PROFILPELAJAR.COM

Валентин Йосипович Гафт
Валентин Йосипович Гафт
рос. Валентин Гафт
Ім'я при народженні	Валентин Йосипович Гафт
Народився	2 вересня 1935; Москва
Помер	12 грудня 2020 (85 років); Жаворонки
Поховання	Троєкуровське кладовище
Національність	єврей
Громадянство	СРСР; Росія
Діяльність	актор, поет, театральний режисер, співак, мемуарист
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1957)
Роки діяльності	1956—2019
У шлюбі з	Остроумова Ольга Михайлівна
IMDb	nm0300781
Автограф
	Нагороди та премії
	; Золотий орел
	Валентин Йосипович Гафт у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гафт (значення).

Валентин Йосипович Гафт (рос. Валентин Иосифович Гафт; 2 вересня 1935(19350902), Москва — 12 грудня 2020, Жаворонки) — радянський і російський актор театру та кіно, театральний режисер, поет та письменник, Народний артист РРФСР (1984).

Біографія

Народився 2 вересня 1935 року у Москві в єврейській родині вихідців з Чернігівської області міста Прилуки Йосипа Романовича (1907—1969) й Ґіти Давидівни (1908—1993) Гафт.

Навчаючись у школі, почав брати участь у шкільних виставах. Водночас нікому не зізнавався в тому, що хоче стати артистом. Вступати в театральне училище вирішив потайки. Документи подав до Щукінського училища й до Школи-студії МХАТ. Випадково, за два дні до іспитів, Валентин Гафт зустрів на вулиці відомого актора Сергія Столярова й попросив «прослухати» його. Столяров хоч і здивувався, але не відмовив і навіть допоміг порадами. У Щукінськім училищі Валентин Гафт пройшов перший тур, але не пройшов другий. Проте в школу-студію МХАТ вступив з першої спроби, склавши іспит на «відмінно».

У 1957 році закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня В. О. Топоркова), після закінчення дебютував на сцені Театру ім. «Моссовета» (з рекомендаціями від Д. М. Журавльова). Через деякий час — в Театрі на Малій Бронній, потім — в А. О. Гончарова в маленькому театрі на Спартаківській вулиці. Справжні роботи почали виходити тільки в А. Ефроса в Ленкомі.

Дебютував у кіно 1956 року в фільмі «Вбивство на вулиці Данте». З 1969 по 2020 роках був актором театру «Современник». Також відомий своїми епіграмами^[2].

12 грудня 2020 року помер у своєму будинку на 86-му році життя^[3].

Приватне життя

Першою дружиною була модель Олена Ізоргіна. Другим був шлюб з балериною Інною Єлісеєвою, в них народилася донька Ольга, проте на початку 1980-х років Гафт і Єлисеєва розлучилися. Донька Ольга загинула у вересні 2002 року, покінчивши життя самогубством. Остання дружина — акторка Ольга Остроумова, під впливом якої Валентин Гафт охрестився у православ'я.

Відомі ролі

Покойовий у картині «Здорові були, я ваша тітка»
Сидорин у фільмі «Гараж»
Сатанеєв у «Чародіях»
Волянд у «Майстрі і Маргариті» Юрія Кари.

Громадянська позиція

Путініст і українофоб. У вересні 2015 року на російському телевізійному каналі НТВ вийшов пропагандистський документальний фільм «Чорний список Порошенка»^[4] за участю Валентина Гафта. В інтерв'ю актора, що послідувало виданню «Гордон»^[5] журналістка Наталія Двалі, серед іншого, спитала Гафта відносно його деяких висловлювань у цьому фільмі:

– «Гордон»: У документальному фільмі НТВ Ви ще додали: "Я – путініст", – і що поважаєте президента РФ.
– Гафт: Завжди говорю те, що думаю ... Кому потрібна Україна? Крим віддано вам несправедливо, це російська територія, за неї бозна скільки боролися, пролили кров.

Інша цитата:^[6]

Я — путинец, со мной опасно об этом говорить (про антивладні виступи в РФ). Я уважаю его (Путіна), и мне он нравится. Россия — ей богом отпущено быть чище и сильнее других.

Був включений до списку діячів культури, дії яких загрожують національній безпеці України^[7], фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України та міжнародному правопорядку^[8].

