Мерзлікін Андрій Ілліч

Мерзлікін Андрій Ілліч
рос. Андрей Ильич Мерзликин Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження24 березня 1973(1973-03-24)[1] (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняКалінінград, Московська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1998) і Московський технологічний інститутd (1996) Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяактор, актор театру, кіноактор, кінорежисер, ведучий, телеведучий, телеактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Заслужений артист Російської Федерації Премія ФСБ
IMDbID 1459463 Редагувати інформацію у Вікіданих
merzlikin.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Мерзлікін Андрій Ілліч у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Андрій Ілліч Мерзлікін (нар.. 24 березня 1973, Калінінград (з 8 липня 1996 року — місто Корольов), Московська область, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, кінорежисер, телеведучий. Заслужений артист РФ (2018)[2].

Життєпис

Народився 24 березня 1973 року в місті Калінінграді (нині — Корольов) Московської області.

У 1988 році, після закінчення восьмирічної школи № 22 у селищі Текстильник місто Калінінград Московської області[3], Андрій вступив в Калінінградський технікум космічного машинобудування і технології. У 1992 році закінчив його, отримавши кваліфікацію «радіотехнік» за спеціальністю «Прилади управління»[4].

У 1996 році з червоним дипломом закінчив Державну академію сфери побуту та послуг у Москві за спеціальністю «Організація виробництва і менеджмент». Його дипломною роботою був проект відродження ткацької фабрики Сапожниковых.

У 1994 році вступив на акторський факультет ВДІКу (майстерня Е. А. Кіндінова), навчаючись протягом двох років у двох вузах одночасно. Закінчив ВДІК в 1998 році[4].

Під час навчання у Вдіку Андрій Мерзлікін знімався у фільмах молодих режисерів: «Айлостера» (реж. Ольга Дарфі, 1998), «Чому ти мене любиш?» (1998) і «Новини» (1999) реж. Іллі Хотиненко, «Фінал» (реж. Сік Квон Ки, 1998). За роль у фільмі режисера Наталії Погоничевої «Як я провела літо» (1999) отримав приз за найкращу чоловічу роль на Міжнародному студентському фестивалі ВДІК.

У 2000 році працював у міжнародному театральному проекті «Готель „Європа“» режисера Івана Поповськи, з яким об'їздив найбільші театральні фестивалі Європи (у Відні, Бонні, Авіньйоні, Стокгольмі, Болоньї)[4].

У 2001—2011 роках був актором Московського драматичного театру під керівництвом Армена Джигарханяна, де зіграв різнопланові ролі: суддя Ляпкін-Тяпкін в «Ревізорі» (реж. С. Газаров), юнак Ангел у виставі «Порохова бочка» за п'єсою Деяна Дуковски (реж. К. Азарян), Фігаро у виставі «Божевільний день, або одруження Фігаро» (реж. Ю. Клепіков), Вершинін в «Трьох сестрах» (реж. Ю. Клепіков та Вл. Ячменьов), «Він» у виставі за п'єсою Е. Радзинського «Вона у відсутності любові і смерті» (реж. Ю. Іоффе), герой-коханець Саймон в комедійному трилері «Театр-вбивця» за п'єсою Т. Стоппарда (реж. С. Голомазов)[5].

Професійну кінокар'єру почав, граючи маленькі ролі у фільмах і серіалах («Любити по-російськи 3: Губернатор» режисера Євгена Матвєєва (1999), «Старі шкапи» режисера Ельдара Рязанова (2000), «Обличчя французької національності» (режисера Іллі Хотиненко, 2000).

Успіх і популярність Андрію Мерзлікіну принесла роль Дімона («Ошпареного») у фільмі режисера Петра Буслова «Бумер»[5]. Після «Бумера» і його продовження актора стали запрошувати багато режисерів, пропонуючи йому різні ролі, в тому числі і ролі злочинців.

Зіграв більше ста ролей у фільмах і серіалах. Працював з режисерами О. Балабановим, П. Чухраєм, Ф. Бондарчуком, М. Михалковим, В. Мірзоєвим, А. Коттом, М. Сегалом та іншими.

У 2012 році дебютував кінорежисером, знявши короткометражний художній фільм «GQ» за сценарієм Михайла Сегала[6]. У цьому ж році картина брала участь у конкурсі «Кінотавр. Короткий метр» на XXIII відкритому російському кінофестивалі «Кінотавр»[7][8].

