Олексі́й Васи́льович Петре́нко (26 березня 1938, Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР — 22 лютого 2017, Москва, Росія) — український, радянський і російський актор театру й кіно. Заслужений артист РРФСР (1984). Народний артист РРФСР (1988). Народний артист України (1999).
Народився 26 березня 1938 року в селі Чемері (Чернігівщина).
Навчався в Харківському театральному інституті (1961, курс Івана Мар'яненка).
Працював у театрах Запоріжжя (Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара) та Маріуполя (Донецький академічний обласний драматичний театр). У 1964 році актора запросив на свою сцену Ленінградський театр імені Ленсовета. З 1977 року — актор Московського драматичного театру на Малій Бронній. З 1978 року грав на сцені МХАТу. Також у 1980-ті роки грав у виставі режисера Анатолія Васильєва «Серсо» на Малій сцені Театру на Таганці й у московському театрі «Школа сучасної п'єси».
З 1991 року — актор кіностудії ім. М. Горького.
Володів видатним акторським талантом. Утілював у кіно й на сцені різнопланові глибокі драматичні, характерні та яскраві комедійні ролі. Чудово співав і декламував вірші. Любив українські пісні.
Зіграв близько ста ролей у кіно (зокрема, у кількох українських фільмах), серіалах і телевиставах. Перший успіх і популярність принесли ролі Григорія Распутіна у фільмі Елема Климова «Агонія» (1974) та Юрія Строганова в картині Олексія Германа «Двадцять днів без війни» (1976).
Знімався в картинах таких майстрів кінематографа, як Сергій Герасимов, Ельдар Рязанов, Георгій Данелія, Григорій Козінцев, Лариса Шепітько, Дінара Асанова, Вадим Абдрашитов, Павло Лунгін, Віталій Мельников, Володимир Мотиль, Ігор Масленников, Юрій Гримов, Михайло Пташук, Костянтин Єршов, Станіслав Говорухін, Микита Михалков та ін.
Лавреат низки фестивалів і кінопремій.
З 2010 року — член Патріаршої ради з культури (РПЦ).
Помер у Москві 22 лютого 2017 року, не доживши місяця до свого 79-го дня народження (26 березня)[3]. Був похований 27 лютого в одній могилі з батьками та другою дружиною Галиною Петрівною Кожуховою на Микільському кладовищі в підмосковному місті Балашиха[4][5].
(неповна)
та інші.
Віктор Бичков (2003) · Євген Миронов (2004) · Сергій Гармаш (2005) · Микита Михалков (2006) · Петро Мамонов (2007) · Микита Михалков / Сергій Маковецький / Сергій Гармаш / Олексій Петренко / Валентин Гафт/Юрій Стоянов / Михайло Єфремов / Сергій Газаров / Віктор Вержбицький / Олексій Горбунов / Роман Мадянов/Сергій Арцибашев (2008) · Костянтин Хабенський (2009) · Богдан Ступка (2010) · Володимир Машков (2011) · Федір Бондарчук (2012) · Данила Козловський (2013) · Костянтин Хабенський (2014) Олександр Збруєв (2015) · Федір Бондарчук (2016) · Іван Янковський (2017) · Євген Миронов (2018) · Володимир Машков (2019) · Олександр Петров (2020)
Кінематограф Театр Біографії Росія
Lokasi Pengunjung: 3.139.70.106