Фільмографія

1956 — Поет — Андре
1956 — Вбивство на вулиці Данте — марсель Ружі
1958 — Олеко Дундич — французький солдат
1960 — Нормандія-Німан — Мілле
1960 — Російський сувенір — Клод Жерар, французький композитор
1961 — Підводний човен (короткометражний) — Джим Темпл
1965 — Ми, російський народ — Боєр
1966 — Два роки над прірвою — штандартенфюрер Граузе
1967 — Митя (фільм-спектакль) — Митя, Дмитро Іванович Мартинов
1967 — Перший кур'єр — Микола Карлович фон Гесберг — жандармський ротмістр
1968 — Інтервенція — «Довгий», Каро
1968 — Каліф-Лелека — Кашнур, чарівник
1968 — Новенька — Костянтин Федорович Баранцев, тренер
1969 — Жди мене, Анна — клоун
1969 — Сімейне щастя (кіноальманах) — прикажчик
1970 — Звичайна історія (фільм-спектакль) — Сурков
1970 — Про любов — Микола
1970 — Соло (короткометражний) — Шарков
1970 — Дивовижний хлопчик — доктор Капа
1971 — Дорога на Рюбецаль — Апанасенко, командир партизанського загону
1971 — Змова (фільм-спектакль) — Кейсі Джікс — полковник, начальник об'єднаного штабу
1971 — Ніч на 14-й паралелі — Ед Стюар, льотчик
1971 — Дозвольте зліт! — Віктор Кирилович Азанчєєв
1971 — Людина з іншого боку — Андрій Ізвольський
1972 — Будденброки (фільм-спектакль) — Томас Будденброк
1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Сем Уеллер
1973 — Балалайкин і К° (фільм-спектакль) — Глумов
1973 — Всього кілька слів на честь пана де Мольєра (фільм-спектакль) — маркіз д'Орсіньі
1973 — Зірковий час (фільм-спектакль) — помічник начальника контррозвідки
1973 — Як кішка з собакою (анімаційний) — ведучий
1973 — Сімнадцять миттєвостей весни — Геверніц
1973 — Цемент — Дмитро Івагін, білогвардієць
1974 — Безприданниця (фільм-спектакль) — Сергій Сергійович Паратов
1974 — Домбі і син (фільм-спектакль) — містер Домбі
1974 — Жереб — Інокентій Жильцов
1974 — Іван та Марія — скарбник
1974 — Москва, кохання моє — балетмейстер
1974 — Сергєєв шукає Сергєєва — Анатолій Анатолійович Петелін
1974 — Таня (фільм-спектакль) — Герман Миколайович Балашов, молодий інженер
1974 — Гніт (короткометражний)
1975 — Будинки вдівця (фільм-спектакль)
1975 — Здрастуйте, я ваша тітка! — Брассет, лакей
1975 — Із записок Лопатіна (фільм-спектакль) — Лопатін
1975 — На все життя, що залишилося… — Крамін, поранений і паралізований лейтенант
1975 — Ольга Сергіївна — Троянкін
1975 — Шагренева шкіра (фільм-спектакль) — Растіньяк
1976 — Шалене золото — Горацій Логан
1976 — Денний поїзд — Ігор
1976 — Ну, публіка! (фільм-спектакль) — Олексій Тимофійович Балбінський, прокурор
1976 — Повість про невідомого актора — Знаменський Роман Семенович, головний режисер театру
1977 — Дівчинко, хочеш зніматися в кіно? — Павло Володимирович, режисер
1977 — Майже смішна історія — попутник Мєшкова
1977 — Сутичка в хуртовині — чужинець, грабіжник-рецидивіст
1978 — Гравці (фільм-спектакль) — Втішний
1978 — Кентаври — Андрес, змовник
1978 — Королі і капуста — Френк Гудвін
1978 — Острови в океані (фільм-спектакль) — лейтенант
1979 — Гараж — Сидорін, голова гаражного кооперативу
1979 — Чоловіки і жінки — Георгій
1979 — Сьогодні і завтра — Олександр Григорович Россолов
1979 — Ранковий обхід — Алік
1979 — Циркачонок — Жорж
1980 — Історія кавалера де Гріє і Манон Леско (фільм-спектакль) — Тенвіль
1980 — Про бідного гусара замовте слово — Іван Антонович Покровський, полковник
1980 — Таємниця Едвіна Друда (фільм-спектакль) — Джаспер
1980 — Три роки — Іван Гаврилович Ярцев, вчений-хімік
1980 — Чорна курка, або Підземні жителі — Дефорж, вчитель французької
1981 — Езоп (фільм-спектакль) — Агностос
1982 — Гонки по вертикалі — Олексій Дєдушкін, злодій
1982 — Якщо ворог не здається... — Штеммерман
1982 — Поспішайте робити добро (фільм-спектакль) — Віктор Горєлов
1982 — Субота і неділя (короткометражний) — психолог
1982 — Митниця — Володимир Миколайович Нікітін
1982 — Чародії — Апполон Митрофанович Сатанєєв — заступник директора НУІНУ