У 2014 році Мерзлікін з'явився у 2-му сезоні телесеріалу «Молодіжка», де він зіграв Максима Едуардовича Стрельцова, головного тренера хокейної команди «Крижані королі», хокеїста канадського клубу «Оттава», чому сприяло вміння актора кататися на ковзанах[9].

У 2015 році Андрій Мерзлікін зіграв одну з головних ролей (полковник Кадишев) у художньому фільмі режисера Олексія Петрухіна «Училка». Зйомки фільму проходили в середній загальноосвітній школі № 7 міста Калінінград Московської області, де Мерзлікін отримав початкову шкільну освіту (з 1-го по 3-й класи)[10][11][12].

У 2017 році Андрій Мерзлікін зіграв роль слідчого Олега Звонарьова в телесеріалі «Траса смерті», заснованому на реальній кримінальній справі банди «ДТА».

У ході президентських виборів 2018 року увійшов до складу руху «Putin Team», що виступає в підтримку кандидата на посаду президента Російської Федерації Володимира Путіна[13].

Родина

Андрій Мерзлікін з дружиною Анною Осокіною
  • Дружина (з березня 2006 року) — Ганна Осокіна, психолог[14][15], працює директором і прес-секретарем свого чоловіка[16].
    • Син — Федір (нар. 2 грудня 2006).
    • Дочка — Серафима (нар. 29 вересня 2008)[17].
    • Дочка — Євдокія (нар. 25 серпня 2010)[15][18].
    • Син — Макар (нар. 24 січня 2016)[16][19].

Підтримка окупації України

  • Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку: «Свідоме багаторазове порушення державного кордону України з метою проникнення на окуповану російсько-терористичними бандформуваннями територію України на Донбасі. Співпраця з проросійськими терористичними організаціями. Участь в пропагандистських заходах РФ (країна-агресор) проти України»[20]. Підтримав в 2022 році вторгнення Росії в Україну.

