Майнцьке курфюрство

Майнцьке курфюрство
лат. Electoratus Moguntinus
нім. Kurfürstentum Mainz, Kurmainz
780 – 1803
Прапор Герб
Прапор Герб
Майнца: історичні кордони на карті
Майнца: історичні кордони на карті
Столиця Майнц
Форма правління курфюрство
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 780
 - Ліквідовано 1803
Сьогодні є частиною Німеччина
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Майнцьке курфюрство

Ма́йнцьке курфю́рство (лат. Electoratus Moguntinus; нім. Kurfürstentum Mainz, Kurmainz), також Майнцьке архієпископство та Майнцький електорат — у 780–1803 роках курфюрство-архієпископія у складі Священної Римської імперії, зі столицею в німецькому місті Майнц. Очолювалося духовним князем — католицьким архієпископом Майнцьким, що займав посаду курфюрста. Він мав титул примаса і архіканцлера Німеччини, був першим серед інших канцлерів та курфюрстів. Курфюрство було одним із трьох духовних курфюрств імперії поряд із Кельнським і Трірським курфюрствами.

Курфюрсти

Джерела

  • Elard Biskamp: Das Mainzer Domkapitel bis zum Ausgang des 13. Jahrhunderts. Diss. phil. Marburg 1909.
  • Timothy C. W. Blanning: Reform and Revolution in Mainz 1743—1803. Cambridge 1974, ISBN 0-521-20418-6.
  • Anton Philipp Brück (Hrsg.): Kurmainzer Schulgeschichte. Wiesbaden 1960.
  • Wilhelm Diepenbach, Carl Stenz (Hrsg.): Die Mainzer Kurfürsten. Mainz 1935.
  • Irmtraud Liebeherr: Das Mainzer Domkapitel als Wahlkörperschaft des Erzbischofs. In: A. Brück (Hrsg.): Willigis und sein Dom. Festschrift zur Jahrtausendfeier des Mainzer Doms. Mainz 1975, S. 359–391.
  • Irmtraud Liebeherr: Der Besitz des Mainzer Domkapitels im Spätmittelalter. Mainz 1971.
  • Peter Claus Hartmann: Der Mainzer Kurfürst als Reichserzkanzler. Funktionen, Aktivitäten, Ansprüche und Bedeutung des zweiten Mannes im Alten Reich. Stuttgart 1997, ISBN 3-515-06919-4.
  • Michael Hollmann: Das Mainzer Domkapitel im späten Mittelalter (1306—1476). Mainz 1990.
  • Alexander Jendorff: Verwandte, Teilhaber und Dienstleute. Herrschaftliche Funktionsträger im Erzstift Mainz 1514 bis 1647. Marburg 2003, ISBN 3-921254-91-4.
  • Friedhelm Jürgensmeier: Das Bistum Mainz, Von der Römerzeit bis zum II. Vatikanischen Konzil. Frankfurt am Main 1989.
  • Friedhelm Jürgensmeier u. a.: Kirche auf dem Weg. Das Bistum Mainz. Hefte 1–5. Straßburg 1991—1995.
  • Friedhelm Jürgensmeier (Hrsg.): Handbuch der Mainzer Kirchengeschichte. Bd. 1/1–2: Christliche Antike und Mittelalter. Würzburg, 2000. Bd. 2: Günter Christ und Georg May: Erzstift und Erzbistum Mainz. Territoriale und kirchliche Strukturen. Würzburg 1997; Bd. 3/1–2: Neuzeit und Moderne. Würzburg 2002.
  • Günter Rauch: Das Mainzer Domkapitel in der Neuzeit. In: Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte. Kanonische Abteilung LXI, Bd. 92, Weimar 1975, S. 161—227; Bd. 93, Weimar, S. 194—278; Bd. 94, Weimar 1977, S. 132–179.
  • Helmut Schmahl: Innerlicher Mangel und äußerliche Nahrungshoffnung: Aspekte der Auswanderung aus Kurmainz im 18. Jahrhundert. In: Peter Claus Hartmann (Hrsg.): Reichskirche — Mainzer Kurstaat — Reichserzkanzler. Frankfurt am Main u. a. 2001 (Mainzer Studien zur Neueren Geschichte, Bd. 6), S. 121—143.
  • Manfred Stimming: Die Entstehung des weltlichen Territoriums des Erzbistums Mainz. Darmstadt 1915.
  • Manfred Stimming: Die Wahlkapitulationen der Erzbischöfe und Kurfürsten von Mainz 1233—1788. Göttingen 1909.
  • Gründliche Deduction und Anweisung, Daß Das Hohe Ertz-Stifft Mayntz in Ergreiffung der Possession des Frey-Gerichts zum Hanauischen Antheil Sr. Fürstl. Durchleucht dem Herrn Land-Graffen Wilhelm zu Hessen-Cassel vorgekommen, folglich in apprehensa anteriori possessione umb da mehr zu manuteniren seye, als solche … Und also ex plurimis capitibus ohnhintertreiblich colorirt und bevestiget ist: Zu dem End verfasset, Damit die Sub- & Obreptio des an Seiten Ihrer Fürstl. Durchl. des Herrn Land-Graffen Wilhelm zu Hessen-Cassel Wider Ihro Churfürstl. Gnaden zu Mayntz und Dero nachgesetzte Regierung Am höchst-preißl. Kayserl. Cammer-Gericht … ersten Anblicks in die Augen fallen möge; mit nachgesetzten Beylagen … Häffner, Mayntz 1737. (Digitalisat)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майнцьке курфюрство