Младен Крстаїч

Ф
Младен Крстаїч
Младен Крстаїч
Младен Крстаїч
Особисті дані
Народження 4 березня 1974(1974-03-04) (50 років)
  Зениця, СФРЮ
Зріст 191 см
Громадянство  Сербія і Чорногорія
 Сербія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1984-1992 Югославія «Челік» (Зеніца)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1993 Югославія «Сента» 15 (1)
1993–1996 Югославія «Кікінда» 55 (2)
1996–2000 Югославія «Партизан» 84 (7)
2000–2004 Німеччина «Вердер» 112 (11)
2004–2009 Німеччина «Шальке 04» 131 (17)
2009–2011 Сербія «Партизан» 43 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999–2002 Югославія Югославія 23 (2)
2003–2006 Сербія та Чорногорія Сербія і Чорногорія 25 (0)
2006–2008 Сербія Сербія 11 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2016–2017 Сербія Сербія (тренер)
2017–2019 Сербія Сербія
2021 Сербія ТСЦ (Бачка-Топола)
2021–2022 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів)
2022–2023 Болгарія Болгарія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Младен Крстаїч (серб. Mladen Krstajić, нар. 4 березня 1974, Зениця) — сербський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема за клуби «Вердер» та «Шальке 04», а також національну збірну Сербії.

Згодом — футбольний тренер.

Клубна кар'єра

Народився 4 березня 1974 року в місті Зениця. Вихованець футбольної школи клубу «Челік» (Зеніца).

У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду клубу «Сента», в якій провів один сезон, взявши участь у 15 матчах чемпіонату.

Згодом з 1993 по 2000 рік грав у складі команд клубів «Кікінда» та «Партизан».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Вердер», до складу якого приєднався 2000 року. Відіграв за бременський клуб наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Вердера», був основним гравцем захисту команди.

У 2004 році уклав контракт з клубом «Шальке 04», у складі якого провів наступні п'ять років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Шальке» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Партизан», у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 2009 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2011 році.

Виступи за збірні

У 1999 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії, згодом грав за збірні Сербії і Чорногорії, а також Сербії. Протягом кар'єри у цих національних командах, яка тривала 8 років, провів у їх формі 59 матчів, забивши 2 голи.

У складі збірної Сербії і Чорногорії був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині.

Тренерська робота

2016 року прийняв пропозицію Славолюба Муслина увійти до очолюваного ним тренерського штабу збірної Сербії. Тренерський штаб успішно впорався із завданням виведення національної команди до фінальної частини чемпіонату світу 2018 року, проте після завершення відбіркового турніру Муслина було несподівано звільнено, а Крстаїча у жовтні 2017 року було призначено виконувачем обов'язків головного тренера сербської збірної[1]. Вже у грудні того ж року його було перепризначено очільником тренерського штабу сербської збірної. У такому статусі він готував її до фінальної частини світової першості 2018 року, де балканці у першій грі своєї Групи E мінімально здолали збірну Кости-Рики, однак поступилися у решті двох іграх групового раунду і вибули з боротьби.

Після мундіалю Крстаїч прожовжив працювати зі збірної і був звільнений лише влітку 2019 року після поразки від збірної України з рахунком 0:5 попри наступну перемогу над Литвою з рахунком 4:1.

2021 року повернувся до тренерської роботи, очоливши тренерський штаб команди ТСЦ (Бачка-Топола), а невдовзі отримав запрошення від ізраїльського «Маккабі» (Тель-Авів).

З 2022 по 2023 роки — головний тренер національної збірної Болгарії.

Титули і досягнення

«Партизан»: 1995-96, 1996-97, 1998-99
«Партизан»: 2009-10, 2010-11
«Партизан»: 1997-98
«Партизан»: 2010-11
«Вердер»: 2003-04
«Вердер»: 2003-04
«Шальке 04»: 2004
«Шальке 04»: 2005

Примітки

  1. Збірна Сербії звільнила керманича, незважаючи на успіх у відбірковому турнірі. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.

Посилання