Творчість

Фільмографія

Актор

  1. 1997 — Айлостера (короткометражний) — Флай
  2. 1998 — Фінал (короткометражний) — Андрій
  3. 1998 — Новини — капітан
  4. 1998 — Чому ти мене любиш? (короткометражний) — епізод
  5. 1999 — Як я провела літо (короткометражний) — тато
  6. 1999 — Любити по-російськи-3: Губернатор — міліціонер — «перевертень»
  7. 1999 — Особа французької національності — міліціонер
  8. 2000 — Далекобійники (серія № 19) — вертольотчик
  9. 2000 — Нічого страшного (короткометражний) — медбрат
  10. 2000 — Важка робота старих мойр (короткометражний)
  11. 2000 — Старі шкапи — лейтенант
  12. 2003 — Наречена поштою — танцюрист
  13. 2002 — Леді Бос (серіал) — сапер
  14. 2003 — Бумер — Димон «Ошпарений»
  15. 2003 — Вокзал — Роман Хоменко, слідчий
  16. 2004 — Команда — Олег Грач, брат Віталія
  17. 2004 — Конвой PQ-17 — Микола Лунін, командир підводного човна, капітан 3-го рангу
  18. 2004 — Червона капела — Мішель, член ФКП
  19. 2004 — Курсанти — Панасюк, сержант, старшина роти
  20. 2004 — Таксист (телесеріал) — оперативник
  21. 2004 — Мара — Олег
  22. 2004 — Солдати (1 сезон) — незнайомець
  23. 2004 — Штрафбат (серії № 5, 6, 8) — В'ячеслав Бредун, капітан
  24. 2005 — Жмурки — охоронець «Михалича»
  25. 2005 — Покликання — Олег Михайлович Крайнов
  26. 2005 — Нічний продавець — покупець сигарет
  27. 2005 — Убойная сила 6 (фільм № 4 «Добрі наміри») — Кедров
  28. 2006 — Franz + Polina — Павло, брат Поліни
  29. 2006 — Герой нашого часу — Сьомін, поручик
  30. 2006 — Самотнє небо — Борис, фельдшер
  31. 2006 — Бумер. Фільм другий — Димон (Ошпарений)
  32. 2006 — Полювання на піранью — «Штабс»
  33. 2006 — Зворотний відлік — Макс Смирнов
  34. 2006 — Ваша честь (серія № 6) — Попов
  35. 2006 — Час пик — Юрій Смирнитський, друг дитинства Кості і коханець його дружини
  36. 2006 — Розсмішити Бога — Ігор Квасков, слідчий
  37. 2007 — Травень — Олександр Гаєвський, товариш Євгена Печаліна
  38. 2007 — Російська гра — Кругель
  39. 2008 — Гойдалки — Сергій Макаров («Кувалда»), капітан, боєць спецназу
  40. Випуску 2008 — Плюс один — Макаров, капітан
  41. Випуску 2008 — Залюднений острів — Фанк
  42. 2009 — О, щасливчик! — Саня «Фрегат»
  43. 2009 — Переправа — Усов, капітан
  44. 2009 — заблукав (Казахстан) — хлопець
  45. 2009 — Вагома підстава для вбивства — Коля Потапенко, брат Саші
  46. 2009 — Росія 88 — чиновник
  47. 2009 — Гарячі новини — Олег Смирнов, майор, оперативник
  48. 2009 — Ісаєв (частина друга — «Пароль не потрібен») — Чен (Марейкіс), чекіст, резидент у Владивостоці
  49. 2010 — Стомлені сонцем 2: Предстояння — Микола, танкіст
  50. 2010 — Без права на помилку — «Художник»
  51. 2010 — Двоє — Олексій Бур'ян, партизан
  52. 2010 — Гідравліка — Сергій Самсонов («Сем»), злодій
  53. 2010 — Доктор Тирса (серії № 19, 24) — Антон, чоловік Катерини
  54. 2010 — Родинний дім — Дмитро Сергійович Соколов, чоловік Жені
  55. 2010 — Єдиний чоловік — Андрій Волошин
  56. 2010 — Брестська фортеця — Андрій Митрофанович Кіжеватов, лейтенант, начальник 9-ї прикордонної застави, Герой Радянського Союзу
  57. 2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Микола, танкіст
  58. 2011 — Борис Годунов — Григорій Отреп'єв
  59. 2011 — Будинок на узбіччі — Олександр
  60. 2011 — Сильна — Андрій Сафронов, капітан, слідчий
  61. 2011 — Забутий — Григорій Якович Тампеев, колишній офіцер-розвідник
  62. 2011 — Зрада — Михайло Самарін, чоловік Наталії, хірург
  63. 2011 — 4 дня в травні — Сєдих, радянський розвідник
  64. 2012 — Синдром дракона — Володимир Терехов, офіцер держбезпеки
  65. 2012 — Дочка баяніста — Василь Синіцин
  66. 2012 — Золото — Павло Андрійович Зеленський, прокурор
  67. 2012 — Якби та якби — Руслан, спецагент, який працює під прикриттям, він же трансвестит Людка
  68. 2012 — Чкалов — Олександр Анісімов
  69. 2012 — Розповіді (новела «Світ кріплення») — організатор весіль
  70. 2012 — Раз, два! Люблю тебе! — Андрій, механік на шоколадній фабриці
  71. 2012 — Шпигун — Карпенко
  72. 2013 — Петро Лещенко. Все, що було... — Георгій Храпак, бойовий товариш Петра Лещенко
  73. 2013 — Іван син Аміра — Андрій
  74. 2013 — Діти Водолія — Валерій Петрович Мезенцев, лікар-психіатр
  75. 2013 — Крик сови — Андрій Север'янович Балахнин, майор міліції
  76. 2013 — Шерлок Холмс (фільм № 6 «Галіфакс», серії № 11-12) — Галіфакс
  77. 2013 — Кіноман — головна роль
  78. 2013 — Червоні гори — Зотов, білогвардійський офіцер
  79. 2013 — Невидимки — Клебеев
  80. 2013 — Новий старий будинок — Гера
  81. 2013 — Одного разу — Третьяков, кримінальник
  82. 2013 — Свиридова — Руслан Пілогаєв
  83. 2014 — Ладога — Максим Кірсанов / Сергій
  84. 2014—2016 — Молодіжка — Максим Едуардович Стрільців, головний тренер хокейної команди «Крижані королі», хокеїст канадського клубу «Оттава»
  85. 2014 — Білі Роси. Повернення — Іван, чоловік Галі, батько Ані
  86. 2014 — Син — Андрій Сафронов, слідчий
  87. 2014 — Серце ангела — Іван Серафимович Пожарський
  88. 2014 — Вовче сонце — Віктор Олексійович Ромовська, генерал білоемігрантських військ
  89. 2014 — Тальянки — Степан Веригін, капітан, льотчик дальньої авіації
  90. 2014 — Ялинки кошлаті — Леха, злодій
  91. 2014 — Форт Росс: У пошуках пригод — Кусков, капітан, комендант фортеці Форт-Росс
  92. 2014 — Новорічне щастя — Льова
  93. 2014 — дол (короткометражний) — Рудольф, начальник Михайла
  94. 2015 — Одиниця (Бойова одиниця) — Семен Фіногенов, лейтенант, замполіт
  95. 2015 — Зворотній бік Місяця 2 — пасажир
  96. 2015 — Батьківщина (фільм Петра Буслова) — Дмитро
  97. 2015 — Батьківщина (телесеріал Павла Лунгіна) — Олег Басов, депутат
  98. 2015 — Ленінград 46 (фільм № 8 «Віра» — серії № 29-32) — капітан, командир штрафної роти Данилова
  99. 2015 — Щастя - це... (кіноальманах; новела № 5 «Останній пункт») — Сергій
  100. 2015 — Норвегія — Митяй (Дмитро Андрійович Селіванов)
  101. 2015 — Захоплення — Ковальов
  102. 2015 — Зелена карета — Вадим Раєвський, режисер
  103. 2015 — Училка — Кадишев, полковник спецназу, колишній учень Алли Миколаївни
  104. 2016 — П'яна фірма — Анатолій Чубайс
  105. 2016 — Дух балтійський — Фрідріх
  106. 2017 — Траса смерті — Олег Звонарьов, слідчий
  107. 2017 — Ходіння по муках — Аркадій Жадов, поручик
  108. 2018 — Останнє випробування — Кадишев, полковник спецназу, колишній учень Алли Миколаївни
  109. 2018 — Обліпихове літо — Олександр Вампілов
  110. 2018 — Чернетка — Фелікс
  111. 2018 — Танки — Михайло Кошкін
  112. 2018 — Прощатися Не будемо — Павло Сисоєв
  113. 2018 — Вій 2. Таємниця Печатки дракона — начальник охорони Меньшикова
  114. 2018 — Годунов — Василь Шуйський
  115. 2018 — Команда — директор
  116. 2023 — Бібліотекар — Максим В'язинцев

