в кочегарці. Працював на солеварні, у вугільних шахтах, але продовжував займатися самоосвітою.

1872 року, в сімнадцять років, він вступив до Хемптонського загального сільськогосподарського інституту для студентів з чорним кольором шкіри у Віргінії, де негрів навчали за програмами середньої недільної школи. Там він навчався протягом трьох років. Закінчивши його, став учителем у негритянських школах Півдня та навіть короткий час працював секретарем генерала Самуеля Армстронга, ректора Хемптонського інституту..::::::::::::::::читати далі

Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа (англ. William Edward Burghardt Du Bois, скорочення W. E. B. Du Bois, Дюбойс; 1868—1963) — афроамериканський громадський діяч, панафриканіст, соціолог, історик і письменник.

Дюбуа народився 23 лютого 1868 року біля в Грейт-Баррінгтоні (Массачусетс, США). Мулат (як мати, так і батько мали змішане походження). У 1895 році він став першим американцем з африканським корінням, що отримав ступінь доктора філософії Гарвардського університету, а через два роки став професором історії та економіки Атлантського університету, зайнявшись вивченням питань про соціальне становище афроамериканців. Він прийшов до висновку, що соціальні зміни відбудуться лише під впливом протестів. Погляди Дюбуа і його однодумців з числа освіченої чорної молоді були опозиційні ідеям іншого активіста за права афроамериканців того часу — Букера Вашингтона, який виступав за соціальну інтеграцію чорних і білих за допомогою відмови перших від негайного надання їм рівноправності, в той час як Дюбуа вважав вірним шляхом боротьбу за здобуття вищої освіти хоча б «обдарованою десятою частиною» (talented tenth) афроамериканців, яка б працювала на благо розвитку афроамериканців..::::::::::::::::читати далі

Вінус Ібоні Старр Ві́льямс (англ. Venus Ebony Starr Williams; 17 червня 1980, Лінвуд, штат Каліфорнія) — американська тенісистка,семиразова чемпіонка турнірів Великого шолома в одиночному розряді, чотириразова олімпійська чемпіонка, олімпійська медалістка, колишня перша ракетка світу, старша сестра Серени Вільямс.

Вінус Вільямс отримала статус професіоналки в 1994. У 1997 досягла першого в своїй кар'єрі фіналу турніру Великого шолома на Відкритому чемпіонаті США, де програла Мартіні Хінгіс. У 2000 вона стала переможницею двох турнірів Великого шолома (Вімблдон і США), а також здобула дві золоті медалі на Олімпійських іграх в Сіднеї, одну в одиночному розряді, іншу в парі з сестрою Сереною. В 2001 вона повторила свій торішній успіх.

25 лютого 2002 Вінус очолила рейтинг найкращих тенісисток WTA. До 2003 Венера доходила чотири рази до фіналів Великого шолома, але в фіналі їй також чотири рази протистояла сестра Серена, якій вона програвала.

2006 року Вінус взяла участь лише в шістьох турнірах. У Варшаві, а також на Rolan Garros'і вона досягла чвертьфіналу, в Римі — напівфіналу. Виступаючи на турнірі в Люксембурзі, граючи проти польки Агнешки Радванської, отримала травму обох зап'ясть і через це пропустила всі наступні турніри року.

У сезоні 2007 року Вінус усе ще через травми пропускала Австралійський чемпіонат, і лише 19 лютого взяла участь на турнірі в Мемфісі, який виграла, у фіналі зустрівшись з ізраїльтянкою Сарі Пер.::::::::::::::::читати далі

Рабство в США — система рабовласництва та використання праці рабів, що існувала в США в 1619–1865 роках. Більшість рабів були африканцями, насильно вивезеними з місць проживання, і їх нащадками.

Вперше африканські невільники були завезені в британську Вірджинію англійськими колоністами в 1619 р. Станом на 1860 рік, з 12-мільйонного населення 15 американських штатів, де зберігалося рабство, 4 мільйони були рабами. З 1,5 млн сімей, що жили в цих штатах, понад 390 тис. сімей мали рабів.

