Розпочала творчу кар'єру 1985 року, видавши епонімний альбом. Зігравши одну з головних ролей та виконавши музичні партії у фільмі «Охоронець» (англ.«The Bodyguard»), стала дуже популярною у 1992 році. Її балада «Завжди кохатиму тебе» (англ.«I Will Always Love You»), виконана в кінофільмі, стала світовим хітом.
Згідно з «Книгою рекордів Гіннеса», Г'юстон є найбільш нагороджуваною артисткою всіх часів (англ.«The Most Awarded Female Artist of All Time»). Зокрема, вона відзначена 6 нагородами «Греммі», 15 нагородами «Billboard Music Awards», 21 нагородою «American Music Awards», двома нагородами «Еммі», «BET Lifetime Achievement Award» та іншими.
Народилася 9 серпня 1963 року в місті Іст-Оранж (штат Нью-Джерсі, США)[4]. Її мати, Емілі Дрінкард (сценічний псевдонім Сіссі), була відомою виконавицею госпелу (євангельські співи)[5], двоюрідна сестра Діонн Ворвік — також професійна співачка. У дитинстві Вітні співала в церковному хорі. В юності була досить успішною фотомоделлю[6][7].
У 1983 році Г'юстон підписала контракт із звукозаписною компанією Arista Records[8]. Один із її перших синглів під назвою «Hold Me» відразу сягнув топ-50 США[9]. Весь наступний рік Г'юстон провела в роботі над своїм дебютним однойменним альбомом. Диск вийшов у лютому 1985 року і почав рух до вершини національного чарту США, якої досяг у січні наступного року[10]. Успіх цього альбому був забезпечений синглами «You Give Good Love» та «Saving All My Love For You». Також на вершину чартів піднімалися сингли «How Will I Know» та «Greatest Love Of All».
У 1987 році Г'юстон отримала «Греммі» за сингл «Saving All My Love For You»[11]. Тоді ж вийшов її сингл «I Wanna Dance With Somebody» («Who Loves Me»), який очолив чарти по обидва боки Атлантики[12][13]. Завдяки цьому успіху альбом Whitney став першим альбомом, записаним жінкою, якій вдалося дебютувати з першої сходинки в чартах США. В цей альбом увійшла нова версія пісні «I Know Him So Well», яку колись виконувала її мати Сіссі, а також балада «Didn't We Almost Have It All», що стала п'ятою перемогою співачки в національних чартах. Сингли «So Emotional» і «Where Do Broken Hearts Go» продовжили переможну серію, побивши рекорд Beatles і Bee Gees. Однак сингл «Love Will Save The Day» перервав цю серію, діставшись тільки дев'ятої сходинки.
Пісні Г'юстон повернулися в Тор-5 у 1988 році після запису пісні «One Moment In Time»[14]. Наступний сингл «I'm Your Baby Tonight» знову підніс її на вершину американського хіт-листа[15]. Попри скромний успіх однойменного альбому (№ 3 в чарті США)[16], сингл «All The Man That I Need» компенсує це і стає її дев'ятою перемогою в американському чарті.
У тому ж році Г'юстон дебютувала у великому кіно в фільмі «Охоронець»[17]. Чотири пісні, записані нею для цього фільму, стали успішним саундтреком. Кавер-версія хіта Доллі Партон«I Will Always Love You» очолювала американські чарти протягом 14 тижнів, а британські — протягом дев'яти. Трьома хітами стали «I'm Every Woman», «I Have Nothing» і «Run To You», написані Чакою Ган.
Більшу частину 1990-х років Г'юстон займалася акторською кар'єрою, а в 1998 році випустила черговий альбом «My Love Is Your Love». У записі цього альбому брали участь такі зірки як Міссі Елліотт, Даян Воррен і Вайклеф Жан. Цим альбомом Г'юстон спробувала повернути славу першої попдіви, яка перейшла до Мераї Кері та Селін Діон. І хоча сингл «When You Believe», виконаний дуетом з Кері, що вийшов як саундтрек до мультфільму «Принц Єгипту», став світовим хітом, альбом продавався погано. Удача повернулася до співачки з виходом синглу «Heartbreak Hotel», що дістався до другої сходинки національного чарту.