Режисер

  • 2012 — GQ (короткометражний фільм)

Дубляж

Озвучення

  • 2000 — Нічого страшного — медбрат
  • 2012 — Від гвинта 3D (мультфільм) — Грім: винищувач Міг-29
  • 2013 — Вибаглива мишка

Андрій Мерзлікін брав участь в альтернативному озвучуванні комп'ютерної онлайн-гри «World of Tanks».

Участь у документальних фільмах

  • 2014 — «Війна та міфи» («Перший канал»; серія № 4 «Штрафбат»[21]) — Андрій Мерзлікін читає спогади бійців штрафного батальйону Червоної армії в роки Великої вітчизняної війни[22].
  • 2015 — «Дмитро Донський. Врятувати світ» (виробництво — ВГТРК, 2015 рік; автор сценарію — Володимир Федоров, режисер-постановник — Сергій Дубинкін) — Андрій Мерзлікін читає закадровий текст[23].
  • 2016 — «Суворов. Альпи. 200 років потому» (за замовленням ВАТ «ТРК ЗС РФ „Зірка“», 2015 рік) — Андрій Мерзлікін виконує роль капітана Грязєва, учасника італійського та швейцарського походів А.Ст. Суворова[24].

Участь у відеокліпах

Крім робіт в кіно і телесеріалах, Андрій Мерзлікін також знімався в музичних відеокліпах:

  • на пісню «В 91-м» репера Річ і письменника Захара Прілєпіна;
  • на пісню «Холодные дни» співака Анатолія Крупнова[25];
  • на пісні «Smile» і «Небо на земле» групи «Мережі»;
  • на пісню «Земля» групи «Маша і ведмеді»;
  • на пісню «Песок сквозь пальцы» групи «Бі-2»[26];
  • на пісню «Память» проекту «Скретч»;
  • на пісню «Думай сам» групи «25/17»;
  • на пісню «Ты снова ушла» групи «СерьГа».
  • на пісню «Дождем» групи «J: МОРС».

Телебачення

  • З осені 2016 року Андрій Мерзлікін веде (разом з Олексієм Єгоровим) новий документальний проект «Військова приймання. Слід в історії» про військових подіях, людях, техніці, озброєнні минулого і невідомі подробиці великих битв на телеканалі «Зірка»[27].