Праця рабів широко використовувався в плантаційному господарстві, дозволяючи отримувати американським рабовласникам високі прибутки. У першій половині XIX століття національне багатство Сполучених Штатів значною мірою було засновано на експлуатації рабської праці. За період з XVI століття по XIX століття в країни Америки було завезено близько 12 мільйонів африканців, з них близько 645 тис. — на територію сучасних США.

У січні 1849-го Авраам Лінкольн вніс до Конгресу білль про заборону рабства у федеральному окрузі Колумбія. Поправку відхилили, хоча позиція загалом була досить поміркованою. Скасування рабства в столиці США не означало його остаточного знищення і було важливим, радше, з морально-етичного погляду: столицю держави, яка претендувала на першість на американському континенті, мали населяти вільні люди. ::::::::::::::::читати далі

Місяць афроамериканської історії (також Місяць чорної історії, Місяць негритянської історії, англ. Black History Month) відзначається щороку в лютому в США та Канаді. Під час цього місяця проводять пам'ятні заходи, присвячені боротьбі суспільства з рабством, расизмом, упередженнями та бідністю. Також відзначається внесок афроамериканців у культурне і політичне життя країни. Аналогічний місячник щороку проводять у Великій Британії в жовтні.

У 1926 році чорношкірий історик та журналіст Картер Дж. Вудсон^[en] заснував Тиждень негритянской історії («Negro History Week»), вибравши другий тиждень лютого, оскільки на нього припадали дні народження Президента США Авраама Лінкольна і відомого аболіціоніста Фредеріка Даґласа..::::::::::::::::читати далі.

«Кохана» (англ. Beloved) — роман американської письменниці Тоні Моррісон, який вийшов в 1987 р. Дія роману відбувається після Громадянської війни (1861-1865 рр..) і заснована на історії чорношкірої рабині Маргарет Гарнер, яка в кінці січня 1856 р. втекла від рабовласника в Кентуккі і переправилася у вільний штат Огайо.

Головна героїня роману — рабиня, яка втекла в Цинциннаті (Огайо). Їй вдається пробути на волі лише двадцять вісім днів, коли за нею і її дітьми приїздить пошуковий загін за законом про втікачів рабів (1850), який давав рабовласникам право переслідувати рабів по всіх штатах. Сеті вбиває свою дворічну дочку, щоб не дати колишнім господарям повернути її назад в Милий Будинок, кентуккську плантацію, звідки Сеті втекла. Через кілька років в будинок Сеті за адресою Блустоун-роуд, 124, Цинциннаті, Огайо, прибуває жінка, що удає з себе її дочку на ім'я Кохана. Історія починається з опису привида: «Негаразд було в будинку номер 124. Хазяйнував там злобливий маленький привид, дух дитини».

Роман удостоївся Пулітцерівської премії 1988 року за художню книгу і став фіналістом Національної книжкової премії 1987 року[3]. У 1998 р. він був екранізований в однойменному фільмі за участі Опри Вінфрі. У 1988 році роман номіновано на премію лібертаріанської фантастики «Прометей». Також твір включено до списку 100 найкращих книг всіх часів за версією Норвезького книжкового клубу, який для складання списку провів опитування 100 письменників та письменниць по всьому світу . Книга присвячена «більш ніж шістдесяти мільйонам», під якими маються на увазі чорношкірі і їх нащадки, загиблі від трансатлантичної работоргівлі. Епіграф книги взято з Послання до Римлян (9:25)..::::::::::::::::читати далі

Джек Ру́звельт «Джекі» Ро́бінсон — (англ. Jack Roosevelt «Jackie» Robinson; 31 січня 1919, Кейро, Джорджія, США — 24 жовтня 1972, Стемфорд, Коннектикут, США) — американський бейсболіст, перший темношкірий гравець у Головній бейсбольній лізі в 20-у столітті. Брав участь у шести Світових серіях, одну з яких виграв у складі «Бруклін Доджерс» у 1955 році. Обирався шість разів поспіль (з 1949 по 1954) до команди всіх зірок ГБЛ. У 1947 році Робінсон став найпершим володарем трофею Новачок року ГБЛ. У 1949 отримав нагороду Найціннішого гравця Національної ліги — і став першим темношкірим, якому вдалося виграти цей приз. Ім'я Робінсона внесено до Національної зали слави бейсболу в 1962 році. У 50-річний ювілей його дебюту в лізі, 15 квітня 1997 року всі команди Головної бейсбольної ліги в знак шани досягнень спортсмена закріпили номер Робінсона («42»).::::::::::::::::читати далі

