Один з його перших актів на посаді дожа було засліплення і вигнання єпископа Кастелло, звинуваченого в симонії. У червні960 він відновив роботу зборів і примусив їх схвалити закон, що забороняє рабську торгівлю.
З політичних причин П'єтро IV відрікся від своєї першої дружини Джоан, відправивши її до жіночого монастиря Сан-Заккаріа. Він мав двоє дітей від неї: його син Вітале був пізніше обраний дожем а його донька одружена з Трібуно Меммо, майбутнім дожем.
2 грудня967 року П'єтро IV, отримав від імператора відновлення серій комерційних привілеїв для венеційців взагалі, але й для себе та своєї родини зокрема. Оскільки це зробило тіснішими зв'язки із Західною імперією, це дуже гнівило імператора Сходу Іоанна. Іоанн Цимісхій загрожував війною, якщо венеційці не зможуть зупинити контрабанду сарацинів, проти яких Іоанн тоді бився відчайдушно на багатьох фронтах. У 971 році П'єтро IV довелося погодитися закінчити торгівлю з мусульманами.
У 976 році Оттон I Великий, захисник П'єтро IV, помер. Його наступник, Оттон II Рудий, був зайнятий повстаннями у Німеччині й супротивники П'єтро IV у Венеції знайшли можливість усунути його від влади. Вони замкнули його в герцогському палаці і підпалили його. Проте вогонь перекинувся і на Собор Святого Марка. Незабаром, велика частина міста була у вогні. Дож і його молодий син були вбиті. Вітале, син П'єтро IV, тікає до Саксонії, де він таємно замислює плани дії проти нового дожа.