Нагороди, премії

  • 1999 — приз за найкращу чоловічу роль на Міжнародному студентському фестивалі ВДІК — за роль у короткометражному художньому фільмі «Як я провела літо» (режисер — Н. Погониічева).
  • 2010 — друга премія ФСБ в номінації «Акторська робота» — за виконання ролі начальника прикордонної застави Андрія Кіжеватова у фільмі «Брестська фортеця».
  • 2011 — головний приз «За видатну акторську кар'єру» IV кінофестивалю «Чоловіча роль» імені Івана Мозжухіна в Пензі — за виконання ролі начальника прикордонної застави Андрія Кіжеватова у фільмі «Брестська фортеця»[28][29].
  • 2013 — перша премія ФСБ в номінації «Акторська робота» — за виконання ролі майора міліції Андрія Балахнина в телесеріалі «Крик сови»[30].
  • 2013 — срібний знак «Почесний співробітник Військової православної місії» та ювілейна грамота — «за любов до Бога, вірність Вітчизні»[31].
  • 2015 — приз XXII Міжнародного фестивалю акторів кіно «Сузір'я» в номінації «Краща чоловіча роль» — за роль лейтенанта Фіногенова у фільмі «Одиничка» режисера Кирила Белевича[32].
  • 2018 — Заслужений артист Російської Федерації (21 серпня 2018 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури, мистецтва, засобів масової інформації та багаторічну плідну діяльність[2].

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Указ Президента Російської Федерації від 21 серпня 2018 року № 488 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 21 квітня 2019. 
  3. ВІДЕО. «Ошпарений»-хорошист: Корольов приїхав Андрій Мерзлікін. — Актор театру і кіно побував сьогодні у 22-ій школі, де колись навчався. [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.] Телеканал «Корольов ТБ» // korolev-tv.ru (20 травня 2013 року)
  4. а б в Андрій Мерзлікін. Біографія та фільмографія. [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.] Телеканал «Росія-Культура» // tvkultura.ru
  5. а б Профиль звезды. Андрей Мерзликин. 7 дней. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 19 серпня 2017. 
  6. Андрей Мерзликин: «Соцсети делают нас толпой». Газета «Вечерняя Москва» // edu.vm.ru. 20 июня 2012 года. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 18 липня 2016. 
  7. Светская хроника: «Кинотавр». День второй. Актёрский взгляд Андрея Мерзликина. // posta-magazine.ru. 5 июня 2012 года. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 18 липня 2016. 
  8. XXIII відкритий російський кінофестиваль «Кінотавр» (2012 рік). Конкурсні програми. [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт ОРКФ «Кінотавр» // kinotavr.ru
  9. «Молодіжка», 2-й сезон: Мерзлікін та Нікіфоров зійдуться на льоду" [Архівовано 30 червня 2018 у Wayback Machine.] // vokrug.tv (18 липня 2014 року)
  10. ВІДЕО. «Інтерв'ю»: Актор Андрій Мерзлікін — о першій школі і ролях негідників. [Архівовано 17 лютого 2017 у Wayback Machine.] Телеканал «Москва-24» // m24.ru (2 липня 2015 року)
  11. Андрій Мерзлікін: «Хтось завжди повинен вказувати межі дозволеного». [Архівовано 29 квітня 2019 у Wayback Machine.] // bloknot.ru (30 вересня 2015 року)
  12. Андрій Мерзлікін: «Хотів сказати своїй вчительці спасибі!» [Архівовано 1 серпня 2018 у Wayback Machine.] Газета «Вечірня Москва» // vm.ru (15 грудня 2015 року)
  13. Просуванням Putin Team зайнявся продюсер «Любе» та гурту «иванушки International» Ігор Матвієнко. [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.] «Meduza» // meduza.io (22 січня 2018 року)
  14. Андрій Мерзлікін знайшов справжню любов. [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] // paparazzi.ru
  15. а б Андрій Мерзлікін став батьком втретє. [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.] // starslife.ru (31 серпня 2010 року)
  16. а б Андрій Мерзлікін приймає поздоровлення з народженням четвертої дитини. [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.] Журнал «СтарХит» // starhit.ru (25 січня 2016 року)
  17. Дружину Андрія Мерзлікіна виписали з пологового будинку. Днями актор став двічі татом. [Архівовано 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» в Молдові // kp.md (4 лютого 2015 року)
  18. Актор Андрій Мерзлікін тричі став батьком. [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] // donbass.ua (31 серпня 2010 року)
  19. Ольга Александрова. Андрій Мерзлікін в четвертий раз став батьком. [Архівовано 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (25 січня 2016 року)
  20. Центр «Миротворець»: Мерзлікін Андрій Ілліч. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 8 травня 2020. 
  21. ВІДЕО. Анонс. Багатосерійний документальний телевізійний фільм «Війна та міфи» (2014 рік). [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.] «Перший канал» // 1tv.com
  22.  ВИДЕО. Документальный фильм «Война и мифы», серия № 4 «Штрафбат» (08.05.2014) на YouTube // youtube.com
  23. ВІДЕО. Документальний фільм «Дмитро Донський. Врятувати світ» (ВГТРК, 2015 рік). [Архівовано 22 квітня 2019 у Wayback Machine.] Мережеве видання "Державний інтернет-канал «Росія» // russia.tv
  24. Олена Лівсі. Андрій Мерзлікін повторив шлях Суворова через Альпи. [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» (Санкт-Петербург) // spb.kp.ru (28 квітня 2016 року)
  25. ВІДЕО. Кліп Анатолія Крупнова «Холодные дни». // youtube.com
  26. Фільмографія актора на сайті Андрія Мерзлікіна. // an-merzlikin.narod.ru
  27. Новий сезон на телеканалі «Зірка»: дивіться справжнє! [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.] Телеканал «Зірка» // tvzvezda.ru (16 серпня 2016 року)
  28. Андрій Мерзлікін отримав головний приз кінофестивалю «Чоловіча роль». [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Телеканал «Росія-Культура» // tvkultura.ru (10 листопада 2011 року)
  29. Андрій Мерзлікін в Пензі: «Ми схожі з Кижеватовым» — відео. [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.] Інформаційний центр «Пензенська правда» // pravda-news.ru (10 листопада 2011 року)
  30. Подведены итоги конкурса ФСБ России на лучшие произведения литературы и искусства о деятельности органов федеральной службы безопасности 2013 года. // fsb.ru. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 13 червня 2014. 
  31. «За любов до Бога, вірність Вітчизні». [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.] // merzlikin.ru (27 листопада 2013 року)
  32. «Сузір'я—2015»: призи і переможці. [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Гільдії акторів кіно Росії // gakr.ru