Навесні 2000 року виходить збірка найкращих пісень "Whitney: The Greatest Hits». У альбом увійшли колишні балади, замість відомих швидких пісень були включені їх хауз- і ремікс-версії, а також чотири нові пісні, включно з трьома дуетами з відомими виконавцями: «Could I Have This Kiss Forever» з Енріке Іглесіасом, «Same Script, Different Cast» з Деборою Кокс і «If I Told You That» з Джорджем Майклом. Також вийшов однойменний DVD. Оригінальні фотографії для цього видання були виконані відомим і скандальним фотографом і режисером Девідом Лашапель.
Того ж року Г'юстон виступила на телеконцерті, присвяченому 25-річчю Arista Records. Г'юстон стала першою володаркою нагороди BET Lifetime Achievement Award за свій внесок у музику, створену темношкірими[18]. У серпні 2001 року Г'юстон підписала новий контракт на 100 млн доларів США за шість нових альбомів із Sony BMG, який став на той момент найбільшим в історії індустрії музики, побивши рекорд Мераї Кері (контракт якої на $80 млн з EMI був розірваний).
У 2001 році в світ вийшов альбом «Love Whitney», а через рік — диск «Just Whitney».
«Just Whitney» побив рекорди продажів і дебютував відразу на 9-ому місці хіт-параду Billboard[19]. Альбом став золотим у багатьох країнах Європи.
У листопаді 2003 року співачка випустила різдвяний альбом «One Wish: The Holiday Album», який повністю складається з переспівів відомих різдвяних мелодій. Крім інших, в альбом увійшли дві пісні, що раніше звучали в саундтреці до фільму «Дружина священника», записаного Г'юстон ще в 1996 році, й пісня «Little Drummer Boy», виконана в дуеті з дочкою, Крістіною Браун.
Наприкінці літа 2009 року, після шестирічного затишшя виходить сьомий студійний альбом співачки під назвою «I Look to You»[20]. Г'юстон знову повертається до Клайва Девіса, під чиїм керівництвом записала більшість альбомів. Альбом дебютував на першій сходинці американського музичного чарту Billboard 200[21]. Його було продано у кількості 305 тис. копій за перший тиждень. «I Look to You» повторив успіх саундтреку до фільму «Охоронець».
З моменту початку кар'єри співачки в 1985 році, записи її альбомів, сингли і кліпи розійшлися по світу загальним тиражем понад 170 млн екземплярів.
Найзнаменитіший з синглів, композиція «I Will Always Love You», за рішенням експертів телеканалу VH1, визнана восьмою в рейтингу «100 найкращих пісень за останні 25 років» і здобула перше місце серед ста найкращих любовних пісень усіх тисячоліть.
Г'юстон є власницею понад 400 різних музичних премій і нагород[22].
Преса довго обговорювала стосунки Г'юстон з наркотиками та її непросте сімейне життя. Розлучення з Брауном відбулося у 2007 році[25].
У квітні 2010 року Вітні Г'юстон була госпіталізована в Парижі у зв'язку з хронічним ринофарингітом та інфекцією, причина якої не була встановлена. У травні 2011 року Г'юстон амбулаторно лікувалась від алкогольної та наркотичної залежності.[26]
11 лютого 2012 року Вітні Г'юстон померла у 48-річному віці[27] у готелі Beverly Hilton Hotel в Беверлі-Гіллз, захлинувшись водою у ванній кімнаті. Основною версією смерті є вжитий алкоголь та антидепресанти, що викликали швидке запаморочення.[28].
↑Company, Johnson Publishing (17 березня 1986). Jet(англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
↑Company, Johnson Publishing (2 травня 1988). Jet(англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 26 листопада 2020.
↑Inc, Nielsen Business Media (13 травня 2000). Billboard(англ.). Nielsen Business Media, Inc. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
↑Company, Johnson Publishing (12 вересня 1988). Jet(англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
↑Awards. Whitney Houston Official Site(амер.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
↑Company, Johnson Publishing (26 квітня 1999). Jet(англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.