• Список афроамериканських астронавтів^[en]
• Список афроамериканських вчених та винахідників^[en]
• Список афроамериканських акторів^[en]
• Список афроамериканських митців образотворчих та прикладних мистецтв^[en]
• Список афроамериканських співаків та співачок^[en]
• Список афроамериканських письменників та письменниць^[en]
• Список афроамериканських математиків^[en]
• Списки афроамериканців^[en]
• Список пам'ятників видатним афроамериканцям^[en]

Тоні Моррісон (англ. Toni Morrison; уроджена Хлоя Арделія Вофорд, англ. Chloe Ardelia Wofford; 18 лютого 1931(19310218), Лорейн, США — 5 серпня 2019, Бронкс, Нью-Йорк) — американська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури 1993 року як авторка, «що у своїх наповнених мріями і поезією романах пожвавила важливий аспект американської реальності». Лауреатка Пуліцерівської премії за художню книгу (1988 рік) за роман «Кохана». 29 травня 2012 нагороджена Президентською медаллю Свободи. Творчість відноситься, зокрема, до таких жанрів, як фантастика та екофемінізм.

Народилася в місті Лорейн, Огайо, США другою з чотирьох дітей у робітничій родині. З дитинства любила читати, серед її улюблених авторів були Джейн Остін і Лев Толстой. Батько, який працював зварником, у вільний час любив розповідати історії з життя чорношкірих жителів Америки, що пізніше знайшло відображення в книгах письменниці.

1949 року Моррісон вступила до Говардського університету на спеціальність «англійська мова й література». Там взяла псевдонім «Тоні» — похідний від її другого імені Ентоні. У 1953 році закінчила університет зі ступенем бакалавра, в 1955-му здобула ступінь магістра в Корнельському університеті на підставі дисертації про тему самогубства в романах Вільяма Фолкнера й Вірджинії Вулф. Закінчивши навчання, стала викладати англійську в Університеті Південного Техасу (Х'юстон, Техас) (1955–1957), а потім повернулася працювати в Говардський університет. Тривалий час була редакторкою у видавництві «Рендом гауз»..::::::::::::::::читати далі

А́йра Фредерік О́лдрідж (англ. Ira Frederick Aldridge) (24 липня 1807— 7 серпня 1867) — афроамериканський актор.

Народився в Нью-Йорку (США). На початку 20-х рр. XIX ст. дебютував у невеликому негритянському театрі «Африканська трупа» (Нью-Йорк) в ролі Ролли («Пізарро» Р. Шерідана); зіграв ролі Ромео і Гамлета («Ромео і Джульєтта» і «Гамлет» В. Шекспіра). Незабаром театр був розгромлений расистами, і Олдрідж виїхав до Англії, де виступав під час гастролей Е. Кіна. Вчився в університеті в Глазго. У 1826 виступив в невеликому лондонському театрі «Роялті» в ролях Отелло і Аарона («Отелло» і «Тіт Андроник» В. Шекспіра). З 1831 р. він успішно грав у Дубліні, в південній Ірландії, Баті і Единбурзі. Працював у театрах «Ковент-Гарден», «Ліцеум» і ін. Переслідування расистів змусили Айру Олдріджа в 1830-х рр. виїхати з Англії.