Посилання

Read other articles:

Gumbem besar[1] Dasyurus spartacus Status konservasiHampir terancamIUCN6301 TaksonomiKerajaanAnimaliaFilumChordataKelasMammaliaOrdoDasyuromorphiaFamiliDasyuridaeTribusDasyuriniGenusDasyurusSpesiesDasyurus spartacus Stephen Maxwell Van Dyck, 1987 Tata namaDinamakan berdasarkanSpartakus DistribusiBronze quoll range lbs Gumbem besar ( Dasyurus spartacus ) adalah spesies gumbem yang hanya ditemukan di sabana dan padang rumput Trans-Fly di Papua Nugini dan Papua Barat . [3] Sejarah...

 

Institut Agama Islam Negeri LhokseumaweLogo IAIN LhokseumaweNama lainIAIN LhokseumaweNama sebelumnyaSekolah Tinggi Agama Islam Negeri MalikussalehMotoKampus PeradabanJenisPerguruan tinggi Islam negeri di IndonesiaDidirikanPP No. 72 Tahun 2016Lembaga indukKementerian Agama Republik IndonesiaAfiliasiIslamRektorDr. Tgk. H. Danial, S.Ag, M.Ag.AlamatJl. Banda Aceh-Medan, Buket Rata., Kota Lhokseumawe, Aceh, Indonesia5°07′40.1″N 97°09′12.6″E / 5.127806°N 97.153500°Eþ...

 

Dewan Perwakilan Rakyat Daerah Kabupaten Muara EnimDewan Perwakilan RakyatKabupaten Muara Enim2019-2024JenisJenisUnikameral SejarahSesi baru dimulai27 September 2019PimpinanKetuaLiono Basuki, B.Sc. (PDI-P) sejak 9 Maret 2021 Wakil Ketua IErmanadi (Demokrat) sejak 21 Oktober 2019 Wakil Ketua IIHadiono, S.H. (Golkar) sejak 21 Oktober 2019 Wakil Ketua IIINino Andrian, S.E. (PPP) sejak 21 Oktober 2019 KomposisiAnggota45Partai & kursi  PDI-P (7)   NasDem (4)...