1983 — Винагорода — 1000 франків (фільм-спектакль) — Глапьє
1983 — Месьє Ленуар, який… (фільм-спектакль) — князь Бореску
1983 — Ромео і Джульєтта (фільм-спектакль) — епізод
1984 — Вісім днів надії — Ігор Артемович Білоконь — директор шахти
1984 — Перегін — Яків Борисович Левін, капітан
1985 — Контракт століття — Сміт
1985 — Про кота... — Людожер
1986 — Рік теляти — Валеріан Сергійович, вчитель музики
1986 — Мій ніжно коханий детектив — містер Лестер, старший інспектор Скотленд-Ярду
1986 — По головній вулиці з оркестром — Костянтин Михайлович
1986 — Подорож мсьє Перрішона — майор Мартьє
1986 — Фуете — поет / Воланд
1986—1988 — Життя Клима Самгіна — Трифонов, офіцер-алкоголік
1987 — Більшовики (фільм-спектакль) — Стєклов, редактор газети «Ізвестія»
1987 — Візит до Мінотавра — Павло Петрович Іконніков
1987 — Час літати — ВІктор Іванович — саксофоніст, пасажир
1987 — Забута мелодія для флейти — Одінков, чиновник «Головного управління вільного часу»
1988 — Аеліто, не приставай до чоловіків — Скамейкін Василь Іванович, шахрай
1988 — Злодії в законі — Артур
1988 — Дороге задоволення — Вільям Тер-Іванов
1989 — Візит дами — Альфред Ілл
1989 — Бенкети Валтасара, або Ніч зі Сталіним — Лаврентій Павлович Берія
1989 — Село Степанчиково і його мешканці (фільм-спектакль) — Коровкін
1990 — Московський поліцейський Камінський — Лапшин
1990 — Самогубець — конферансьє
1990 — Футболіст — Олег Олександрович Норов, футбольний тренер
1991 — Загублений в Сибіру — Берія
1991 — Небеса обітовані — Дмитро Логінов, «Президент»
1991 — Нічні забави — Михайло Федорович Езепов
1991 — Терористка — Віктор
1992 — Анкор, ще анкор! — Федір Васильович Виноградов, полковник
1992 — Хто боїться Вірджинії Вульф? (Фільм-спектакль) — Джордж
1992 — Важкі люди (фільм-спектакль) — Еліезер Вайнгартен
1993 — Хочу в Америку — Епштейн
1994 — Майстер і Маргарита — Воланд
1994 — Я вільний, я нічий — Леонід Дмитрович Чесноков
1996 — Кар'єра Артуро Уї. Нова версія — актор
1997 — Сирота казанська — Павло Оттович Брумель, фокусник
1999 — Небо в алмазах — заступник міністра
2000 — Будинок для багатих — Роман Петрович Рум'янов, сатирик
2000 — Ніжний вік — Саледон старший, відомий скульптор-дисидент
2000 — Старі шкапи — генерал
2001 — Годинник без стрілок — фотожурналіст
2002 — По ту сторону вовків — Голощоков, доктор
2003 — Дні ангела — Віктор Зуєв
2003 — Кожен зійде на Голгофу — «Дядя Саша»
2003 — Снігова любов, або Сон у зимову ніч — Олег Костянтинович
2004 — Все починається з любові — Карл
2005 — Дев'ять невідомих — Віктор Євгенович Севідов, британський мільйонер російського походження
2005 — Лебединий рай — Гришин
2005 — Майстер і Маргарита — Каїфа / людина у френчі
2006 — Карнавальна ніч 2, або 50 років потому — Політтехнолог Борис Глібович
2007 — 12 — 4-й присяжний
2007 — Ленінград — режисер театру музичної комедії
2007 — Чоловік, дружина і коханець (фільм-спектакль) — Трусоцький
2008 — Операція «ЧеГевара» — Василь Петрович
2008 — Тяжіння — Олександр Миколайович, художник
2009 — Заєць. Любовна історія (фільм-спектакль) — Він
2009 — Книга Майстрів — чарівне дзеркало
2009 — Осінні квіти — Альфред Вікторович
2010 — Родинний дім — Василь Петрович Швець, дивак-селекціонер
2010 — Сон Гафта, переказаний Віктюком (фільм-спектакль) — головна роль
2010 — Стомлені сонцем 2 — зек Пімен
2011 — Життя і пригоди Мішки Япончика — Мендель Герш
2011 — Морпіхи — Лазар Семенович Гольдман, лікар-гінеколог
2013 — Ялинки 3 (кіноальманах) — Микола Петрович
2013 — Шлях лідера. Вогняна річка. Залізна гора — Аркадій Йосипович Преображенський
2013 — Найбільша маленька драма (фільм-спектакль) — Свєтловидов, трагік
2013 — Студія 17 — Андрій Іванович Дорохов, режисер
2014 — Історія однієї бабусі — Гавриїл Мойсейович Фішман
2014 — Розриваючи замкнуте коло — Аркадій Йосипович Преображенський, професор Карагандинського університету
2015 — Чумацький шлях
2016 — Четвертий (короткометражний) — головна роль