Позбавлений можливості виступати в США, у 1850-х рр. здійснив тривалу гастрольну поїздку країнами континентальної Європи. У 1852 р. з успіхами виступав у Німеччині перед герцогинею Сакс-Кобург-Готською та прусським королем Фрідріхом-Вільгельмом IV і в Будапешті. У 1858 р. гастролював у Сербії і в Російській імперії, де він познайомився з Львом Толстим, Михайлом Щєпкіним та Тарасом Шевченком. Айра Олдріж опанував російську і німецьку на тому рівні, щоб вільно виконувати ролі на цих мовах..::::::::::::::::читати далі

Бійо́нсі Жизе́ль Но́улз-Картер (англ. Beyoncé Giselle Knowles-Carter; нар. 4 вересня 1981(19810904)) — американська виконавиця в стилі R&B, музична продюсерка, актриса, танцівниця, модель та дизайнерка моди. Здобула славу наприкінці 1990-х років як лідерка одного з найпопулярнішого гурту усіх часів Destiny's Child.

Під час перерви Destiny's Child, Бійонсі дебютувала як акторка, знявшийсь у комедії «Остін Паверс: Ґолдмембер» (2002), випустила перший соло альбом «Dangerously in Love» (2003), який очолив американський Billboard 200. До останнього увійшли сингли «Crazy in Love^[en]» та «Baby Boy», які зайняли перші рядки у Billboard Hot 100. Після розпаду гурту у 2006 році, вона випустила другий альбом «B'Day», що включає такі топові сигли як «Irreplaceable^[en]», «Déjà Vu^[en]» «Beautiful Liar». Також, Бейонсе продовжила кар'єру в кіно, зігравши головні ролі у «Рожева пантера» (2006), «Dreamgirls^[en]» (2006), «Одержимість» (2009). Її шлюб з репером Jay-Z та роль Етти Джеймс у «Cadillac Records●» (2008) вплинули на її третій альбом, «I Am… Sasha Fierce», за який на 52-гій церемонії «Греммі»^[en] вона отримала 6 нагород з 10 номінацій.

Після успішних релізів в групі, Бійонсі випустила свій дебютний сольний альбом — «Dangerously in Love», в червні 2003. Альбом став одним із найбільш комерційно успішних альбомів року, що очолювали верхівки чартів Америки і Великої Британії. До нього ввійшли сингли «Crazy in Love» і «Baby Boy», що займали перші рядки престижних чартів. Альбом приніс Бійонсі п'ять нагород Греммі на 46-ій церемонії вручення Греммі в 2004 році.

Другий сольний альбом Бійонсі «B'Day» вийшов 4 вересня 2006 року. До альбому увійшли такі сингли, що стали хітами у Великій Британії, як «Deja Vu» и «Beautiful Liar», а також всесвітній хіт «Irreplaceable». Він приніс Ноулз її сьому винагороду Греммі. Всього у неї сімнадцать статуеток Греммі.

У квітні 2016 року співачка випустила новий альбом під назвою «Lemonade», який багато хто називає дуже особистим.^{[джерело?]}

Бійонсі також досягла певного успіху в кіно, знявшись в таких голлівудських фільмах, як комедія 2006 року «Рожева пантера» і мюзикл того ж року «Дівчини мрії», які принесли їй дві номінації на винагороду «Золотий глобус» за гру і за пісню з фільму («Listen»)..::::::::::::::::читати далі

Жан-Мішель Баскія (англ. Jean-Michel Basquiat, 22 грудня 1960(19601222), Нью-Йорк, США — 12 серпня 1988, Нью-Йорк, США) — американський художник. Уславився спочатку як графіті-художник у Нью-Йорку, а потім, в 1980-их, як дуже успішний неоекспресіоніст.

Баскія народився в Нью-Йорку — в Брукліні. Його мати, Матильда, була з Пуерто-Рико, а батько, Джерард, мав гаїтянське коріння. Завдяки цьому Мішель з дитинства вільно розмовляв французькою, іспанською та англійською мовами, читав книги, такі як поезія символистів, міфи й історію. Вже в ранньому віці він проявляв здібності до мистецтва, і його мати це заохочувала.