Pour les articles homonymes, voir Gouvernement Pierre Laval. Gouvernement Pierre Laval VI 18 avril 1942 – 20 août 1944 Informations générales Statut Gouvernement Régime Régime de Vichy Début 18 avril 1942 Fin 19 août 1944 Durée 2 ans, 4 mois et 1 jour Chef du gouvernement Pierre Laval Histoire et événements 18 avril 1942 Fin du gouvernement François Darlan, début du 6e gouvernement de Laval 16 et 17 juillet 1942 Rafle du Vel' d'Hiv 8 novembre 1942 ...

 

Lord JimPoster film asli karya Howard TerpningSutradaraRichard BrooksProduserRichard BrooksDitulis olehRichard BrooksSkenarioRichard BrooksBerdasarkanLord Jim1900 noveloleh Joseph ConradPemeranPeter O'TooleJames MasonCurd JürgensEli WallachPenata musikBronisław KaperSinematograferFreddie YoungPenyuntingAlan OsbistonDistributorColumbia PicturesTanggal rilis 15 Februari 1965 (1965-02-15) (Penayangan Perdana, London. Penayangan Film Kerajaan)Durasi154 menitNegaraBritania RayaAmerika...

 

Dutch painter and printmaker (1606–1669) This article is about the Dutch artist. For other uses, see Rembrandt (disambiguation). In this Dutch name, the surname is Van Rijn, not Rijn. RembrandtSelf-Portrait with Beret and Turned-Up Collar (1659)BornRembrandt Harmenszoon van Rijn(1606-07-15)15 July 1606[1]Leiden, Dutch RepublicDied4 October 1669(1669-10-04) (aged 63)Amsterdam, Dutch RepublicEducationJacob van Swanenburg Pieter LastmanKnown forPainting, printmaking, drawingN...

Finnish ice hockey player Ice hockey player Ville Lajunen Lajunen in 2023, while with the Löwen FrankfurtBorn (1988-03-08) 8 March 1988 (age 36)Helsinki, FinlandHeight 6 ft 0 in (183 cm)Weight 185 lb (84 kg; 13 st 3 lb)Position DefenceShoots RightDEL teamFormer teams Löwen FrankfurtEspoo BluesMetallurg MagnitogorskFärjestad BKJokeritSpartak MoscowKunlun Red StarHC VityazHC TPSSchwenninger Wild WingsNational team  FinlandPlaying career 2007–...

 

Jamaican footballer (born 1984) Lovel Palmer Palmer with Houston Dynamo in 2010Personal informationFull name Lovel PalmerDate of birth (1984-08-30) 30 August 1984 (age 39)Place of birth Mandeville, JamaicaHeight 5 ft 10 in (1.78 m)Position(s) Right back, MidfielderTeam informationCurrent team Harbour ViewNumber 44Youth career1995–1998 Essex Valley FCSenior career*Years Team Apps (Gls)1999–2010 Harbour View 143 (41)2004 → W Connection (loan) 11 (2)2010–2011 Houston ...

 

哈比卜·布尔吉巴الحبيب بورقيبة‎第1任突尼斯总统任期1957年7月25日—1987年11月7日(30年105天)总理巴希·拉德加姆(英语:Bahi Ladgham)(1969年-1970年)赫迪·努伊拉(英语:Hedi Nouira)(1970年-1980年)穆罕默德·姆扎利(英语:Mohammed Mzali)(1980年-1986年)拉希德·斯法尔(英语:Rachid Sfar)(1986年-1987年)宰因·阿比丁·本·阿里(1987年)继任宰因·阿比丁·本·...

本條目存在以下問題,請協助改善本條目或在討論頁針對議題發表看法。 此條目需要編修,以確保文法、用詞、语气、格式、標點等使用恰当。 (2013年8月6日)請按照校對指引,幫助编辑這個條目。(幫助、討論) 此條目剧情、虛構用語或人物介紹过长过细,需清理无关故事主轴的细节、用語和角色介紹。 (2020年10月6日)劇情、用語和人物介紹都只是用於了解故事主軸,輔助�...

 

For the U.S. historical territories, see Organized incorporated territories of the United States. For the forms of U.S. jurisdiction, see U.S. territorial sovereignty. For historical evolution, see Territorial evolution of the United States. Territories of the United States Flag  The 50 states and the District of Columbia   Incorporated, unorganized territory   Unincorporated, organized territory   Unincorporated, organized territory with Commonwealth ...

