Існує дві версії походження назви села Нестаничі. Одна каже, що від імені батька-родоначальника, тобто голови роду Нестана, а діти його відповідно звалися Нестаничами. За іншою версією, навколо села були суцільні мочарі і той, кому не вдалося проїхати цю місцину, казав: «Не ставати!», так і утворилася назва села Нестаничі[2].
Парохом сільської греко-католицької церкви у 1838–1841 роках був о. Маркіян Шашкевич. У цьому селі народився його син Володимир. Згодом Шашкевичі переїхали на парафію у село Новосілки. Нині від часів будителя руської землі у Нестаничах залишилася давня церква, а на місці будівлі старої плебанії, де мешкала родина Шашкевичів, у грудні 1988 року письменникРоман Лубківський, скульпторЕммануїл Мисько та секретар Радехівського райвиконкому Маргарита Грищенко, в урочистій обстановці відкрили пам'ятний камінь, а 25 листопада1993 року на цьому місці Владикою Юліяном Вороновським посвячений пам'ятник М. Шашкевичу. Автори пам'ятника — скульптори Я. Мотика, В. Шишов, архітектор О. Матвіїв[14].
5 листопада1989 року Народним рухом України у селі організоване та проведене свято М. Шашкевича. 1 січня1990 року вперше у сільському клубі відбувся показ вертепу, який організував Іван Дік з хлопцями. 8 квітня1990 року був освячений та встановлений синьо-жовтий прапор біля каменю, встановленого на згадку про Маркіяна Шашкевича. 17 травня1990 року Радехівська районна рада зареєструвала у Нестаничах громаду УГКЦ. 10 листопада1991 року посвячено символічну могилу Борцям за волю України. 1 грудня1991 року в селі за проголошення Незалежності України проголосувало 449 виборців — 97,8 % населення села[2].
В околиці села Нестаничі зростають карликові дуби[16].
Пам'ятки, визначні місця
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Перша сільська церква згадується у 1531 році і знаходилася там, де було спочатку село — на «Загірських полях»[17]. Під час одного із набігів татар на Галичину село і водночас церкву було спалено. За переказом, церква згоріла вщерть, а ікона Пресвятої Богородиці залишилася не ушкодженою. Дідич села Станин, якому належали й Нестаничі, дізнавшись про дивним чином вцілілу ікону, одразу ж прибув до спаленого села. Знайшовши її на згарищі церкви, в попелі, поклав на воза з наміром відвезти до церкви Станина. Та коні не хотіли рушати з місця. Вони стояли якийсь час як вкопані. Потім рушили в бік Нестаничів. Невдовзі на тому місці, де зупинилися коні, селяни на кошти цього дідича збудували невеличку дерев'яну церковцю та помістили туди ікону. Коштом місцевих заможних селян у 1725 році збудовано наступну дерев'яну церкву[18], куди було перенесено чудотворну ікону Пресвятої Богородиці. У цьому храмі вона знаходиться й донині[19].
Відомо, що місцевою парафією у період від 16 листопада1838 року до 8 квітня1841 року завідував о. Маркіян Шашкевич, письменник, засновник та активний діяч гуртка «Руська Трійця», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая». Вже тяжкохворим та позбавленим найнеобхідніших засобів для життя, у Нестаничах він написав філософсько-богословські поезії у прозі «Псалми Русланові», вірш «Слава Богу», закінчив переклад Євангелія від Івана[20]. У 1846—1847 роках церквою завідував о. Іван Вагилевич. Існуюча церква зведена у 1828 році, відновлена у 1913 році. У радянський період церква Різдва Пресвятої Богородиці, як і всі храми Української греко-католицької церкви, була недіючою у 1965—1989 роках[18]. Потім її було пристосовано до філіалу Львівської картинної галереї[20]. На початку 1990-х років проведений зовнішній ремонт церкви та дзвіниці. У 1993 році посвячено нову капличку біля церкви[2]. Нині церква перебуває у користуванні релігійної громади Української греко-католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці села Нестаничі.
На захід від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця, в якій у 1923 році встановлено дзвін з іменем «Маркіян»[21]. Навколо дзвіниці опасання на дерев'яних стовпах[18]. На надпоріжнику дверей дзвіниці різьблений напис: «Збудована була дзвіниця ця року Божого 1725 місяця квітня дня»[22].
Музей-садиба Маркіяна Шашкевича
Ще на початку 1990-х років працівники Нестаничівської школи-садочка разом із мешканцями села організували кімнату народознавства, яка постійно поповнюється цікавими експонатами, серед експонатів — ужиткові речі, вишиті рушники та сорочки 1920-1930-х років. Особливу увагу привертають ікони невідомого майстра XVIII століття. Цікавими є декілька картин мешканця села Федини Івана Йосиповича, поміж них — портрет Маркіяна Шашкевича. Серед експонатів є також «Хроніка села Нестаничі», автором якої є місцевий краєзнавець Дік Іван Йосипович. Кімната-музей оформлена з любов'ю. У планах працівників школи-садочка — відкриття музею Маркіяна Шашкевича[23].