В 1977, у віці 17 років, Баскія і його друг Al Diaz почали малювати графіті на стінах будинків на Мангеттені, підписувалися «SAMO» або «SAMO shit». Малюнки складалися зі змістовних фраз, зміст яких важко перекласти українською, наприклад, «Plush safe he think. SAMO» («Він думає, що плюш оберігає (його). SAMO») або «SAMO as an escape clause» («SAMO як застереження»). В грудні 1978 р. в Вілладж Войс була опублікована стаття про ці написи. Проєкт закінчився епітафією «SAMO IS DEAD» («SAMO мертвий»). В 1978, Баскія залишає рідний дім, живе з друзями, заробляє на життя продажем футболок і листівок на вулиці. Також у кінці сімдесятих Баскія з друзями організовує групу Gray, яка грає в різних клубах Мангеттена.

В червні 1980-го Баскія бере участь в The Times Square Show, колективній виставці художників. В 1981-му поет і арткритик Рене Рікар]...::::::::::::::::читати далі.

• http://www.greatblackheroes.com/
• https://blackinventor.com/
• http://www.avoiceonline.org/
• https://www.afar.com/magazine/african-american-museums-historical-sites-united-states
• http://slaverebellion.org/?page=home
• http://www.colum.edu/CBMR/
• https://libguides.nypl.org/african-american-women-writers-of-the-19th-Century
• http://www.pointecoupeehistory.com/
• https://www.thehistorymakers.org/
• https://news.un.org/en/tags/african-americans
• http://www.blackbaseball.com/
• https://ncnw.org/
• http://henriettalacksfoundation.org/
• https://sci-tech.squarespace.com/
• http://xroads.virginia.edu/~Hyper/WPA/wpahome.html
• http://eblackcu.net/portal/
• https://williamsinstitute.law.ucla.edu/publications/lgbt-afro-am-indv-and-ss-couples/
• http://www.theatlantic.com/unbound/flashbks/black/blahisin.htm
• http://blackquotidian.org/?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_content=Black%20Quotidian&utm_campaign=DH%20Monthly%20Mailing%20//%20Delmont%20-%20November%202019
• http://memory.loc.gov/ammem/browse/updatedList.html
• https://www.blackinappalachia.org/
• http://www.alcyone.com/max/lit/slavery/
• https://www.wyohistory.org/blog/wyomings-black-past
• https://www.virginia.org/blackhistoryattractions/
• https://freedomonthemove.org/
• https://www.upress.virginia.edu/plunkett/mfp.html
• https://www.blackpast.org/research-guides-websites/
• https://web.archive.org/web/20110815220254/http://go.footnote.com/blackhistory/
• https://www.valleyforge.org/revolution/the-places/african-american-historic-sites/
• https://www.tnvacation.com/articles/places-tennessee-explore-african-american-history
• https://www.brookings.edu/articles/black-progress-how-far-weve-come-and-how-far-we-have-to-go/
• https://www.pewresearch.org/topics/african-americans/
• https://www.nps.gov/subjects/tellingallamericansstories/africanamericanheritage.htm
• https://www.valleyforge.org/revolution/the-places/african-american-historic-sites/
• https://www.americanprogress.org/issues/economy/reports/2019/12/05/478150/african-americans-face-systematic-obstacles-getting-good-jobs/
• https://www.pbs.org/wnet/african-americans-many-rivers-to-cross/history/on-african-american-migrations/
• https://www.cdc.gov/vitalsigns/aahealth/index.html
• https://thekingcenter.org/
• https://www.smithsonianmag.com/history/the-changing-definition-of-african-american-4905887/
• https://www.historyisfun.org/learn/learning-center/colonial-america-american-revolution-learning-resources/american-revolution-essays-timelines-images/african-americans-and-the-american-revolution/
• https://www.tshaonline.org/handbook/entries/african-americans
• https://www.googleadservices.com/pagead/aclk?sa=L&ai=DChcSEwjO5PTb64LvAhVG6bIKHeIwC-0YABABGgJscg&ae=2&ohost=www.google.com&cid=CAASEuRo4guO_JpnkIF5bWnVLQe8tA&sig=AOD64_2ad3D_uCnDeZuUetWZLcpWO7GjNA&q&adurl&ved=2ahUKEwj97u3b64LvAhVphosKHbaqDmQ4ChDRDHoECAgQAQ
• https://case.edu/ech/articles/a/african-americans
• https://www.fictionunbound.com/blog/celebrating-black-speculative-fiction-some-favorites
• https://www.nami.org/Your-Journey/Identity-and-Cultural-Dimensions/Black-African-American
• https://www.blackpast.org/research-guides-websites/