 

Artikel ini perlu dikembangkan agar dapat memenuhi kriteria sebagai entri Wikipedia.Bantulah untuk mengembangkan artikel ini. Jika tidak dikembangkan, artikel ini akan dihapus. Nandalal BoseLahir(1882-12-03)3 Desember 1882Banipur, Sankrail, Kepresidenan Bengal, India Britania(sekarang Bihar, India)[1]Meninggal16 April 1966(1966-04-16) (umur 83)Kalkuta, Bengal Barat, IndiaKebangsaanIndiaDikenal atasMelukisGerakan politikModernisme Kontekstual Nandalal Bose (Nondo-lal Boshū) (3 De...

العلاقات الكويتية السلوفاكية الكويت سلوفاكيا   الكويت   سلوفاكيا تعديل مصدري - تعديل   العلاقات الكويتية السلوفاكية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين الكويت وسلوفاكيا.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه ال...

 

Questa voce o sezione sull'argomento politici greci non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Nikolaos Plastiras Primo ministro della GreciaDurata mandato3 gennaio 1945 –9 aprile 1945 PredecessoreGeōrgios Papandreou SuccessorePetros Voulgaris Durata mandato15 aprile 1950 –21 agosto 1950 PredecessoreSofoklīs Venizel...

 

Austrian footballer Stefan Hager Personal informationDate of birth (1995-01-25) 25 January 1995 (age 29)Place of birth AustriaHeight 1.87 m (6 ft 2 in)Position(s) Centre backTeam informationCurrent team Wacker InnsbruckNumber 4Youth career2002–2003 Innsbrucker SK2003–2007 FC Zirl2007–2008 FC Wacker Innsbruck2008–2009 Innsbrucker AC2009–2011 AKA Tirol2011–2014 Bayern MunichSenior career*Years Team Apps (Gls)2014–2017 LASK Linz II 47 (6)2015–2017 LASK Linz 3 ...

Questa voce sugli argomenti allenatori di pallacanestro statunitensi e cestisti statunitensi è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti dei progetti di riferimento 1, 2. Dennis StewartStewart al tiro con la maglia di MichiganNazionalità Stati Uniti Altezza201 cm Peso100 kg Pallacanestro RuoloAla grandeAllenatore Termine carriera1979 - giocatore2005 - allenatore CarrieraGiovanili Steelton-Highspire High School1965-1969&#...

 

Multi-purpose arena in New Orleans, Louisiana Lakefront ArenaThe venue in 2012Full nameSenator Nat G. Kiefer University of New Orleans Lakefront ArenaFormer namesUniversity of New Orleans Lakefront Arena (1983–1987)Address6801 Franklin AvenueLocationNew Orleans, Louisiana, U.S.Coordinates30°1′48″N 90°3′2″W / 30.03000°N 90.05056°W / 30.03000; -90.05056OwnerUniversity of New OrleansOperatorUniversity of New OrleansCapacity8,933SurfaceMulti-surfaceOpened1983...

 

Island in New York City For other uses, see Hart Island (disambiguation). Hart IslandAerial view of Hart Island, in 2012Location in New York CityGeographyLocationLong Island SoundCoordinates40°51′9″N 73°46′12″W / 40.85250°N 73.77000°W / 40.85250; -73.77000ArchipelagoPelham IslandsArea131.22 acres (53.10 ha)Length1.0 mi (1.6 km)Width0.33 mi (0.53 km)StateNew YorkCityNew York CityBoroughThe BronxAdditional informationTime zoneEastern ...

日本の高等裁判所東京高等裁判所 長官 堀田眞哉組織管轄区域 東京都、茨城県、栃木県、群馬県、埼玉県、千葉県、神奈川県、新潟県、山梨県、長野県、静岡県支部 知的財産高等裁判所(特別の支部)担当検察庁 東京高等検察庁上位裁判所 最高裁判所下位裁判所 東京地方裁判所、水戸地方裁判所、宇都宮地方裁判所、前橋地方裁判所、さいたま地方裁判所、千葉地方...

 

Battle occurred during the War in the Vendée Battle of Pont-CharraultPart of War in the VendéeView in 2015 of the commemorative cross erected by the Souvenir Vendéen in L'Oie in 1949.[1]DateMarch 19, 1793LocationMouchamps, Saint-Vincent-Sterlanges and L'Oie46°45′50.3″N 1°06′18″W / 46.763972°N 1.10500°W / 46.763972; -1.10500Belligerents French Republic VendeansCommanders and leaders • Louis de Marcé• Henri de Boulard• Esprit Baudry d'Asson�...