12 листопада2011 року, з нагоди відзначення 200-ліття Маркіяна Шашкевича, у с. Нестаничах, відбулося урочисте відкриття та освячення «Музею-садиби Маркіяна Шашкевича», який розміщено в колишній плебанії, збудованій 1913 року. Проєкт реконструкції старої плебанії в музей-садибу розробив відомий художник Орест Скоп. Експозиція музею формувалася з надходжень Львівського державного історичного архіву, бібліотек імені Василя Стефаника та імені М. Драгоманова, львівського музею «Русалки-Дністрової». Експозиція в одній з кімнат музею повністю складається з речей, наданих місцевими мешканцями, які з ентузіазмом сприйнявши створення в селі музею, приносили речі, які були пов'язані з діяльністю М. Шашкевича у Нестаничах. Найбільшою гордістю музею є унікальні зразки галицького сакрального малярства, ікони народних майстрів, що датуються кінцем XVII – початком XVIII століть[15].
У 2012 році на новозбудованій сцені на території музею-садиби Маркіяна Шашкевича проведений Перший фестиваль духовної пісні, присвячений 175-літтю виходу у світ «Русалки Дністрової» — першого українського фольклорно-літературного альманаху, написаного народною мовою, а також 500-літтю першої писемної згадки про село Нестаничі. У 2016 році проведений капітальний ремонт школи-садка[2].
Меморіали, пам'ятники
Пам'ятник о. Маркіяну Шашкевичу;
Символічна курган-могила Борцям за волю України;
Пам'ятний хрест на в'їзді у Нестаничі від села Вузлового з написом: «1924—1999. Традиційна границя села Нестанич. Поставлений в честь Незалежності».
Дік Іван Йосипович (1 вересня1930 — 7 лютого1994) — краєзнавець, співзасновник Радехівського районного осередку товариства «Меморіал», деякий час на початку 1990-х років був його співголовою (разом з Мирославом Чабаренком). У 1989 році був одним із засновників районної організації Народного Руху України, а у 1990 році — одним з ініціаторів відновлення діяльності УГКЦ у Нестаничах та першим головою місцевого осередку Народного руху України, член Радехівського районного осередку Товариства охорони пам'яток історії та культури[24].
Свистун Богдан Михайлович (1930 — 9 грудня2011) — зв'язковий УПА особливого призначення, багаторічний в'язень радянських таборів. Один з ініціаторів встановлення пам'ятного хреста на в'їзді у Нестаничі від села Вузлового з написом: «1924—1999. Традиційна границя села Нестанич. Поставлений в честь Незалежності», насипання символічної курган-могили і встановлення пам'ятного хреста на вшанування пам'яті дев'ятнадцятьох хлопців-односельців, вояків УПА, які 12 лютого1945 року загинули героїчною смертю[26].
Навчальний заклад розташований в приміщенні колишнього панського будинку, перша згадка про будівлю в історичних джерелах датується 1904 роком[27].
«Школу-дитячий садок» було відкрито 1 вересня1985 року згідно рішення виконавчого комітету Радехівської районної ради народних депутатів № 2 від 2 вересня 1985 року. У 2010 році заклад реформований у Нестаничівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад I ступеня — дошкільний навчальний заклад» Радехівського району Львівської області. У 2016 році було проведений капітальний ремонт приміщень з впровадження енергозберігаючих технологій, профінансований коштами Федеративної Республіки Німеччина через банк розвитку KfW та місцевою громадою через Український фонд соціальних інвестицій. А саме: було здійснено заміну даху на металочерепицю, частково замінені вікна, вхідні двері, зроблена нова система опалення, облаштований санвузол для дошкільнят[27].
У 2020/2021 навчальному році в школі навчається 13 учнів. З них в 1 класі навчається 5 учнів, у 3 класі — 6 учнів, у 4 класі — 2 учні. В дошкільному підрозділі функціонує одна різновікова група з дев'ятигодинним перебуванням, в якій виховується 14 дітей. Навчально-виховний процес здійснюють три вчителі та один вихователь. Два вчителі мають кваліфікаційну категорію — «спеціаліст вищої категорії», з них один вчитель має звання «старший вчитель», один вчитель — «спеціаліст I категорії». Вихователь — «11 тарифний розряд». Школа працює за «Типовою освітньою програмою початкової освіти під керівництвом Р. Б. Шияна», а дошкільний підрозділ — за програмою «Українське дошкілля»[27].
19 листопада2021 року змінилася назва навчального закладу — з Нестаничівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад I ступеня — дошкільний навчальний заклад» на початкова школа с. Нестаничі Радехівської міської ради Львівської області[28], нині у школі навчається 20 учнів[29].