• Бессі Коулман — започаткував 9 січня 2025 користувач Ящірка з ящика

• Батальйон 6888 — започаткував 5 січня 2025 користувач Шиманський Василь

• Меріон Джонс — започаткував 4 січня 2025 користувач Shybetsky

• Girl (альбом Фаррелла Вільямса) — започаткував 26 грудня 2024 користувач Rawodid187

• In My Mind — започаткував 25 грудня 2024 користувач Rawodid187

• Ульотні дівчата — започаткував 25 грудня 2024 користувач Валерій-СЧП

• 6888 батальйон центральної поштової служби — започаткував 22 грудня 2024 користувач Krutyvuss

• Чад Г'юго — започаткував 20 грудня 2024 користувач Rawodid187

• Омаріон — започаткував 17 грудня 2024 користувач Rawodid187

• Дейві Мур — започаткував 11 грудня 2024 користувач Валерій-СЧП

• Just Cause Y'all Waited — започаткував 10 грудня 2024 користувач Вислід

• Bloodas — започаткував 10 грудня 2024 користувач Вислід

• Фредді Гіббс — започаткував 8 грудня 2024 користувач Rawodid187

• They Forgot — започаткував 7 грудня 2024 користувач Вислід

• Nightmares in the Trenches — започаткував 7 грудня 2024 користувач Вислід

• Loyal Bros 2 — започаткував 6 грудня 2024 користувач Вислід

• Дискографія синглів Тхейон — започаткував 3 грудня 2024 користувач Cherry Blossom Angel

• Дискографія альбомів Тхейон — започаткував 2 грудня 2024 користувач Cherry Blossom Angel

• Мелвін Дуглас (борець) — започаткував 30 листопада 2024 користувач Mr.Rosewater

• GNX — започаткував 29 листопада 2024 користувач Viktoria1904

• Loyal Bros — започаткував 27 листопада 2024 користувач Вислід

• Family over Everything — започаткував 26 листопада 2024 користувач Вислід

• The Voice of the Heroes — започаткував 25 листопада 2024 користувач Вислід

• Елліс Коулмен — започаткував 23 листопада 2024 користувач Mr.Rosewater

• Ті Сі Данцлер — започаткував 23 листопада 2024 користувач Mr.Rosewater

• Лекс Скотт Девіс — започаткував 23 листопада 2024 користувач Sleepinthestars

• Дискографія Lil Durk — започаткував 21 листопада 2024 користувач Вислід

• Almost Healed — започаткував 20 листопада 2024 користувач Вислід

• 7220 — започаткував 19 листопада 2024 користувач Вислід

• The Voice (альбом) — започаткував 16 листопада 2024 користувач Вислід

• Just Cause Y'all Waited 2 — започаткував 15 листопада 2024 користувач Вислід

• Love Songs 4 the Streets 2 — започаткував 14 листопада 2024 користувач Вислід

• Signed to the Streets 3 — започаткував 14 листопада 2024 користувач Вислід

• Алі (фільм) — започаткував 13 листопада 2024 користувач Арсен Подольський

• Lil Durk 2X — започаткував 12 листопада 2024 користувач Вислід

• Джаз-банд — започаткував 10 листопада 2024 користувач Фіксер

• Кеннеді Блейдс — започаткував 8 листопада 2024 користувач Mr.Rosewater

• Річардсон Гітчинс — започаткував 6 листопада 2024 користувач Валерій-СЧП

• Джазовий день усіх душ — започаткував 25 жовтня 2024 користувач Dmitri Lytov

• Jelly Roll — започаткував 22 жовтня 2024 користувач Oleksandra Machkovska

Scott Joplin.jpg